Постанова

від 19.12.2017 по справі 818/1842/17

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 р. Справа № 818/1842/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1842/17

за позовом Приватної виробничої фірми "Турбо-Сервіс"

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобода Агроцентр"

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватна виробнича фірма "Турбо-Сервіс" (далі - позивач, ПВФ "Турбо-Сервіс") звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобода Агроцентр" про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 75667 грн. 00 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18917 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято на підставі висновків акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ внаслідок включення до нього сум ПДВ по нереальній господарській операції з ТОВ "Слобода Агроцентр". Не погоджуючись з таким висновком податкового органу, позивач зазначає, що реальність здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом належним чином підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які оформлені та відображені у податковій звітності у встановленому законом порядку. Неналежним чином оформлена товарно-транспортна накладна та відсутність документів про якість товару не можуть, на переконання позивача, свідчити про нереальність господарських операцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що перевіркою господарських відносин щодо дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в бухгалтерському обліку ГІВФ Турбо-Сервіс по операціям придбання обертача БМ-302Б, штанги бурильної БМ-302Б та обладнання автопідйомника АП-17А б/у від ТОВ Слобода Агроцеитр за період березень 2017 року встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення даних операцій.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту ПВФ Турбо-Сервіс встановлено його завищення на загальну суму 75 667 грн. по операціям з контрагентом ТОВ Слобода Агроцентр , код ЄДРПОУ 355861 73. в т.ч. за період березень 2017 року на загальну суму 75 667 грн.

На думку відповідача, викладене вище доводить, що ПВФ Турбо-Сервіс допущено порушення наступних норм податкового законодавства: пп. а п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: завищено суму податкового кредиту на загальну суму 75 667 грн. по операціям з контрагентом ТОВ Слобода Агроцентр в т.ч. за період березень 2017 року на загальну суму 75 667 грн.

Наявність вищевказаних доказів є свідченням факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, а первинні документи складені від імені ТОВ Слобода Агроцентр в адресу ПВФ Турбо-Сервіс в частині реалізації обертача БМ-302Б, штанги бурильної БМ-302Б та обладнання автопідйомника АП-1 7А б/у не мають жодної юридичної значимості.

На думку відповідача вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, у письмовому відзиві на позовну заяву, зазначив, що повністю підтверджує всі обставини та факти, викладені позивачем ПВФ Турбо-Сервіс у адміністративному позові. При здійсненні продажу товарів ТОВ Слобода-Агроцентр відобразило господарські операції у своєму бухгалтерському та податковому обліку, своєчасно нарахувало та у повному обсязі сплатило податки. Стосовно вирішення цього судового спору третя особа покладається на розсуд суду, та просить розглянути справу без її участі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 15.08.2017 по 18.08.2017 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області проведено документальну позапланову перевірку Приватної виробничої фірми "Турбо-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Слобода Агроцентр" за період березень 2017 року, за результатами якої складено акт від 28.08.2017 № /773/18-28-14-07/23050489/156 (а.с. 14-20).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. а п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 18 Декларації) у березні 2017 року на загальну суму 75 667, 00 грн.

Позивач з висновками акту не погодився та подав до відповідача заперечення на акт документальної позапланової перевірки (а.с. 24-25). Відповідно до відповіді на заперечення від 08.09.2017 №7304/10/18-28-14-07-17 висновки акту залишено без змін (а.с. 26-28).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.09.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 75667 грн. 00 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18917 грн. 00 коп. (зворотній бік а.с. 29).

В судовому засіданні встановлено, що 09.03.2017 між позивачем та ТОВ "Слобода Агроцентр" укладено договір поставки № 1 (а.с. 59-60), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується, передати Покупцеві запасні частини, витратні матеріали та аксесуари (надалі Товар) партіями, за найменуванням, у кількості, у комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються у Видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Дговору, а Покупець зобов'язується сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано податкові накладні від 24.03.2017 № 50, від 20.03.2017 № 20, від 23.03.2017 № 25, від 31.03.2017 № 43, від 28.03.2017 № 51, від 20.03.2017 № 48 (а.с. 74-79), видаткові накладні від 28.03.2017 № 28032, від 03.04.2017 № 3042 (а.с. 64, 66), рахунки на оплату від 09.03.2017 № 9031, від 09.03.2017 № 9032 (а.с. 61, 65), акти приймання-передачі товару від 28.03.2017, від 03.04.2017 (а.с. 63, 69).

Оплата товару за договором поставки здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученням від 23.03.2017 № 61, від 10.03.2017 № 48, від 24.03.2017 № 64, від 28.03.2017 № 67, від 20.03.2017 № 58, від 23.03.2017 № 61 (а.с. 62, 67, 68).

Транспортування придбаного у ТОВ "Слобода Агроцентр" товару здійснювалось транспортом позивача, про що свідчить товарно-транспортна накладна від 03.04.2017 № Р3042 (а.с. 70-71).

Товар було оприбутковано позивачем, що підтверджується карткою рахунку 631 (а.с. 72) та оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 73).

В подальшому за допомогою обладнання, придбаного у ТОВ "Слобода Агроцентр", позивачем було виготовлено спец автомобіль, який реалізовано ПСП "Явір" згідно договору купівлі-продажу від 26.06.2017 № 5 (а.с. 53-54), що підтверджується актом приймання-передачі № 2 від 27.07.2017 (а.с. 55), видатковою накладною від 27.07.2017 № РН-000008 (а.с. 56), рахунком-фактурою від 12.09.2017 № СФ-0000055, платіжним дорученням від 25.10.2017 № 1740 (а.с. 57).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. а п.198.1, п.198.2., п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав усі необхідні первинні документи, які відображають реальність господарської операції з ТОВ "Слобода Агроцентр".

Стосовно посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості варто зазначити, що згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV в редакції 11.06.2017, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Тобто, первинні документи - це договори, видаткові накладні, податкові накладні, банківські документи (виписки, платіжні доручення), товарно-транспортні накладні, що засвідчують факт переміщення товарів, це акти списання матеріалів (продукції) у виробництво тощо.

Сертифікат якості, відповідності, паспорт продукції тощо, не відносяться до первинних документів та не фіксують факт здійснення господарської операції, крім того вказані документи не використовуються у бухгалтерському (податковому) обліку, отже їх відсутність чи наявність не впливає на результати бухгалтерського (податкового) обліку.

Крім того, ст. 44 Податкового кодексу України, визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Сертифікат якості чи паспорт продукції не відносяться до документів, передбачених ст. 44 Податкового кодексу України.

Суд, також, не бере до уваги доводи відповідача про невідповідність наданої позивачем на перевірку товарно-транспортної накладної вимогам Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Так, з урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа або неправильне оформлення, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Наведена вище позиція суду підтверджується позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 27.10.2015 по справі № 826/661/14.

В свою чергу, відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи наведені норми, а також те, що в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобода Агроцентр", суд дійшов висновку про неправомірність висновків посадових осіб податкового органу про заниження позивачем позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у березні 2017 року на загальну суму 75 667, 00 грн., тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 75 667 грн. 00 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18917 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватної виробничої фірми "Турбо-Сервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобода Агроцентр" про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області від 11.09.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 75667 грн. 00 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18917 грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) на користь Приватної виробничої фірми "Турбо-Сервіс" (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 13, код ЄДРПОУ 23050489) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 22.12.2017.