Постанова

від 30.11.2017 по справі 910/23743/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2017 р. Справа№ 910/23743/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Даниленко Т.О.

за участю представників:

від позивача: Якимчук І.І. - за довіреністю; Худенко А.В. - за довіреністю;

від відповідача: Квасюк Р.В. - за довіреністю; Терещенко С.О. - в.о. керівника;

від третьої особи: Костюк О.М. - за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Державної установи "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2017 (дата підписання 19.07.2017)

у справі № 910/23743/16 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Київської міської клінічної лікарні № 5

до Державної установи "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

про стягнення 110319,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Київська міська клінічна лікарня № 5 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до державної установи "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України про стягнення 100254,86 грн., з яких: за договором № 3 від 11.06.2014 - 12 725,83 грн. боргу, 11 421,47 грн. пені, 8 092,32 грн. інфляційних, 916,50 грн. 3% річних; за договором № 3828 від 18.03.2015 - 33 389,56 грн. боргу, 24 244,84 грн. пені, 8 071,95 грн. інфляційних, 1 392,41 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2016 залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних умов на предмет спору, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

19.04.2017 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 110319,48 грн., з яких: за договором № 3 від 11.06.2014 - 12725,83 грн. боргу, 11444,29 грн. пені, 8850,10 грн. інфляційних, 1063,70 грн. 3% річних; за договором № 3828 від 18.03.2015 - 33532,73 грн. боргу, 30620,12 грн. пені, 10298,26 грн. інфляційних, 1784,45 грн. 3% річних. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/23743/16 позов задоволено повністю, стягнуто з Державної установи "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України на користь Київської міської клінічної лікарні № 5 12 725,83 грн. боргу, 11 444,29 грн. пені, 8 850,10 грн. інфляційних, 1 063,70 грн. 3% річних (за договором № 3 від 11.06.2014); 33 532,73 грн. боргу, 30 620,12 грн. пені, 10 298,26 грн. інфляційних, 1 784,45 грн. 3% річних (за договором № 3828 від 18.03.2015), 1 654,80 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна установа "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/23743/16 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Також, скаржник просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для справи, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також судом не вірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді: Корсакової Г.В., суддів: Хрипуна О.О., Скрипки І.М. поновлено Державній установі "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Державної установи "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/23743/16 до провадження, розгляд справи призначено на 19.10.2017.

04.10.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та оскаржуване рішення залишити без змін.

18.10.2017 через канцелярію суду від третьої особи надійшли пояснення на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 розгляд справи відкладено на 02.11.2017.

26.10.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення до заперечення на апеляційну скаргу.

02.11.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 23.11.2017.

21.11.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представників та пояснення на апеляційну скаргу з додатками.

22.11.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшли контррозрахунок з роз'ясненнями та додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 розгляд справи відкладено на 30.11.2017.

В судовому засіданні 30.11.2017 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Представники позивача та третьої особи заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.11.2012 Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), (орендодавець), державна установа "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України (орендар), Київська міська клінічна лікарня № 5 (підприємство) уклали договір № 880 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: 03115, м. Київ, вул. Відпочинку, 11, корп. 1 для розміщення бюджетної установи (інформаційно-обчислювальна діяльність).

За актом приймання-передачі нерухомого майна від 23.11.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв у орендне користування об'єкт оренди загальною площею 132,93 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 11.

Вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених з підприємством або організаціями, що надають такі послуги (п. 3.8 Договору).

Згідно з п. 4.9 Договору орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо будинкових мереж. У місячний термін після укладення цього Договору орендар повинен надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим пунктом.

11.06.2014 державна установа "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України" (далі - ДУ "УЦІТ та НР" МО України) (споживач) та Київська міська клінічна лікарня № 5 (постачальник) уклали договір № 3 на відшкодування електроенергії, теплової енергії, водопостачання, експлуатаційних витрат, податку на землю (далі Договір №3), відповідно до умов якого споживач відшкодовує вартість отриманих комунальних послуг з теплопостачання, водопостачання, електропостачання, експлуатаційних витрат та податку на землю.

Відшкодування за комунальні послуги споживач-постачальнику проводиться на підставі актів виконаних робіт/наданих послуг, згідно з розрахунками, які проведені на підстав тарифів постачальника, та фактичної вартості отриманого водопостачання, згідно табуляграм ПАТ "АК "Київводоканал", теплопостачання, пропорційно площі ДУ "УЦІТ та НР" МО України, електропостачання, відповідно до потужності використовуваних приладів ДУ "УЦІТ та НР" МО України, експлуатаційні витрати, податок на землю (п. 3.1 Договору № 3).

Відповідно до п. 6.1 Договору № 3 відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови даного договору застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його підписання, а саме з 1 січня 2013 року.

Згідно з п. 6.2 Договору № 3 термін дії Договору з 11 червня 2014 р. по 31 грудня 2014 р., але до повного виконання договірних зобов'язань.

18.03.2015 державна установа "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України" (далі - ДУ "УЦІТ та НР" МО України) (споживач) та Київська міська клінічна лікарня № 5 (постачальник) уклали договір № 3828 на відшкодування електроенергії, теплової енергії, водопостачання, експлуатаційних витрат, податку на землю (далі Договір №3828), відповідно до умов якого споживач відшкодовує вартість отриманих комунальних послуг з теплопостачання, водопостачання, електропостачання, експлуатаційних витрат та податку на землю.

Відшкодування за комунальні послуги споживач-постачальнику проводиться на підставі актів виконаних робіт/наданих послуг, згідно з розрахунками, які проведені на підстав тарифів постачальника, та фактичної вартості отриманого водопостачання, згідно табуляграм ПАТ "АК "Київводоканал", теплопостачання, пропорційно площі ДУ "УЦІТ та НР" МО України, електропостачання, відповідно до потужності використовуваних приладів ДУ "УЦІТ та НР" МО України, експлуатаційні витрати, податок на землю (п. 3.1 Договору № 3828).

Відповідно до п. 6.1 Договору № 3828 відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови даного договору застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його підписання, а саме з 1 січня 2015 року.

Згідно з п. 6.2 Договору № 3828 термін дії Договору з 01 січня 2015 р. по 31 грудня 2015 р., але до повного виконання договірних зобов'язань.

У п. 5.2 Договорів № 3 та № 3828 сторони погодили, що в разі зміни тарифів, обсягів споживання постачальник має право змінювати суму послуг по договору попередньо повідомивши про це споживача.

Як вказує позивач, відповідач отримував та фактично споживав комунальні та експлуатаційні послуги, проте не виконав належним чином зобов'язання за договорами на відшкодування електроенергії, теплової енергії, водопостачання, експлуатаційних витрат, податку на землю № 3 від 11.06.2014 та № 3828 від 18.03.2015 по оплаті спожитих послуг, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором № 3 від 11.06.2014 - 12725,83 грн. боргу, за договором № 3828 від 18.03.2015 - 33532,73 грн. боргу. У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховано також за договором № 3 від 11.06.2014 - 11444,29 грн. пені, 8850,10 грн. інфляційних, 1063,70 грн. 3% річних; за договором № 3828 від 18.03.2015 - 30620,12 грн. пені, 10298,26 грн. інфляційних, 1784,45 грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов проти вимог позивача заперечував, посилаючись на те, що позивач не надав належних та достовірних доказів наявності заборгованості відповідача, впродовж 2014, 2015 років позивач виставив рахунки-фактури, які перевищували суми, визначені в договорі № 3 від 11.06.2014 та в договорі № 3828 від 18.03.2015, позивач в односторонньому порядку збільшив розмір необхідних платежів для сплати за комунальні послуги; позивач порушив вимоги п.5.2. договорів та вимог Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду ( додаток до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280. Методика розрахунку орендної плати за майно територіальної громади; первинні документи для нарахування суми послуг позивачем не надавались; позивачем були виставлені рахунки-фактури на сплату робіт по капітальному ремонту насосів та зовнішніх мереж до корпусу лікарні та проведення капітального ремонту внутрішніх інженерних мереж корпусу лікарні, що до складу експлуатаційних витрат згідно з п. 4.9. договору оренди № 880 від 23.11.2012 не входить.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на відшкодування фактично наданих послуг з теплопостачання, водопостачання і водовідведення, експлуатаційних послуг та споживання електроенергії за договором № 3 та договором № 3828, виставлялись відповідачу рахунки-фактури, а саме: рахунок №282 від 11.03.2014 на суму 9439,35 грн.; рахунок №323 від 16.05.2014 на суму 3 126,96 грн.; рахунок №393 від 12.08.2014 на суму 1139,04 грн.; рахунок №432 від 22.10.2014 на суму 4 119,65 грн.; рахунок №473 від 19.12.2014 на суму 4892,95 грн.; рахунок №14 від 22.01.2015 на суму 8 395,75 грн.; рахунок №26 від 12.02.2015 на суму 6 290,02 грн.; рахунок №37 від 12.03.2015 на суму 5917,83 грн.; рахунок №48 від 16.04.2015 на суму 6 831,47 грн.; рахунок №59 від 14.05.2015 на суму 3 300,87 грн.; рахунок №72 від 11.06.2015 на суму 1 286,47 грн.; рахунок №84/1 від 13.07.2015 на суму 1 457,12 грн.; рахунок №96/1 від 13.08.2015 на суму 1 613,82 грн.; рахунок №108/1 від 13.09.2015 на суму 1 523,42 грн.; рахунок №130/1 від 13.10.2015 на суму 1 778,94 грн.; рахунок №135/1 від 16.11.2015 на суму 6828,71 грн.; рахунок №148/1 від 16.12.2015 на суму 3 578,17 грн.; рахунок №164/1 від 20.01.2016 (оплата за грудень 2015 року) на суму 6 325,36 грн.

Отримання вказаних рахунків відповідачем не заперечується.

Також позивачем направлялись відповідачу акти виконаних робіт: акт виконаних робіт від 12.06.2014 на суму 13 196,53 грн.; акт виконаних робіт від 30.05.2014 на суму 3 126,96 грн.; акт виконаних робіт від 20.08.2014 на суму 1508,51 грн.; акт виконаних робіт від 31.10.2014 на суму 4 487,40 грн.; акт виконаних робіт від 23.12.2014 на суму 6 882,34 грн.; акт виконаних робіт від 26.01.2015 на суму 8 763,50 грн.; акт виконаних робіт від 18.09.2015 на суму 6 657,77 грн.; акт виконаних робіт від 18.03.2015 на суму 5 917,83 грн.; акт виконаних робіт від 17.04.2015 на суму 6 831,47 грн.; акт виконаних робіт від 18.05.2015 на суму 3 300,87 грн.; акт виконаних робіт від 15.06.2015 на суму 1 286,47 грн.; акт виконаних робіт від 23.07.2015 на суму 1 457,12 грн.; акт виконаних робіт від 26.08.2015 на суму 1 613,82 грн.; акт виконаних робіт від 12.10.2015 на суму 1 523,42 грн.; акт виконаних робіт від 31.10.2015 на суму 1 778,94 грн.; акт виконаних робіт від 30.11.2015 на суму 6 828,71 грн.; акт виконаних робіт від 31.12.2015 на суму 3 578,17 грн.; акт виконаних робіт від 15.11.2015 на суму 1 190,38 грн.; акт виконаних робіт від 21.12.2015 на суму 5 134,98 грн.

Наведені вище акти виконаних робіт (крім актів від 30.05.2014 та від 31.10.2014) були підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств за відсутності жодних зауважень та претензій з боку відповідача. Докази, які б свідчили про їх наявність, сторонами, зокрема відповідачем надані не були.

З приводу актів виконаних робіт від 30.05.2014 та від31.10.2014 колегія суддів зазначає, що не підписання відповідачем вказаних актів не звільняє його від виконання обов'язку їх сплати, оскільки відповідачем не надано доказів того, що послуги, зазначені в даних актах не надавалися або надавалися не в повному обсязі. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що він надсилав позивачу обґрунтовані заперечення щодо непідписання вказаних актів.

У п. 5.2 Договорів № 3 та № 3828 сторони погодили, що в разі зміни тарифів, обсягів споживання постачальник має право змінювати суму послуг по договору попередньо повідомивши про це споживача.

Форма повідомлення у вказаних договорах не визначена, тому позивач доводив до відома відповідача інформацію про діючий тариф та суму відшкодування за відповідний період (місяць) шляхом надання актів виконаних робіт та рахунків, які були прийняті відповідачем та погоджені ним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг виконав неналежним чином, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором № 3 від 11.06.2014 - 12725,83 грн. боргу, за договором № 3828 від 18.03.2015 - 33532,73 грн. боргу.

З приводу тверджень відповідача про порушення позивачем Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Києва при розрахунку оплати гарячого водопостачання та постачання електроенергії, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 4 додатку 3 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду кільком орендарям, і прибудинкової території розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, установами, організаціями загальної площі.

Відшкодування за комунальні послуги споживач-постачальнику в даному випадку проводилися на підставі актів виконаних робіт/наданих послуг, згідно з розрахунками, які проведені на підставі тарифів постачальника, та фактичної вартості отриманого водопостачання, згідно табуляграм ПАТ АК Київводоканал , теплопостачання, пропорційно площі ДУ УЦІТ та НР МО України, електропостачання, відповідно до потужності використовуваних приладів ДУ УЦІТ та НР МО України, експлуатаційні витрати, податок на землю (п. 3.1 Договору № 3 та Договору № 3828).

Стосовно виставлення рахунків за теплову енергію та гарячу воду, позивач в своїх поясненнях зазначив, що облік споживання гарячої води та теплової енергії в закладі ведеться за допомогою лічильників тепла та обліковується в Гкал, що є неподільним з точки зору виокремлення частини споживання орендарями іншим способом, ніж пропорційно розміру займаної відповідачем загальної площі.

Колегією суддів відхиляються твердження відповідача про те, що первинні документи для нарахування суми послуг відповідачу позивачем не надавались, що є порушенням п. 3.1 Договорів № 3 від 11.06.2014 та № 3828 від 18.03.2015р, оскільки в п. 3.1. зазначених договорів не передбачено, що позивач зобов'язаний надавати Відповідачу первинні документи, на підставі яких проводились розрахунки.

Також не приймаються колегією суддів до уваги посилання скаржника на те, що позивачем були виставлені рахунки фактури на сплату робіт по капітальному ремонту насосів та зовнішніх мереж до корпусу лікарні (рахунок - фактура №473 від 19.12.2014) та проведення капітального ремонту внутрішніх інженерних мереж корпусу лікарні (рахунок фактура №432 від 22.10.2014), що до складу експлуатаційних витрат згідно з пунктом 4.9. Договору оренди №880 від 23.11.12 не входить, оскільки умовами п.3.8. Договору № 880 від 23.11.2012 передбачено, що відповідач (орендар) зобов'язаний сплачувати окремо на підставі договорів, укладених з підприємством або організаціями вартість витрат на утримання прибудинкової території, послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо. Роботи по капітальному ремонту насосів та зовнішніх мереж до корпусу лікарні (рахунок - фактура №473 від 19.12.2014) та проведення капітального ремонту внутрішніх інженерних мереж корпусу лікарні (рахунок фактура №432 від 22.10.2014) відносяться до експлуатаційних витрат постачальника (балансоутримувача), які зобов'язаний був відшкодовувати відповідач згідно п. 3.1. Договорів № 3 від 11.06.2014 та № 3828 від 18.03.2015.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 46 258,56 грн. (12 725,83 грн. за Договором № 3; 33 532,73 грн. за Договором № 3828) належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем належними засобами доказування не спростований, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 4.1. Договору № 3 та Договору № 3828 у разі ненадходження коштів за надані послуги на розрахунковий рахунок постачальника, споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми загальної заборгованості, за кожен день прострочки платежу, після 10-го числа наступного місяця, але не менше облікової ставки НБУ.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договорами, місцевий господарський суд перевіривши розрахунок позивача, який прийнятий судом як вірний, з чим погоджується колегія суддів, дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 42 064,41 грн. пені (11444, 29 грн. за Договором № 3 та 42064,41 грн. за Договором № 3828).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, який прийнятий судом як вірний, з чим погоджується колегія суддів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача 19 148,36 грн. інфляційних втрат (8 850,10 грн. за Договором № 3 та 10 298,26 грн. за Договором № 3828), та 2 848,15 грн. 3% річних (1 063,70 грн. за Договором № 3 та 1 784,45 грн. за Договором № 3828).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/23743/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної установи "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної установи "Український центр інформаційних технологій та Національного реєстру" Міністерства здоров'я України на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/23743/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/23743/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/23743/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

І.М. Скрипка