Постанова

від 11.09.2018 по справі 826/14370/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 вересня 2018 року

справа №826/14370/13-а

адміністративне провадження №К/9901/51754/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (судді - Безименна Н.В., Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №826/14370/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові системи" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислові системи (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року № 0000092203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року Товариству у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року касаційну скаргу Товариства задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі № 826/14370/13-а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14 грудня 2017 року позовні вимоги задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача у справі від 29 серпня 2013 року № 0000092203.

Вказана постанова оскаржена відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року залишено без руху на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику у справі запропоновано протягом десяти днів із моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до суду документ про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

01 березня 2018 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтоване неможливістю сплатити судовий збір через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року апеляційну скаргу позивача у справі на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 22 січня 2018 року.

27 березня 2018 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла повторна апеляційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі №826/14370/13-а.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2018 року зазначену апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та пропуском строку на апеляційне оскарження та надано 10 - денний строк для усунення недоліків, а саме надання платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На адресу суду надіслано заяву, в якій податковий орган просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив вчасну первинну подачу касаційної скарги та поверненням її через несплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду справи по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Пунктом 13 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскарженні в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення постанови суду першої інстанції) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на неможливість вчасно сплатити судовий збір через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

Окрім того, Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі №826/14370/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер