Рішення

від 13.12.2017 по справі 916/2483/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2017 р.Справа № 916/2483/17

За позовом: Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф";

до відповідача: Комунального підприємства "Одестранспарксервіс";

про визнання недійсним одностороннього правочину

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача : Бобрікова К.О - керівник;

Тащі М.М. - довіреність б/н від 23.10.2017р.

від відповідача: Назаренко І.М. - довіреність № 91/05-19 від 01.08.2017р.

СУТЬ СПОРУ: Обслуговуючий кооператив "Автостоянка Люстдорф" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Одестранспарксервіс", в якій просить суд визнати незаконними дії останнього щодо розірвання ним в односторонньому порядку договору, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 07.09.2017р. між сторонами по справі було укладено договір балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01, предметом якого є здійснення ОК "Автостоянка Люстдорф" обслуговування (експлуатації) місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів. Термін дії договору визначається на період з 01.10.2017р. по 31.12.2019р.

Як зазначає позивач, 11.10.2017р. ним було отримано від відповідача повідомлення №249/05-19 від 09.10.2017р. про розірвання договору в порядку п.6.4 договору з підстав нездійснення облаштування місць для паркування дорожніми знаками, відсутності дорожньої розмітки, диспетчерських пунктів охорони та незабезпечення зберігання транспортних засобів.

Разом з тим, на думку позивача, вказане повідомлення є безпідставним та необґрунтованим, з огляду на відсутність жодних порушень умов договору зі сторони Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф".

Одночасно з позовною заявою позивачем до суду було подану клопотання про забезпечення позову (т.1 а.с.25), згідно якого останній просить суд заборонити КП "Одестранспарксервіс" вчиняти будь-які дії щодо розірвання вищевказаного договору, а також вчиняти дії щодо розпорядження, а саме укладання будь-яких договорів або вчинення дій щодо балансоутримання місць для паркування за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/2.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач вказав на те, що одностороннє розірвання КП "Одестранспарксервіс" договору №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017р. може призвести до здійснення відповідачем будь-яких незаконних дій щодо балансоутримування місць для паркування, а зазначене, в свою чергу, в подальшому зможе утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2017 року порушено провадження у справі №916/2483/17 із призначенням до розгляду в засіданні суду 30.10.2017р.

24.10.2017р. до канцелярії суду позивачем було подано заяву про зміну предмету позову (т.1 а.с.44-47), згідно якої останній просить суд визнати недійсним вчинений листом від 09.10.2017р. №249/05-19 правочин КП "Одестранспарксервіс" щодо одностороннього розірвання укладеного сторонами договору балансоутримування місць для паркування від 07.09.2017р. № 144/К-КР-2017/03-01, а також стягнути витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1600 грн. та витрати за подання заяви про забезпечення позову у сумі 800 грн.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що одностороннє розірвання укладеного між сторонами договору, виражене у повідомленні №249/05-19 від 09.10.2017р., за своєю правовою природою є правочином, який ОК "Автостоянка Люстдорф" на підставі ст.ст. 203 , 215 Цивільного кодексу України просить суд визнати недійсним, оскільки його зміст, за думкою позивача, суперечить нормам чинного законодавства, а саме положенням ст.ст.525, 651 Цивільного кодексу України щодо недопустимості односторонньої відмови від зобов'язання.

Так позивач звертає увагу суду на те, що відповідач, посилаючись у своєму повідомленні про розірвання договору на проведену перевірку, в порушення п. 2.2.1. договору, не надав ОК "Автостоянка Люстдорф" акт, яким було зафіксовано факт порушення умов договору.

Отже, на думку позивача, за відсутності документу, який має бути складено у разі порушення договору, КП "Одестранспарксервіс" не має права посилатися на такі порушення.

При цьому, позивач наголошує, що ОК "Автостоянка Люстдорф" було виконано значний об'єм робіт та здійснено відповідні заходи на виконання умов договору та своїх обов'язків за ним. Так, ним було укладено договір з КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" №32/17/Х від 17.09.2017р. на виконання робіт по встановленню технічних засобів регулювання дорожнього руху (монтаж дорожніх знаків) по вул. Люстдорфська дорога, 55/2 у м. Одеса та сплачені грошові кошти на виконання умов відповідного договору. Крім того, ним були здійснені усі обов'язкові платежі відповідно до умов договору.

Враховуючи, що позивачем вказану заяву про зміну предмету позову у відповідності до вимог ст.22 ГПК України було подано до початку розгляду справи по суті, суд приймає її до розгляду у вищевикладений редакції.

