ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2017 року Справа № 922/134/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіЄмельянова А.С., суддіНєсвєтової Н.М., за участю представників: від відповідачаМаксимець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон ЛТД" напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року у справі№ 922/134/17 Господарського суду Харківської області за позовомДержавного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон ЛТД" простягнення 193 702,50 грн,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" (надалі - ДП "Завод імені В.О. Малишева", позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон ЛТД" (надалі - ТОВ "Пантеон ЛТД", відповідач) про стягнення суми сплаченої попередньої плати відповідно до договору будівельного підряду №400дп від 26.07.2016 року в розмірі 129 135, 00 грн, а також та штрафу у розмірі 64567,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням обов'язків відповідачем за договором будівельного підряду і простроченням передання замовникові збудованого об'єкта, що згідно з ст. 883 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та п. 6.3.4, п. 8.2 договору є підставою для повернення суми попередньої оплати та сплати суми штрафу.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що виконав будівельні роботи відповідно до умов договору. Факт виконання робіт відповідач підтверджує: 1) скрін-шотами електронної переписки про направлення позивачу направлення на узгодження актів виконаних робіт; 2) актами приймання відповідальних конструкцій № 1 від 30.09.2016 року; №:2 від 04.10.2016 року; №:3 від 11.10.2016 року; №:4 від 14.10.2016 року; №:5 від 11.10.2016 року; №:6 від 15.10.2016 року; №:7 від 18.10.2016 року; №:8 від 21.10.2016 року; №:9 від 24.10.2016 року, що складені під час авторського нагляду ТОВ "Харківбудніпроект"; 3) накладними про придбання матеріалу на загальну суму 98798,46 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 року у справі № 922/134/17 (суддя Суярко Т.Д.) у позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Гребенюк Н.В., судді Барбашової С.В., судді Пелипенко Н.М.) рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 року у справі № 922/134/17 скасовано та прийняти нове рішення, яким позов задоволено повністю.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм ст.ст. 207, 853, 882 ЦК України, невідповідність висновків, викладених у постанові апеляційного господарського суду, обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 року залишити в силі.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційної інстанії - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 26.07.2016 року між сторонам було укладено договір будівельного підряду №400дп, відповідно до умов якого підрядник (відповідач) зобов'язався на свій ризик виконати роботи з посилення будівельних конструкцій сумішоприготувального відділення цеху 550 інв.№000016с в осях 1"-6" згідно з технічним завдання, загальною вартістю 258 270, 00 грн (п. 2.1), протягом 13 робочих тижнів з моменту отримання відповідачем від позивача попередньої оплати (п. 3.1, додаток №3), а замовник (позивач) зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та платити їх вартість поетапно: здійснити попередню оплату у розмірі 50% від суми договору, що складає 129 135, 00 грн, а решту вартості робіт - на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3) протягом 15 банківських днів з дати приймання замовником робіт в повному обсязі (п. 2.4.1).
У п. 3.7 договору сторони погодили, що приймання замовником виконаних підрядником робіт фіксується шляхом підписання двостороннього акту виконаних робіт в повному обсязі або окремо по кожному етапу виконання робіт, у якому зазначається найменування (вид) та обсяг виконаних робіт та їх вартість, найменування (вид) та кількість використаних будівельних матеріалів. Обов'язок по складанню акту виконаних робіт покладений на підрядника.
Відповідно п. 8.1 договору сторони також погодили, що у разі порушення підрядником умов договору, замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від договору в цілому або від певної частини робіт, письмово повідомивши про це підрядника. У такому випадку, договір в цілому або в частині є розірваним або зміненим відповідно (зобов'язання сторін є припиненими або зміненими) з моменту направлення замовником повідомлення підряднику про відмову. Окрім того, згідно п. 6.3.4, п. 8.2 договору підрядник зобов'язаний протягом 5 календарних днів з дня припинення дії договору повернути замовнику грошові кошти, сплачені останнім в якості оплати вартості робіт, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 50% від загальної суми грошових коштів, сплачених замовником в якості оплати вартості послуг за цим договором.
Суди встановили, що у період з 02.08.2016 року по 08.08.2016 року позивач здійснив попередню оплату на загальну суму 129135,00 грн, а отже граничний строк закінчення всіх робіт та передання їх замовникові - 07.11.2016 року.
Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3), які підписані обома сторонами, не складалися.
23.12.2016 року замовник надіслав підряднику лист про односторонню відмову від договору будівельного підряду у зв'язку з невиконанням робіт у строк, визначений договором.
Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту невиконання відповідачем обумовлених договором підряду робіт, оскільки позивач, порушуючи ухвалу суду від 12.04.2017 року, не забезпечив судовому експерту безперешкодний доступ до об'єкта дослідження з метою надання йому можливості визначити факт виконання чи невиконання відповідачем підрядних робіт, їх фактичний об'єм; у день запланованого візиту експерта з метою проведення судової експертизи у даній справі працівниками ТОВ "ВКФ "Будком" за договором з позивачем здійснювали роботи з посилення будівельної конструкції з розбирання і влаштуванням покрівлі в осях 1-17 ряд А-Б сумішоприготувального відділення цеху 550 інв.№000016с, про що було складено комісійний акт від 11.05.2017 року. Суд першої інстанції розцінив вказану поведінку позивача щодо укладення та виконання договору будівельного підряду, як таку, що спрямована на унеможливлення встановлення фактичних обставин справи, які визначені як підстави позовних вимог.
Суд першої інстанції визнав недоведеними обставини надсилання відповідачем позивачу актів приймання-передачі робіт засобами електронного зв'язку, оскільки в матеріалах справи відсутні докази домовленості сторін про здійснення листування за договором підряду в електронній формі, належності електронної адреси oks@malyshev.kharkov.ua позивачу, отримання актів електронною поштою уповноваженим представником позивача. Окрім того, суд зауважив, що відсутність на електронних листах електронного цифрового підпису унеможливлює ідентифікацію осіб, які здійснювали листування.
Водночас, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відсутність акту приймання-передачі робіт не може бути достатнім доказом невиконання робіт з огляду на наявність в матеріалах справи інших доказів, а саме: актів приймання відповідальних конструкцій, складених представником авторського нагляду, який діяв на підставі укладеного з позивачем договору № 2092/08-520дп від 22.09.2016 року; зобов'язання представника авторського нагляду; накладних про придбання відповідачем матеріалу за договором підряду з відмітками на них про ввезення такого матеріалу на територію позивача.
Переглядаючи в апеляційному порядку та скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд на підставі оцінки доказів у справі дійшов протилежного висновку про недоведеність відповідачем обставин належного виконання обов'язків за договором будівельного підряду. Суд апеляційної інстанції вказав, що акти приймання відповідальних конструкцій не є належними та допустимими доказами виконання ТОВ "Пантеон ЛТД" підрядних робіт за договором, оскільки не відповідають затвердженій формі, не підписані всіма учасниками групи авторського нагляду (в порушення ДБН А.3.1-5-20ЇХ), не фіксують виконання робіт (етапів робіт) згідно з умовами договору, а найменування підрядних робіт, вказаних у цих актах, не співпадають з найменуванням підрядних робіт, зазначених у графіку виконання робіт по посиленню будівельних конструкцій будівлі сумішоприготувального відділення цеху 550 (інв. №000016с в осях 1-6) за договором.
Подані відповідачем накладні на загальну суму 98 798,46 грн також не були визнані судом апеляційної інстанції належними доказами виконання будівельних робіт за договором, оскільки вони фіксують поставку матеріалів, а не факт виконання підрядних робіт.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідача виникло зобов'язання повернути аванс та сплатити штраф за неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду, і задовольнив позов повністю.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Отже, за відсутності підписаних обома сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3), які є підставою для оплати робіт, тягар доказування обставин належного виконання будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації та у строк, встановлений договором, а також обставин повідомлення замовника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, та безпідставної відмови замовника від підписання акта, лежить саме на підряднику (відповідачу).
Беручи до уваги те, що відповідачем в установленому порядку не доведені обставини виконання робіт, здійсненні повідомлення про готовність до передання робіт та прийняття їх замовником, складання актів та безпідставної відмови замовника від іх підписання, Вищий господарський суд України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права.
Посилання заявника касаційної скарги на порушення судом апеляційної інстанції норм ст.ст. 853, 882 ЦК України, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані обґрунтованими. Разом з тим, у справі, що розглядається, взагалі відсутні докази, що підрядник повідомляв про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, та пред'являв замовнику акт, підписаний в односторонньому порядку. Відтак, в цьому випадку відсутні підстави стверджувати, що замовник не виконав свій обов'язок прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду.
Інші доводи касаційної скарги щодо недоведеності позову і неправильної оцінки доказів не розглядаються як такі, що виходять за межі повноважень касаційної інстанції, яка відповідно до ст. 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції не встановив порушення чи неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття ним неправильного судового рішення у справі.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за розгляд касаційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон ЛТД" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року у справі № 922/134/17 - без змін.
Головуючий суддя Кондратова І.Д. СуддяЄмельянов А.С. СуддяНєсвєтова Н.М.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2017 |
Оприлюднено | 21.12.2017 |
Номер документу | 71074911 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кондратова I.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні