Постанова

від 01.08.2018 по справі 809/1439/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №809/1439/17

адміністративне провадження №К/9901/51392/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКоломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постановуІвано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (суддя Панікар І.В.) та постановуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (колегія суддів у складі: Бруновська Н.В., Гулид Р.М., Кузьмич С.М.) у справі № 809/1439/17 (№876/419/18) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації" доКоломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії Коломийської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 1 від 10 жовтня 2016 року (в подальшому - позовна вимога № 1);

- зобов'язати Коломийську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області забезпечити реєстрацію та прийняття податкових документів в електронному вигляді від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації (в подальшому - позовна вимога № 2);

- визнати протиправною відмову Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період березень 2017 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та з довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), а податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період березень 2017 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та з довідкою про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) визнати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації у день її фактичного отримання, а саме 20 квітня 2017 року (в подальшому - позовна вимога № 3).

Позов мотивований протиправністю та незаконністю дій відповідача та тим, що його дії порушують права Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації", оскільки неправомірно в односторонньому порядку було розірвано Договір №1 про визнання електронних документів від 10 жовтня 2016 року, у зв'язку з незнаходженням за місцем реєстрації підприємства. Позивач на час спірних правовідносин не змінював свого місцезнаходження, як на дату укладення вказаного договору, так й на теперішній час.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Коломийської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору № 1 від 10 жовтня 2016 року про визнання електронних документів за період з 22 травня 2017 року по 08 грудня 2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв'язку з чим задоволено позов в частині доведених порушень зі сторони відповідача, та відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог, щодо яких позивачем не надано належних та допустимих доказів.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на не об'єктивний аналіз обставин справи, не правильну оцінку поданих доказів щодо місцезнаходження позивача.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 78293, Івано-Франківська область, Коломийський район, село Ковалівка, вул. Грушевського,7.

ТОВ Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації з контролюючим органом укладено договір № 1 від 10 жовтня 2016 року про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі ЕЦП) до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що податковий орган зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп'ютерну обробку.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгований до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (пункт 6.3 Договору).

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що податковий орган має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Договір прийнято Державною фіскальною службою України та призначено реєстраційний номер документа 9187748432 (квитанція від 10 жовтня 2016 року).

Відповідно до відомостей інформаційного ресурсу АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС позивачу видано чотири сертифікати ключів ЕЦП від 06 жовтня 2016 року. Завершення строк дії 10 червня 2018 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в першому кварталі 2017 року контролюючий орган не проводив реєстрацію електронних документів, в тому числі податкових декларацій. У квітні 2017 року контролюючим органом заблоковано реєстрацію будь-яких електронних документів позивача у зв'язку з порушенням останнім вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року, а саме - ЄДРПОУ 35367174.

Згідно інформації з квитанції за № 1 від 20 квітня 2017 року, отриманої позивачем, електронні документи позивача не прийнято податковим органом у зв'язку з припиненням дії Договору про визнання електронних документів.

Підставою зупинення дії Договору про визнання електронних документів податковим органом стала відсутність ТОВ Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації за місцезнаходженням, яке здійснювало фінансово-господарські операції ризикового характеру з підміною товару (лист ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 1072/7/09-19-21-08 від 30 березня 2017 року скерований начальнику Коломийської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області).

В подальшому податкова звітність з податку на додану вартість, що надсилалася позивачем у вищевказаний спосіб на адресу відповідача не приймалася з аналогічних підстав.

При цьому, відповідачем не надавались жодні докази щодо ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих, а також не надано жодних доказів на підтвердження зміни позивачем свого місцезнаходження, до ЄДР з даного приводу не вносилось жодних записів, (зокрема, про відсутність підприємства за місцезнаходженням, про не підтвердження відомостей про підприємство тощо).

Статтею 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233. У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (пункт 5 розділу ІІІ Інструкції №233).

З огляду на викладені положення законодавства вбачається, що наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів є підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкової декларації та податкових накладних) в електронній формі.

При цьому, згідно пункту 6 розділу ІІІ Інструкції №233, орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: видає два примірники договору; записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Згідно пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

У відповідності до статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

В свою чергу, в силу вимог частини 1 статті 17 названого Закону, відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться такі відомості щодо юридичної особи як місцезнаходження юридичної особи (частина 2 статті 17 цього ж Закону).

Водночас, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (стаття 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ).

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд касаційної інстанції погоджується з правовою оцінкою судів попередніх інстанцій обставин у справі, підтверджених належними доказами, як наслідок з їх висновком про те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при розірванні в односторонньому порядку договору з ТОВ Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації про визнання електронних документів з підстав невідповідності місцезнаходження юридичної особи відомостям Єдиного державного реєстру.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційних скарг, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду