Постанова

від 19.06.2018 по справі 904/7747/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7747/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідачів - Шилець А.Р.,

третіх осіб - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 (судді: Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., Науменко І.М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Хаус"

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Публічного акціонерного товариства "Актабанк",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товарної біржі "Катеринославська",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Громадської організації "Трансперенсі Інтернешнл Україна",

про визнання недійсним рішення про скасування відкритих торгів (аукціонів) і зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Хаус" (далі - ТОВ "Вайт Хаус") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) і Публічного акціонерного товариства "Актабанк" (далі - ПАТ "Актабанк") про: 1) визнання недійсним рішення виконавчої дирекції Фонду від 10.06.2017 № 2922 (далі - рішення від 10.06.2017) про скасування відкритих торгів (аукціону) і внесення змін до умов продажу активів та організації торгів; 2) продовження строку для укладення договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги за результатами відкритих торгів (аукціону) № UA-EA-2017-05-24-000024-а з продажу активів (майна), що обліковується на балансі Публічного акціонерного товариства "Актабанк", лот № Q81859b3048, проведених 07.06.2007, на 22 робочих дні та, на цей час, змінити в електронній торговій системі (далі - ЕТС) статус торгів на "Оплачено. Очікується підписання договору", з дати набрання рішенням суду у справі законної сили; зобов'язання ПАТ "Актабанк" укласти із позивачем договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 07.06.2011 № 01-601/Т, укладеним між ПАТ "Актабанк" та юридичною особою ТОВ "Інвестиційна фінансово-промислова група", і договорами, укладеними у забезпечення кредитного договору від 07.06.2011 № 01-601/Т, за результатами проведення 07.06.2017 відкритих торгів (аукціону) № UA-EA-2017-05-24-000024-а з продажу активів (майна), що обліковується на балансі ПАТ "Актабанк" (лот № Q81859b3048), за умови повторної сплати ТОВ "Вайт Хаус" гарантійного внеску у сумі 36 486,59 грн і сплати 737 030,00 грн за придбання активу у строк до 20 робочих днів із дати набрання рішенням суду у справі законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю прийняття виконавчою дирекцією Фонду спірного рішення та порушенням у зв'язку із цим прав та інтересів позивача.

Фонд проти позову заперечив та у відзиві на позов посилався на те, що при формуванні лоту № Q81859b3048 право вимоги за кредитним договором від 07.06.2011 № 01-601/Т не було забезпечено іпотекою через прийняття 11.12.2014 рішення Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про визнання недійсним іпотечного договору та припинення іпотеки. Водночас Фондом було отримано інформацію від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Актабанк" про скасування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, що і стало підставою для прийняття спірного рішення від 10.06.2017, адже із відновленням іпотеки вартість права вимоги за кредитним договором значно збільшилася.

ПАТ "Актабанк" у відзиві на позовну заяву проти позову заперечило, посилаючись на законність оскаржуваного рішення виконавчої дирекції Фонду щодо скасування відкритих торгів та наголошуючи на дискреційності повноважень виконавчої дирекції при прийнятті зазначеного рішення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017 (суддя Ліпинський О.В.) у позові відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд установив, що оспорюване рішення є обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який його прийняв, тому правових підстав для визнання його недійсним не вбачається. Оскільки підстав для визнання недійсним спірного рішення немає, суд дійшов висновку про відсутність підстав і для задоволення решти позову щодо продовження строку для укладення договору купівлі-продажу/відступлення права вимоги та про зобов'язання ПАТ "Актабанк" укласти відповідний договір як похідних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 (судді: Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., Науменко І.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017 скасовано частково. Визнано недійсним рішення виконавчої дирекції Фонду від 10.07.2017 № 2922 про скасування відкритих торгів (аукціону) і внесення змін до умов продажу та організації торгів. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017 залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірне рішення є необґрунтованим, та зазначив, що питання про продовження строку, встановленого для підписання та опублікування договору, віднесено до компетенції комісії, яка приймає відповідне рішення у разі отримання Фондом обґрунтованого подання від банку, а тому такий строк не є процесуальним і суд не може продовжити його. Із цих же підстав, як зазначив суд апеляційної інстанції, не може бути задоволена й інша вимога позивача, що має похідний характер.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, Фонд подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у частині задоволення позову та залишити без змін рішення місцевого господарського суду від 11.10.2017.

В обґрунтування підстав для скасування оскарженої постанови у справі Фонд посилається, на те, що рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 у справі № 200/20015/14-ц, яким скасовано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2014, ПАТ "Актабанк" отримало лише 14.07.2017, тобто після завершення торгів; Фонд не є стороною у справі № 200/20015/14-ц, а його представник не був присутнім у судовому засіданні Апеляційного суду Дніпропетровської області 23.05.2017, про рішення у цій справі Фонд дізнався із листа уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Актабанк" від 19.06.2017. Скаржник наголошує, що головним обов'язком уповноваженої особи та Фонду є вчинення дій щодо реалізації активів та/або зобов'язань банку за найвищою вартістю, тому враховуючи зміст рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 у справі № 200/20015/14-ц, оціночна вартість права вимоги за кредитним договором від 07.06.2011 значно збільшилася, що безпосередньо вплинуло на склад ліквідаційної маси ПАТ "Актабанк". Скаржник зазначає, що Фонд у цьому випадку діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством, і на виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Від ТОВ "Вайт Хаус" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника є підставою для скасування оскарженої в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову про визнання недійсним рішення виконавчої дирекції Фонду від 10.07.2017 (тобто в оскарженій скаржником частині) та залишення в силі у відповідній частині рішення місцевого господарського суду.

Водночас аргументи, наведені позивачем у відзиві на касаційну скаргу, на думку колегії суддів, є непереконливими і не спростовують установленого місцевим господарським судом. При цьому колегія суддів зазначає, що висновки Європейського суду з прав людини (посилання на які наведено у відзиві на касаційну скаргу, зокрема у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та ін. проти Ірландії", "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі", "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії", "Олссон проти Швеції") не є для суду безумовно обов'язковими без урахування конкретних обставин справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд не встановив обставин, з якими положення законодавства пов'язують можливість визнання недійсним оспорюваного рішення відповідача, та визнав позовні вимоги необґрунтованими.

Скасовуючи частково судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку про наявність підстав для визнання недійсним спірного рішення, посилаючись на бездіяльність відповідачів та зазначаючи про те, що право на скасування торгів на будь-якій стадії має бути обмежено.

Проте наведені висновки суду апеляційної інстанції є необґрунтованими з огляду на таке.

Господарські суди установили та підтверджено матеріалами справи, що постановою Правління Національного банку України від 16.09.2014 № 576 ПАТ "Актабанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі зазначеної постанови Національного банку України, 16.09.2014 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення № 90 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Актабанк", відповідно до якого запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк".

Згідно з постановою Правління НБУ від 15.01.2015 № 19 і рішенням виконавчої дирекції Фонду від 16.01.2015 № 6 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Актабанк".

Господарські суди установили, що на виконання повноважень під час здійснення ліквідації ПАТ "Актабанк" Фондом було вжито заходів щодо формування ліквідаційної маси та продажу майна банку.

Після затвердження результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочав передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному законодавством, з урахуванням, у тому числі, Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 № 388 (далі - Положення).

Пунктом 1 розділу VI Положення передбачено, що на відкритих торгах (аукціонах) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується, як права вимоги.

За змістом пункту 2 розділу VI Положення продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах може проводитися в електронній формі, у тому числі через ЕТС.

З метою реалізації активів (майна) банку (ПАТ "Актабанк") було сформовано лот Q81859b3048 - права вимоги за кредитним договором від 07.06.2011 № 01-601/Т. Проте як установили суди при формуванні лоту право вимоги за цим кредитним договором не було забезпечено іпотекою, що, відповідно, вплинуло на ціну зазначеного лоту.

07.06.2017 позивач взяв участь в електронному аукціоні (електронних торгах) № UA-EA-2017-05-24-000024-а з продажу активів (майна), що обліковується на балансі ПАТ "Актабанк" (лот № Q81859b3048), за результатами проведення якого позивача було визнано переможцем, у зв'язку з чим на накопичувальний рахунок ПАТ "Актабанк" внесено повну вартість лота у сумі 737 030,00 грн.

Однак, 27.06.2017 на засіданні комісії Фонду з розгляду скарг та підготовки пропозиції стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, було прийнято рішення про наявність підстав для скасування результатів електронних торгів з продажу лота № Q81859b3048, про що направлено пропозицію до виконавчої дирекції Фонду.

10.07.2017 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 2922 (яке є предметом спору у цій справі), згідно з яким відкриті торги, проведені 07.06.2017, було скасовано, сплачену вартість лота у сумі 737 030,00 грн і 36 486,59 грн гарантійного внеску повернуто позивачеві.

Згідно з положеннями статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб, зокрема, на відкритих торгах (аукціоні). Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках). Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

За змістом пункту 7 Положення скасування відкритих торгів (аукціонів) може здійснюватися виключно на підставі відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду. У разі зміни на будь-якому етапі організації або проведення процедури реалізації активів (майна) до моменту підписання договору купівлі-продажу активу (майна) його суттєвих характеристик, у тому числі погашення позичальником 20 % і більше від заборгованості за кредитним договором, виведення майна із застави банку, наявність судових рішень та інших факторів, які можуть вплинути на ціну продажу такого активу (майна) або зацікавленість потенційного покупця щодо його придбання, тощо, уповноважена особа Фонду інформує про це Фонд для розгляду питання щодо скасування відповідних відкритих торгів (аукціону).

Відповідно до Регламенту роботи електронної торгової системи щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна неплатоспроможних банків (Регламент ЕТС) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який регулює правові відносини, що виникають чи можуть виникнути між адміністратором, Фондом, банками, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних торгів в ЕТС і є обов'язковим до виконання цими особами, електронні торги - це процес продажу активів (майна) банків, що здійснюється в ЕТС у порядку та на умовах, встановлених цим Регламентом ЕТС.

За змістом Регламенту ЕТС (пункт 7.3) електронні торги або їх результати можуть бути відмінені (скасовані) банком на будь-якому їх етапі виключно на підставі відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду.

У розумінні наведених положень електронний аукціон, процедура визначення переможця електронних торгів, оформлення їх результатів є етапами процесу електронних торгів, із проведенням яких, процес продажу активів (майна) не завершується.

Частини 5, 6 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачають повноваження виконавчої дирекції Фонду, зокрема, на визначення порядку та способу реалізації майна банку, що ліквідується, а також повноваження на прийняття рішень з питань, що випливають із цього Закону, та мети діяльності Фонду.

Суди попередніх інстанцій установили, що оскаржуване рішення про скасування електронних торгів виконавчою дирекцією Фонду було прийнято на етапі проведення електронних торгів, що узгоджується з положеннями Регламенту ЕТС.

Оцінюючи спірне рішення стосовно компетенції органу, який прийняв відповідний акт, господарські суди також установили, що Положенням передбачено прийняття рішень про скасування/визнання такими, що не відбулись, відкритих торгів (аукціону).

Крім того, в ході розгляду спору місцевим господарським судом було установлено, що підставою для скасування електронних торгів з продажу лота № Q81859b3048 у цьому випадку стало рішення, прийняте за результатами засідання комісії Фонду з розгляду скарг та підготовки пропозиції стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, на якому було встановлено існування об'єктивних підстав для внесення змін до умов продажу активів, зокрема, відновлення іпотеки (обтяження нерухомого майна іпотекою) банку, що значною мірою впливало на вартість права вимоги за кредитним договором, майнові права за яким входили до складу зазначеного лота. Місцевий господарський суд установив (і це не спростовано судом апеляційної інстанції), що оскаржуване рішення виконавчої дирекції Фонду відповідає вимогам чинного законодавства та прийнято в межах її компетенції, тому правових підстав для визнання його недійсним у судовому порядку немає.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Проте скасовуючи рішення місцевого господарського суду у частині відмови у позові про визнання недійсним спірного рішення, апеляційний господарський суд висновків суду першої інстанції та встановлених місцевим господарським судом обставин не спростував, правових підстав, визначених положеннями наведеної норми, які є підставою для часткового скасування судового рішення, у постанові не навів, пославшись лише на бездіяльність відповідачів і можливість обмеження права скасування торгів на будь-якій стадії, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд при вирішенні спору всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами, повно встановив фактичні обставини справи і прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке помилково частково скасував суд апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене касаційна інстанція вважає наведені у касаційній доводи касаційної скарги обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову про визнання недійсним спірного рішення, із залишенням у силі рішення господарського суду першої інстанції у цій частині. Як уже зазначалося, скаржник не погоджувався із постановою суду апеляційної інстанції лише в частині задоволення позову про визнання недійсним спірного рішення та не оскаржує у решті постанову у справі.

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції підлягає частковому скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню, судовий збір, сплачений скаржником за подання касаційної скарги, належить стягнути з позивача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі № 904/7747/17 скасувати в частині задоволення позову про визнання недійсним рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.07.2017 № 2922 та в цій частині залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2017. В решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Хаус" на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 3 200,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак