Рішення

від 14.12.2017 по справі 916/488/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2017 р.Справа № 916/488/17

За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія індустрії моди"

про стягнення 102 400, 00 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

Головуючий суддя Цісельський О.В.

судді Лічман Л.В. Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи- товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" та товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія індустрії моди", в якій просить суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська академія індустрії моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 38226170) використання позначень "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day" у своїй діяльності, зокрема при здійсненні діяльності, яку віднесено до 35, 40, 41 класів відповідно до Міжнародної класифікації для товарів та послуг;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) використання позначень "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day" у своїй діяльності, зокрема при здійсненні діяльності, яку віднесено до 35, 40, 41 класів відповідно до Міжнародної класифікації для товарів та послуг;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) використання позначень "Odessa Fashion Week", "OFW" та "Graduate Fashion Day" на веб-сайті http://odessafashionweek.com, в тому числі і в назві зазначеного веб-сайту, доменному імені;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) опублікувати в засобах масової інформації в той самий спосіб, зокрема на домашній сторінці веб-сайту http://odessafashionweek.com, у соціальній мережі "ВКонтакте" на головній сторінці групи "ODESSA FASHION WEEK" (https://vk.com/odessafashionweek), у соціальній мережі "Facebook" на головній сторінці групи "ODESSA FASHION WEEK" (https://www.facebook.com/odessafashionweek), у соціальній мережі "Instagram" на головній сторінці групи odessa_fashion weck_ (https://www.instagram.com/odessa_fashion_week/), відомості стосовно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) шляхом незаконного використання у свої діяльності позначень "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day" наступного змісту: "Увага! "Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" було порушено право інтелектуальної власності дизайнера ОСОБА_2 та незаконно використано у своїй діяльності позначення "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day", що належать зазначеному дизайнеру ОСОБА_1";

- зобов'язати засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) внести зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) шляхом виключення відомостей про повне та скорочене найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) англійською мовою як Odessa Fashion Week, Limited, Odessa Fashion Week, Ltd;

- зобов'язати державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради" (ідентифікаційний код юридичної особи 40354743, вул. Маяцька дор., 20, смт. Хлібодарське, Біляївський р-н., Одеська обл., 67667) ОСОБА_3 внести зміни до запису від 06.05.2016р. №15561020000058198, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про повне та скорочене найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) англійською мовою як Odessa Fashion Week, Limited, Odessa Fashion Week, Ltd;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 102 400,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.2017р. у прийнятті позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині позовних вимог про про зобов'язання засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код Юридичної особи 40470039) внести зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) шляхом виключення відомостей про повне та скорочене найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) англійською мовою як Odessa Fashion Week, Limited, Odessa Fashion Week, Ltd та зобов'язання державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради" (ідентифікаційний код юридичної особи 40354743, вул. Маяцька дор., 20, смт. Хлібодарське, Біляївський р-н., Одеська обл., 67667) ОСОБА_3 внести зміни до запису від 06.05.2016р. №15561020000058198, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про повне та скорочене найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) англійською мовою як Odessa Fashion Week, Limited, Odessa Fashion Week, Ltd - було відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.2017р. позовну заяву (вх.№516/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/488/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Разом з позовною заявою, позивач звернувся до суду із заявою (вх.№2-1128/17) про забезпечення позову, у задоволенні якої судом було відмовлено, з підстав її недоведеності та необґрунтованості.

30.03.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову (вх.№21765/17), відповідно до якої просить суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська академія індустрії моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 38226170) використання позначень "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day" у своїй діяльності, зокрема при здійсненні діяльності, яку віднесено до 35, 40, 41 класів відповідно до Міжнародної класифікації для товарів та послуг;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи - 40470039) використання позначень "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day" у своїй діяльності, зокрема при здійсненні діяльності, яку віднесено до 35, 40, 41 класів відповідно до Міжнародної класифікації для товарів та послуг;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) використання позначень "Odessa Fashion Week", "OFW" та "Graduate Fashion Day" на веб-сайті http://odessafashionweek.com, в тому числі і в назві зазначеного веб-сайту, доменному імені;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) опублікувати в засобах масової інформації в той самий спосіб, зокрема на домашній сторінці веб-сайту http://odessafashionweek.com, у соціальній мережі "ВКонтакте" на головній сторінці "групи" "ODESSA FASHION WEEK" (https://vk.com/odessafashionweek), у соціальній мережі "Facebook" на головній сторінці групи "ODESSA FASHION WEEK" (https://www.facebook.com/odes safashionweek), у соціальній мережі "Instagram" на головній сторінці групи odessa_fashion_week_(https://www.instagram.com/odessa_fashion_week_/), відомості стосовно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) шляхом незаконного використання у свої діяльності позначень "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day" наступного змісту: "Увага! "Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" було порушено право інтелектуальної власності дизайнера ОСОБА_1 та незаконно використано у своїй діяльності позначення "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day", що належать зазначеному дизайнеру ОСОБА_1";

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) використання у своєму статуті назву юридичної особи англійською мовою як "Odessa Fashion Week";

- визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) в частині викладення назви юридичної особи англійською мовою як "Odessa Fashion Week";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 102 400,00 грн.

З цього приводу суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права прокурора, позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (пункт 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З врахуванням того, позивачем в заяві про зміну предмету позову фактично було збільшено та додатково заявлено дві вимоги немайнового характеру: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) використання у своєму статуті назву юридичної особи англійською мовою як "Odessa Fashion Week" та визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) в частині викладення назви юридичної особи англійською мовою як "Odessa Fashion Week", з врахуванням приписів ст.22 ГПК України у суду відсутні підстави для прийняття цих додаткових вимог до розгляду в межах даного спору.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений звернутись до суду з окремим позовом про:

- заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) використання у своєму статуті назву юридичної особи англійською мовою як "Odessa Fashion Week";

- визнання недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) в частині викладення назви юридичної особи англійською мовою як "Odessa Fashion Week".

30.03.2017р. позивач звернувся до суду із клопотанням (вх.№2-1763/17) про витребування додаткових доказів в порядку ст.38 ГПК України, яке судом було задоволено.

30.03.2017р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача про призначення судової експертизи з питань інтелектуальної власності (вх.№2-1764/17).

Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги доводи позивача, а також положення ст.41 Господарського процесуального кодексу України та ст.7 Закону України "Про судову експертизу", з метою повного, всебічного розгляду обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань, ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2017р. призначено у справі №916/488/17 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (04053, м. Київ, пл. Львівська, 4 А).

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1) Чи є комерційне найменування "Odessa Fashion Week", яке використовується товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська академія індустрії моди" схожим із комерційним найменуванням, знаком для товарів і послуг "Odessa Fashion Day", за свідоцтвом України №152296, яке використовується у класах 35, 40, 41 настільки, що їх можна сплутати, або визнати тотожними та ввести в оману споживача?

2) Чи є комерційне найменування "OFW", що використовується товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська академія індустрії моди" із схожим із комерційним найменуванням , знаком для товарів і послуг "OFD", (щодо якого рішення про реєстрацію знака було прийнято 16.06.2016р.) настільки, що їх можна сплутати, або визнати тотожними та ввести в оману споживача?

3) Чи є комерційне найменування "Graduate Fashion Day", яке використовується товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська академія індустрії моди" схожим із комерційним найменуванням, знаком для товарів і послуг "Odessa Fashion Day", за свідоцтвом України №152296, яке використовується у класах 35, 40, 41 настільки, що їх можна сплутати, або визнати тотожними та ввести в оману споживача?

З підстав призначення судової експертизи, провадження у справі №916/488/17 було зупинено.

На адресу господарського суду Одеської області надійшов експертний висновок (вх.№20569/17) науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності по справі №916/488/17, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2017р. провадження у справі №916/488/17 було поновлено.

17.10.2017р. представник відповідачів звернувся до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи (вх.№22021/17) та (вх.№22022/17), які судом були задоволені.

Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-5530/17 від 19.10.2017р.) судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

Приймаючи до уваги категорію та складність справи №916/488/17, ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2017р. справу №916/488/17 було призначено до колегіального розгляду.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.11.2017р., справу №916/488/17 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Лічман Л.В., Щавинська Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2017р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Лічман Л.В., Щавинська Ю.М. прийняла справу №916/488/17 до свого провадження та призначила її до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 14.12.2017р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 1 в судове засідання, призначене на 14.12.2017р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, подав до суду відзив на позов (вх.№7375/17 від 29.03.2017р.), відповідно до якого заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання, призначене на 14.12.2017р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, подав до суду відзив на позов (вх.№7375/17 від 29.03.2017р.), відповідно до якого заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником знаку для товарів та послуг "Odessa Fashion Day", що підтверджується відповідним Свідоцтвом на знак для товарів і послуг від 27.02.2012р. №152296.

Заявку на реєстрацію зазначеного знаку було подано 11.04.2011 року.

Зазначений ОСОБА_4 зареєстрований для використання у кл. 35, кл. 40, кл. 41 відповідно до Міжнародної класифікації для товарів та послуг

З 2009 року та по теперішній час ОСОБА_4 активно використовується Позивачем у якості комерційного найменування при проведенні з'їзду дизайнерів (конференції, показу мод) під однойменною назвою.

Проведення вказаного масового заходу "15-th Odessa Fashion Day" (ОСОБА_5 ОСОБА_6) було призначене на 06-09 квітня 2017 року.

Позивач зазначає, що відповідно до інформації, що стала наявною в інтернет-ресурсах, ЗМІ міста ОСОБА_5 та Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на території міста ОСОБА_5 утворилася (здійснює діяльність) ще одна "дизайнерська" організація - "Odessa Fashion Week", яка використовує схожий до ступеня змішування знак для товарів та послуг в якості комерційного найменування для проведення схожих за змістом масових заходів (показ мод, з'їзд дизайнерів).

Протягом тривалого періоду часу саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" порушувало виключне право позивача на використання його об'єкта права інтелектуальної власності.

Зокрема, до 2017р. позивач неодноразово звертався до засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" з вимогами про припинення порушення права інтелектуальної власності на комерційне найменування та знак для товарів та послуг "Odessa Fashion Day", однак ці вимоги залишені без виконання.

Відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі на веб-сайті Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" - uipv.org, 08.02.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська академія індустрії моди" до ДП "Укрпатент" було подано заявку № т201602210 про реєстрацію знака для товарів та послуг "Odessa Fashion Week" для використання його у кл. 35 та кл. 41, відповідно до МКТП.

Зазначене підтверджує пряме відношення відповідачів до проведення вищевказаного масового заходу "Odessa Fashion Week" та їх намір використовувати вказане позначення у тих же класах МКТП, що й позивач.

Крім того, при проведенні масових заходів під назвою "Odessa Fashion Day", позивачем використовується з 2010 року скорочена назва "OFD", що прямо пов'язана з зазначеними масовими заходами.

Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" 16.06.2016 р. було прийнято рішення про реєстрацію знака "OFD", за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Таким чином, позивач є власником знаку для товарів та послуг "OFD", що підтверджується висновком, затвердженим Державною службою інтелектуальної власності, від 16.06.2016 р. №7538/3 та який набув статусу рішення про реєстрацію знака та свідоцтвом від 10.08.2016 р. №215262.

Заявку на реєстрацію зазначеного знаку було подано 08.06.2015 року.

Зазначений ОСОБА_4 "OFD" зареєстрований для використання у кл.35, кл. 41 відповідно до Міжнародної класифікації для товарів та послуг.

ОСОБА_4 "OFD" також використовується в якості комерційного найменування поряд зі "Odessa Fashion Day" під час проведення різноманітних заходів у сфері індустрії моди.

Відповідачами, в свою чергу, опубліковано скорочення "OFW" для використання його в якості комерційного найменування при підготовці масових заходів "Odessa Fashion Week", що проходять у тому ж класі МКТП та у тому ж населеному пункті.

Позивач з 11.04.2011 року (щодо ОСОБА_4 "Odessa Fashion Day") та з 08.06.2015 р. (щодо ОСОБА_4 "OFD") має виключне право на використання комерційного найменування, знаків для товарів та послуг "Odessa Fashion Day" (кл.кл. 35, 40, 41 МКТП) і "OFD" (кл.кл. 35,41 МКТП) та виключне право забороняти будь-яким іншим особам, в т.ч. відповідачам, використовувати під час пропонування та надання будь-якої послуги чи товару в межах 35, 40, 41 класів МКТП, а також в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет зареєстровані Позивачем ОСОБА_4 "Odessa Fashion Day" та "OFD", які водночас використовуються ним в якості комерційних найменувань, а також будь-які позначення, схожі з зареєстрованими знаками, стосовно товарів і послуг наведених або споріднених наведеним у свідоцтвах (35, 40, 41 клас МКТП), якщо це позначення може ввести в оману щодо особи яка виробляє товар чи надає послуги або ж ці позначення і знаки можна сплутати.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що використання товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" позначень "Odessa Fashion Week", "OFW", в якості комерційних найменувань, та у тих же класах товарів та послуг МКТП, для проведення такого ж, як і у позивача за змістом масового заходу на території того ж населеного пункту та призводить до змішування цих позначень у споживачів та партнерів позивача і негативно впливає на ділову репутацію позивача.

Зі змісту висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №100/17 вбачається, що комерційне найменування "ODESSA FASHION WEEK", яке використовує товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ МОДИ", є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №152296 настільки, що ці позначення можна сплутати та ввести в оману споживача.

Надати відповідь на питання 2 та 3 не являється можливим.

Використання відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" є порушенням прав позивача на об'єкти права інтелектуальної власності своїми діями, які полягають у протиправному використанні в якості свого комерційного найменування "Odessa Fashion Week" і стало підставою для останнього звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Стаття 319 Цивільного кодексу України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов'язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до п.3 ст. 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в і установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом. В той же час, позивач набув права інтелектуальної власності на торговельну марку шляхом видачі останньому свідоцтва.

Статтею 495 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право

дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати

неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності встановлені Законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володшьцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є володільцем відповідного свідоцтва, а тому володіє всім обсягом прав, визначених ч.1 ст.495 ЦК України.

За приписами п.4 ст.16 Закону використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

ОСОБА_4 визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не, - змінює в цілому відмітності знака.

Пунктом 5 цієї ж статті встановлено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.426 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.

Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 431 Цивільного кодексу України установлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

У відповідності до ст.432 кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу,

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом. може постановити рішення, окрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Судом було встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" при проведенні масових заходів із з'їздом дизайнерів використовувалось комерційне найменування "ODESSA FASHION WEEK", яке згідно висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №100/17 є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №152296 ("Odessa Fashion Day") настільки, що ці позначення можна сплутати та ввести в оману споживача, що в свою чергу свідчить про порушення виключного права позивача на використання його об'єкта права інтелектуальної власності - комерційного позначення "Odessa Fashion Day".

З врахуванням наведеного, з метою ефективного захисту порушеного виключного права позивача на використання його об'єкта права інтелектуальної власності - "Odessa Fashion Day", відповідачам слід заборонити використання комерційного найменування "ODESSA FASHION WEEK", який є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №152296 ("Odessa Fashion Day") при здійсненні діяльності, яку віднесено до 35, 40, 41 класів відповідно до Міжнародної класифікації для товарів та послуг та на веб-сайті http://odessafashionweek.com, в тому числі і в назві зазначеного веб-сайту, доменному імені.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" опублікувати в засобах масової інформації в той самий спосіб, зокрема на домашній сторінці веб-сайту http://odessafashionweek.com, у соціальній мережі "ВКонтакте" на головній сторінці "групи" "ODESSA FASHION WEEK" (https://vk.com/odessafashionweek), у соціальній мережі "Facebook" на головній сторінці групи "ODESSA FASHION WEEK" (https://www.facebook.com/odes safashionweek), у соціальній мережі "Instagram" на головній сторінці групи odessa_fashion_week_(https://www.instagram.com/odessa_fashion_week_/), відомості стосовно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) прав інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) шляхом незаконного використання у свої діяльності позначень "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day" наступного змісту: "Увага! "Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" було порушено право інтелектуальної власності дизайнера ОСОБА_1 та незаконно використано у своїй діяльності позначення "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day", що належать зазначеному дизайнеру ОСОБА_1" суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно ст.94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» від 28.03.2007р. №01-8/184 за змістом приписів статті 91 Цивільного Кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного Кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Статтею 277 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Поняття особистого немайнового права містить ст.269 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що Особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Як вбачається із змісту ст.270 Цивільного кодексу України відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України (254к/96-ВР ), цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2011р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" визначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до абзацу 2 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009, N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", якщо суд ухвалює рішення про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні, за необхідності, суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

Недостовірна інформація, яка була поширена відповідачем, є неправдивою і підлягає спростуванню в спосіб, визначений позивачами.

Приймаючи до уваги, те що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.32, 33 ГПК України, що товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" використовувало (публікувало) в засобах масової інформації, зокрема на домашній сторінці веб-сайту http://odessafashionweek.com, у соціальній мережі "ВКонтакте" на головній сторінці групи "ODESSA FASHION WEEK" (https://vk.com/odessafashionweek), у соціальній мережі "Facebook" на головній сторінці групи "ODESSA FASHION WEEK" (https://www.facebook.com/odessafashionweek), у соціальній мережі "Instagram" на головній сторінці групи odessa_fashion weеk_ (https://www.instagram.com/odessa_fashion_week/), позначення "Odessa Fashion Week", у зв'язку з чим, правові підстави для зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" опублікувати в засобах масової інформації в той самий спосіб, зокрема на домашній сторінці веб-сайту http://odessafashionweek.com, у соціальній мережі "ВКонтакте" на головній сторінці групи "ODESSA FASHION WEEK" (https://vk.com/odessafashionweek), у соціальній мережі "Facebook" на головній сторінці групи "ODESSA FASHION WEEK" (https://www.facebook.com/odessafashionweek), у соціальній мережі "Instagram" на головній сторінці групи odessa_fashion weck_ (https://www.instagram.com/odessa_fashion_week/) "Увага! "Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" було порушено право інтелектуальної власності дизайнера ОСОБА_1 та незаконно використано у своїй діяльності позначення "Odessa Fashion Week", "OFW", "Graduate Fashion Day", що належать зазначеному дизайнеру ОСОБА_1", у суду відсутні.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" грошову компенсацію в розмірі 102 400,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення компенсації та її розміру, суд враховує наступне:

За приписом статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

У підпункті 51.3 пункту 51 вищевказаної постанови від 17.10.2012 №12 йдеться про те, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Разом з тим, згідно п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016р., цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

При визначенні розміру компенсації, яку позивач просить суд стягнути в примусовому порядку, останній вважає, що співмірним її розміром за вищевказані правопорушення є 32 мінімальних заробітні плати (102 400,00 грн.) (32 мінімальних заробітних плат 32х3200=102 400 грн.).

Проте, урахуванням вищевикладеного, а також з огляду на приписи Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016р., суд вважає обґрунтованим та достатнім розмір компенсації у вигляді 32 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9.12.1994 р., серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 1.07.2003р. №37801/97, п. 36).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду.

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 р.).

А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

У відповідності до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 5 300,00 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська академія індустрії моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 38226170) використання позначень "Odessa Fashion Week" у своїй діяльності, зокрема при здійсненні діяльності, яку віднесено до 35, 40, 41 класів відповідно до Міжнародної класифікації для товарів та послуг.

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) використання позначень "Odessa Fashion Week" у своїй діяльності, зокрема при здійсненні діяльності, яку віднесено до 35, 40, 41 класів відповідно до Міжнародної класифікації для товарів та послуг.

4. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) використання позначень "Odessa Fashion Week", на веб-сайті http://odessafashionweek.com, в тому числі і в назві зазначеного веб-сайту, доменному імені.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65078, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) грошову компенсацію в сумі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський тиждень моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 40470039) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія індустрії моди" (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 38226170) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65078, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору в сумі 5 300 (п'ять тисяч триста) грн. 00 коп.

7. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 19 грудня 2017 р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Судді Л.В. Лічман

ОСОБА_7