Рішення

від 13.12.2017 по справі 574/381/17

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/381/17

Провадження № 2/574/284/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря Кошелєвої Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом першого заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури до ОСОБА_6 районної державної адміністрації Сумської області, ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_8, третя особа фермерське господарство Савенков Олександр Юрійович про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації Сумської області, наказів ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Сумській області, визнання недійсним договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави з даним позовом, в якому зазначив, що розпорядженням голови ОСОБА_6 РДА від 23.01.2012 року №32 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради для організації фермерського господарства ОСОБА_8. В подальшому розпорядженням голови РДА від 14.11.2012 року затверджено проекти землеустрою та надано ОСОБА_8 в оренду земельні ділянки загальною площею 238,7601 га ріллі з орендною платою на рік в сумі 133144,43 грн.. На підставі цих розпоряджень, головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області видано накази від 07.03.2014 року Про укладення договорів оренди на земельні ділянки . В подальшому, ОСОБА_8, не маючи намірів займатися фермерським господарством, передав земельні ділянки в суборенду фермерському господарству Савенков Олександр Юрійович . Посилаючись на те, що розпорядження голови РДА та накази головного управління Держгеокадастру у Сумській області прийняті з порушенням ст.7 ЗУ Про фермерське господарство та інших нормативних актів, а договори оренди землі укладені без затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, просив визнати незаконними та скасувати розпорядження голови ОСОБА_6 РДА №32 та №637, накази головного управління Держгеокадастру у Сумській №СМ/5920987900:06:002/00000671, №СМ/5920987900:06:001/00000672, а також визнати недійсними договори оренди спірних земельних.

В судовому засіданні прокурор Круш Я.О. заявлені вимоги підтримала і в своїх поясненнях підтвердила обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_6 РДА ОСОБА_3 вважав вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, оскільки голова РДА приймаючи оскаржуємі розпорядження діяв відповідно до закону і в межах наданих повноважень.

Представник відповідача ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_4 в задоволенні позову заперечила, зазначаючи, що ОСОБА_8 звернувся до них із заявою про надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Враховуючи розпорядження голови ОСОБА_6 РДА, управління видало накази про укладення договорів оренди на дві земельні ділянки, згідно з якими було укладено два договори оренди від 21.03.2014 року. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок на момент укладення договору обраховувалася відповідно до нормативної грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь по Хустянській сільській раді станом на 01.07.1995 рік та була проіндексована на відповідні коефіцієнти індексації та зміни рентного доходу на той час. Договори суборенди також були погоджені з ними. Вважала, що головне управління Держгеокадастру у Сумській області в межах своєї компетенції видало вищевказані накази, які не порушують вимог чинного законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_2 не визнаючи позовних вимог вказав, що при вирішенні питання про виділення ОСОБА_8 земельних ділянок для фермерського господарства було повністю дотримано вимог чинного законодавства. Останній має відповідну сільськогосподарську освіту та мав можливість обробляти земельні ділянки, створивши фермерське господарство. Розпорядження та накази, прийняті іншими відповідачами з питань, що були в їхній компетенції, повністю відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому орендна плата завжди сплачувалася своєчасно і в повному розмірі. Вважав, що прокурор зловживає своїм правом, так як пропустив строк позовної давності по всім заявленим вимогам. ОСОБА_1 цього вважав, що зазначений спір не підсудний даному суду, оскільки повинен розглядатися в господарському суді.

Представник третьої особи ОСОБА_5 пояснив, що у березні 2015 року до них звернувся ОСОБА_8 та запропонував взяти в суборенду дві земельні ділянки площею 118,8453 га та 119,9148 га, що розташовані на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області. ОСОБА_7 управлінням Держгеокадастру у Сумській області було надано згоду на передачу в суборенду цих земельних ділянок без зміни цільового призначення. В подальшому такі договори оренди були укладені та зареєстровані. Між тим їм на той час не було відомо, що технічна документація з нормативної грошової оцінки затверджена не була. Однак коли вони дізналися про це, була виготовлена нова, щодо якої був наданий позитивний висновок державної експертизи. За весь час оренди, фермерське господарство своєчасно сплачували орендну плату, використовуючи земельні ділянки за їх цільовим призначенням. Жодних збитків в результаті такої діяльності державні інтереси не зазнали. Просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що розпорядженням голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації №32 від 23.01.2012 року та , за наслідками розгляду заяви ОСОБА_8, останньому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради орієнтовною площею 170,0 га ріллі із земель запасу для організації фермерського господарства (а.с.12)

14.11.2012 року розпорядженням голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації №637 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів ОСОБА_8 для ведення фермерського господарства, загальною площею 238,7601 га ріллі, із земель запасу на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області та надано йому у довгострокову оренду терміном на 15 років зазначені земельні ділянки з розміром орендної плати 133144 грн.43 коп. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

На підставі технічної документації щодо відведення земельних ділянок за заявою ОСОБА_8 відділом Держземагенства у ОСОБА_6 районі 05.08.2013 року проведено державну реєстрацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області.

На підставі розпорядження голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації №637 від 14.11.2012 року та заяви ОСОБА_8, ОСОБА_7 управління Держземагенства у Сумській області, 07.03.2014 року видано накази №СМ/5920987900:06:002/00000671 та №СМ/5920987900:06:001/00000672 про укладення договорів оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 5920987900:06:002:0165 площею 118,8453 га та, відповідно, з кадастровим номером 5920987900:06:001:0113 площею 119,9148 га (а.с.14-16).

21.03.2014 року між ОСОБА_7 управлінням Держземагенства у Сумській області та ОСОБА_8 укладено два договори оренди землі на вищевказані земельні ділянки, державна реєстрація яких була проведена Реєстраційною службою ОСОБА_6 районного управління юстиції також 21.03.2014 року, земельні ділянки передані згідно актів приймання-передачі (а.с.17-28).

Відповідно до умов зазначених Договорів оренди землі, ОСОБА_8 приймає в строкове платне користування вищевказані земельні ділянки, які відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення та мають цільове призначення - ведення фермерського господарства. Строк дії договорів - 7 років.

21.04.2015 року ОСОБА_7 управління Держземагенства у Сумській області, згідно заяви ОСОБА_8, надано згоду на передачу цих земельних ділянок в суборенду фермерському господарству Савенков Олександр Юрійович (а.с.36-39).

27.04.2015 року між ОСОБА_8 та фермерським господарством Савенков Олександр Юрійович укладені договори суборенди землі, за якими останнє прийняло до 21.03.2021 року в строкове платне користування земельні ділянки з кадастровим номером 5920987900:06:002:0165 площею 118,8453 га та, відповідно, з кадастровим номером 5920987900:06:001:0113 площею 119,9148 га, реєстрація яких в подальшому була проведена Реєстраційною службою Путивльського районного управління юстиції (а.с.72-86).

Даючи оцінку діям відповідачів суд зважає на таке.

Із системного аналізу положень статей 22, 31, 93, 124 ЗК України вбачається, що землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст.134 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені випадки, коди земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок , що перебувають у державній або колективній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст.123 цього Кодексу, зокрема - в разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Разом з тим відносини пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України. У таких правовідносинах цей закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а земельний кодекс - загальним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Таким чином, за змістом статей 1,7,8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна місити сукупність передбачених частиною 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури фермерського господарства як прощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Аналогічні висновки викладені і в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.05.2016 року (справа №6-248цс16), які відповідно до ст.360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судом встановлено, що 23.12.2011 року ОСОБА_8 звернувся до конкурсної комісії ОСОБА_6 РДА із заявою про дозвіл на проходження конкурсного відбору щодо створення фермерського господарства на земельній ділянці орієнтовною площею 170 га., до якої додав копію паспорта громадянина України та диплому Сумського сільськогосподарського інституту про присвоєння йому кваліфікації спеціаліста вчений агроном (а.с.43-46).

ОСОБА_1 того, на засіданні комісії він повідомив, що має досвід роботи в сільському господарстві та необхідну ґрунтообробну техніку, проте жодних підтверджуючи документів з цього приводу не надав (а.с.42).

При цьому ОСОБА_8 не обґрунтував розмір земельної ділянки з урахуванням можливості їх обробітку, не зазначив при цьому перспективні плани діяльності фермерського господарства, не надав доказів наявності сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку землі.

Однак ОСОБА_6 районна державна адміністрація приймаючи рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а Головне управління Держземагенства у Сумській області видаючи накази про укладання договорів оренди на дві земельні ділянки площею 118,8453 га та 119,9148 га, а в подальшому і укладаючи ці договори, не звернули уваги на ці обставини, не дали належної їм оцінки, не пересвідчилися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, тобто діяли з недотриманням вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ст.7 Закону України Про фермерське господарство , ст.123 ЗК України, формально, недобросовісно та нерозсудливо.

При цьому жодна із сторін відповідачів не навела в судовому засіданні належних аргументів та не надала суду жодних доказів на обґрунтування прийняття своїх рішень.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки ОСОБА_1 або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З врахуванням наведеного та положень ст.155 ЗК України, суд приходить до висновку, що розпорядження ОСОБА_6 РДА та накази ОСОБА_7 управління Держземагенства у Сумській області (функції якого в теперішній час виконує Головне управління Держгеокадастру у Сумській області) прийняті з порушенням Закону, а тому є незаконним та підлягають скасуванню.

Відсутність у ОСОБА_8 дійсного волевиявлення створити фермерське господарство та бажання обробляти наданні в оренду земельні ділянки, відсутність трудових та матеріальних ресурсів і неспроможність вести фермерське господарство, підтверджуються на думку суду і подальшою передачею отриманих земельних ділянок в суборенду іншому фермерському господарству Савенков Олександр Юрійович , при обставинах, вказаних вище.

Наявна в справі довідка Хустянської сільської ради №393 від 22.09.2017 року, що була видана ОСОБА_8 про те, що земельні ділянки надані йому в оренду з березня 2014 року по квітень 2015 року використовувалися за цільовим призначенням, не спростовує вищевказані висновки суду, так як жодного належного доказу на підтвердження цих обставин вона не містить, як і відомості яким чином сільська рада здійснювала такий контроль (а.с.131).

Не є таким доказом і довідка державної Фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів за використання цих земельних ділянок (а.с.132).

Між тим слід зазначити, що відповідно ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.289.1. Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов'язково проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

В силу ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

При цьому, як вбачається з листа ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Сумській області нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок на 2012 рік обраховувалася відповідно до нормативної грошової оцінки 1 гектара сільськогосподарських угідь по Хустянській сільській раді станом на 01.07.1995 року із застосуванням коефіцієнтів індексації та коефіцієнтів зміни рентного доходу, діючих на той час (а.с.40).

Наразі, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на порушення вищевказних положень закону, а також статей 20,21,23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з нормативної грошової оцінки наданих в оренду ОСОБА_8 земельних ділянок, хоча і була виготовлена двічі (в 2012 та 2017 роках) та має позитивний висновок державної експертизи, однак ОСОБА_6 районною радою не затверджена, що вбачається також з листа голови ради (а.с.35).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу вимог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам

Оскільки оспорювані розпорядження ОСОБА_6 РДА та накази ОСОБА_7 управління Держземагенства у Сумській області (функції якого в теперішній час виконує Головне управління Держгеокадастру у Сумській області), які стали правовою підставою для укладення в подальшому договорів оренди землі між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 управлінням Держземагенства у Сумській області є незаконними та підлягають скасуванню, та укладенні на їх підставі оспорювані договори оренди земельних ділянок, що також суперечать ЦК України, ЗУ Про оренду землі , ЗУ Про оцінку земель , положенням Податкового кодексу України та інтересам держави, підлягають визнанню судом недійсними.

Твердження представника позивача ОСОБА_8 щодо необхідності розгляду даного спору в порядку господарського судочинства є хибними.

Зокрема, п.п.1,3 ч.1 ст.15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ земельні відносини, суб'єкти яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантії прав на землю (ст.1 ЦК України, ст.ст.2,5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначенимист.16,21,393 ЦК України, ст.152 Земельного кодексу України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Отже спори, що виникають із земельних правовідносин, у яких хоча б однією стороною є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі ст.15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.6 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних правовідносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

З позовних вимог вбачається, що позивач просив скасувати рішення ОСОБА_6 РДА та накази управління Держземагенства, а також визнати недійсними договори оренди земельної ділянки, які були укладені з відповідачем ОСОБА_8 як з фізичною особою, а тому даний спір повинен розглядатися саме за правилами цивільного судочинства.

Щодо доводів представників відповідачів про застосування судом строків позовної давності, які на їх думку були пропущені прокурором по всі вимогам, суд зважає на таке.

За змістом ст. ст. 256 , 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Частино 3 статтею 23 Закону України Про прокуратуру та частиною 2 статті 45 ЦК України передбачено право прокурора з метою представництва інтересів держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справи за його позовом.

Процесуальні права прокурора як особи, якій надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, визначені у ст. 46 ЦПК України . Згідно із ч. 1 ст. 46 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до ст. 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Отже, норми, передбачені ст. 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист цієї особи.

Судом встановлено, що про порушення земельного законодавства при передачі в оренду земельної ділянки ОСОБА_8 прокурор дізнався лише в січні - лютому 2017 року під час листування з відповідачами в справі та ОСОБА_6 районної радою, а в березні 2017 року вже був поданий позов в інтересах держави.

З врахуванням наведеного суд вважає, що строк позовної давності по всім заявленим вимогам на момент подачі прокурором позову не минув, а тому відсутні правові підстави для його застосування.

Згідно до ст.ст.10,59,60 ЦПК України цивільний судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на зміст зазначених норм права та їх аналізу, суд приходить до висновку, що позов прокурора є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь прокуратури Сумської області підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору при поданні позовної зави до суду в розмірі 2133 грн. 33 коп., з кожного.

Керуючись ст. ст.5, 6, 10, 11,15,60,212 ЦПК України, ст.ст.203,215,632 ЦК України, ст.ст.116,123 ЗК України, ЗУ Про оренду землі , ЗУ Про оцінку земель , ЗУ Законом України Про оренду землі , ЗУ Про фермерське господарство , суд -

в и р і ш и в:

Позов першого заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури до ОСОБА_6 районної державної адміністрації Сумської області, ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_8, третя особа фермерське господарство Савенков Олександр Юрійович про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації Сумської області, наказів ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Сумській області, визнання недійсним договорів оренди землі задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації Сумської області №32 від 23.01.2012 року Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради ОСОБА_8 для ведення фермерського господарства із земель запасу Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області та №637 від 14.11.2012 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів громадянину ОСОБА_8 для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області .

Визнати незаконними та скасувати накази ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Сумській області №СМ5920987900:06:002/00000671 від 07.03.2014 року Про укладення договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 5920987900:06:002:0165 та №СМ5920987900:06:001/00000672 від 07.03.2014 року Про укладення договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 5920987900:06:001:0113 .

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 21.03.2014 року площею 118,8453 га з кадастровим номером 5920987900:06:002:0165 та площею 119,9148 га з кадастровим номером 5920987900:06:001:0113 укладені між ОСОБА_7 управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_8.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_6 районної державної адміністрації Сумської області на користь прокуратури Сумської області судові витрати з оплати судового збору при поданні позовної зави до суду в розмірі 2133 грн. 33 коп., з кожного.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 18.12.2017 року