27.10.2017р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання ТОВ "Фірма "Наш дом" про об'єднання позовних вимог в одне провадження (т.1 а.с.48).

В обґрунтування вказаного клопотання заявник звернув увагу суду, що в провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/2544/17 за позовом ТОВ "Фірма "Наш дом" до Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф" та Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" про визнання недійсним договору №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017р.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги по цим справам стосуються одних і тих же відповідачів, а також враховуючи однорідність вимог - про визнання недійсним договору №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017р. та про визнання незаконними дій по зазначеному договору, з метою швидкого вирішення спору ТОВ "Фірма "Наш дом" просить суд об'єднати в одне провадження справу №916/2483/17 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф" до Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" про визнання недійсними дії та справу №916/2544/17 за позовом ТОВ "Фірма "Наш дом" до Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф" та Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" про визнання недійсним договору.

У судовому засіданні 30.10.2017р. оголошено перерву до 13.11.2017р.

13.11.2017р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання ТОВ "Фірма "Наш дом" про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (т.1 а.с.55). Обґрунтовуючи вказану заяву, ТОВ "Фірма "Наш дом" зазначає, що рішення з даного спору безумовно може вплинути на права та обов'язки заявника, оскільки можлива відмова у задоволенні позовних вимог Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф" у справі 916/2483/17 та визнання договору №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017р. розірваним, потягне за собою юридичні наслідки для заявника в контексті розгляду іншої справи №916/2544/17 про визнання договору №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017р. недійсним.

13.11.2017р. Комунальним підприємством "Одестранспарксервіс" було подано відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначив, що вимоги позивача є безпідставними необґрунтованими, не відповідають законодавству та фактичним обставинам, з огляду на наступне.

Як вказує відповідач, 07.09.2017р. між сторонами по справі було укладено договір балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01, розділом 2.3. якого визначено обов'язки ОК "Автостоянка Люстдорф", зокрема, щодо оплати збору за місця для паркування, здійснення облаштування місць для паркування дорожніми знаками, нанесення розмітки відповідно до затвердженої схеми розміщення місць для паркування, забезпечення місць для паркування належними правовстановлюючими документами, тощо.

Листом від 29.09.2017р. ОК "Автостоянка Люстдорф" повідомлено відповідача про невиконання умов договору в частині обладнання автостоянки дорожніми знаками, розміткою та приміщенням для охорони у строк до 01.10.2017р. у зв'язку з порушенням строків виконання зобов'язання контрагентами позивача, з якими укладено договори про виконання робіт з обладнання автостоянки. Враховуючи зазначене, кооператив просив КП "Одестранспарксервіс" змінити строк початку дії договору.

За результатами розгляду вказаного звернення, відповідачем, в результаті здійснення нагляду за обслуговуванням місць для паркування, було встановлено порушення ОК "Автостоянка Люстдорф" умов договору щодо обладнання спеціально відведеної автостоянки, внаслідок чого позивачу і було направлено відповідне повідомлення про розірвання договору.

При цьому, відповідач наголошує, що доводи ОК "Автостоянка Люстдорф" щодо зміни дати введення в експлуатацію автостоянки є необґрунтованими, оскільки останній мав достатньо часу (з 7.09.2017 по 1.10.2017р.) для проведення необхідних за умовами договору робіт. Крім того, як вказує відповідач, повідомлення позивача про невиконання умов договору, в порушення п. 4.5. договору, було направлено відповідачу менш ніж за сім днів.

У судовому засіданні 13.11.2017р., розглянувши клопотання ТОВ "Фірма "Наш дом" про об'єднання справ №916/2483/17 та №916/2544/17 в одне провадження, суд дійшов висновку про його відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 58 ГПК суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. При чому, зазначені процесуальні дії є правом, а не обов'язком господарського суду. Приймаючи до уваги, що справа №916/2544/17, яка розглядається господарським судом Одеської області, містить інший склад сторін, ніж справа №916/2483/17, суд вважає, що сумісний розгляд зазначених справ не відповідає правилам об'єднання вимог, перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін, а також утруднить вирішення спору.

Ухвалою господарського суду у Одеської області від 13.11.2017р., приймаючи до уваги недоведеність позивачем існування обґрунтованих припущень щодо намірів вчинення відповідачем дій, направлених на розпорядження місцями для паркування, а також неможливості виконання рішення у разі невжиття такого заходу, судом було відмовлено у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф" про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 13.11.2017р. оголошено перерву до 27.11.2017р.

27.11.2017р. відповідачем до суду було подано доповнення до відзиву на позовну заяву (т.2 а.с.3-7), в яких КП "Одестранспарксервіс" ще раз наголосило на невиконанні позивачем вимог п.2.3. договору щодо обладнання території автостоянки та відсутності належних доказів, спростовуючих зазначене.

Так, на думку відповідача, посилання позивача на порушення строків зобов'язання за договором з вини його контрагентів, не може вважатися поважною обставиною.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що жодних інших доказів, окрім договору №32/17/Х від 17.09.2017р., підтверджуючих виконання обов'язків щодо облаштування автостоянки позивачем до суду не надано.

Також відповідач звертає увагу суду на відсутність за умовами договору обов'язку КП "Одестранспарксервіс" щодо повідомлення оператора про будь-які перевірки, та направлення актів такої перевірки ОК "Автостоянка Люстдорф". Більш того, як вказує відповідач, позивачем не було здійснено жодних законних дій, направлених на отримання копії акту від КП "Одестранспарксервіс", та безпідставно зазначено в заяві про зміну предмету позову про порушення відповідачем п.п.2.2.1 договору у зв'язку з нескладенням такого акту.

У судовому засіданні 27.11.2017р. оголошено перерву до 13.12.2017р. Крім того, у вказаному судовому засіданні, судом було відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Фірма "Наш дом" про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з огляду на не доведення заявником, яким чином рішення у справі вплине на його права та обов'язки.

У судовому засіданні 13.12.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у заяві про зміну предмету позову, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2017р. між Обслуговуючим кооперативом "Автостоянка Люстдорф" (Оператор) та Комунальним підприємством "Одестранспарксервіс" (Уповноважена особа) було укладено договір балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01, відповідно до якого уповноважена особа надає право оператору організовувати та провадити діяльність з забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціально відведена автостоянка) загальною площею 913 м2, що розташовані за адресою: вул. Люстдорфська дорога, 55/2.

Відповідно до п.1.2. договору Оператор здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі та порядку, передбаченому розділом 3 цього договору.

Уповноважена особа зобов'язана надати право Оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування; здійснювати нагляд (моніторинг) за обслуговуванням (експлуатацією) місць для паркування; затверджувати розрахунок збору за місця за паркування транспортних засобів (п. 2.1.1., 2.1.2, 2.1.3. Договору).

Уповноважена особа має право з метою перевірки виконання умов договору у будь-який час доби здійснювати перевірки та, у разі виявлення порушень, складати відповідний акт (п. 2.2.1. Договору).

Згідно п.2.3 договорів Оператор зобов'язаний: забезпечити своєчасне та повне перерахування збору за місця паркування транспортних засобів; здійснювати облаштування місць для паркування дорожніми знаками, наносити розмітку; забезпечити безоплатне паркування транспортних засобів, передбачених ст.30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; забезпечувати безпеку дорожнього руху на місцях паркування, дотримання правил екологічної безпеки, санітарних норм та правил; використовувати місця для паркування за цільовим призначенням; забезпечити місця для паркування належними правовстановлюючими документами; забезпечити належний санітарний стан місць для паркування прилеглої території на відстані 10 метрів згідно п.3.2.6 Правил благоустрою м. Одеси.

Відповідно до п.3.2 договору Оператор перераховує збір за місця для паркування транспортних засобів у повному обсязі до 30 числа кожного місяця на розрахунковий рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Термін дії договору визначається на період з 01.10.2017р. по 31.12.2019р. (п.6.1. договору).

Договір може бути розірвано в односторонньому порядку за вимогою Уповноваженої особи у разі неналежного виконання Оператором п. 2.3, 3.2. цього договору шляхом відповідного письмового повідомлення. Договір вважається розірваним з моменту отримання Оператором повідомлення (п.6.4. договору).

Крім того, 07.09.2017р. між Обслуговуючим кооперативом "Автостоянка Люстдорф" та Комунальним підприємством "Одестранспарксервіс" було укладено додаткову угоду №1 (т.1 а.с.14) до договору балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01, якою сторони погодили, що Уповноважена особа в порядку та на умовах, визначених цією додатковою угодою, надає оператору послуги зі здійснення організації та контролю експлуатації фіксованих машино/місць в місцях для паркування автотранспорту, в тому числі: підготовка необхідних матеріалів щодо введення в експлуатацію місць паркування; організаційний супровід роботи з облаштування та функціонування місць паркування; щомісячне обстеження та моніторинг місць для паркування на предмет відповідності державним нормам та стандартам в сфері паркування із виїздом на місце провідного спеціаліста Уповноваженої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання умов договору №144/К-КР-2017/03-01 щодо обладнання території автостоянки ОК "Автостоянка Люстдорф" 17.09.2017р. було укладено з КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" договір робіт №32/17/Х (т.1 а.с.18-19), за умовами якого останнє зобов'язалося виконати роботи по встановленню технічних засобів регулювання дорожнього руху (монтаж дорожніх знаків) по вул. Люстдорфська дорога, 55/2 у м. Одеса.

У зв'язку з необхідністю закінчення робіт по облаштування автостоянки ОК "Автостоянка Люстдорф" листом від 29.09.2017р. звернулося до КП "Одестранспарксервіс" з проханням змінити строк початку дії договору з 01.10.2017р. на 01.11.2017р. (т.1 а.с.105).

11.10.2017р. на адресу ОК "Автостоянка Люстдорф" від КП "Одестранспарксервіс" надійшло повідомлення №249/05-19 від 09.10.2017р. (т.1 а.с.17) про розірвання договору в порядку п.6.4 договору з підстав нездійснення облаштування місць для паркування дорожніми знаками, відсутності дорожньої розмітки, диспетчерських пунктів охорони та незабезпечення зберігання транспортних засобів.

При цьому, як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання умов договору ОК "Автостоянка Люстдорф" було перераховано на розрахунковий рахунок КП "Одестранспарксервіс" збір за місця для паркування транспортних засобів за жовтень місяць у сумі 5434,18 грн. та 1086,84 грн. за послуги згідно додаткової угоди.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОК "Автостоянка Люстдорф" направлені на визнання недійсним правочину щодо одностороннього розірвання укладеного між сторонами по справі договору.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що односторонне розірвання договору шляхом направлення повідомлення №149/05-19 від 09.10.2017р. - є одностороннім правочином, спрямованим на припинення прав та обов'язків за договором балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017р.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як зазначено в пункті 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Слід зазначити, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України). Договір є обов'язковим для його виконання сторонами. (ст.629 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, який кореспондується з п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом наведеної норми за загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Як вбачається з договору №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017р., у п.6.4 сторони дійшли згоди щодо можливості розірвання договору уповноваженою особою в односторонньому порядку у разі неналежного виконання ОК "Автостоянка Люстдорф" п.п. 2.3, 3.2. цього договору.

При цьому, проаналізувавши зміст ст.236 ГК України, суд вважає, що за своєю суттю передбачена договором можливість розірвання останнього в односторонньому порядку у зв'язку із невиконанням зобов'язання іншою стороною є оперативно-господарською санкцією.

Відповідно до статті 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Як встановлено судом, згідно з умовами договору від 7.09.2017р. на оператора - ОК "Автостоянка Люстдорф" покладено обов'язок щодо забезпечення своєчасного та повного перерахування збору за місця паркування транспортних засобів; здійснення облаштування місць для паркування дорожніми знаками, нанесення розмітки; забезпечення безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст.30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; забезпечення безпеки дорожнього руху на місцях паркування, дотримання правил екологічної безпеки, санітарних норм та правил; використання місць для паркування за цільовим призначенням; забезпечення місця для паркування належними правовстановлюючими документами; забезпечення належного санітарного стану місць для паркування прилеглої території.

При цьому, суд зазначає, що право на розірвання договору в односторонньому порядку за змістом імперативних положень ст. 651 Цивільного кодексу України означає, що останній може бути розірвано у разі істотного порушення договору іншою стороною.

Натомість, істотним порушенням є таке порушення, внаслідок якого завдано шкоди іншій стороні, тобто інша сторона була в значній мірі позбавлена того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Як вбачається з надісланого відповідачем повідомлення від 09.10.2017р. №249/05-19 (т.1 а.с.17) про розірвання договору, підставою для такого розірвання слугували виявлені в процесі перевірки порушення, а саме: не було проведено необхідних робіт з обладнання автостоянки, не здійснено облаштування місць для паркування дорожніми знаками, відсутня дорожня розмітка, відсутній диспетчерський пункт охорони, не забезпечено зберігання транспортних засобів.

Надаючи правову оцінку вказаним порушенням, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з аналізу договору, обов'язки ОК "Автостоянка Люстдорф" стосовно проведення необхідних робіт з обладнання автостоянки кореспондуються з нормами Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 115, які регламентують організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів.

Так, з аналізу приписів вказаних Правил вбачається, що експлуатація спеціально відведеної автостоянки можлива лише після забезпечення обладнання автостоянки у встановленому Правилами порядку. Головною метою автостоянки є схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання.

При цьому, як встановлено судом, станом на момент надіслання повідомлення про розірвання договору, автостоянка позивачем не використовувалась. Навпаки ОК "Автостоянка Люстдорф" було надіслано відповідачу листа, в якому зазначалось про те, що, наразі та до повного облаштування, автостоянка використовуватись не буде, плата з транспортних засобів стягуватись також не буде (т.1 а.с.105).

Суд вважає за необхідне окремо наголосити, що загальними засадами цивільного законодавства, зазначеними в п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність.

Принцип добросовісності є одним із засобів обмеження принципу свободи договору сторін, способом утримання сторін від зловживання своїми правами при виконанні договору.

Один із проявів цього принципу містить класичне правило добросовісності в договірних зобов'язаннях, згідно з яким боржник несе обов'язок виконати зобов'язання добросовісно, з урахуванням звичаїв цивільного обороту.

Закріплений вітчизняним законодавцем принцип справедливості, добросовісності і розумності має визнаватися не сукупністю трьох принципів, а єдиним принципом, який проявляється в єдності взаємопов'язаних трьох складових. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту.

Зміст добросовісності (bona fideаs) виражається через поняття "розумність і справедливість", що виконує, зокрема, обмежувальну функцію.

Так, згідно з обмежувальною функцією добросовісності, правило, обов'язкове для сторін, не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості.

Отже, добросовісність може за певних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами.

У зв'язку з цим всі правила, які створюються сторонами чи законом, підпадають під контроль судів для того, щоб вирішити, чи не призведе їх застосування в конкретній справі до несправедливих результатів.

Отже, проаналізувавши з підстав добросовісності, справедливості та розумності наведені у повідомленні порушення, враховуючи повідомлення позивачем про затримку в обладнанні автостоянки, укладення договору з КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" №32/17/Х від 17.09.2017р. та його виконання сторонами (т.1 а.с.18-20, т.2 а.с.2), а також відсутність заборгованості за договором, суд вважає, що такі порушення не є істотними, а отже правочин щодо застосування оперативно-господарської санкції у вигляді одностороннього розірвання договору не відповідає вищенаведеним законодавчим нормам, зокрема ст.651 ЦК України, ст.237 ГК України тощо.

Крім того, суд також вказує на те, що повідомлення про дострокове розірвання договору має містити посилання на конкретну обставину, що вказує на порушення іншою стороною своїх зобов'язань за договором. Така підстава повинна бути очевидною та обґрунтованою, тобто такою, що підтверджена відповідними документами, які фіксують певні порушення.

Разом з тим, складений КП "Одестранспарксервіс" за результатом перевірки акт не може належним чином підтвердити будь-які порушення, оскільки він складений одноособово, без участі позивача чи іншої незаінтересованої особи.

Крім того, в контексті зроблених судом висновків щодо застосування принципів добросовісності, справедливості та розумності, суд також вважає за необхідне зазначити, що положення додаткової угоди до договору (т.1 а.с.14), на виконання якої позивачем було доречи сплачено визначену у ній суму (т.1 а.с.22), передбачають наявність у уповноваженої особи не тільки контролюючої, а й допоміжної організаційної функції, до якої входить і щомісячний моніторинг та підготовка необхідних матеріалів щодо введення в експлуатацію місць паркування.

Натомість, суд звертає увагу, що будь-яких актів здійснення моніторингу, крім акту від 9.10.2017р., як підстави для розірвання договору відповідачем надано суду не було.

Більш того, як вбачається з відзиву на позов (т.1 а.с.93-97), відповідний акт було складено не у порядку проведення моніторингу, а навпаки, за результатами звернення позивача, яке, за думкою суду, як раз відповідало принципу добросовісного виконання зобов'язання.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ОК "Автостоянка Люстдорф" обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним вчинений листом-повідомленням від 09.10.2017р. №249/05-19 правочин Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" щодо одностороннього розірвання укладеного між Обслуговуючим кооперативом "Автостоянка Люстдорф" та Комунальним підприємством "Одестранспарксервіс" договору балансоутримання місць для паркування №144/К-КР-2017/03-01 від 07.09.2017р.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" (65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд.134, код ЄДРПОУ 38018133) на користь Обслуговуючого кооперативу "Автостоянка Люстдорф" (65036, м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3/72, код ЄДРПОУ 41564505) судовий збір у сумі 1 600 /одна тисяча шістсот/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 грудня 2017 р.

Суддя Ю.М. Щавинська