Постанова

від 30.05.2007 по справі 4/93-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/93-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.07           Справа №4/93-07.

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліспромпостач”до відповідачів:                    1) Державної податкової інспекції в м.Суми

2) Головного Управління Державного казначейства України у Сумській області

про стягнення                    10 166 грн. 67 коп.          

                                                                                          Суддя Лугова Н.П.

Представники:

від позивача                    Чайка В.М. - директор  

від відповідачів          1) Шкриль Л.Г., довіреність №985/9/10-009 від 11.01.2006р.;

                              2) Нагорна Т.О., довіреність від 07.08.2006р.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Будко О.В.

          Суть спору: позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з Державного бюджету України 10 166 грн. 67 коп. бюджетної заборгованості зі сплати податку на додану вартість. Крім того, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми №000005/2306/0/8168 від 06.02.2007р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 27,34 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 170 грн. 00 коп.         

Перший відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Другий відповідач подав письмове пояснення в якому зазначив, що відшкодування податку на додану вартість за рішенням суду здійснюється безпосередньо Державним казначейством України.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача, першого та другого відповідачів, дослідивши та оцінивши надані ними докази,  суд  встановив наступне:

ДПІ в м.Суми була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка  ТОВ «Ліспромпостач» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої в рахунок платежів з податку на додану вартість за січень 2003 року, про що складено відповідний акт за №370/23-6/32/86067 від 26.01.2007р.

На підставі вищевказаного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення  №000005/2306/0/8168 від 06.02.2007р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 27,34 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 170 грн. 00 коп.

В ході документальної перевірки було виявлено, що позивачем з вартості придбаних дротових фільтрів на загальну суму 61 000 грн. 00 коп.  включено до складу податкового кредиту за  січень 2003 року суму ПДВ 10 166 грн. 67 коп.   по податковій накладній за січень 2003 року по взаємовідносинах з підприємством ТОВ «Лідер–Плюс», м.Миколаїв,  ід. код 30283179.

Як свідчать  матеріали справи, позивачем в декларації по податку на додану вартість за січень 2003 року заявлена до відшкодування сума ПДВ в розмірі 10166,67 грн., по податковій накладній №9 від 16.01.03р. виданої підприємством ТОВ «Лідер-Плюс».

Дана податкова накладна була виписана на підставі господарської операції, яка відбулась в січні 2003 року, відповідно до накладної №9 від 16.01.03р.  та платіжних доручень №№7,8 від 16.01.03р.

В акті позапланової невиїзної документальної перевірки  №370/23-6/32/86067 від 26.01.2007р. ТОВ «Ліспромпостач» відповідачем зроблено висновок про те, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2003 року по взаємовідносинах з ТОВ «Лідер-Плюс»,  який в свою чергу є контрагентом ПП «Скінг», в зв»язку з відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі ПДВ 10 166,67 грн.    

Судом встановлено, що 03.01.2003р. між ТОВ «Ліспромпостач» та ТОВ «Лідер-Плюс» був укладений договір б/н на виготовлення дротових фільтрів діаметром 273 мм в кількості 50 (п»ятдесят) погонних метрів загальною вартістю 61 000 грн. 00 коп.

ТОВ «Лідер-Плюс» невиконало перед ТОВ «Ліспромпостач»передбачені договором зобов»язання. Позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення 63 135 грн. 00 коп. заборгованості. Рішенням суду №3/437 від 23.12.2003р. позов було задоволено та стягнуто з ТОВ «Лідер-Плюс» на користь позивача по справі  63 135 грн. 00 коп. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області №3/437 від 24.06.2004р. ТОВ «Південь-Агроекспорт» було визнано правонаступником ТОВ «Лідер-Плюс».

Державною податковою інспекцією в м.Суми було додатково направлено запит до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Лідер-Плюс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Ліспромпостач». Згідно з довідкою про результати зустрічної перевірки ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва №221/23-23-301/30283173 від 26.05.2003р. ТОВ «Лідер-Плюс» є посередником і кошти в сумі 60 085 грн., в т.ч. ПДВ 10 014,17 грн. як передоплата за виготовлення фільтру дротяного було перераховано ПП «Скінг», м.Миколаїв.

По ланцюгу продажу відповідачем було направлено запити №24240/7/23-510/525 від 09.06.2003р., №26980/7/23-510/712 від 12.05.2004р. та №26980/7/23-610/712 від 13.10.2005р. до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва про результати перевірки ПП «Скінг». Відповідно до відповіді ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 13.02.06р. за №4123-407 підприємство не звітує з липня 2004 року, свідоцтво як платника ПДВ №19925259 від 25.09.2002р. анульовано 22.11.2005р., тоді як господарська операція здійснена в січні 2003 року.

Суд вважає, що з боку позивача сума бюджетного відшкодування була визначена з додержанням вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції , що діяла на  момент визначення).

Так, відповідно до змісту підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4  статті 7 Закону передбачено,  що  не підлягають включенню до складу  податкового  кредиту  суми  сплаченого (нарахованого)    податку    у    зв'язку з придбанням товарів  (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними   деклараціями  (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Наявність у позивача відповідної податкової накладної та її оформлення згідно з вимогами підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону підтверджене актом ДПІ в м.Суми про результати позапланової невиїзної документальної перевірки №370/23-6/32/86067 від 26.01.2007р.

За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкова накладна, що видається платником податку – продавцем у відповідності до вимог п. 7.2 ст. 7 є документом, що підтверджує факт отримання товару.

Твердження відповідача про те, що суми відшкодування виплачуються платнику податків виключно за рахунок сум ПДВ, що надійшли до Державного бюджету, а тому для відшкодування сум ПДВ, окрім всіх інших підстав, додатково потрібно підтвердження матеріалами перевірок фактичної сплати всіх платників податків – постачальників товарів (робіт, послуг)  по ланцюгу до   виробника, суд вважає помилковим. Так, п.п 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що у випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до державного бюджету України (у редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, спірним рішенням порушується 7.7.3, пункту 7.7. статті 7 Закону (в редакції на час подання декларацій за вказаний період), згідно з яким у разі коли за результатами звітного періоду сума різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування   є  дані  тільки податкової декларації за звітний період.

Законом України „Про податок на додану вартість" сума ПДВ, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку в бюджет.

Заперечення другого відповідача проти позовної заяви судом відхиляються, оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість, а згідно Бюджетного кодексу України (п. 2 ст. 50), Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.    

          За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10 166 грн. 67 коп. бюджетної заборгованості зі сплати податку на додану вартість та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми №000005/2306/0/8168 від 06.02.2007р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 27,34 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 170 грн. 00 коп.      

є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору в сумі 105 грн. 06 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми  №000005/2306/0/8168 від 06.02.2007р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 27,34 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 170 грн. 00 коп.

3. Стягнути з державного бюджету (м. Суми, вул. Дзержинського, 8; рах. 3111103070002 територіального управління Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 “Надходження до загального фонду державного бюджету”, код бюджетної класифікації доходів бюджету 14010200 “Бюджетне відшкодування податку на додану  вартість”, символ звітності 032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліспромпостач” (м.Суми, вул.Кірова, 6/2, код 32186067) 10 166 грн. 67 коп. бюджетної заборгованості зі сплати податку на додану вартість.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції в м.Суми (м.Суми, Червона площа, 2, код 21102740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліспромпостач” (м.Суми, вул.Кірова, 6/2, код 32186067)  105 грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати виконавчі документи після набрання постановою законної сили.

6. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

7. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

8. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                                     Н.П.ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано  05.06.2007р.