Постанова

від 18.12.2017 по справі 904/7747/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2017 року Справа № 904/7747/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Науменка І.М.,

при секретарі судового засідання : Саланжій Т.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 15.08.2017 р., представник;

від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: ОСОБА_2, довіреність №27-14964/17 від 19.07.2017 р., представник;

від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність №7 від 29.08.2017 р., представник;

інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ХАУС", на рішення господарського суду Дніпропетровської області, ухваленого суддею Ліпинським О.В. 11.10.2017 року, повний текст якого складений 17.10.2017 року у справі № 904/7747/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ХАУС", м. Дніпро

до Відповідача-1: Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", м. Київ

Відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Актабанк",м. Дніпро

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Товарна біржа "Катеринославська", м. Дніпро

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Громадська організація "Трансперенсі Інтернешнл Україна", м. Київ

про визнання недійсним рішення про скасування відкритих торгів (аукціонів) та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017 року у даній справі (суддя Ліпинський О.В.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування відкритих торгів (аукціону) і внесення змін до умов продажу активів та організації торгів, є обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який його прийняв, що виключає підстави для визнання його недійсним в судовому порядку.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ХАУС" із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017 року по справі 904/7747/17 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на наступне.

По-перше: Вартість активу, який пропонується до продажу, може змінюватися постійно в залежності від великої кількості факторів, як то курс валют, економічна ситуація в країні та регіоні, попит на окрему групу товарів, тощо. Але це не може бути підставою для скасування торгів.

За логікою суду, продаж активу на торгах може скасовуватись за бажанням організатора торгів кожен раз, коли виникне бажання продати такий актив дорожче.

В спірному судовому рішенні зазначено, оцінюючи спірне рішення на предмет компетенції органу, який прийняв відповідний акт, слід зазначити, що приписами Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, передбачено можливість прийняття рішень про скасування/визнання такими, що не відбулись, відкритих торгів (аукціону) .

Позивач з цього приводу має іншу думку, а саме:

- правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, Фондом, банками, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних торгів в електронній торговій системі регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) неплатоспроможних банків (далі Регламент ЕТС).

Згідно п.7.3 Регламенту ЕТС електронні торги або їх результати можуть бути відмінені (скасовані) банком на будь-якому їх етапі виключно на підставі відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду.

Разом з тим, для прийняття Фондом рішення про скасування електронних торгів або їх результатів недостатньо мати право (визначену законом компетенцію), а й ще необхідні підстави (причини), які визначені діючим законодавством.

Так, порядок реалізації майна банку, який перебуває на стадії ліквідації, передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №388 від 24.03.2016р.

Проте, ані Регламент ЕТС, ані Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ані Положення №388 (в редакції, що діяла на момент спірних відносин) не передбачали правових норм, які визначають порядок, строки та підстави для скасування відкритих торгів Фондом після їх проведення

Європейський суд з прав людини, викладеної у рішенні по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися «законом» , якщо вона не сформульована з достатньою точністю так. щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.

Тому вважає, що суд першої інстанції помилився, оцінюючи спірне рішення, з приводу існування норми закону щодо можливості скасування відкритих торгів (аукціону).

Позивач переконаний в тому, що підставою для скасування торгів або результатів торгів є виключно порушення норм діючого законодавства, оскільки:

виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна банку, який перебуває на стадії ліквідації, на торгах у формі аукціону, що полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно банку до покупця - переможця торгів (аукціону), слід дійти висновку, що невід'ємною і завершальною стадією такої процедури є оформлення результатів відповідного продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, що спрямовані на досягнення певного результату і що є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому такий аукціон є правочином.

Положеннями ЦК України передбачено:

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202);

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204);

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частини перша та друга статті 215);

Отже, вирішення питання про недійсність правочину законом віднесено до виключної компетенції суду.

Таким чином, спірне рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, було прийнято всупереч вимог ст. ст. 204. 215 Цивільного кодексу України.

Проте, під час розгляду справи, суд не надав оцінку головній обставині - яка норма Закону порушена під час проведення торгів. Саме проведення торгів, а не дослідження їх результатів.

По-друге: Згідно рішення суду першої інстанції, Фонд визнав, що підставою для скасування результатів торгів стала необхідність внести зміни в описання активу, формування нової ціни активу.

Необхідність, з якою господарський суд і Фонд пов'язують підставу для скасування торгів, є наступні обставини:

до лоту №О81859Ь3048 не було включено право вимоги за іпотечним договором №01-601/Т від 07.06.2011р., укладеним між ПАТ Актабанк та ОСОБА_4, оскільки на час формування лоту зазначений договір був визнаний недійсним за рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2014р. по справі №200/20015/14-ц та скасовані в Єдиному реєстрі обтяжень реєстраційні записи про іпотеку та заборони на відчуження. У подальшому, зазначене рішення суду було скасовано Апеляційним судом Дніпропетровської області (рішення від 23.05.2017р. по справі №200/20015/14-ц) та на момент аукціону, іпотеку (обтяження нерухомого майна іпотекою) не було поновлено.

Суд першої інстанції розцінив рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2017р. по справі №200/20015/14-ц, як виникнення об'єктивної обставини, що впливає на вартість права вимоги за кредитним договором, тому дійшов висновку про правомірність рішення Фонду.

Разом з тим, господарський суд не звернув увагу, що вищенаведені об'єктивні обставини виникли за два тижні до проведення аукціону, а саме 23 травня 2017 року, і Банк був обізнаний щодо прийнятого судового рішення. Втім, Банк та Фонд, маючи необмежену можливість внести зміни до інформації про лот або відмінити (скасувати) торги, у тому числі на підставі п.7.3 Регламенту ЕТС, не вчинили жодних дій, що призвело до фактичного продажу спірного лоту.

Також, суд першої інстанції не врахував, що:

відповідно до Регламенту ЕТС, який визначає порядок та процедуру проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів неплатоспроможних банків, всі учасники таких торгів, в тому числі Фонд, Банк, Оператор, Учасник торгів, приймаючи участь в процедурі підготовки торгів, розміщення оголошення про торги, процедури торгів та оформлення їх результатів, беруть на себе певні обов'язки та мають певні права.

Відповідно до п.5.10.3 Регламенту ЕТС Банк зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вчиняти всі необхідні дії та заходи щодо надання інформації про лот, який пропонується до продажу на електронних торгах, відповідно до документації про проведення торгів, вносити зміни або скасовувати електронні торги на підставі рішень виконавчої дирекції Фонду;

Відповідно до п.5.11.1 Регламенту ЕТС Фонд зобов'язаний нести відповідальність за достовірність інформації про лот, що міститься в рішеннях виконавчої дирекції Фонду про затвердження умов продажу активів (майна).

Відповідно до п.5.11.2 Регламенту ЕТС Фонд зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вчиняти дії щодо забезпечення реалізації повноважень банків відповідно до Регламенту ЕТС.

За таких обставин, Фонд та Банк допустили помилки та проявили недбалість відносно лоту, який був запропонований до продажу на електронних торгах, на відповідних умовах та у відповідному складі.

В позовній заяві позивач зазначав, що скасування аукціону після того, як він відбувся, за вищенаведених причин, призводить до покладання відповідальності за допущені порушення на переможця торгів, що є неприпустимим, оскільки потреба виправити минулу помилку Банку та Фонду не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладається на легітимність добросовісних дій організаторів та замовників електронних торгів.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивача без наведення будь-яких мотивів.

Але позивач звертає увагу апеляційного суду на практику Європейського суду з прав людини, який в свої рішеннях неодноразово наголошував:

Поняття майно в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття правомірні очікування тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. (Справа "ОСОБА_5 Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

Суд неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії", Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat com.S.r.L. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іnter аliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити колишню помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutadis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» ).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії» ).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел mutadis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» та у справах "Ґаиіі проти Хорватії", "Тріо проти Хорватії» ).

Таким чином, в умовах, коли Фондом було затверджено умови проведення відкритих торгів з продажу права вимоги; організатором були проведені відкриті торги та було повідомлено переможця про результати відкритих торгів, - Фонд не має повноважень скасовувати такі відкриті торги

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції зробив невірні висновки щодо законності рішення Фонду, яке було прийнято з недотриманням принципу правомірності правочину та прав учасників такого правочнну, зокрема, позивача, всупереч вимогам Регламенту щодо порядку проведення торгів, обов'язків Банку за наслідками проведення торгів.

По-третє: як було зазначено вище, Фонд зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вчиняти дії щодо забезпечення реалізації повноважень банків відповідно до Регламенту ЕТС (п.5.11.2 регламенту ЕТС).

З цього приводу слід зазначити, що за Регламентом ЕТС переможцю торгів та Банку був відведений строк для укладання договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги, а саме: до 06.07.2017 року.

Банк відмовився від укладання договору купівлі-продажу в односторонньому порядку, оскільки станом на 06.07.2017р. Фонд не розглянув питання щодо скасування торгів за пропозицією Комісії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з розгляду скарг та підготовки пропозиції стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються.

За таких обставин, торгам був присвоєний статус торги не відбулися . А потім, 10.07.2017 року Фонд прийняв спірне рішення.

Суд в оскаржуваному рішенні не зазначив головного - яка норма Закону дозволила Банку в односторонньому порядку відмовитись від виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На думку позивача, очевидно, що при розгляді даної справи та прийнятті оскаржуваного рішення, судом було неналежним чином з'ясовано обставини справи, не застосовані норми Закону, які повинні бути застосовані.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у від 07.11.2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Верхогляд Т.А., Євстигнеєва О.С, апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2017 року.

09.11.2017 року винесено ухвалу про виправлення, допущену в в ухвалі від 06.11.2017 та в ухвалі від 09.11.2017 по справі № 904/7747/17, а саме, замінено ініціали та прізвище судді "О.С. Євстигнеєв" на ініціали та прізвище судді "І.М. Науменко".

15.11.2017 року розгляд справи відкладено на 29.11.2017 року.

29.11.2017 року розгляд справи відкладено на 18.12.2017 року.

18.12.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судових засіданнях представники учасників процесу надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017 року у справі №904/7747/17 слід скасувати частково в частині відмови визнання недійсним рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2922 від 10.07.2017 року про скасування відкритих торгів (аукціону) і внесення змін до умов продажу та організації торгів з наступних підстав. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. В іншій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Так з матеріалів справи вбачається, що постановою правління Національного банку України № 576 від 16.09.2014 року, Відповідача-2 (ПАТ «АКТАБАНК» ) віднесено до категорії неплатоспроможних .

На підставі зазначеної постанови НБУ, 16.09.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 90 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКТАБАНК» , згідно якого запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКТАБАНК» .

Згідно з постановою Правління НБУ від 15.01.2015 року № 19 та рішення виконавчої дирекції Фонду № 6 від 16.01.2015 року, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» .

Виконуючи повноваження під час здійснення ліквідації банку (ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ,) Фондом були вжиті заходи щодо формування ліквідаційної маси та продажу майна банку.

Після затвердження результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси, Фонд розпочав передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , та нормативно-правовими актами Фонду, зокрема, в порядку передбаченому Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженому рішенням виконавчої дирекції Фонду № 388 від 24.03.2016 року (далі Положення).

Пунктом 1 розділу VI Положення передбачено, що на відкритих торгах (аукціонах) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідуються, як права вимоги за кредитними договорами.

Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах може проводитися в електронній формі, у тому числі через електронну торгову систему (п. 2, розділу VI Положення).

З метою реалізації активів (майна) банку (ПАТ «АКТАБАНК» ), було сформовано лот Q81859b3048 - права вимоги за Кредитним договором № 01-601/Т від 07.06.2011 року.

07.06.2017 року Позивач взяв участь в електронному аукціоні (електронних торгах) № UA-EA-2017-05-24-000024-а з продажу активів (майна), що обліковується на балансі відповідача-2 (лот № Q81859b3048). За результатами проведення зазначених торгів, позивача було визнано переможцем, в зв'язку з чим на накопичувальний рахунок відповідача-2 було внесено повну суму вартості лоту у розмірі 737 030,00 грн., що стало підставою для укладення протягом 20 робочих днів з дати завершення торгів, договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення.

Однак, 27.06.2017 року на засіданні комісії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з розгляду скарг та підготовки пропозиції стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, було прийнято рішення про наявність підстав для скасування результатів електронних торгів з продажу лоту № Q81859b3048, про що направлено пропозицію до виконавчої дирекції Фонду.

10.07.2017 року, виконавча дирекції Фонду прийняла оскаржуване рішення № 2922, згідно якого, відкриті торги, проведені 07.06.2017 року, були скасовані, з поверненням на користь позивача сплаченої вартості лоту - 737 030,00 грн., та гарантійного внеску у розмірі 36 486,59 грн.

Скаржник зазначає, що Фонд та Банк допустили помилки та проявили недбалість відносно лоту, який був запропонований до продажу на електронних торгах, на відповідних умовах та у відповідному складі, позивач зазначає, що виконавча дирекція Фонду мала право прийняте рішення про скасування електронних торгів виключно в межах строків, відведених для підписання договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги. Скасування торгів після того, як вони відбулися, на думку скаржника, призводить до покладення відповідальності за допущені порушення на переможця торгів, що є неприпустимим, оскільки потреба виправити минулу «помилку» Банку та фонду не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладається на легітимність добросовісних дій організаторів та замовників електронних торгів.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши обгрунтування доводів доказами колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача в частині визнання недійсним оскаржуваного рішення ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень Регламенту роботи електронної торгової системи щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна неплатоспроможних банків (Регламент ЕТС), в редакції яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, електронні торги або їх результати можуть бути відмінені (скасовані) банком на будь-якому їх етапі виключно на підставі відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду.

Згідно з положеннями Регламенту ЕТС, електронні торги, це процес продажу активів (майна) банків, що здійснюється в ЕТС в порядку та на умовах, встановлених цим Регламентом ЕТС, який включає в себе: підготовку проведення електронних торгів; проведення електронного аукціону; визначення переможця аукціону; оформлення результатів його проведення; та безпосередньо укладення договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги.

Таким чином, електронний аукціон, процедура визначення переможця електронних торгів, та оформлення їх результатів, є лише етапами процесу електронних торгів, із проведенням яких, процес продажу активів (майна) не завершується, у зв'язку із чим, оскаржуване рішення Відповідача-1 про скасування електронних торгів, було прийнято на етапі проведення електронних торгів, що цілком відповідає приписам Регламенту ЕТС.

Оцінюючи спірне рішення на предмет компетенції органу, який прийняв відповідний акт, слід зазначити, що приписами Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, передбачено можливість прийняття рішень про скасування/визнання такими, що не відбулись, відкритих торгів (аукціону).

Ч. 5, 6 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , передбачають повноваження виконавчої дирекції Фонду на визначення порядку та способу реалізації майна банку, що ліквідується, а також, повноваження на прийняття рішень з питань, що випливають із цього Закону, та мети діяльності Фонду.

Відносно обґрунтованості оскаржуваного рішення, слід визнати, що як убачається з матеріалів справи, підставою для скасування електронних торгів, послужили результати засідання комісії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з розгляду скарг та підготовки пропозиції стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, якою встановлено існування об'єктивних підстав для внесення змін до умов продажу активів, зокрема, відновлення іпотеки, що значною мірою впливало на вартість права вимоги за кредитним договором.

Відповідно ч.1 ст.2 ГПК України (в редакції від 15.12.2017 року) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч.2 цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, причиною виникнення спору між сторонами стало:

а) з боку відповідача -1 і відповідача - 2 необхідність включення до лоту, що виставлений на торги, активу права іпотеки, що повернулося на підставі рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року (т.1а.с. 157) і потребувало сумісного продажу як право похідне;

б) з боку позивача - незгода з розумінням поняття стадії, яка, на думку позивача закінчилася 07.06.2017 року, а скасування торгів сталося 10.06.2017 року.

На думку скаржника, жодні інші дії не можуть бути вчинені відповідачем - 2, окрім тільки укладення договору з позивачем з продовження для цього строку, про що позивач зазначав у п.2 свого позову.

Колегія суддів погоджується, що рішення, яке оспорюється позивачем у п.1 позову, становить непропорційне втручання у майно позивача зважаючи на такі обставини.

Зокрема, представник відповідача - 1 був присутній у судовому засіданні апеляційного суду Дніпропетровської області 23.05.2017 року і йому було достименно відомо про поновлення іпотеки.

Отже, станом на час проведення торгів 07.06.2017 року відповідач- 1 був обізнаний про недоформування лоту, але він не вжив жодних заходів щодо недопущення порушення прав потенційного покупця, скасувавши торги з неповним лотом.

За таких обставин така бездіяльність відповідачів становить невиправдане зволікання, отже право скасувати торги на будь - якій стадії має бути обмеженою.

Наразі, дві інші вимоги позивача не можуть бути задоволені.

Так, ст. 16 ЦК України визначає способи захисту порушених прав. Зокрема, встановлено що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Питання про продовження строку, встановленого для підписання та опублікування договору, віднесено до компетенції комісії, яка має прийняти таке рішення щодо продовження даного строку у разі отримання Фондом обґрунтованого подання від банку (п.5.10.6 Регламенту електронної торгової системи щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів з продажу активів (майна) неплатоспроможних банків) (т.1 а.с.58). За таких обставин такий строк не є процесуальним і суд не може продовжити його. А продовження строку віднесено до компетенції комісії, яка і має це зробити.

По цій причині не може бути задоволена друга вимога позивача, яка носить похідний характер.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 277, 283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ХАУС", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017 року у справі № 904/7747/17 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017 року у справі №904/7747/17 - скасувати частково.

Визнати недійсним рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2922 від 10.07.2017 року про скасування відкритих торгів (аукціону) і внесення змін до умов продажу та організації торгів.

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017 року у справі № 904/7747/17 залишити без змін.

В іншій частині апеляційну скаргу на це рішення залишити без задоволення.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб(04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17 код ЄДРПОУ 21708016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ХАУС" (49033, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 37734153) 3360,00 грн. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 22.12.2017 року .

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя І.М. Науменко

Суддя Т.А. Верхогляд