Постанова

від 13.12.2017 по справі 809/1439/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа № 809/1439/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.,

за участю секретаря судового засідання Подольської Т.М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації" до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

25.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в супереч вимогам чинного законодавства, зокрема Законом України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронний цифровий підпис та інших підзаконних нормативно правових актів, у квітні 2017 року відповідачем заблоковано реєстрацію електронних документів позивача. Вважає такі дії відповідача незаконними та просить суд визнати їх протиправною бездіяльністю. Окрім того, зобов зати позивача здійснити реєстрацію електронних документів та приймати податкову звітність засобами електронного зв язку.

22.11.2017 року від представника позивача на адресу суду поступила заява про зміну позовних вимог, сформульованих наступним чином:

1) визнати протиправними дії Коломийської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 1 від 10.10.2016 року (в подальшому - позовна вимога № 1);

2) зобов'язати Коломийську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області забезпечити реєстрацію та прийняття податкових документів в електронному вигляді від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації» (в подальшому - позовна вимога № 2);

3) визнати протиправною відмову Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період березень 2017 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та з довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), а податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період березень 2017 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та з довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) визнати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації» у день її фактичного отримання, а саме 20.04.2017 року (в подальшому - позовна вимога № 3).

Ухвалою суду від 13.12.2017 року позовну вимогу № 3 залишено без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та заяві про зміну позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, щодо задоволення адміністративного позову заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні від 07.12.2017 року, що долучено до матеріалів справи. (а.с. 46 - 49).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с. 15).

10.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації" та Коломийською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області укладено договір № 1 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. (а.с. 9).

У квітні 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації" засобами електронного зв'язку надіслано Податкову декларацію за березень 2017 року Коломийській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області для реєстрації.

Проте, згідно інформації зазначеної у отриманій товариством квитанції за №1 від 20.04.2017 року документ не прийнято тому, що можливо припинено дію Договору про визнання електронних документів. (а.с. 11).

В подальшому податкова звітність з податку на додану вартість, що надсилалася позивача у вищевказаний спосіб на адресу відповідача не приймалася з аналогічних підстав. На підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено квитанцію №1 від 08.12.2017 року про відмову у прийнятті звітних документів з ПДВ за листопад 2017 року.

Зі змісту листа ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 1072/09-19-21-08 від 30.03.2017 року встановлено, що працівниками ОСОБА_3 в Івано-Фрнківській області здійснено вихід за податковою адресою позивача та виявлено, що за вказаною адресою знаходиться приватний житловий будинок, та за твердженням господарів оселі, ТОВ "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації" ніколи там не знаходилось та ніякої діяльності не здійснювало. Внаслідок чого, посадовими особами ОСОБА_3 в Івано-Фрнківській області констатовано відсутність позивача за місцем знаходження та з урахуванням факту здійснення фінансово-господарських операцій ризикового характеру ,рекомендовано начальнику Коломийської ОСОБА_3 в Івано-Франківській області ОСОБА_4розглянути питання щодо тимчасового зупинення договору про визнання електронних документів, щоб унеможливити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та подачу платником електронної звітності. (а.с.60 -61).

Надаючи правову оцінку обгрунтованості вищевказаним діям суб'єкта владних повноважень, суд виходив із наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначається Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України за № 233 від 10 квітня 2008 року (надалі - Інструкція).

Відповідно до положень пункту 7.4. Інструкції, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Пунктом 7.5 Інструкції визначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.

Згідно положень пункту 7.6, у разі, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Суд звертає увагу, що позивачу не направлялись другі квитанції, про причину неприйняття податкової звітності зазначено у квитанції № 1.

Обґрунтовуючи правомірність відмови у прийнятті спірної податкової звітності, відповідач вказує на наявність у нього такого права визначеного пунктом 4 розділу 6 Договору № 1 від 10.10.2016 року, згідно умов якого орган ДФС має право розірвати в односторонньому порядку у випадку не надання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач дійсно має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Водночас з огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем не представлено доказів, на підтвердження факту не надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації" нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих. Водночас в судовому засіданні досліджено витяг з інтеренет ресурсу акредитованого центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС, згідно змісту якого строк дії сертифікату позивача - до 06.10.2018 року.

В частині доказів існування підстав для розірвання договору в односторонньому порядку з мотивів зміни позивачем місця реєстрації, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Згідно положень пункту 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Абзацом 2 частини 12 статті 19 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб» встановлено, що у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно положень абзацу 2 частини 14 статті 19 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-осіб» , якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не вчинено жодних дій щодо з'ясування фактичного місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації". Отже, обставини стосовно місцезнаходження позивача не були встановлені податковим органом належним чином.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що оскільки єдиною підставою для відмови у прийняті податкової звітності збоку відповідача слугувало припинення дії договору за № 1 від 10.10.2016 року про визнання електронних документів, хоча фактично мало місце його розірвання, на думку суду, зазначені дії вчиненні з порушення вимог чинного законодавства, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, внаслідок чого, позовна вимога №1 підлягає до часткового задоволення.

Необхідність задоволення позовної вимоги №1 в частині, обумовлена взаємозв язком строку протиправності вчиненої дії відповідачем та можливостям суду захистити порушене право та інтереси сторони в межах строків звернення до суду з позовною заявою, визначених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у відповідності до частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином враховуючи те, що оскаржуване порушення у часі є триваючим, а позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог тільки 22.11.2017 року, не зазначивши у вимогах періоду визнання дії протиправними, то протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку Договору № 1 від 10.10.2016 року про визнання електронних документів слід визнати такими, що розпочалися 22.05.2017 року (6 місяців до моменту звернення) та тривали до 08.12.2017 року (дата останньої відмови у прийнятті декларації з ПДВ з додатками).

Одночасно суд вважає безпідставною позовну вимогу про зобов'язання відповідача забезпечити реєстрацію та прийняття податкових документів в електронному вигляді від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації» , з огляду на наступне.

Так, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу державної влади.

В той же час Державна фіскальна служба України, структурною одиницею якої є відповідач, не є тим суб'єктом владних повноважень, який безпосередньо здійснює прийняття та реєстрацію податкової звітності виключно з ПДВ, у прийнятті якої відмовлено позивачу. Здійснюється весь комплекс дії по адмініструванню податків в електронній формі. Вчиненню таких дій передують стани перевірки поданих документів та отримання відповідей на запити від інших повноважених органів. Внаслідок чого, суд не може зобов'язання відповідача забезпечити реєстрацію та прийняття податкових документів в електронному вигляді від позивача коли достеменно не встановлено, що усі подані документи є належним чином оформлені, а усі етапи перевірки - завершені.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень, а тому вимоги позивача про забезпечити реєстрацію та прийняття податкових документів в електронному вигляді до задоволення не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви додано квитанцію за № 49.129.2/7386540 від 23.10.2017 року та за № 0.0.910526924.1 від 07.12.2017 року про сплату судового збору у загальному розмірі 4 800 гривень. (а.с. 3, 43).

У зв'язку із частковим задоволенням однієї позовної вимоги, з Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягаює стягненню на користь позивача витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 600 гривень.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Коломийської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору № 1 від 10.10.2016 року про визнання електронних документів за період з 22.05.2017 року по 08.12.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (вул. Б. Хмельницького 3, місто Коломия, Івано-Франківської області, 78200, код ЄДРПОУ 39530115) на користь платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації" (вул. М.Грушевського, будинок 7, село Ковалівка, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78293, код ЄДРПОУ 35367174) сплачений судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.12.2017.