Рішення

від 22.12.2017 по справі 475/723/16-ц

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

Справа № 475/723/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.12.2017смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді: Вадовської А.В.,

за участю секретаря: Кравець Л.В.,

позивача: ОСОБА_1,

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Веселий Роздол» (далі ПП «Веселий Роздол» ) про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2016 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Веселий Роздол» , в якому посилається на те, що він є власником земельних ділянок розміром 4,61 га та 3,76 га, що розташовані в межах території Петропавлівської сільської ради Доманівського району. Право власності на вказані ділянки підтверджене державними актами серії ЯГ №67607 та ЯГ №589484 від 06.06.2007 р.

Належні йому земельні ділянки нікому ніколи в оренду не надавав, будь-яких правочинів щодо них не укладав та нікого на це від свого імені не уповноважував. Земельними ділянками за життя користувалася його мати. Після її смерті ОСОБА_1 почав з'ясовувати, де саме знаходяться його земельні ділянки та хто ними користується. У 2014-2015 роках позивач звернувся до відділу земельних ресурсів у Доманівському районі з проханням надати йому копії договорів, проте тодішній керівник йому відмовила.

У 2016 році у відділі Держземагенства у Доманівському районі ОСОБА_1 отримав копії договорів оренди землі та додатки до них і дізнався про те, що належні йому земельні ділянки на умовах оренди використовує відповідач.

Договори оренди з ПП «Веселий Роздол» позивач не підписував, а тому вважає, що вони підлягають визнанню недійсними на підставі ст.15 Закону України «Про оренду землі» , п.3 ст.203 ЦК України оскільки при їх укладанні була відсутня його внутрішня воля, земельні ділянки він не передавав.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що ніколи не підписував договори оренди з відповідачем. У добровільному порядку відповідач не повертає належні йому земельні ділянки, які незаконно використовує.

Представник позивача ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок. Оскільки позивач тривалий час фактично проживає в ОСОБА_5, земельними ділянками користувалася мати, позивач за її життя не цікавився тим, як вона ними користується. Після смерті матері він почав з'ясовувати, хто користується землею, та дізнався, що її використовує відповідач. Звертала увагу суду на безпідставність заявленого відповідачем клопотання про застосування позовної давності, посилаючись на те, що позивачеві до 2016 р. не було нічого відомо про користувача його земельними ділянками, а тому він у жодному разі не пропустив строк звернення до суду з позовом.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, заперечував проти його задоволення, посилаючись на його безпідставність. У судовому засіданні зазначав, що відповідач належним чином виконує умови договорів, відсутні підстави для визнання їх недійсними. Крім цього, просив відмовити у задоволенні позову через пропуск позивачем строку позовної давності. При цьому вказував на те, що ОСОБА_1 з позовом звернувся після сплину майже 8 років після підписання договорів, позивач не надав доказів на підтвердження отримання копій договорів лише у 2016 р. Зазначене, на думку представника, свідчить про обізнаність позивача про існування договорів ще з 2008 р., а тому останній пропустив строк звернення до суду з позовом.

Заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку про наявність підстав для повного задоволення позову.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 3,76 га та 4,61 га в межах території Фрунзенської (на даний час Петропавлівської) сільської ради Доманівського району Миколаївської області, кадастрові номери 4822784900:08:000:0103 і 4822784900:08:000:0100 відповідно, що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЯГ №589484 та ЯГ №667607.

Між позивачем та відповідачем 06 листопада 2008 р. укладені договори оренди належних ОСОБА_5 земельних ділянок, як вбачається з їх копій, а саме:

земельної ділянки розміром 3,76 га, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Доманівському районі Миколаївської області, про що у Державному реєстрі земель вчинений запис від 30.06.2011 р. за №482278494000073;

земельної ділянки розміром 4,61 га, який зареєстрований у Доманівському відділі Миколавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинений запис від 13.03.2009 р. за №040901300015.

12 та 14 квітня 2012 р. у відділі Держкомзему у Доманівському районі зареєстровані додаткові угоди до зазначених договорів, що підтверджується їх копіями.

У рамках досудового розслідування кримінального провадження №12017150210000031 від 18.01.2017 р. за заявою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, проведено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені питання чи виконані ОСОБА_1 підписи у графі «орендодавець» у додаткових угодах до договорів оренди земельної ділянки №482278494 від 30.06.3011 р. та №040901300015 від 13.03.2009 р. За висновком№283 від 27.06.2017 р. підписи виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Суд визнає зазначений доказ допустимим, оскільки відповідачем доводи позивача про непідписання додаткових угод, не спростовані.

У ході судового розгляду справи за клопотанням відповідача проведена судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлені питання чи виконані ОСОБА_1 чи іншою особою підписи у договорі оренди земельної ділянки, укладеному між ОСОБА_1 та ПП «Веселий Роздол» 06.11.2008 р., №040901300015, зареєстрованому 13.03.2009 р. у Доманівському районному відділі МРФ ДП ЦДЗ , та у договорі оренди земельної ділянки, укладеному між ОСОБА_1 та ПП «Веселий Роздол» 06.11.2008 р., №482278494000073, зареєстрованому 30.06.2011 р. у відділі Держкомзему у Доманівському районі Миколаївської області.

За висновком №17-3567/01 від 20.09.2017 р. у обох вищезазначених договорах підписи в графі «Орендодавець» виконані не самим ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно до ст.215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів наявність передбачених ч.3 ст.203 ЦК України підстав для визнання недійсними спірних договорів оренди.

Відповідач не надав доказів на спростування доводів позивача, тобто не довів доказами свої заперечення.

Посилання представника відповідача про наявність підстав для відмови позивачеві у задоволенні позову через пропуск строку позовної давності не заслуговують на увагу. Так, представник відповідача посилався на обізнаність позивача про існування договорів ще у 2008 р., жодним переконливим доказом зазначене у ході судового розгляду не підтверджене. За такого відповідач не довів доказами пропуск позивачем строку звернення до суду, а тому підстави для відмови позивачеві на підставі ч.4 ст.267 ЦК України відсутні.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню, на користь позивача у відповідності до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати.

Понесені відповідачем витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06 листопада 2008 р. між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Веселий Роздол» , зареєстрований у відділі Держкомзему у Доманівському районі Миколаївської області, про що у Державному реєстрі земель вчинений запис від 30.06.2011 р. за №482278494000073.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06 листопада 2008 р. між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Веселий Роздол» , зареєстрований у Доманівському відділі Миколавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинений запис від 13.03.2009 р. за №040901300015.

Стягнути з Приватного підприємства «Веселий Роздол» (код ЄДРПОУ 34597259) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІН НОМЕР_1, 1102 (одну тисячу сто дві) грн. 40 коп. судових витрат.

Скасувати ухвалу суду про забезпечення позову від 03.05.2017 р.,

Рішення набирає законної сили через 30 днів, якщо не буде подана апеляційна скарга.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 22 грудня 2017 р.

Cуддя: ОСОБА_6