Ухвала

від 12.12.2017 по справі 815/2995/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2995/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 апеляційну скаргу Приватного підприємства ТЕК КООРДИНАТОР на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства ТЕК КООРДИНАТОР до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року ПП ТЕК КООРДИНАТОР звернулось з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0004021404 від 15.03.2017р. та №0003991404 від 15.03.2017р.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ПП ТЕК КООРДИНАТОР з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з окремими контрагентами за період з 01.01.2013р. по 01.12.2016р., за результатами якої складено акт №000018/15-32-14-04/36487591 від 22.02.2017р. Зазначеною перевіркою встановлено порушення: 1) пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 та пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат за 2014 рік на загальну суму 311 740,00 грн.; заниження фінансового результату до оподаткування за 2015 рік на загальну суму 799 815,00 грн. шляхом завищення витрат; 2) п.198.3, п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань за серпень 2015 року - березень 2016 року на загальну суму 641 369,00 грн.; завищення податкового кредиту за лютий 2014 року - травень 2015 року на загальну суму 130 644,00 грн. На підставі висновків зазначених у акті перевірки, ГУ Державної фіскальної служби України прийняті податкові повідомлення-рішення №0004021404 від 15.03.2017р. та №0003991404 від 15.03.2017р. Позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки під час проведення перевірки відповідачем були опрацьовані документи, які підтверджують фактичне надання транспортно-експедиційних послуг контрагентами. При цьому, як зазначає позивач, будь-який документ має силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції, а також те, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платників податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. За таких обставин, позивач вважає, що висновки відповідача про відсутність первинних документів, якими підтверджується факт придбання позивачем транспортно-експедиційних послуг у контрагентів та не доведеність зв'язку операцій із господарською діяльністю позивача є безпідставними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ПП ТЕК КООРДИНАТОР подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що ПП ТЕК КООРДИНАТОР (код ЄДРПОУ 36487591) зареєстроване 20.07.2009р. як юридична особа Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області та перебуває на обліку з 21.07.2009р. Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеської області.

На виконання ухвали слідчого судді Приморського району м. Одеси ОСОБА_4 №522/522/5458/16-к від 28.12.2016р. та відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області №164 від 02.02.2017р., у період з 07.02.2017р. по 15.02.2017р. Головним управлінням Державної фіскальної служби України проведена позапланова виїзна перевірка ПП ТЕК КООРДИНАТОР (код ЄДРПОУ 36487591) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, у тому числі, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах із ПП Благо ДАР (код ЄДРПОУ 37170604), ПП Профіс Компані (код ЄДРПОУ 35050893), ТОВ Альтерс (код ЄДРПОУ 38109614), ТОВ Енергоресурс Україна (код ЄДРПОУ 38784886), ТОВ Сістемс Тонер (код ЄДРПОУ 39438788), ТОВ Катерина (код ЄДРПОУ 24534447), ПП Вігор (код ЄДРПОУ 30914087) за період з 01.01.2013р. по 01.12.2016р.

За наслідками перевірки складено акт №000018/15-32-14-04/36487591 від 22.02.2017р.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП ТЕК КООРДИНАТОР :

1) пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 та пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 200 080,00 грн., у тому числі за 2014 рік у розмірі 56 113,00 грн., за 2015 рік у розмірі 143 967,00 грн.

2) п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті встановлено його заниження на загальну суму 783 484,00 грн., у тому числі за рахунок заниження за звітні періоди:

На підставі висновків зазначених у акті перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби України прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0004021404 від 15.03.2017р., збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - 783 484,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 195 961,00 грн.

- №0003991404 від 15.03.2017р., збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств - 200 080,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 028,00 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх у адміністративному порядку, однак рішенням Головного управління Державної фіскальної служби України №11142/6/99-99-11-01-02-18 від 24.05.2017р. залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0004021404 від 15.03.2017р. та №0003991404 від 15.03.2017р.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для скасування податкових повідомлень-рішень №0004021404 від 15.03.2017р. та №0003991404 від 15.03.2017р. відсутні.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

З акту перевірки вбачається, що на підставі наданих ПП ТЕК КООРДИНАТОР документів встановлено господарські операції платника податків із контрагентами - постачальниками, а саме: ТОВ Альтерс , ТОВ Енергоресурс Україна з якими були укладені договори про надання послуг перевезення та транспортного експедирування. Операції з придбання транспортно-експедиторських послуг від 15.11.2014р. та 30.11.2014р. не включені до складу витрат підприємства, операція відображена бухгалтерськими проводками Дт 6852, 6441, Кт 631. До перевірки надані акти виконаних робіт без визначення даних щодо маршруту, автомобіля, водія.

До того ж, перевіркою встановлено, що між позивачем та ПП Профіс Компані , ТОВ Сістемс Тонер укладено договори про надання послуг перевезення та транспортного експедирування №96 від 30.01.2015р. та №28.07.2015р. На виконання вказаних договорів позивачем надані податкові накладні, суми ПДВ по яким були включені до податкового кредиту ПП ТЕК КООРДИНАТОР за відповідний період. Проте, до перевірки надані акти виконаних робіт на підставі яких збільшено витрати підприємства на транспортно-експедиторські послуги, по яким не доведено зв'язок з господарською діяльністю підприємств та не наданні товарно-транспортні накладні, в яких відсутні дані передбачені умовами договору.

Водночас, перевіркою встановлено, що між позивачем та ПП Благо Дар (в особі директора ОСОБА_3М.) укладено договір про надання послуг перевезення та транспортного експедирування №175 від 01.09.2015р. При цьому, до перевірки надано протокол допиту директора ПП Благо Дар , який надав пояснення, що не заключав договори з ПП ТЕК КООРДИНАТОР , не виконував/не замовляв ніяких робіт, не придбав/не реалізовував товарів та послуг. Також, під час перевірки були дослідженні товарно-транспортні накладні, надані до перевірки ПП ТЕК КООРДИНАТОР , які підтверджують факт перевезення за зазначеними маршрутами, відсутня будь-яка інформація щодо виконання транспортно-експедиторських послуг саме ПП Благо Дар .

За змістом підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пункту 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

На підставі статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 05.06.1995р. врегульовано порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи)

За змістом підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За змістом пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Отже, до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов'язані з його господарською діяльністю.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 198.3 пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Водночас, відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

На підставі частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 9 визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом пунктів 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити реальність здійснюваних операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП ТЕК КООРДИНАТОР (замовник) та ТОВ Альтерс (виконавець) укладено договір №24 від 10.01.2014р. про надання послуг перевезення та транспортного експедирування. Згідно пункту 1 вказаного договору, виконавець бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених у договорі послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, дані якого вказується замовником у заявці, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги за договірною ціною на умовах даного договору.

01.02.2014р. між ПП ТЕК КООРДИНАТОР (замовник) та ТОВ Альтерс (виконавець) укладено додаткову угоду №1, згідно якої внеслися зміни до договору №24 від 01.01.2014р. та доповнено пунктом 1.4: окрім транспортно-експедиторських послуг, зазначених у п.1.1 та п.1.2 цього договору, виконавець може надати замовнику додаткові транспортно-експедиторські послуги, пов'язані із перевезенням вантажів, а саме: розробка оптимального маршруту вантажоперевезення; вибір транспорту оптимального для перевезення відповідно до специфіки вантажу; розробку схеми розподілу вантажів у просторі вантажного відсіку транспортних засобів; контроль дотримання графіку руху.

Позивачем у підтвердження виконання вказаного договору надано заявки-звіти, рахунки фактури та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні.

Проте, податкові накладні не можуть бути прийняті у якості беззаперечних доказів реальності виконання зазначеного договору, оскільки податкові накладні самі по собі не можуть свідчити про дійсне виконання господарської операції. При цьому, у вказаних актах для надання доказової сили не зазначено прізвище та посада особи яка підписала їх з боку замовника, у зв'язку з чим не можливо ідентифікувати відповідальну особу за вказаною господарською операцією. До того ж, надані акти виконаних робіт без визначення даних щодо маршруту, автомобіля, водія.

Надані до суду рахунки фактури самі по собі не свідчать про оплату за надані послуги.

Перевіркою встановлено, що операції з придбання транспортно-експедиторських послуг від 15.11.2014р. та 30.11.2014р. не включені до складу витрат підприємства, операція відображена бухгалтерськими проводками Дт 6852, 6441, Кт 631.

Інших первинних документів на підтвердження господарських операцій згідно договору №24 від 10.01.2014р. про надання послуг перевезення та транспортного експедирування з ТОВ Альтерс на пропозицію суду ПП ТЕК КООРДИНАТОР надано не було.

До того ж, між ПП ТЕК КООРДИНАТОР (замовник) та ТОВ СІСТЕМ ТОНЕР (виконавець) укладено договір №106 від 28.07.2015р. про надання послуг перевезення та транспортного експедирування. Згідно до пункту 1 вказаного договору, виконавець бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених у договорі послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, дані якого вказується замовником у заявці, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги за договірною ціною на умовах даного договору.

01.08.2015р. між ПП ТЕК КООРДИНАТОР (замовник) та ТОВ СІСТЕМ ТОНЕР (виконавець) укладено додаткову угоду №1, згідно якої внеслися зміни до договору №106 від 28.07.2015р. та доповнено пунктом 1.4: окрім транспортно-експедиторських послуг, зазначених у п.1.1 та п.1.2 цього договору, виконавець може надати замовнику додаткові транспортно-експедиторські послуги, пов'язані із перевезенням вантажів, а саме: розробка оптимального маршруту вантажоперевезення; вибір транспорту оптимального для перевезення відповідно до специфіки вантажу; розробку схеми розподілу вантажів у просторі вантажного відсіку транспортних засобів; контроль дотримання графіку руху.

Позивачем у підтвердження виконання вказаного договору надано заявки-звіти, рахунки фактури та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні. Водночас, у вказаних актах для надання доказової сили не зазначено прізвище та посада особи яка підписала їх з боку замовника.

До того ж, у актах виконаних робіт на підставі яких збільшено витрати підприємства на транспортно-експедиторські послуги наданні товарно-транспортні накладні, в яких відсутні дані передбачені умовами договору.

Податкові накладні не можуть бути прийняті у якості беззаперечних доказів реальності виконання зазначеного договору, оскільки податкові накладні самі по собі не можуть свідчити про дійсне виконання господарської операції.

Надані до суду рахунки фактури самі по собі не свідчать про оплату за надані послуги.

Інших первинних документів на підтвердження господарських операцій згідно договору №106 від 28.07.2015р. про надання послуг перевезення та транспортного експедирування з ТОВ СІСТЕМ ТОНЕР на пропозицію суду ПП ТЕК КООРДИНАТОР надано не було.

Водночас, між ПП ТЕК КООРДИНАТОР (замовник) та ПП ПРОФІС КОМПАНІ (виконавець) укладено договір №96 від 30.01.2015р. про надання послуг перевезення та транспортного експедирування. Згідно до пункту 1 вказаного договору, виконавець бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених у договорі послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, дані якого вказується замовником у заявці, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги за договірною ціною на умовах даного договору.

01.02.2015р. між ПП ТЕК КООРДИНАТОР (замовник) та ПП ПРОФІС КОМПАНІ (виконавець) укладено додаткову угоду №1, згідно якої внеслися зміни до договору №96 від 30.01.2015р. та доповнено пунктом 1.4: окрім транспортно-експедиторських послуг, зазначених у п.1.1 та п.1.2 цього договору, виконавець може надати замовнику додаткові транспортно-експедиторські послуги, пов'язані із перевезенням вантажів, а саме: розробка оптимального маршруту вантажоперевезення; вибір транспорту оптимального для перевезення відповідно до специфіки вантажу; розробку схеми розподілу вантажів у просторі вантажного відсіку транспортних засобів; контроль дотримання графіку руху.

Позивачем у підтвердження виконання вказаного договору надано заявки-звіти, рахунки фактури та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні. Проте, надані податкові накладні не можуть бути прийняті у якості беззаперечних доказів реальності виконання зазначеного договору, оскільки податкові накладні самі по собі не можуть свідчити про дійсне виконання господарської операції. Водночас, у вказаних актах для надання доказової сили не зазначено прізвище та посада особи яка підписала їх з боку замовника.

До того ж, у актах виконаних робіт на підставі яких збільшено витрати підприємства на транспортно-експедиторські послуги наданні товарно-транспортні накладні, в яких відсутні дані передбачені умовами договору.

Надані до суду рахунки фактури самі по собі не свідчать про оплату за надані послуги.

Інших первинних документів на підтвердження господарських операцій згідно договору №96 від 30.01.2015р. про надання послуг перевезення та транспортного експедирування з ПП ПРОФІС КОМПАНІ на пропозицію суду ПП ТЕК КООРДИНАТОР надано не було.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС Україна (виконавець) укладено договір №57 від 30.10.2014р. про надання послуг перевезення та транспортного експедирування. Згідно до п.1 вказаного договору, виконавець бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених у договорі послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, дані якого вказується замовником у заявці, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги за договірною ціною на умовах даного договору.

01.12.2014р. між ПП ТЕК КООРДИНАТОР (замовник) та ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС Україна (виконавець) укладено додаткову угоду №1, згідно якої внеслися зміни до договору №57 від 30.10.2014р. та доповнено пунктом 1.4: окрім транспортно-експедиторських послуг, зазначених у п.1.1 та п.1.2 цього договору, виконавець може надати замовнику додаткові транспортно-експедиторські послуги, пов'язані із перевезенням вантажів, а саме: розробка оптимального маршруту вантажоперевезення; вибір транспорту оптимального для перевезення відповідно до специфіки вантажу; розробку схеми розподілу вантажів у просторі вантажного відсіку транспортних засобів; контроль дотримання графіку руху.

Позивачем у підтвердження виконання вказаного договору надано заявки-звіти, рахунки фактури та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні. При цьому, у вказаних актах для надання доказової сили не зазначено прізвище та посада особи яка підписала їх з боку замовника. До того ж, надані акти виконаних робіт без визначення даних щодо маршруту, автомобіля, водія.

Надані до суду рахунки фактури самі по собі не свідчать про оплату за надані послуги.

Надані податкові накладні не можуть бути прийняті у якості беззаперечних доказів реальності виконання зазначеного договору, оскільки податкові накладні самі по собі не можуть свідчити про дійсне виконання господарської операції.

Перевіркою встановлено, що операції з придбання транспортно-експедиторських послуг від 15.11.2014р. та 30.11.2014р. не включені до складу витрат підприємства, операція відображена бухгалтерськими проводками Дт 6852, 6441, Кт 631.

Інших первинних документів на підтвердження господарських операцій згідно договору №57 від 30.10.2014р. про надання послуг перевезення та транспортного експедирування з ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС Україна на пропозицію суду ПП ТЕК КООРДИНАТОР надано не було.

Також, між позивачем (замовник) та ПП БЛАГО ДАР (в особі директора ОСОБА_3М.) (виконавець) укладено договір №175 від 01.09.2015р. про надання послуг перевезення та транспортного експедирування. Згідно до п.1 вказаного договору, виконавець бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених у договорі послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, дані якого вказується замовником у заявці, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги за договірною ціною на умовах даного договору.

01.10.2015р. між ПП ТЕК КООРДИНАТОР (замовник) та ПП БЛАГО ДАР (виконавець) укладено додаткову угоду №1, згідно якої внеслися зміни до договору №175 від 01.09.2015р. та доповнено пунктом 1.4: окрім транспортно-експедиторських послуг, зазначених у п.1.1 та п.1.2 цього договору, виконавець може надати замовнику додаткові транспортно-експедиторські послуги, пов'язані із перевезенням вантажів, а саме: розробка оптимального маршруту вантажоперевезення; вибір транспорту оптимального для перевезення відповідно до специфіки вантажу; розробку схеми розподілу вантажів у просторі вантажного відсіку транспортних засобів; контроль дотримання графіку руху.

Позивачем у підтвердження виконання вказаного договору надано заявки-звіти, рахунки фактури та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні. При цьому, у вказаних актах для надання доказової сили не зазначено прізвище та посада особи яка підписала їх з боку замовника. Надані податкові накладні не можуть бути прийняті у якості беззаперечних доказів реальності виконання зазначеного договору, оскільки податкові накладні самі по собі не можуть свідчити про дійсне виконання господарської операції.

До суду надані ПП ТЕК КООРДИНАТОР рахунки фактури самі по собі не свідчать про оплату за надані послуги.

Інших первинних документів на підтвердження господарських операцій згідно договору №175 від 01.09.2015р. про надання послуг перевезення та транспортного експедирування з ПП БЛАГО ДАР на пропозицію суду ПП ТЕК КООРДИНАТОР надано не було.

При цьому не можна надати належну оцінку наданим позивачем до суду товарно-транспортним накладним, оскільки з них не вбачається зв'язок позивача з ПП БЛАГО ДАР , ТОВ ЕНЕРГОРЕСУРС Україна , ПП ПРОФІС КОМПАНІ , ТОВ СІСТЕМ ТОНЕР , ТОВ Альтерс .

Водночас, до суду надано протокол допиту директора ПП Благо Дар , який надав пояснення, що не укладав договори з ПП ТЕК КООРДИНАТОР , не виконував/не замовляв ніяких робіт, не придбав/не реалізовував товарів та послуг.

До того ж, відповідно до протоколу допиту підозрюваної - ОСОБА_5, 16.07.1987р.н., на пропозицію знайомого займалась складанням документів необхідних для створення юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовувалися у подальшому для прикриття своєї діяльності, а саме: надання послуг з обготівкування грошових коштів та ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки. За період з 2013 - 2016 роки ОСОБА_5 брала участь у створені, реєстрації чи перереєстрації підприємств, які входили до складу Конвертаційного центру та використовувались для надання послуг з готів кування грошових коштів та ухилення від сплати податків реального сектору економіки, зокрема: ПП Благо ДАР (код ЄДРПОУ 37170604), ПП Профіс Компані (код ЄДРПОУ 35050893), ТОВ Альтерс (код ЄДРПОУ 38109614), ТОВ Енергоресурс Україна (код ЄДРПОУ 38784886), ТОВ Сістемс Тонер (код ЄДРПОУ 39438788). Як пояснила ОСОБА_5, зазнані підприємства ніяких робіт не виконували, послуги не надавали, товари не купувалися та не продавали підприємствам реального сектору економіки, фінансово-господарські документи створювались та надавались представникам та посадовим особам для прикриття незаконної діяльності у вигляді ухилення від сплати податків.

Зазначені обставини, дають підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового редиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентомами, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені осіб, які заперечували свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених п. 138.1 ст. 138 ПК витрат є безпідставними.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності встановленого податковим органом порушення позивачем 1) пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 та пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 200 080,00 грн., у тому числі за 2014 рік у розмірі 56 113,00 грн., за 2015 рік у розмірі 143 967,00 грн. 2) п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті встановлено його заниження на загальну суму 783 484,00 грн., у тому числі за рахунок заниження за звітні періоди.

Вирішуючи спір, колегія суддів також зважає, що в силу вимог частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений статтею 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами частини 1 статті 71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку статті 11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами частини 2 статті 71 КАС України в порядку, що встановлений статтею 86 цього кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких фактичних даних, які б спростували висновки суду першої інстанції .

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, колегія суддів дійшла висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. В ході судового розгляду представник відповідача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача. При цьому звернення позивача з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів суд оцінює обраний спосіб ухилення від відповідальності за встановлені порушення.

З огляду на викладене, на підставі статті 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01 липня 2004 р. № 1955-ІУ, статті 929 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ та статті 316 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІУ транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

експедитор (транспортний експедитор) суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб'єкти господарювання.

Згідно зі статтями 8, 9 вказаного Закону експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів). Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Стаття 9 Закону передбачає істотні умови договору транспортного експедирування, а саме: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки та відповідальність сторін; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та пункти призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Отже, фактичні послуги експедитора підтверджуються лише транспортними документами.

В матеріалах справи такі документи з належним відображенням всіх істотних умов договору транспортного експедирування відсутні.

Не погоджується колегія суддів також із доводами апелянта з відповідним посиланням на прецеденту практику Європейського суду з прав людини про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії та необхідність забезпечення справедливого балансу обох сторін з огляду на те, що претензії податкового органу до контрагентів позивача були лише однією із підстав для формування висновку про безтоварність операцій.

До того ж у матеріалах справи містяться докази, що податковий орган застосовує відповідні заходи і до контрагентів позивача.

Відхиляє також колегія суддів доводи апелянта щодо перевищення повноважень при проведенні позапланової перевірки.

Так, як встановлено судом документальну позапланову перевірку проведено на підставі ухвали слідчого судді у справі №522/522/5458/16-к від 28.12.2016 р.

З огляду конституційний принцип обов'язковості судового рішення ( стаття 129 Конституції України) , колегія суддів не дає правову оцінку доводами апелянта про незаконність постановленого рішення слідчого судді та, як наслідок, протиправних дій відповідача по проведенню відповідної перевірки.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства ТЕК КООРДИНАТОР є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ТЕК КООРДИНАТОР залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 815/2995/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 15 грудня 2017 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк