Постанова

від 08.12.2017 по справі 902/95/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2017 р. Справа № 902/95/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 ( довіреність б/н від 18.11.2016 р.), директор Селянського (фермерського) господарства "Лаванда" - ОСОБА_2 ( паспорт серія АА756260 від 13.04.1998 р.);

від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність № 15 від 17.02.2017 р. ), ОСОБА_4 (довіреність №5 від 16.01.2017 р.), арбітражний керуючий ДП "Барський спиртовий комбінат" - ОСОБА_5 ( посвідчення №193 від 28.02.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 06.03.17 р. у справі № 902/95/17

за позовом Селянське (фермерське) господарство "Лаванда"

до Державне підприємство "Барський спиртовий комбінат"

про повернення орендованого майна

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.03.2017 р. у справі № 902/95/17 (суддя Тісецький С.С.) позов задоволено. 3обов'язано відповідача повернути позивачу орендоване обладнання за договором оренди №6 від 01.09.2013 року, а саме: царги багатоковпачкові діаметром 2000 мм. у кількості 4 шт., дефлегматори площею 100 кв. м. у кількості 2 шт. та спиртоловушку площею 20 кв.м. Стягнуто з відповідача на користь позивача 9697,80 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ДП "Барський спиртовий комбінат" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права. В обгрунтування скарги вказує, що розглядаючи зазначений спір в межах справи про банкрутство, суд не здійснив повідомлення всіх учасників провадження у справі, обмежившись направленням ухвалу лише позивачу та відповідачу. Поряд з цим відзначає, що судом неналежно оцінено надані позивачем докази в підтвердження позовних вимог. Зокрема, скаржник вважає, що єдиним доказом факту передачі майна в оренду є підписаний директором ДП "Барський спиртовий комбінат" акт приймання-передачі. Поза увагою суду залишились обставини придбання позивачем обладнання у вигляді металобрухту та передачі його відповідачу в оренду як нового. Також не з'ясовано в який період часу та ким було змонтовано зазначене обладнання з огляду на те, що останнє вважається складним технологічним обладнанням, тощо.

В судових засіданнях представники апелянта підтримали викладені у скарзі доводи та просять її задоволити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апелянта безпідставними та необгрунтованими. Зазначає, що спірні правовідносини виникли навково повернення в примусовому порядку майна, яке належить на праві власності позивачу на фоні триваючої справи про банкрутство відповідача - ДП "Барський спиртовий комбінат". З огляду на положення ст.ст. 12, 16 ГПК України такі справи розглядаються тим господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та вирішуються за правилами позовного провадження. З врахуванням наведеного та тієї обставини, що дана категорія справ має розглядатись в порядку позовного провадження, підстав для залучення до участі в справі кредиторів боржника, які є учасникам справи про банкрутство, не має. Відносно недоведеності факту приймання відповідачем орендованого майна вказує, що окрім акту приймання-передачі майна між сторонами складались та підписувались акти здачі-приймання наданих послуг по оренді майна, додаткова угода від 01.02.2016 р. про внесення змін до договору оренди № 6, специфікація. Зазначепні документи в сукупності з іншими доказами доводять те, що правовідносини з оренди майна мали місце. За наведених обставин вважає ухвалу суду першої інстанції закаонною і обгрунтованою, а доводи апелянта безпідставними.

В процесі нового апеляційного розгляду скаржником подані додаткові пояснення, згідно яких останній зазначає, що договір оренди був укладений керівником ДП "Барський спиртовий комбінат" помилково, без розуміння та оцінки ситуації. Директор ОСОБА_6 перебував на посаді незначний час та за наполяганням посадових осіб ДП "Укрспирт" та СФГ "Лаванда" вважав, що майно позивача дійсно перебуває на підприємстві. Звертає увагу, що з наданих позивачем доказів вбачається придбання останнім металобрухту, який в послідуючому був переданий в оренду відповідачу як нове складне технологічне обладнання. При цьому СФГ "Лаванда" являється маленьким сільськогосподарським підприємством, в якого невідомо звідки з'явилась можливість забезпечити відповідача майном, не характерним для його використання позивачем. Разом з цим, умовами договору передбачено здійснення монтажних та пуско-налагоджувальних робіт орендованого обладнання, однак доказів проведення таких дій не надано. З огляду на досить громіздкі розміри та складність транспортування такого обладнання, позивач жодним чином не підтверджує як зазначене обладання було доставлене на підприємство та змонтовано. Також відзначає, що позивач не вказує виробника даного обладання, рік випуску, індивідуальний заводський номер або хоча б серію та модель обладнання, як ідентифікуючі ознаки переданого майна. При цьому з позовних вимог неможливо зрозуміти з якого матеріалу виготовлено дане обладнання. Зважаючи на вказане, просить відмовити в задоволенні позову, оскільки без встановлення вищевказаних обставин повернути майно неможливо.

Також, під час нового апеляційного розгляду, ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.11.2017 р. у справі № 10/174-08 про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат" було задоволено позов кредитора ТОВ "Мальта" та визнано недійсним договір лренди № 6 від 01.09.2013 р. укладений між СФГ "Лаванда" та ДП "Барський спиртовий комбінат" з підстав невідповідності його вимогам закону, а саме - ч. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в зв'язку з укладенням без погодження з розпорядником майна ДП "Барський спиртовий комбінат".

З огляду на вказані обставини, апелянт - ДП "Барський спиртовий комбінат" та розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий ОСОБА_5 в додаткових поясненнях вказують, що з огляду на визнання договору оренди № 6 від 01.09.2013 р. недійсним, змінились підстави та предмет позову, а тому позивач не вправі вимагати повернення орендованого майна з підстав розірвання договору. Оскільки в такому випадку договір вважається визнаним недійсним з моменту його вчинення, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач у своїх поясненнях вважає такі доводи безпідставними, оскільки визнання договору недійсним лише підтверджує обов'язок відповідача повернути орендоване обладнання через відсутність підстав його утримувати. Відтак вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені.

В процесі розгляду справи скаржником було заявлено клопотання відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України про здійснення судом огляду речових доказів у місці їх знаходження, а саме - провести на території підприємства відповідача (м. Бар, вул. Б.Хмельницького, 34) огляд наявного там майна, яке за родовими ознаками підпадає під ознаки вказані позивачем.

Судом вказане клопотання залишено без задоволення, оскільки не вбачається доцільність в проведенні огляду через відсутність будь-якого маркування чи іншої ідентифікації спірного майна. Таким чином суд вважає, що проведення огляду не створить позитивних результатів для з'ясування обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як стверджується обставинами справи, 13.01.2017 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява селянського (фермерського) господарства "Лаванда" до державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" про повернення орендованого майна за договором оренди № 6 від 01.09.2013 року, а саме: царгу багатоковпачкову діаметром 2000 мм. у кількості 4 шт., дефлегматор площею 100 кв. м. у кількості 2 шт. та 1 спиртоловушку площею 20 кв.м.

Позовні вимоги мотивовано наступним.

01.09.2013 року між Селянським (фермерським) господарством "Лаванда" та Державним підприємством "Барський спиртовий комбінат" укладено договір оренди №6.

За умовами даного договору позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове оплатне користування обладнання згідно додатків 1 та 2, яке є об'єктом власності Орендодавця.

Факт передачі майна відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 01.09.2013 року, а саме відповідачу передано: царгу багатоковпачкову діаметром 2000 мм. у кількості 4 шт. та загальною балансовою вартістю 2 522 544,00 грн.; дефлегматор площею 100 кв.м. у кількості 2 шт. та загальною балансовою вартістю 697 252,00 грн.; спиртоловушку площею 20 кв.м. у кількості 1 шт. балансовою вартістю 142 684,00 грн.

Орендодавець послуги щодо надання оренди надав у повному обсязі, що підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг: від 18.12.2014 року на суму 8000,00 грн. за період з вересня 2013р. по грудень 2014р.; від 25.12.2015 року на суму 6000,00 грн. за період з січня 2015 р. по грудень 2015р.; від 04.07.2016 року на суму 13000,00 грн. за період з січня 2016 р. по червень 2016р.

На оплату наданих послуг, позивачем відповідачу були виставлені відповідні рахунки.

Однак, відповідач своїх зобов'язань щодо сплати коштів за оренду обладнання не виконував, внаслідок чого, станом на 01.07.2016 р. утворилась заборгованість в сумі 27000 грн.

Вказані обставини змусили позивача звернутись до відповідача з письмовою вимогою про розірвання договору оренди №6. Так, 12.07.2016р. позивачем на адресу Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" рекомендованим поштовим відправленням надіслано письмову вимогу, якою повідомлено про розірвання договору оренди майна.

Відповідач вказану вимогу отримав 13.07.2016 року та зареєстрував в журналі вхідної кореспонденції 15.07.2016 року за вх. № 58, що вбачається з повідомлення про вручення та з відмітки відповідача.

Враховуючи наведене, відповідно до п.п. 13, 13.3 договору оренди № 6, даний договір розірвано з 24.08.2016 року.

Відповідачем не вчинено жодних дій щодо виконання обов'язку з повернення обладнання позивачу, що передбачено п. 8.1.13. договору, а відтак останній звернувся з відповідним позовом до суду.

Суд першої інстанції, проаналізувавши заявлені вимоги відповідно до положень ст.ст. 525, 526, 759, 762, 763, 785 Цивільного кодексу України та укладеного між сторонами договору, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки доказів виконання обов'язку щодо повернення орендованого обладанння відповідачем не надано. При цьому доводи відповідача щодо помилкового підписання договору оренди директором, відсутності відомостей в бухгалтерському та складському обліку стосовно орендованого майна, відсутності ідентифікаційних характеристик майна тощо, визнані судом необгрунтованими та не прийняті до уваги.

Обставини щодо правомірного розгляду даного спору в межах справи про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат" з винесенням кінцевого рішення в процесуальній формі ухвали встановлені постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2017 р. № 902/95/17, а тому не досліджуються судом апеляційної інстанції під час нового розгляду.

За умовами ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору оренди № 6 від 01.09.2013 р., СФГ "Лаванда" (орендодавець) передає, а ДП "Барський спиртовий комбінат" (орендар) приймає в тимчасове оплатне користування обладнання згідно додатків 1 та 2, яке є об'єктом власності орендодавця (п. 1.1).

Предметом оренди згідно додатків до договору є наступне обладнання: царга багатоковпачкова (мідь) діаметром 2000 м.м. в кількості 4 штук; дефлегматор (н/ж) площею 100 кв.м. в кількості 2 штук; спиртоловушка (н/ж) площею 20 кв.м. в кількості 1 штука.

Відповідно до характеристик, наведених у висновку товарознавчо-оціночного дослідження, вищевказане обладання використовується в таких цілях:

- царга (ректифікаційна колона) - пристрій, призначений для розділення багатокомпонентної рідкої суміші на окремі фракції по температурі кипіння. Є циліндром постійного або змінного перерізу, усередині якого знаходяться контактні елементи - тарілки або насадки;

- дефлегматор (відстійник, прикубник) - є обладнанням для конденсації пари рідин при ректифікації або перегонці;

- спиртоловушка - ловушка-сепаратор, яка призначена для відділення механічних часток браги і осушення спиртової пари від рідини, захопленої з киплячої на тарілках браги. Складається з циліндричного корпусу з конічним днищем і сферичною кришкою.

З наведеного вбачається, що вказане обладнання є специфічним, громіздким, призначеним для монтажу в спеціально обладнаних цехах для виготовлення спирту.

За умовами ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В підтвердження права власності на передане в оренду майно, позивач надав копію накладної № 19, за якою ДП "Комунальник" відпустив, а СФГ "Лаванда" через ОСОБА_7 придбало царги б/у мідь (металобрухт) - 4 шт., дефлегматор б/у (металобрухт) - 2 шт. на загальну суму 19200,00 грн. з ПДВ.

Судом відмічається, що надана позивачем накладна не може розцінюватись як належний доказ, оскільки не містить дати її складання, оригінал відсутній, а юридична особа ДП "Комунальник" (код ЄДРПОУ 30870768) значиться в відкритих інтернет-джерелах як припинена з 21.07.2006 року. Зазначені обставини не дають змоги встановити дійсність факту придбання обладнання.

Поряд з цим, обладнання за наданими доказами придбано як металобрухт та за твердженнями позивача було відновлено до стану нового. Проте, жодних підтверджуючих доказів стосовно відновлення обладнання (ким і коли відновлено, фінансові затрати на відновлення) не надано. З огляду на вказане, невідомо з яких підстав визначена загальна вартість даного обладнання у специфікації до договору в сумі 3362480,00 грн.

Відсутні також будь-які дані про придбання СФГ "Лаванда" спиртоловушки (коли і в кого та в якому стані). Не надано також жодних відомостей про обліковування даного обладання на балансі СФГ "Лаванда".

За наведених обставин суд вважає, що позивачем належними доказами не підтверджено ні право власності на вищевказане обладнання, ні факт перебування його у стані нового на момент укладення договору.

Також судом відзначається, що за умовами п. 3.1 договору здійснюється демонтаж старого, монтаж нового обладнання, пусконалагоджувальні роботи та введення в експлуатацію орендованого обладнання, яке здійснюється орендарем (ДП "Барський спиртовий комбінат") за власний рахунок. Пунктом 3.4 договору визначено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю, а орендар - прийняти обладнання протягом одного календарного місяця з моменту його встановлення (монтажу).

Договір оренди № 6 та акт приймання-передачі обладнання підписані однією датою - 01.09.2013 р.

Будь-яких доказів переміщення обладання на територію ДП "Барський спиртовий комбінат" з огляду на великогабаритність (100 кв.м.), його монтажу, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію протягом 2013 року не надано, що в свою чергу вказує на відсутність фактичної передачі обладання в оренду.

Посилання позивача на єдиний належний доказ - підписаний сторонами акт приймання-передачі від 01.09.2013 р. в даному випадку не може бути розцінено судом як безапеляційний доказ, оскільки орендоване обладання за своїми характеристиками є специфічним у використанні, великогабаритним, що потребує значних трудозатрат під час його транспортування, встановлення та налагодження.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними доказами факт передачі обладання відповідачу в 2013 році за договором оренди № 6 від 01.09.2013 р.

Також судом враховується, що ДП "Барський спиртовий комбінат" перебуває у стані банкрутства з 2008 року, що стверджується матеріалами справи № 10/174-08, а відтак здійснює свою господарську діяльність з урахуванням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Фінансово-господарська діяльність боржника здійснюється під контролем арбітражного керуючого, призначеного судом.

Виходячи з наданих документів по інвентаризації майна боржника ДП "Барський спиртовий комбінат" в період з 2012 року по 2017 рік його майновий стан, кількість та склад обладнання не змінилися. Орендоване майно за договором № 6 від 01.09.2013 р. на території боржника не обліковується та орендна плата жодного разу не сплачувалась. За твердженням представників відповідача жодних відомостей про заборгованість з орендної плати в бухгалтерському обліку підприємства немає. Будь-яких належних доказів про те, що орендні відносини між сторонами договору насправді існували, окрім підписання договору та додатків до нього, суду не надано. На відсутність орендних правовідносин опосередковано вказує також і рішення господарського суду Вінницької області (ухвала від 02.11.2017 р. у справі № 10/174-08) про визнання договору недійсним з підстав порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме - відсутність погодження розпорядника майна на укладення такої угоди.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оцінивши в сукупності обставини справи та приймаючи до уваги відсутність належних доказів перебування спірного майна у власності СФГ "Лаванда", його відновлення до стану нового та недоведення факту безпосередньої передачі орендарю ДП "Барський спиртовий комбінат" колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ні факту передачі майна ні перебування його в оренді відповідача не доведено.

Разом з цим, з огляду на встановлені обставини, суд вбачає порушення законності в діяльності посадових осіб СФГ "Лаванда" та ДП "Барський спиртовий комбінат", що містять ознаки кримінального правопорушення, кваліфікованого за ст. 190 Кримінального кодексу України, оскільки існує факт підписання юридично значимої угоди з метою отримання матеріальної вигоди без реального її виконання. А тому, з даного приводу судом буде надіслано повідомлення в органи прокуратури.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Вінницької області від 06.03.2017 р. у справі № 902/95/17 підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи з прийняттям нового рішення про відмову в позові. Відповідно до ст. 49 ГПК України суд проводить новий розподіл судових витрат, за яким витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в судах покладаються на позивача.

Керуючист ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 06.03.2017 року у справі № 902/95/17 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Лаванда" (23012, Вінницька область, Барський район, с. Гайове, код ЄДРПОУ 32227760) на користь державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Б. Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 00376372) - 10668,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Господарському суду Віннрицької області на виконання постанови суду видати наказ.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Павлюк І. Ю.