ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2017 р.Справа № 923/842/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лавриненко Л.В.,
суддів: Лашина В.В., Жекова В.І.
при секретарі судового засідання - Чеголі Є.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСРМ" м. Київ
на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.10.2017 р.
у справі № 923/842/17
за позовом заступника прокурора Новокаховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України та в особі Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області
до відповідачів:
1) Приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦСРМ" м. Київ
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
за участю:
прокурора: Коломійчук І.О.
та за участю представників сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСРМ" м. Київ: Прокопова В.О. - за довір.
від Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон: Шумейко Ю.О. - за довір.
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСРМ" м. Київ: Шумейко Ю.О. - за довір.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 р. прийнята до провадження апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСРМ" м. Київ на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.10.2017 р. по справі № 923/842/17 та призначено до розгляду 13.12.2017 р.
Сторони повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 13.12.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, встановленого ст. 102 ГПК України.
В вересні 2017 р. заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України та Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області до Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦСРМ" м. Київ про визнання недійсним договору купівлі - продажу незавершеного будівництва 2-х поверхового котеджу готовністю 35 %, який знаходиться по вул. Набережна, 5 в с.м.т. Лазурне, Скадовського району Херсонської області від 30.11.2016 р. № 1787 укладений між відповідачами та посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Р.В.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 р. по справі 5024/1416/2011 за державою, в особі Фонду державного майна України, визнано право власності на цілісний майновий комплекс - туристичну базу "Чорномор", тому право користування Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон земельною ділянкою площею 11,8024 га по вул. Набережній, 5 в с.м.т. Лазурне із цієї дати припинилося та перейшло до держави в особі Фонду державного майна України.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.10.2017 р. по справі № 923/842/17 позов заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури задоволено у повному обсязі.
Судове рішення мотивоване тим, що з припиненням з 26.02.2016 р. (дата державної реєстрації права власності за Фондом державного майна України на туристичну базу "Чорномор") у Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон припинено право користування земельною ділянкою рекреаційного призначення площею 12,4698 га для розміщення туристичної бази "Чорномор", та одночасно припинилось право власності на об'єкт незавершеного будівництва - 2-х поверховий котедж готовністю 35 %, що знаходиться в с.м.т. Лазурне по вул. Набережна, 5 Скадовського району, Херсонської області.
Отже, на дату укладання спірного договору від 30.11.2016 р. Приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон (продавець за спірним договором) не являвся власником об'єкту незавершеного будівництва, залишаючись власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Не погодившись з наведеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦСРМ" м. Київ звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та у задоволенні позову заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення, на неповне з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для її розгляду, а також на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими.
Зокрема, скаржник посилається на приписи ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якою передбачено, що державна реєстрація речових прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.
Право власності за продавцем по спірному договору зареєстроване у встановлено законом порядку, про що свідчить відповідний витяг.
При цьому, скаржник вважає, що вибуття права користування земельною ділянкою не припиняє речових прав власника об'єкту незавершеного будівництва.
Апелянт також вказує, що за нормами чинного законодавства України відсутні підстави для припинення права власності на нерухоме майно, у зв'язку з втратою права користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване.
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, судом прийняте рішення з порушенням приписів ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, якими передбачено перехід права користування на земельну ділянку, у зв'язку з набуттям права власності у т. ч. на будівлю, споруду.
Крім того, виходячи із фактичних обставин та факту укладання спірного договору купівлі - продажу, Фонд державного майна України не набув права користування (власності) земельною ділянкою, що виключає порушення прав останнього та свідчить про необґрунтованість позовних вимог і відповідного судового рішення по даній справі.
Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури в поданому відзиві, проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2005 р. між Лазурненською селищною радою та Закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіям "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон укладено договір оренди земельної ділянки рекреаційного призначення площею 12,4698 га, розташованої по вул. Набережна в с.м.т. Лазурне під розміщення існуючої туристичної бази "Чорномор" (а.с. 23-26).
Рішенням сесії Лазурненської селищної ради від 16.06.2010 р. № 732 вищевказаний договір оренди поновлено строком на п'ять років та 05.08.2010 р. укладено додаткову угоду, яку зареєстровано відділом Держкомзему у Скадовському районі 05.05.2011 р. за № 652470004000330 (а.с. 27).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 р. по справі № 5024/1416/2011, за державою в особі Фонду державного майна України визнано право власності на майно туристичної бази "Чорномор", розташоване по вул. Набережна, 5 в с.м.т. Лазурне та витребувано з володіння Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон на користь держави в особі Фонду державного майна України майно туристичної бази "Чорномор" (а.с. 28-32).
Згідно з позовною заявою та проти чого сторони не заперечують, 29.02.2016 р. за Фондом державного майна України зареєстровано право власності на туристичну базу Чорномор , яка знаходиться по вул. Набережній, 5 в с.м.т Лазурне, Скадовського району, за номером 13558011.
30.11.2016 р. між Приватним Херсонським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦСРМ" м. Київ укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - 2-х поверхового котеджу готовністю 35 % (а.с. 20-21).
За умовами пункту 1.1. цього договору продавець передає, а покупець приймає у власність незавершене будівництво котеджу, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с.м.т. Лазурне, вул. Набережна, 5, на земельній ділянці 11,8024 га, кадастровий номер 6524755500:01:063:0003 та сплачує за неї ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Відповідно до п. 1.3. договору об'єкт, що відчужується за цим договором, належить продавцю на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 367/2010, виданого 29.06.2010 р. Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Херсонській області, договору оренди земельної ділянки від 01.07.2005 р., права власності на незавершене будівництво зареєстроване 19.11.2015 р. в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, номер запису 12163818, реєстраційний номер нерухомості 783180765247.
Зазначений договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козорізом Р.В.
30.11.2016 р. право власності на об'єкт незавершеного будівництва зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦСРМ" м. Київ (а.с. 22).
Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури, посилаючись на вимоги ст. ст. 203,215 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, вважає, що договір купівлі - продажу незавершеного будівництва укладений відповідачами по справі з порушенням вимог чинного законодавства та заявив відповідний позов, який задоволено судовим рішенням з підстав зазначених в описові частині даної постанови.
Одеський апеляційний господарський суд вважає, що висновки Господарського суду Херсонської області є такими, що суперечать чинному законодавству України та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 р. № 11).
Таким чином, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору, заявник має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка відповідно до договору оренди від 01.07.2005 р. та додаткової угоди від 05.08.2010 р., на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, знаходилась у користуванні Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон.
Згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстрацію прав власності за Приватним Херсонським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон зареєстроване право власності на незавершене будівництво 2-х поверхового котеджу готовністю 35 %. При цьому, підставою виникнення права власності є дозвіл на виконання будівельних робіт виданий 29.06.2010 р. № 367/2010 Інспекцією державного архітектурного будівельного контролю у Херсонській області. реєстрація здійснена 19.11.2015 р. (а.с. 47).
Таким чином, виходячи з викладених обставин, право власності зареєстроване на вказаний вище об'єкт нерухомості незавершеного будівництва з урахуванням приписів ст. 331 Цивільного кодексу України.
Отже, з вказаної дати, тобто з 19.11.2015 р., у Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон виникло право власності на цей об'єкт.
З урахуванням вимог ст. 319 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, відповідачі уклали договір купівлі - продажу вказаного вище об'єкту нерухомості від 30.11.2016 р. посвідченого приватним нотаріусом у встановленому законодавством порядку.
Право власності на зазначений об'єкт незавершеного будівництва зареєстровано за покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю ЦСРМ м. Київ в Державному реєстрі речових прав власності на нерухому майно 30.11.2016 р., що підтверджується відповідним витягом (а.с. 22).
На даний час, право власності на нерухоме майно не скасоване.
Посилання суду першої інстанції та прокурора на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України в даному випадку є неспроможними, оскільки не є підставою визнання договору купівлі - продажу недійсним.
При цьому, доказів, що Фонд державного майна України у встановленому законом порядку є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва, матеріали справи не містять.
Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання прокурора, з якими погодився суд першої інстанції, що Приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон втратив право власності на об'єкт незавершеного будівництва, на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 р. по справі № 5024/1416/2011, якою визнано право власності за Фондом державного майна України на туристичну базу Чорномор з огляду на те, що ст. 346 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для припинення права власності на нерухоме майно, як втрата права користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване.
До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає, що саме по собі визнання права власності за Фондом державного майна України на туристичну базу Чорномор не стосується спірного договору купівлі - продажу об'єкту незавершеного будівництва, оскільки право власності на вказаний об'єкт було зареєстроване за Приватним Херсонським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон, а в подальшому за Товариством з обмеженою відповідальністю ЦРСМ м. Київ і даний об'єкт нерухомості не входить до складу туристичної бази Чорномор , як цілісного майнового комплексу.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже, враховуючи вище викладене та обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку не встановлено обставин, з якими законодавство пов'язує визнання спірного договору недійсним, з огляду на що правові підстави для задоволення позову прокурора про визнання договору купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва 2-х поверхового котеджу готовністю 35 % розташованого за адресою: с.м.т. Лазурне, Скадовська область, Херсонська область, вул. Набережна, 5 - відсутні.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що за наявності нескасованого та неоспореного права власності Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "ХЕРСОНТУРИСТ" м. Херсон, визнання недійсним договору купівлі - продажу об'єкту незавершеного будівництва не призведе до відновлення права позивача, яке на думку прокурора, порушено спірним договором купівлі - продажу.
З урахуванням вищевикладеного, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ЦРСМ м. Київ підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 30.10.2017 р. відповідно до вимог п. п. 1,4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Новокаховської місцевої прокуратури.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на заступника прокурора Новокаховської місцевої прокуратури.
Керуючись ст. ст. 49, 85,91,93,99, 101-103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЦРСМ м. Київ задовольнити.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 30.10.2017 р. по справі № 923/842/17 скасувати.
Заступнику керівника Новокаховської місцевої прокуратури у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Л. В. Лавриненко
Судді: В.В. Лашин
В.І. Жеков
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2017 |
Оприлюднено | 22.12.2017 |
Номер документу | 71076545 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Лавриненко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні