Рішення

від 19.12.2017 по справі 826/12553/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2017 року 16:52 № 826/12553/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

до публічного акціонерного товариства Укрнафта

про стягнення заборгованості в розмірі 1 939 077,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лаврук В.В.

від відповідача: Івахненко І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області, позивач) звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Укрнафта (надалі - ПАТ Укрнафта , відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 939 077,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 939 077,02 грн., внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у письмових запереченнях, які залучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №826/12553/17 передано судді Смолію І.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року адміністративну справу №826/12553/17 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ПАТ Укрнафта (код ЄДРПОУ 00135390) знаходиться за адресою: 04053, місто Київ, Шевченківський район, провулок Несторівський, будинок 3-5, має відокремлений підрозділ Нафтогазовидобувне управління Долинанафтогаз публічного акціонерного товариства Укрнафта (код ЄДРПОУ 00136490), який знаходиться за адресою: 77500, Івано-Франківська область, Долинський район, місто Долина, вул. Промислова, буд.7, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Нафтогазовидобувне управління Долинанафтогаз ПАТ Укрнафта з 31.03.1994р. зареєстровано в Долинській ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник податків за основним місцем обліку, у зв'язку із прийняттям ПАТ Укрнафта рішення про консолідовану сплату податку на прибуток за місцезнаходженням такого структурного підрозділу.

У зв'язку із змінами внесеними Податковий кодекс України, зокрема, в частині повноважень державних інспекцій, та згідно п.19-3.1 ст.19-3 такі здійснюють сервісне обслуговування платників податків та не є контролюючим органом у зв'язку з чим на підставі п.95.3 ст.95 ПК України належним позивачем є Головне управління ДФС в Івано-Франківського області.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 30 березня 2015 року до Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2014 рік, яким підприємством самостійно визначено суму грошових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету. Відповідно до поданої звітності платником самостійно визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 985 753,00 грн. у зв'язку з чим у відповідача виник податковий борг в розмірі 3 191 570,16 грн.

Контролюючим органом була прийнята податкова вимога форми Ю від 04 квітня 2015 року № 2-23, якою сума заборгованості Нафтогазовидобувного управління Долинанафтогаз ПАТ Укрнафта визначена на рівні 3 191 569,57 грн., яка не оскаржувалась відповідачем у судовому порядку.

Згідно даних контролюючого органу, податковий борг за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 191 569,57 грн. був повністю сплачений трьома платежами в 2017 році, проте станом на дату звернення до суду із даним позовом залишилась несплаченою пеня, нарахована у зв'язку із порушенням граничного строку сплати відповідачем податкового зобов'язання у загальному розмірі 1 939 077,02 грн.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 1.1 ст.1 Податкового кодексу України передбачено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Визначення податкової декларації, порядок її складення і подання до органів державної податкової служби, внесення змін до податкової звітності регулюється главою 2 розділу 2 Податкового кодексу України.

Так згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Строки подання податкових декларацій за базові звітні (податкові) періоди встановлені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідач як платник податків подав позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначив суму грошових зобов'язань із вказаного податку.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем як платником податків у вищезазначених податкових деклараціях оскарженню не підлягають, тобто вважаються узгодженими з дати подання податкових декларацій.

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця повинен сплатити узгоджені суми податкових зобов'язань з вказаних податків, згідно поданих декларацій, але не зробив цього.

Відповідно до п.59.1, 59.4, 59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Контролюючим органом була прийнята податкова вимога форми Ю від 04 квітня 2015 року № 2-23, якою сума заборгованості Нафтогазовидобувного управління Долинанафтогаз ПАТ Укрнафта визначена на рівні 3 191 569,57 грн., яка не оскаржувалась відповідачем у судовому порядку.

Згідно даних контролюючого органу, податковий борг за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 191 569,57 грн. був повністю сплачений трьома платежами в 2017 році, проте станом на дату звернення до суду із даним позовом залишилась несплаченою пеня, нарахована у зв'язку із порушенням граничного строку сплати відповідачем податкового зобов'язання у загальному розмірі 1 939 077,02 грн.

Податковим боргом відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено узгоджену суму самостійно визначеного податкового зобов'язання в повному обсязі у строки встановлені Податковим кодексом України, такі податкові зобов'язання є податковим боргом.

Згідно пп. 129.1.3 п. 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (п. 129.3.1 п. 129.3 статті 129 ПК України).

Положення п. 129.4 статті 129 ПК України визначено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно п. 131.1 статті 131 ПК України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до п. 131.2 статті 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Таким чином, згідно матеріалів справи, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 939 077,02 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, довідкою - розрахунком податкової заборгованості перед бюджетом та обліковою карткою такого платника податків.

Відповідно до п.95.1 - п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

На підставі викладеного, за наявності встановлених обставин та письмових доказів у справі, матеріалами справи підтверджено, що обставина, яка зумовила звернення до суду з даним позовом, є несплата платником самостійно визначених податкових зобов'язань у встановлений строк, а також беручи до уваги дотримання передбаченого строку для звернення із поданням, суд дійшов висновку щодо правомірності заявленого позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, таким чином судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, м.Київ, провулок Несторівський, буд.3-5, код ЄДРПОУ 001359390) заборгованість у сумі 1 939 077,02 грн. (один мільйон дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч сімдесят сім грн. дві копійки) з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій