Постанова

від 14.12.2017 по справі 826/14370/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/14370/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові системи до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013 р. № 0000092203,

В СТ А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислові системи звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013 р. № 0000092203.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю висновків акту перевірки вимогам чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.10.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 р. Товариству з обмеженою відповідальністю Промислові системи у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові системи задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 р. по справі № 826/14370/13-а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою той факт, що відповідно до акту перевірки відповідності податкової адреси від 09.08.2013 посадові особи Товариства за місцезнаходженням відсутні. Крім того, норми Податкового кодексу України не пов'язують право контролюючого органу на проведення виїзної перевірки не за місцезнаходженням платника податку навіть за умови встановлення відсутності такого платника податку чи його посадових осіб за місцезнаходженням та оформлення відповідного акту.

Крім того, акт перевірки від 14.08.2013 р. та оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29.08.2013 № 0000092203 контролюючим органом було відправлено рекомендованим поштовим відправленням саме за адресою місцезнаходження Товариства та було отримано останнім.

Встановлення вказаних обставин, на думку суду касаційної інстанції, є визначальним для правильного вирішення спору по даній справі, проте, вказані обставини залишилася поза межами дослідження судами як першої так і апеляційної інстанцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

В судовому засіданні суд за згодою сторін ухвали подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі пп. 78.1.8 п. 78.8 ст.78 Податкового кодексу України здійснив документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ Промислові системи (код ЄДРПОУ 32821424) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду за лютий, березень, травень 2013 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 14.08.2013 № 494/5-22-03/32821424, згідно висновків якого відповідач встановив порушення позивачем п. 198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 105152 грн. за лютий 2013 року, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 100993 грн. за березень 2013 року, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 146383 грн. за травень 2013 року.

На підставі акту від 14.08.2013 № 494/5-22-03/32821424 відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення рішення 29.08.2013 № 0000092203, яким зменшив ТОВ "Промислові системи" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 352 530,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 вказаного Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що підставою для проведення перевірки є надана платником декларація, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Підпунктом 81.2 ст. 81 вказаного Кодексу визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, керівником Державної податкової інспекції 29.07.2013 р. видано наказ № 399 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства та направлення № 1967/22-03.

З метою вручення вказаного наказу позивачу, службовими особами контролюючого органу здійснено вихід за податковою адресою позивача, а саме: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, буд.100/2, яка співпадає з адресою місцезнаходження юридичної особи відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте, службовими особами контролюючого органу встановлено факт відсутності посадових осіб позивача за вказаною адресою, про що було складено акт перевірки відповідності податкової адреси від 09.08.2013 р.

Таким чином, контролюючим органом у період з 29.07.2013 р. по 09.08.2013 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства та складено акт від 14.08.2013 р.

Як зазначалось вище виїзна перевірка проводиться виключно за місцезнаходженням платника чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, проте як вбачається з акту перевірки відповідності податкової адреси від 09.08.2013 р. посадові особи Товариства за місцезнаходженням відсутні. Крім того, норми Податкового кодексу України не пов'язують право контролюючого органу на проведення виїзної перевірки не за місцезнаходженням платника податку навіть за умови встановлення відсутності такого платника податку чи його посадових осіб за місцезнаходженням та оформлення відповідного акту.

Натомість відповідно до п. 1.8 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 № 213 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт (довільної форми) щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників).

При цьому підрозділом органу ДПС, який встановив відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта передається підрозділу податкової міліції органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

А п. 1.10 вказаних методичних рекомендацій встановлено, що у разі неможливості розпочати документальну перевірку у зв'язку з ненаданням документів для перевірки працівником підрозділу, який очолює або бере участь у перевірці, складається акт у довільній формі. В акті викладаються причини неможливості розпочати перевірку з дати, зазначеної у направленні та наказі, та вчиняється відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення.

Процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку, передбачена Порядком обліку платників податків та зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року N 462) (надалі - Порядок N 1588).

Відповідно до п. 12.4 розділу ХІІ Порядку N 1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого Наказом ДПА України 17.05.2010 N 336 (надалі - Положення № 336), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення № 336 у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Натомість доказів того, що відповідачем вчинялися заходи, передбачені Порядком № 1588 та Положенням № 336 для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи та її посадових осіб, матеріали справи не містять.

Крім того, акт перевірки від 14.08.2013 та оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29.08.2013 № 0000092203 контролюючим органом було відправлено рекомендованим поштовим відправленням саме за адресою місцезнаходження Товариства та було отримано останнім.

Зважаючи на викладене вище, беручи до уваги той факт, що перевірка проводилася за відсутності керівника товариства та не за його місцезнаходженням, відповідно без дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, суд приходить до висновку про те, що її проведення було вчинено із порушенням норм чинного законодавства, що невілює всі її наслідки.

Таким чином, слід дійти висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 р. № 0000092203, яке було прийнято за результатами перевірки, яку судом визнано незаконною, підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 р. № 0000092203 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ТОВ Промислові системи підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню повністю.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові системи задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 29.08.2013 р. № 0000092203.

Судові витрати в сумі 2294,00 гривень присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові системи за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко