Рішення

від 13.12.2017 по справі 910/21119/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017Справа №910/21119/17

За позовом Фізичної особи-підприємця Саргана Олега Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Концепт Стор

про стягнення 434 771,74 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Куньчик К.А. (дов. від 22.11.2017)

від відповідача: не прибув

В судовому засіданні 13.12.2017, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.11.2017 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Саргана Олега Івановича (надалі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Концепт Стор (надалі - відповідач) про стягнення 434 771,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за оренду приміщення за Договором оренди приміщення № б/н від 01.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/21119/17, розгляд справи призначено на 13.12.2017.

В судове засідання, призначене на 13.12.2017, з'явилася представник позивача та надала пояснення по суті справи.

Відповідач в судове засідання, призначене на 13.12.2017, представників не направив, проте 12.12.2017 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, відмовляє в його задоволенні оскільки відповідачем не наведено поважних причин не направлення представників в судове засідання.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2017 між позивачем (Орендодавець), та відповідачем (Орендар) укладено Договір оренди приміщення № б/н (далі - Договір, належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець зобов'язався передати Орендареві належні йому на праві власності, а Орендар зобов'язався прийняти у тимчасове платне користування (оренду) за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності нежилі приміщення розташовані на першому та мінус першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 44 (літера А) загальною площею 286,6 кв.м. відповідно до плану який є Додатком №1 до Договору.

Договір набуває чинності з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі Приміщення та діє протягом 1 місяця (п. 7.1 Договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Факт передачі приміщення Орендарю підтверджено підписаним сторонами Актом приймання-передачі приміщення від 01.04.2017. Актом приймання-передачі приміщення від 05.05.2017 засвідчено повернення Приміщення Орендодавцю (належним чином засвідченні копії зазначених актів наявні в матеріалах справи).

Відповідно до Розділу 2 Договору Орендна плата складається з Плати за приміщення, а також Вартості експлуатаційних та комунальних витрат та має бути сплачена не залежно від результатів господарської діяльності Орендаря та фактичного використання ним приміщення у терміни зазначені в Договорі.

Плата за приміщення за місяць складає 150 000,00 грн і підлягає оплаті в національній валюті України шляхом перерахування коштів на рахунок Орендодавця до 20.04.2017.

Орендна плата нараховується за період з 01.04.2017 по 30.04.2017.

Передача Орендодавцем та прийняття Орендарем приміщення в оренду, а також повернення приміщення Орендодавцю засвідчується Актами приймання-передачі Приміщення. Приміщення вважається фактично переданим Стороні з моменту підписання Акту приймання-передачі Приміщення.

Однак відповідачем в порушення умов Договору орендна плата була сплачена частково та з порушенням визначеного Договором строку, що підтверджено виписками з банку, а саме:

14.04.2017 сплачено 5 000,00 грн;

20.04.2017 сплачено 45 000,00 грн;

18.09.2017 сплачено 10 000,00 грн;

25.09.2017 сплачено 10 000,00 грн;

03.10.2017 сплачено 10 000,00 грн.

Після закінчення терміну дії Договору між позивачем та відповідачем проводилося листування з приводу погашення наявної заборгованості відповідно до якого відповідачем було визнано заборгованість та надано гарантії щодо її оплати відповідно до графіку, наведеному в Листі відповідача вих. № 13/09-1 від 13.09.2017. Зазначеним листом відповідач зобов'язався сплатити повну суму заборгованості частинами, а саме:

1й платіж 10 000 грн в термін до 18.09.2017

2й платіж 10 000 грн в термін до 25.09.2017

3й платіж 10 000 грн в термін до 02.10.2017

4й платіж 20 000 грн в термін до 09.10.2017

5й платіж 20 000 грн в термін до 16.10.2017

6й платіж 30 000 грн в термін до 23.10.2017.

Проте останній платіж, як вже було встановлено судом відповідач здійснив 03.10.2017.

Остання претензія вих. №01/2017 від 19.09.2017 щодо добровільної сплати заборгованості була направлена відповідачу 19.09.2017 цінним листом з описом вкладень, проте була повернута позивачу у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Враховуючи здійснені оплати заборгованість відповідача станом на момент звернення позивача до суду та на момент розгляду справи складає 70 000,00 грн.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом перевірено розрахунки сум, заявлених до стягнення, що надані позивачем, та встановлено, що вказані розрахунки відповідають погодженим сторонами базовим розрахункам.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, суд вважає заборгованість відповідача у розмірі 70 000,00 грн. доведеною.

Факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 352 600,00 грн штрафу та 12 171,24 грн пені відповідно до п.5.2. Договору за період з 21.04.2017 по 21.10.2017.

Відповідно до п.5.2. Договору за несвоєчасну оплату Орендної плати та інших платежів за Договором Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення та штрафні санкції за несвоєчасну оплату до 20.04.2017 2% за кожний день прострочки платежу, починаючи з 21.04.2017.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та 2% штрафу умовах Договору, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та 2% штрафу нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку пені та 2 % штрафу, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Концепт Стор (02140, м. Київ, вулиця Олександра Мишуги, будинок 3-В, літера А; ідентифікаційний код: 37788518) на користь Фізичної особи-підприємця Сагана Олега Івановича (02232, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) 70 000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 352 600 (триста п'ятдесят дві тисячі шістсот) грн 00 коп. 2% штрафних санкцій, 12 171 (дванадцять тисяч сто сімдесят одну) грн 24 коп. пені та 6 521 (шість тисяч п'ятсот двадцять одну) грн 58 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.12.2017

Суддя М.О. Лиськов