Ухвала

від 14.12.2017 по справі 822/2170/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2170/17

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

14 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представник позивача: Глущенко Т.Д.

Представник позивача: Губки Л.І.

Представника відповідача: Грішіної О.В.

Представника відповідача: Жмуцької А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького міського центру зайнятості на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Відродження-2015 РН" до Хмельницького міського центру зайнятості, Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення компенсації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницького міського центру зайнятості, Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Хмельницького міського центру зайнятості щодо відмови у поверненні в якості компенсації заробітної плати громадській організації "Відродження-2015 РН" ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Хмельницького міського центру зайнятості №183 від 12.07.2017 "Щодо компенсації роботодавцю фактичних витрат на оплату праці";

- стягнути з Хмельницького міського центру зайнятості на користь громадської організації "Відродження-2015 РН" в якості компенсації заробітної плати ОСОБА_6 в сумі 20 055,85 грн (двадцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень 85 копійок) за період з травня по жовтень 2017.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник Хмельницького центру зайнятості в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представники позивача та представник Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заперечили проти апеляційної скарги.

Разом з тим, у судову засіданні представником позивача заявлено клопотання щодо збільшення позовних вимог.

Однак, на думку суду, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, оскільки вказане клопотання не було предметом дослідження в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 03.05.2017 року на підставі наказу №3/к від 24.05.2017 року, на підставі направлення на працевлаштування від 11.04.2017 року, на роботу в ГО Відродження - 2015 РН була прийнята внутрішньо переміщена особа, інвалід ІІІ групи ОСОБА_6

04.05.2017 року позивач звернувся до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів із запитом на повернення компенсації заробітної плати та 01.06.2017 року отримав відмову.

Вподальшому, позивач звернувся до Хмельницького міського центру зайнятості з запитом про повернення в якості компенсації виплаченої заробітної плати. Однак, відповідач листом від 13.07.2017 № 23-05/1853 відмовив позивачу у поверненні цих коштів, пославшись на відсутність коштів для здійснення компенсації заробітної плати працевлаштованого працівника.

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Статтею 24-1 Закону України "Про зайнятість" встановлено, що заходи сприяння зайнятості запроваджуються для внутрішньо переміщених осіб з числа зареєстрованих безробітних.

До заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштовуються за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зазначених у частині першій цієї статті, належить, зокрема: компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 № 696 затверджено Порядок здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб.

Згідно вказаного Порядку, компенсація витрат роботодавцю на оплату праці виплачується в межах коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, зареєстрованого в установленому порядку як безробітний, якому допомога по безробіттю призначена відповідно до частини другої статті 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття) після працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням базових центрів зайнятості.

Для компенсації витрат роботодавцю на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів:

роботодавець подає базовому центру зайнятості відомість за формою згідно з додатком 1(не пізніше ніж через п'ять днів після виплати працівникові заробітної плати);

базовий центр зайнятості складає відомість за формою згідно з додатком 2 та передає регіональному центру зайнятості (до 10 числа місяця, що настає за місяцем подання звітності територіальним органам ДФС, передбаченої статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - звітність);

регіональний центр зайнятості передає узагальнені відомості територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів для виплати компенсації роботодавцям витрат на оплату праці (до 15 числа місяця, що настає за місяцем подання звітності).

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що для виплати компенсації роботодавцям витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, регіональний центр зайнятості передає узагальнені відомості територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Однак, судом встановлено, що Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів від регіонального центру зайнятості ніяких відомостей не отримувало, крім листа-запиту Хмельницького обласного центру зайнятості №22-03/1022 від 04.05.2017 року щодо надання відповіді про можливість ГО Відродження - 2015 РН отримати компенсацію оплати праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів. Відтак, не був дотриманий певний порядок компенсації витрат роботодавцю на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, а тому в даному випадку на Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не може бути покладений обов'язок сплати вказаної компенсації.

Окрім того, посилання апелянта на відсутність документів, які підтверджували факт виплати заробітної плати ОСОБА_6, колегія суддів не бере до уваги, оскільки центр зайнятості щоквартально здійснює перевірки даної організації в порядку, встановленому постановою КМУ №696 від 08.09.2015 року і жодного разу не виявлено будь-яких порушень.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Окрім того, згідно з статтею 91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Представниками позивача у зв'язку з переїздом до іншого населеного пункту понесені витрати в розмірі 773, 06 грн., з них: 133, 06 грн. за проїзд до іншого населеного пункту, що підтверджується посадочними документами та розмір добових в сумі 640, 00 грн., згідно наказу №1-а від 11.12.2017 року Про відрядження працівників .

Таким чином, витрати позивача, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту відносяться до складу втрат, пов'язаних з прибуттям до суду, і підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького міського центру зайнятості.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Хмельницького міського центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року - без змін.

Стягнути з Хмельницького міського центру зайнятості за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Громадської організації "Відродження-2015 РН" судові витрати пов'язані з переїздом сторін до іншого населеного пункту в сумі 773, 06 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 грудня 2017 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.