Рішення

від 12.03.2012 по справі 2-304/12

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-304/12

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Линника В.Я,

при секретарі Адаменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради Ірпіньтепломережа до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 з 2000 р. по 01.07.2004 р. працював у Комунальному підприємстві Київської обласної ради Ірпіньтепломережа начальником району п. Буча II групи. 21.03.2001 р. з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

У вересні - листопаді 2010 р. Контрольно-ревізійним відділом в м. Ірпені було проведено ревізію, результатом якої стало виявлення на підприємстві нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 75 640,86 грн. Дана недостача виникла із-за не передачі матеріальних цінностей працівниками, які звільнилися, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

05.11.2010 р. КП КОР Ірпіньтепломережа було проведено контрольну перевірку інвентаризації цінностей, якою було виявлено, що за відповідачем рахуються матеріальні цінності, а саме: Комплект газозварника, ОСОБА_7 25-20, Насос KM 50.32.125 на загальну суму 1 514,87 грн., які не були повернені при звільненні.

18.10.2010 р. позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення матеріальних цінностей або відшкодування їх вартості, проте добровільно відшкодувати шкоду відповідач не погоджується.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Київської обласної ради Ірпіньтепломережа 905,10 грн. матеріальної шкоди.

В подальшому позивач зменшив позовні вимоги, подавши відповідну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Київської обласної ради Ірпіньтепломережа 429,38 грн. матеріальної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов, підтвердила обставини, наведені в позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, надіслав до суду письмові заперечення, в яких позов не визнав, вказував, що позивачем не надано доказів того, що зазначені в позовній заяві матеріальні цінності йому передавались, з чого випливає відсутність його вини.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що відповідача ОСОБА_1 21.03.2001 р. було прийнято на роботу до Комунального підприємства Ірпіньтепломережа на посаду майстра по ремонту та експлуатації котельного обладнання та т/мереж 1 групи, що підтверджується наказом від 21.03.01 № 61-ОС (а.с. 24). В цей же день з ним було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 7), згідно якого він взяв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей.

Відповідно до наказу від 01.07.04 № 220-ОС (а.с. 8-10) відповідача було звільнено з посади начальника району п. Буча II групи з 01.07.2004 р. по переводу на Комунальне підприємство теплових мереж Теплоенергопостач .

Згідно з актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 05.11.2010 р. (а.с. 16) за відповідачем рахуються матеріальні цінності, а саме: Комплект газозварника, ОСОБА_7 25-20, Насос KM 50.32.125 на загальну суму 1 514,87 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою від 18.10.10 № 351 (а.с. 11) про повернення матеріальних цінностей або відшкодування їх вартості.

Відповідно до пп. 1, 5 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Однак, в порушення даної норми позивачем не було доведено в суді, що відповідачу під час його роботи в Комунальному підприємстві Київської обласної ради Ірпіньтепломережа було передано для зберігання або в користування Комплект газозварника, ОСОБА_7 25-20, Насос KM 50.32.125.

При цьому, суд не приймає до уваги акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 05.11.2010 р. (а.с. 16) та оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 (а.с. 35-36), оскільки позивачем не надано суду первісних бухгалтерських документів, на підставі яких дані документи було складено позивачем (накладні, розписки тощо).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Однак, посада відповідача (майстер по ремонту та експлуатації котельного обладнання та т/мереж) не відноситься до Переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуваних працівниками з якими підприємством, установою, організацією можуть полягати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей переданих їм для зберігання, обробки, продажу перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого Постановою Державного ОСОБА_8 Міністрів СРСР по праці і соціальним питанням і Секретаріату ВЦСПС від 28.12.77 № 447/24.

Тому суд не бере до уваги договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 7), укладений з відповідачем.

Отже, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог, тому відмовляє в позові.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 130, 134, 135-1, 136, 137 КЗпП України, ст.ст. 30, 60, 209, 214, 215 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства Київської обласної ради Ірпіньтепломережа до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 18.03.2012 р.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні під час проголошення рішення, - з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_9