Рішення

від 08.12.2017 по справі 740/1521/16

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 740/1521/16

Провадження № 2/741/112/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 08 грудня 2017 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря Жирка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що 14 вересня 1991 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. 1 жовтня 2007 року вони (сторони) придбали земельну ділянку, яка розташована в м. Ніжин Чернігівської області по вул. Петра Прокоповича (колишня назва - ОСОБА_3), 45, кадастровий номер 7410400000:04:018:0031, право власності на яку відповідно державного акта серії ЯГ № 879986 було зареєстровано по 1/2 частині за кожним. На зазначеній земельній ділянці на спільні кошти було побудовано огорожу, розпочато будівництво літньої кухні, гаража з мансардою, шахту, в яку підведена вода, та вбиральню. З березня 2013 року шлюбні відносини фактично припинені, вони (сторони) разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Вона (позивач) стверджувала, що відповідач не бажає в добровільному порядку поділити вищезазначене спільне сумісне майно подружжя.

8 листопада 2017 року, після отримання висновку експертів № С-176 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи від 21 липня 2017 року та письмових роз'яснень зазначеного висновку, позивач подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила:

- у рахунок належної їй (ОСОБА_1І.) частки у спільній власності виділити в натурі 1/2 частину земельної ділянки з нежитловими будівлями та спорудами, яка розташована в м. Ніжин Чернігівської області по вул. Петра Прокоповича, 45, кадастровий номер 7410400000:04:018:0031, площею 462 кв. м., визначену експертом для співвласника № 2 у варіанті № 2 поділу земельної ділянки і у варіанті № 2 поділу нежитлових будівель і споруд, що відображений у додатку № 2.2 до висновку, та визнати за нею право особистої приватної власності на виділену в натурі зазначену частину майна;

- у рахунок належної ОСОБА_2 частки у спільній власності виділити в натурі 1/2 частину земельної ділянки з нежитловими будівлями та спорудами, яка розташована в м. Ніжин Чернігівської області по вул. Петра Прокоповича, 45, кадастровий номер 7410400000:04:018:0031, площею 462 кв. м., визначену експертом для співвласника № 1 у варіанті № 2 поділу земельної ділянки і у варіанті № 2 поділу нежитлових будівель і споруд, що відображений у додатку № 2.2 до висновку, та визнати за ним право особистої приватної власності на виділену в натурі зазначену частину майна

- стягнути з неї (ОСОБА_1І.) на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за отримання надлишку при розподілі в натурі спільного майна у сумі 2 128,50 грн.;

- стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 3 073,95 грн.;

- повернути їй (ОСОБА_1І.) помилково сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 3 262,34 грн., оскільки вона є інвалідом другої групи;

- стягнути з відповідача на її (ОСОБА_1І.) користь понесені нею судові витрати, пов'язані з проведенням комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи в сумі 12 096 грн.

У судове засідання позивач та її представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 не з'явилися, в поданій до суду заяві про уточнення позовних вимог просили розгляд справи проводити без їх участі, уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засіданні відповідач та його представник ОСОБА_6 не з'явилися, представник подав до суду письмові заперечення, а також заяву, в якій просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки ухвалою Салехардського міського суду Ямало-Ненецького автономного округу від 10 жовтня 2013 року у справі про поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 було затверджено мирову угоду між сторонами, за умовами якої майно подружжя було розділене, ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 грошову компенсацію, а ОСОБА_1 відмовилася від вимог про поділ майна. У разі відхилення судом зазначених доводів представник відповідача зазначив, що вважає за можливе провести поділ майна відповідно до варіанту № 2 висновку експертів № С-176 від 21 липня 2017 року, при цьому ОСОБА_2 виділити 1/2 частину майна, визначену для співвласника № 1 із стягненням з позивача компенсації за відступ від рівності часток. Представник позивача просив судові витрати по справі розподілити між сторонами порівну, оскільки первісні вимоги позивача уточнені відповідно до заперечень відповідача і таким чином рішення ухвалюється не на корить однієї із сторін, а на корить обох сторін з рівним розподілом майна, розгляд справи проводити без його участі та участі відповідача.

Суд розглядає справу у відсутності сторін та їх представників за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 СК України сторони мали право розділити майно за взаємною згодою, однак цим правом не скористалися.

З матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 1991 року ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Боровик) ОСОБА_7 уклали шлюб, про що було зроблено запис за № 527, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (том справи № 1 а.с. 12).

У судовому засіданні встановлено, що з березня 2013 року у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, що підтверджується обставинами, викладеними у позовній, проти яких відповідач та його представник не заперечували.

Частина 3 ст. 368 ЦК України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані.

У судовому засіданні встановлено, що 1 жовтня 2007 року за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу, сторонами було придбано земельну ділянку площею 0,0924 га, кадастровий номер 7410400000:04:018:0031, яка розташована в м. Ніжин Чернігівської області по вул. Петра Прокоповича (колишня назва - ОСОБА_3), 45, і призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що підтверджується копією державного акта серії ЯГ № 879986 (том справи № 1 а.с. 14) та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (том справи № 1 а.с. 16).

З матеріалів справи (том справи № 1 а.с. 17-48) вбачається, що на зазначеній земельній ділянці сторонами було побудовано огорожу, розпочато будівництво літньої кухні, гаража з мансардою, побудовано шахту, в яку підведена вода, та вбиральню.

Відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

По справі проведена комплексна судова будівельно-технічна, оціночно-земельна та земельно-технічна експертиза, надано висновок експертів № С-176 від 21 липня 2017 року та його письмові роз'яснення (том справи № 1 а.с. 182-211; 228-229; 241; том справи № 2 а.с. 10).

Зазначеним висновком експертів визначено два варіанти поділу спірної земельної ділянки, господарських будівель та споруд.

Висновок експертів № С-176 від 21 липня 2017 року з урахуванням письмових роз'яснень експертів суд визнає належним доказом, оскільки він добутий відповідно до чинного законодавства, узгоджується з іншими доказами по справі.

У судовому засіданні встановлено, що сторони фактично дійшли згоди щодо поділу спірної земельної ділянки, господарських будівель та споруд відповідно до варіанту № 2 висновку експертів № С-176 від 21 липня 2017 року, визначилися, що співвласник № 1 - ОСОБА_2, співвласник № 2 - ОСОБА_1, а тому суд вважає за доцільне поділ земельної ділянки, господарських будівель та споруд провести саме по цьому варіанту із стягненням з позивача на користь відповідача грошової компенсації за отримання надлишку при розподілі у сумі 2 128,50 грн.

Доводи представника відповідача про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки питання поділу спільного майна подружжя вирішено ухвалою Салехардського міського суду Ямало-Ненецького автономного округу від 10 жовтня 2013 року є необгрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу у зв'язку з тим, що предметом позову у зазначеній справі є інше спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1, що підтверджується копією зазначеної ухвали (а.с. 250-251).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У судовому засіданні встановлено, що при зверненні до суду з цим позовом позивач сплатила судовий збір у сумі 3 262,34 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. 2).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір інваліди І та ІІ групи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

З копії посвідчення № 131086 (а.с. 99) вбачається, що починаючи з 1 грудня 1997 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи довічно.

Таким чином, на час звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1, будучи відповідно до чинного законодавства звільненою від сплати судового збору, сплатила судовий збір, а тому їй потрібно повернути помилково сплачений судовий збір у сумі 3 262,34 грн. за квитанцією № 121 від 1 квітня 2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У судовому засіданні встановлено, що вартість частки, яка підлягає виділенню позивачу у порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя, становить 307 395 грн., а тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 073,95 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, крім іншого, витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз.

У судовому засіданні встановлено, що за проведення по справі комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи позивач сплатила кошти на загальну суму 12 096 грн., що підтверджується оригіналами квитанцій (а.с. 235; 236).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи представника відповідача про те, що судові витрати необхідно розподілити порівну між сторонами, є необгрунтованими та такими, що суперечать ст. 88 ЦПК України, а тому не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 368, 370 ЦК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, Законом України Про судовий збір , ст.ст. 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Виділити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, 1/2 частину земельної ділянки з нежитловими будівлями та спорудами, яка розташована по вулиці Петра Прокоповича (колишня вул. ОСОБА_3), 45, в м. Ніжин Чернігівської області, кадастровий номер 7410400000:04:018:0031, площею 462 кв. м., визначену експертом для співвласника № 2 у варіанті № 2 поділу земельної ділянки та у варіанті № 2 поділу нежитлових будівель і споруд, що відображений у додатку № 2.2 до висновку, та визнати за нею право особистої приватної власності на виділену в натурі зазначену частину майна, а саме:

- земельну ділянку № 1 площею 353 кв. м., що розташована в межах:

від л. В до л. Б - 32,07 м;

від л. Б до л. А - 9,27 м;

від л. А до л. К - 31,01 м;

від л. К до л. В - 13,22 м.

- земельну ділянку № 2 площею 109 кв. м., що розташована в межах:

від л. Е до л. З - 1,50 м;

від л. З до л. Ж - межа проходить по лінії розділу літньої кухні Б ;

від л. Ж до л. Д - 4,85 м;

від л. Д до л. Г - 7,56 м;

від л. Г до л. І - 12,98 м;

від л. І до л. Е - 9,39 м.

- нежитлові будівлі та споруди у вигляді:

мансарди Мс площею 53,6 кв. м.;

літньої кухні Б площею 13,0 кв. м.;

гаражу В площею 40,6 кв. м.;

шахти для відведення води я ;

3/5 частки огорожі з металопрофілю № 4 ;

3/5 частки огорожі дерев'яної № 1 ;

хвіртки дерев'яної № 3 .

Виділити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не встановлено, 1/2 частину земельної ділянки з нежитловими будівлями та спорудами, яка розташована по вулиці Петра Прокоповича (колишня вул. ОСОБА_3), 45, в м. Ніжин Чернігівської області, кадастровий номер 7410400000:04:018:0031, площею 462 кв. м., визначену експертом для співвласника № 1 у варіанті № 2 поділу земельної ділянки та у варіанті № 2 поділу нежитлових будівель і споруд, що відображений у додатку № 2.2 до висновку, та визнати за ним право особистої приватної власності на виділену в натурі зазначену частину майна, а саме:

- земельну ділянку площею 462 кв. м., що розташована в межах:

від л. Г до л. Б - 6,63 м;

від л. Б до л. В - 32,07 м;

від л. В до л. Л - 15,02 м;

від л. Л до л. Е - 24,78 м.

від л. Е до л. З - 1,50 м;

від л. З до л. Ж - межа проходить по лінії розділу літньої кухні Б ;

від л. Ж до л. Д - 4,85 м;

від л. Д до л. Г - 7,56 м;

- нежитлові будівлі та споруди у вигляді:

мансарди Мс площею 63,4 кв. м.;

літньої кухні Б площею 63,4 кв. м.;

вбиральні У площею 1,0 кв. м;

2/5 частки огорожі з металопрофілю № 4 ;

2/5 частки огорожі дерев'яної № 1 ;

воріт дерев'яних № 2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за отримання надлишку при розподілі спільного сумісного майна подружжя у сумі 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи у сумі 12 096 (дванадцять тисяч дев'яносто шість) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 3 073 (три тисячі сімдесят три) грн. 95 коп.

Зобов'язати Ніжинське управління Державної казначейської служби України Чернігівської області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, помилково сплачений в АТ Ощадбанк судовий збір в сумі 3 262 (три тисячі двісті шістдесят дві) грн. 34 коп. відповідно до квитанції № 121 від 1 квітня 2016 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В.Киреєв