Рішення

від 12.12.2017 по справі 390/1188/16-ц

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1188/16-ц

Провадження № 2/390/27/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Терещенко Д.В.,

при секретарях - Губанові М.М., Головацькій А.Б.,

за участю:

представників позивача ? ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідачів - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ФГ Скриніка ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ТОВ Агрофірма Відродження , ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича про визнання договору оренди землі недійсним та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ФГ ОСОБА_6, в особі голови та засновника ОСОБА_6, звернулось до суду з позовами, в яких з урахуванням об'єднання та залишення без розгляду частини вимог, просить: визнати поновленим договір оренди землі №4 від 01.12.2005 року (земельної ділянки кадастровий номер 3522584500:02:000:0221), який укладений між фермерським господарством ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (раніше - ОСОБА_7) ОСОБА_8, зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України 10 березня 2006 року, реєстраційний номер 7; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Могутненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, загальною площею 6,1463 га, кадастровий номер 3522584500:02:000:0221, укладений 04.04.2016 року між Фермерським господарством Якименко Тимофія Тимофійовича та ОСОБА_4, та скасувати рішення про його державну реєстрацію: індексний номер 33870497 від 15.02.2017 р., приватний нотаріус ОСОБА_9, Кропивницький міський нотаріальний округ, Кіровоградська область.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.12.2005 між ОСОБА_7 (наразі - ОСОБА_4) ОСОБА_8 (орендодавець) та фермерським господарством ОСОБА_6, в особі ОСОБА_6 (орендар), було укладено договір оренди № 4 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Могутненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, загальної площею 6,15 га, на 10 років. Державна реєстрація договору здійснена 10 березня 2006 року. Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_4, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КР №037298, виданий 05.03.2002 року Могутненською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522584500:02:000:0221. Протягом дії договору ФГ ОСОБА_6 належним чином виконувало свої зобов'язання за договором та по закінченню його строку, користуючись переважним правом орендаря, надало ОСОБА_4 проект додаткової угоди про поновлення строку дії договору, який 25.04.2016 було підписано сторонами. Вказану додаткову угоду було зареєстровано у приватного нотаріуса ОСОБА_10, на що отримано інформаційну довідку № 59156431 від 16.05.2016. В кінці червня 2016 року позивачу стало відомо, що вказана земельна ділянка передана в оренду іншому орендодавцю, а саме: TOB Агрофірмі Відродження на підставі договору оренди землі від 11.05.2016.

Позивач вважає, що ОСОБА_4 всупереч вимог чинного законодавства, двічі уклавши договір оренди землі, порушила належне йому переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Під час розгляду справи з'ясувалось, що ТОВ Агрофірма Відродження та ОСОБА_4 06.02.2017 добровільно розірвали оскаржуваний позивачем договір оренди та 07.02.2017 року зареєструвало договір оренди спірної земельної ділянки від 04.04.2016, укладений між ОСОБА_4 та ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича .

Враховуючи зазначене та те, що ФГ Скриніка ОСОБА_5 після закінчення дії договору оренди землі № 4 від 01.12.2005 продовжувало і продовжує користуватися спірною земельною ділянкою (здійснює її обробіток та засіває), належним чином виконує умови договору оренди, надало орендодавцю проект додаткової угоди про поновлення строку дії договору, яку у подальшому - 25.04.2016 було укладено та продовжено дію договору оренди землі № 4 від 01.12.2005, сплачує орендну плату за користування землею, при цьому орендодавець у встановлений законом строк жодної відмови в поновленні договору на новий строк не надсилав, а навпаки підписав додаткову угоду, позивач приходить до висновку про наявність у нього переважного права на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. У зв'язку з цим, позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки від 04.04.2016 укладений між ОСОБА_4 та ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича з порушенням переважного права позивача на продовження орендних відносин, яке передбачене ст. 33 Закону України Про оренду землі , а тому має бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, а договір укладений між фермерським господарством ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (наразі-Костенко) ОСОБА_8 № 4 від 01.12.2005 року поновленим.

Представники позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Крім того, представниками позивача долучено до матеріалів справи письмові пояснення голови ФГ Скриніка ОСОБА_5, в яких він стверджує, що позивачем дотримано всіх вимог передбачених ст.33 ЗУ Про оренду землі , а тому у фермерського господарства наявне переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. Позовну заяви просить задовольнити ( том 1, а.с.107-110).

Представник відповідачів - ОСОБА_3 надав пояснення по суті справи, заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити. Також, ним неодноразово надавались письмові заперечення та пояснення, які долучені до матеріалів справи, з яких слідує, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. Позивачем не надані докази про те, що ним дотримано як вимоги частин 1-5 так і вимоги ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а саме: не надано жодного доказу того, що він до закінчення терміну дії договору направляв лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору разом з проектом додаткової угоди до договору оренди землі, а тому вказана обставина позбавила відповідачку можливості розглянути запропоновані позивачем умови договору оренди землі та їх погодити, шляхом укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, відхилити або запропонувати свої умови.Крім того, додаткова угода, на яку посилається позивач і яка начебто, на його думку, укладена з ОСОБА_4, датована вже після закінчення строку дії договору, а саме 25 квітня 2016 року, тобто вона не може бути доказом того, що саме її надсилав позивач ОСОБА_4 до закінчення терміну дії договору. Таким чином, позивачем не дотримано процедури повідомлення орендодавця про намір реалізувати своє переважне право. Як з'ясовано в процесі розгляду справи, ОСОБА_4 протягом місяця з дня закінчення строку договору оренди, який був укладений нею з позивачем, уклала договір оренди своєї земельної ділянки з ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича на більш вигідних умовах (розмір орендної плати складає 5 %, в той час як розмір орендної плати по договору з ФГ Скриніка ОСОБА_5 становив лише 1,5 %). Позивачем не надано доказів того, що ним було запропоновано ОСОБА_4 продовжити договір оренди на таких самих або більш вигідніших умовах. Сам по собі факт продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору не свідчить про законність користування орендарем цією земельною ділянкою. Переважне право поновити договір оренди на новий строк можливе лише за умови дотримання строків і процедури повідомлення про намір реалізувати таке право. Також, ОСОБА_3 в своїх поясненнях зазначає, що рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07.09.2017 по справі № 390/968/17 за позовом ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича до Фермерського господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.04.2016 встановлено наступну обставину: По закінченню строку дії договору, користуючись переважним правом орендаря, ФГ Скриніка ОСОБА_5 надало ОСОБА_4 проект додаткової угоди про поновлення строку дії договору, який 25.04.2016 було підписано сторонами . Отже, судовим рішенням в іншій справі, в якій брали участь ті самі сторони, що беруть участь в даній справі, встановлено, що проект додаткової угоди ФГ Скриніка ОСОБА_5 надало ОСОБА_4 саме після закінчення строку дії основного договору оренди землі. Тобто, в даному випадку ФГ Скриніка ОСОБА_5 порушено процедуру поновлення договору оренди землі, яка визначена статтею 33 Закону України Про оренду землі . Вищевказаним судовим рішенням встановлено, що додаткова угода від 25.04.2016 р. є невчиненою, тобто такою, що не створила для її сторін жодних правових наслідків. Саме у зв'язку з цим, судом і відмовлено в задоволенні позову про визнання її недійсною, оскільки права ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича укладанням даної угоди порушені не були, а відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач ОСОБА_4 надала пояснення по суті справи, позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила відмовити в їх задоволенні.

Від відповідача ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що 04 квітня 2016 року між ОСОБА_4 та ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича укладено договір оренди землі згідно якого ОСОБА_4 передала ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича в оренду земельну ділянку площею 6,1463 га (кадастровий номер 3522584500:02:000:0221), що розташована на території Могутненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Речове право оренди зареєстровано 07.02.2017. На вказаній земельній ділянці ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича в квітні 2017 року посіяно кукурудзу. В задоволенні позову ФГ ОСОБА_11 А. просять відмовити, оскільки вважають позовну заяву необґрунтованою та не підкріпленою відповідними доказами, як того вимагає ст. 33 ЗУ Про оренду землі . Умови договору оренди землі, який укладений між ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича та ОСОБА_4 є набагато кращими, ніж ті умови, що пропонувало ФГ ОСОБА_11А .

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3522584500:02:000:0221, що розташована на території Могутненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, на підставі державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_11 І-КР № 037298 виданого на ім'я ОСОБА_7 (Т.1 а.с.13).

У відповідності зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ОЛ № 039577 від 11.12.2009 року ОСОБА_7, у зв'язку з розірванням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 ( Т.1 а.с.8).

01.12.2005 року між ФГ ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір оренди землі № 4, який зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 10 березня 2006 року за № 7 ( Т.1 а.с.9-12).

Відповідно до п. 3.1. Договору, договір укладається на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України . Так як договір є укладеним з моменту його державної реєстрації то строк дії договору закінчувався 10.03.2016 року.

04.04.2016 року між ОСОБА_4 та ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_4 передала ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича в оренду власну земельну ділянку з кадастровим номером 3522584500:02:000:0221, що розташована на території Могутненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області ( Т.1 а.с.170-173).

25.04.2016 року між ФГ Скринніка ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підписано додаткову угоду про продовження дії договору оренди землі № 4 від 1 грудня 2005 року, укладеного між ФГ Скринніка ОСОБА_5 та ОСОБА_7. Вказана додаткова угода не зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( Т.1 а.с.14).

11.05.2016 року між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Відродження укладено договір оренди землі згідно якого ОСОБА_4 передала ТОВ Агрофірма Відродження в оренду власну земельну ділянку з кадастровим номером 3522584500:02:000:0221, що розташована на території Могутненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Як слідує з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди на вказану земельну ділянку було зареєстровано 12.05.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ Агрофірма Відродження ( Т.1 а.с.67-69).

06.02.2017 року між ТОВ Агрофірма Відродження та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди землі від 11.05.2016 року ( Т.1 а.с.169).

Як слідує з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди на земельну ділянку власником якої є ОСОБА_4 зареєстровано з 07.02.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Фермерським господарством Якименка Тимофія Тимофійовича ( Т.1 а.с.174-175).

Позивачем подано позов направлений на захист його переважного права, як орендаря, на поновлення договору оренди землі № 4 укладеного між ним та ОСОБА_7 01.12.2005 року перед іншими особами, в порядку статті 33 Закону України Про оренду землі , статті 777 Цивільного кодексу України.

За ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема - Законом України Про оренду землі .

Так, у частинах 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст. 777 ЦК України .

Виходячи з положень ст. ст. 319 , 626 ЦК України, слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, при поновленні договору оренди землі згідно із ч.ч. 1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених ст.15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава для поновлення договору оренди землі: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено те, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах № 6-531цс15 від 9 вересня 2015 року, № 6-146цс16 від 23 березня 2016 року, № 594/153/16-ц від 23.11.2016 року, яка у силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Як доказ виконання вказаних вимог Закону, позивач надав список орендодавців від 04.02.2016 року, яким відправлялися листи для продовження договорів оренди земельних часток (паїв), в переліку яких зазначена ОСОБА_4 (Т.1 а.с.104).

Суд критично оцінює наданий позивачем доказ список орендодавців від 04.02.2016 року, яким відправлялися листи для продовження договорів оренди земельних часток (паїв), оскільки вказаний лист, оригінал якого суд дослідив в судовому засіданні, не містить інформації про те, що разом з листом для продовження договору оренди земельної частки (паю) позивачем на адресу ОСОБА_4 було направлено проект додаткової угоди; відсутня дата відправлення листа; не зазначено про те, яким саме способом (простою кореспонденцією, рекомендованим листом, цінним листом з описом вкладення тощо) був відправлений лист; не має посилання на те, що позивач, як орендар, має намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору від 01.12.2005 року на новий строк. При цьому, сам лист-повідомлення, який відправлявся позивачем на адресу ОСОБА_4, суду не наданий. На листі від 04.02.2016 року міститься лише відбиток кліше календарного штемпеля вузлу поштового зв'язку. Представник позивача в судовому засіданні зазначив про те, що позивач не пам'ятає, яким чином відправлявся лист ОСОБА_4, а на пошті інформація про поштові відправлення зберігається шість місяців.

Суд враховує те, що пунктом 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року (в редакції, яка діяла станом на грудень 2015 року), визначено, що до внутрішніх поштових відправлень належать листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю. Пунктом 6 Правил передбачено, що оператор поштового зв'язку для оформлення приймання, перевезення, доставки та вручення поштових відправлень, поштових переказів та здійснення інших пов'язаних з цим виробничих операцій повинен мати штампувальні поштові пристрої, інші засоби поштового зв'язку, перелік і порядок застосування яких установлюється Мінтрансзв'язку. Пунктами 1, 2 Інструкції з використання маркувальних машин, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 03 лютого 2014 року N 71 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2014 р. за N 339/25116, передбачено, що ця Інструкція визначає порядок використання маркувальних машин національним оператором поштового зв'язку, а також фізичними та юридичними особами. Маркувальна машина призначена для нанесення на прості та рекомендовані поштові картки, листи, бандеролі (далі - письмова кореспонденція) відбитків кліше державного знака, що підтверджує оплату послуг поштового зв'язку із зазначенням їх вартості (далі - державний знак), календарного штемпеля, що зазначає місце та дату приймання цієї кореспонденції для пересилання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та поштову адресу власника маркувальної машини чи логотипа (товарного знака) національного оператора, або нанесення цих даних на письмову кореспонденцію шляхом електронного друкування. Пунктом 4 даної Інструкції визначено, що форми кліше, які повинна мати маркувальна машина, наведені у додатку 1 до цієї Інструкції, а саме: найменування (прізвища, імені, по батькові) та поштової адреси власника маркувальної машини чи логотипа (товарного знака) національного оператора; календарного штемпеля; державного знака та реєстраційного номера маркувальної машини.

Отже, чинним законодавством України не передбачено нанесення оператором поштового зв'язку відбитку кліше календарного штемпеля на інші письмові документи, крім безпосередньо нанесення його на прості та рекомендовані поштові картки, листи, бандеролі.

Таким чином суд вважає неналежним та недопустимим доказом наданий позивачем список орендодавців від 04.02.2016 року, яким відправлялися листи для продовження договорів оренди земельних часток (паїв) ( Т.1 а.с.104).

Позивачем не надано інших належних та допустимих доказів надсилання ним на адресу ОСОБА_4 поштового відправлення (простого, рекомендованого, з оголошеною цінністю), яке б містило лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк з проектом додаткової угоди, у строк не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі від 01.12.2005 року, тобто в період до 10 лютого 2016 року, як того вимагає стаття 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07.09.2017 року по справі № 390/968/17 за позовом ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича до Фермерського господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.04.2016 року встановлено, що ФГ Скриніка ОСОБА_5 надало ОСОБА_4 проект додаткової угоди про поновлення договору від 01.12.2005 року лише після закінчення строку його дії. Дана обставина, в силу преюдиції, не підлягає доказуванню в даній справі в порядку вимог частини 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо додаткової угоди від 25.04.2016 року до договору оренди землі від 01.12.2005 року підписаної між ОСОБА_4 та ФГ ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07.09.2017 року по справі № 390/968/17 за позовом ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича до Фермерського господарства ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 25.04.2016 року встановлено, що додаткова угода від 25.04.2016 р. у зв'язку з не проведенням її державної реєстрації є невчиненою, тобто такою, що не створила для її сторін жодних правових наслідків.

Крім того, суд враховує те, що на вказаній додатковій угоді міститься дата її підписання 25 квітня 2016 року , а отже суд критично відноситься до пояснень представників позивача, що вказана додаткова угода є саме тим проектом додаткової угоди, який в порядку вимог частин 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі надсилався позивачем на адресу ОСОБА_4 до закінчення строку дії договору оренди землі від 01.12.2005 року, який сплив 10 березня 2016 року.

Інших доказів в підтвердження виконання вимог частин 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі позивачем до суду не надано.

З урахуванням наведених положень закону, судом встановлено, що позивачем не дотримано вимог частин 1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , щодо реалізації свого переважного права на поновлення договору, оскільки ним у встановлений в Законі строк не надіслано орендодавцю лист-повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди.

Суд, аналізуючи викладене, вважає, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що договір оренди землі від 04.04.2016 року укладений ОСОБА_4 з ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича на більш вигідних умовах ніж існували в договорі оренди землі укладеному 01.12.2005 року між ОСОБА_7 та ФГ ОСОБА_6 Так, в п.4.2. договору оренди землі від 01.12.2005 року зазначено, що розмір орендної плати складає 1,5 %, а в договорі оренди землі від 04.04.2016 р. укладеному між ОСОБА_4 та ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича розмір орендної плати становить 5 %; договір від 01.12.2005 року укладено на 10 років, а договір від 04.04.2016 року - на 20 років. Позивачем не надано доказів того, що він пропонував ОСОБА_4 продовжити договір оренди землі від 01.12.2005 р. на таких самих або більш вигідніших умовах, ніж запропоновані ФГ Якименко Тимофієм Тимофійовичем ; що ОСОБА_4 відмовила позивачеві в продовженні договору, у зв'язку з використанням земельної ділянки у власних цілях, а потім уклала договір оренди з ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича . Сам по собі факт продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору протягом певного часу необхідного для збору врожаю сільськогосподарських культур не свідчить про законність користування орендарем цією земельною ділянкою. Також, суд враховує ту обставину, що починаючи з осені 2016 року позивач фактично не користується спірною земельною ділянкою. Вказане підтверджується заявою позивача про забезпечення позову від 28.09.2016 р. поданою у даній справі та поясненнями представників позивача в судовому засіданні.

Встановивши у даній справі, наявність факту не дотримання орендарем - ФГ Скриніка ОСОБА_5 строків та процедури повідомлення орендодавця - ОСОБА_4 про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди від 01.12.2005 р. на новий строк, укладення ОСОБА_4 договору оренди землі з ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича на більш вигідних умовах ніж існували в договорі оренди землі укладеному 01.12.2005 року між ОСОБА_7 та ФГ ОСОБА_6 і ФГ ОСОБА_6 не пропонувало ОСОБА_4 таких самих або більш вигідних умов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення договору оренди землі від 01.12.2005 р. не підлягають задоволенню, оскільки у позивача відсутнє переважне право на поновлення оренди землі на новий строк.

Часткове виконання позивачем вимог тільки частини 6 ст.33 Закону України Про оренду землі , при наявності факту порушення ним вимог частин 1-5 вказаної норми Закону, не є самостійною підставою для захисту саме порушеного переважного права позивача на поновлення договору оренди землі від 01.12.2005 року перед іншими особами - орендарями.

Враховуючи наведені вище обставини, як наслідок, суд також приходить до висновку про відсутність підстав визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича та ОСОБА_4 від 04.04.2016 року.

Правовідносини між сторонами регулюються ст. ст. 13, 33 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 203, 215, 319, 626 , 777, 792 ЦК України.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 154, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ФГ Скриніка ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ТОВ Агрофірма Відродження , ФГ Якименка Тимофія Тимофійовича про визнання договору оренди землі недійсним та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем відмовити повністю.

Раніше накладений арешт на земельну ділянку, згідно ухвали Кіровоградського районного суду кіровоградської області від 10.05.2017 року - скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: