Постанова

від 14.12.2017 по справі 804/3926/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2017 рокусправа № 804/3926/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Іванова С.М.

судді: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Енергомаш" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі № 804/3926/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Енергомаш" до Державної податкової інспекції у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ Енергомаш" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.11.2016 № НОМЕР_1 (форми "Н").

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ Енергомаш" звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у період 2015-2016 років відповідач був позбавлений права проводити стосовно позивача перевірки, в тому числі, і камеральні, в силу приписів п. 3 Перехідних положень Закону України № 71-VІІІ від 28.12.2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи .

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС та ч. 1 ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останніх та без фіксування судового розгляду технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ Енергомаш" (код ЄДРПОУ 37987654) зареєстровано в Дніпропетровському міському управлінні юстиції 01.02.2012 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, зареєстровано як платник податку на додану вартість.

04.10.2016 року посадовою особою контролюючого органу проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, результати якої оформлені актом від 04.10.2016 № 706/12-01/37987654.

Згідно з висновками зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення ТОВ "КБ Енергомаш" терміну реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних передбаченого п. 201.10 ст. 201 ПК України. Також, як вказано в акті перевірки, порушення платником податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 ПК України, тягнуть за собою накладення штрафу, передбаченого п. 120-1 ст.120 ПК України.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що під час її проведення встановлено порушення ТОВ "КБ Енергомаш" терміну реєстрації наступних податкових накладних:

від 08.10.2015 № 13, зареєстрована 26.10.2015; кількість днів порушення 3;

від 03.11.2015 № 15, зареєстрована 19.02.2016; кількість днів порушення 93;

від 10.03.2015 № 1, зареєстрована 29.03.2016; кількість днів порушення 4;

від 24.03.2016 № 6, зареєстрована 13.04.2016; кількість днів порушення 5;

від 07.04.2016 № 8, зареєстрована 25.04.2016; кількість днів порушення 3;

від 04.04.2016 № 7, зареєстрована 25.04.2016; кількість днів порушення 6;

від 07.04.2016 № 10, зареєстрована 25.04.2016; кількість днів порушення 3;

від 07.04.2016 № 9, зареєстрована 27.04.2016; кількість днів порушення 5;

від 15.04.2016 № 11, зареєстрована 19.05.2016; кількість днів порушення 19;

від 27.04.2016 № 13, зареєстрована 19.05.2016; кількість днів порушення 7;

від 27.04.2016 № 12, зареєстрована 19.05.2016; кількість днів порушення 7;

від 27.04.2016 № 14, зареєстрована 19.05.2016; кількість днів порушення 7;

від 08.06.2016 № 20, зареєстрована 24.06.2016; кількість днів порушення 1;

від 11.07.2016 № 31, зареєстрована 03.08.2016; кількість днів порушення 8;

від 09.08.2016 № 49, зареєстрована 25.08.2016; кількість днів порушення 1;

від 09.08.2016 № 48, зареєстрована 25.08.2016; кількість днів порушення 1;

від 09.08.2016 № 47, зареєстрована 25.08.2016; кількість днів порушення 1;

від 19.08.2016 № 53, зареєстрована 07.09.2016; кількість днів порушення 4;

від 01.09.2016 № 63, зареєстрована 19.09.2016; кількість днів порушення 3.

На підставі акта перевірки від 04.10.2016 №706/12-01/37987654 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 № НОМЕР_1 (форми "Н"), за яким на ТОВ "КБ Енергомаш" накладений штраф у розмірі 46115,39 грн. за звітний період жовтень 2015 року - вересень 2016 року.

Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача щодо протиправності складення акта камеральної перевірки не є достатніми підставами для встановлення протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Положеннями пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. 76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що камеральна перевірка є одним з видів перевірок, яка проводиться податковим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були висновки податкового органу про порушення підприємством термінів реєстрації податкових накладних, що було встановлено в результаті проведення камеральної перевірки.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте за результатами проведеної камеральної перевірки, про що також зазначено і за змістом вказаного рішення податкового органу.

Між тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції не було враховано, що пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що у 2015 та 2016 роках діяли обмеження стосовно підстав проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців, які обмежувались виключно дозволом Кабінету Міністрів України, заявкою суб'єкта господарювання, рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. В свою чергу, вказані обмеження стосуються лише підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що вказаними змінами накладено мораторій на проведення всіх перевірок, зокрема й тих, які визначені п. 75.1 статті 75 ПК України, та жодних виключень щодо дозволу на проведення камеральних перевірок чинне законодавство не містить.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, тобто за попередній рік, сума загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2015 рік становить 204 851,00 грн. (а.с.85-91).

Тобто, за обсягом отриманого доходу, позивач підпадає під коло суб'єктів, на яких розповсюджується обмеження щодо проведення перевірок.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що камеральні перевірки є видом перевірок, які провадяться податковим органом відносно платників податків з метою контролю дотримання ними вимог податкового законодавства, що в свою чергу зумовлює наявність у податкового органу обов'язку дотримання вказаних суб'єктних обмежень при визначенні необхідності її проведення.

Однак, в даному випадку, відповідачем не було надано до суду жодних доказів, які б надавали йому можливість проведення камеральної перевірки відносно позивача, а саме: дозволу Кабінету Міністрів України, заявки останнього, рішення суду або необхідність її проведення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України і діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених па контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушення прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що відповідачем протиправно в період дії мораторію на проведення перевірок проведено камеральну перевірку позивача без наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість проведення перевірок під час дії відповідного мораторію.

Отже, оскільки контролюючим органом протиправно проведено камеральну перевірку позивача, то висновки такої перевірки не можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої, що було залишено поза увагою судом першої інстанції.

При цьому висновки суду першої інстанції щодо врахування при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення даних Єдиного реєстру накладних, колегією суддів апеляційного суду визнаються помилковими, оскільки відповідно до розрахунку штрафних санкцій та акту камеральної перевірки порушення по звітному періоду листопад 2015 року, зафіксовано лише по одній податковій накладній - № 15 від 03.11.2015 року, при цьому остання також відображалась і у акті камеральної перевірки, що свідчить про те, що і за вказаний період оскаржуване податкове повідомлення-рішення приймалося, в тому числі, і на підставі акту камеральної перевірки.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим у справі обставинам, а рішення прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів апеляційного суду керується приписами ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Енергомаш" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі № 804/3926/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.11.2016 № НОМЕР_1 (форми "Н").

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ Енергомаш" сплачену суму судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 3360 грн. (три тисячі триста шістдесят гривень).

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко