Постанова

від 25.06.2009 по справі 4-450/09

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

справа № 4-450/09

П О С Т А Н О В А

25 червня 2009 року суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Черненко І.В., при секретарі Юхименко І.В., за участю прокурора Покотилюк Н., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи від 29.04.2009 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи від 29.04.2009 року. Вказав, що відносно нього постановою слідчого відділу податкової міліції ДПА у Кіровоградській області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Вважає оскаржувану постанову незаконною. Крім того, зазначив, що 12.03.20009 року спеціалістами Олександрійської ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку, результатом якої став Акт №97/2310-20642746 про результати планової виїзної перевірки індивідуального приватного підприємства “Наірі” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.09.2008 року. За вказаним Актом ІПП “Наірі” було донараховано 51 427 грн. податку на прибуток та застосовано штрафні санкції у сумі 14839 грн. 40 коп., яка була узгоджена з податковим органом. Проте, слідчим підрозділом ДПА у Кіровогралській області безпідставно порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків на загальну суму сумі 1043028 грн. Зазначив, що з оскаржуваної постанови вбачається, що суму ненадходження до бюджету було визначено на підставі дослідження звітності і документів Кіровоградським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, але при цьому йому не зрозуміла позиція державного податкового органу, який маючи в своєму штаті фахівців, що спеціалізуються у податковому законодавстві, та на яких покладено законодавчо здійснювати контролювання за своєчасністю та повнотою сплати обов”язкових платежів та зборів щодо проведення дослідження сум податкових відрахувань сторонніми особами, спеціалізація та кваліфікація яких може бути поставлена під сумнів. Крім того, податковою службою самостійно не були визначені податкові зобов”язання та донарахована до сплати сума податків, зазначена в оскаржуваній постанові, свідчить про припущення та відсутність фактичного ненадходження до бюджету та державних цільових фондів коштів, що виключає ознаки об”єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 212 КК України. З оскаржуваної постанови також вбачається, що обставинами, на які посилається слідчий, як на підгрунття визначення податкових зобов”язань та їх фактичного ненадходження до державного бюджету, є твердження про “Безтоварні” операції з придбання у ОСОБА_2 та ПП “ОСОБА_3, але не зрозумілим залишається питання наданих податковою міліцією для дослідження документів підприємства щодо визначення податкових зобов”язань ІПП “Наірі” інститутом судових експертиз, яких не було у перевіряючого органу податкової служби при проведенні перевірки. Разом з тим, згідно листа Олександрійської ОДПІ № 4941/10/23-10 від 15.04.2009 року, працівниками податкової міліції ще 13.03.2009 року були незаконно вилучені документи, які ІПП “Наірі” надавало для здійснення перевірки спеціалістами Олександрійської ОДПІ та відповідно до яких було складено АКТ перевірки. Просить скасувати постанову про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просить скаргу задовольнити, думку прокурора, який просить залишити скаргу без задоволення, та дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи від 29.04.2009 року відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, вважаю скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 94 КПК України встановлено, що приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані у пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Статтею 98 КПК України закріплено порядок порушення кримінальної справи.

Відповідно до ч. 14 ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як вбачається з матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи 29.04.2009року відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину.

Підставою для порушення кримінальної справи стали достатні дані, які вказують на наявність в діях директора ІПП “Наірі”- ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, що містяться в матеріалах дослідчої перевірки фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

Отже, як встановлено у судовому засіданні старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області Кокошем О.І. додержано вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України, а тому постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 від 29.04.2009 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи від29.04.2009 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Черненко І.В.