Постанова

від 19.12.2017 по справі 826/10897/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10897/16 Прізвище суддів першої інстанції: Федорчук А.Б.

Качур І.А. Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Горяйнова А.М.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу Державна фіскальна служба України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕСР до Державної фіскальної служби України, третя особа - державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСР (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), третя особа - державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 20.03.2017 просило:

- визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття для реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 07.06.2016 до податкової накладної №20 від 03.07.2014;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 07.06.2016 до податкової накладної №20 від 03.07.2014 датою фактичного подання до реєстрації та вважати його таким, що прийнятий та зареєстрований протягом операційного дня, коли він був надісланий ТОВ ЕСР для реєстрації, тобто 09.06.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних ТОВ ЕСР розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 07.06.2016 до податкової накладної №20 від 03.07.2014. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 07.06.2016 до податкової накладної №20 від 03.07.2014, складений ТОВ ЕСР , вважається прийнятим та зареєстрованим протягом операційного дня, коли його було надіслано до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме 09.06.2016.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначив, що враховуючи те, що ТОВ ЕСР 17.02.2015 було вилучено з Реєстру платників ПДВ, то розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 03.07.2014 позивач подати не може, а відтак, на думку податкового органу, квитанцію №1 про неприйняття документу було направлено правомірно та з дотриманням норм податкового законодавства.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 30.03.2016 між ТОВ ЕСР та ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів №300320167, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

09.06.2016 позивач отримав квитанцію №1 про неприйняття розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 07.06.2016 до податкової накладної №20 від 03.07.2014, що було обґрунтовано тим, що документ не може бути прийнятий у зв'язку з порушенням вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме - продавець зареєстрований платником ПДВ з 04.03.2015 і не може подати розрахунок коригування на податкову накладну, виписану 03.07.2014.

Вважаючи вказані дії протиправними відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент подачі позивачем розрахунку коригування, тобто 09.06.2016, судове рішення про скасування рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 18.02.2015 №7/11 (№3709/10/26-58-11-01-21) набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню, що спростовує доводи податкового органу, що ТОВ ЕСР не було зареєстроване платником ПДВ.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Абзац дев'ятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачає, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу , протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

У свою чергу відповідно до п. 201 статті 201 цього Кодексу, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно пункту 192.1 ст.192 цього Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

З огляду на викладене, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10р. №1246 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином, законодавством визначено виключні підстави для відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ЕСР як постачальник (продавець) виписало на адресу контрагента податкову накладну №20 від 03.07.2014.

Згідно наявної в матеріалах справи копії квитанції №1, вказана податкова накладна зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 09.07.2014, тобто в межах законодавчо передбаченого строку для такої реєстрації.

В подальшому, у зв'язку з необхідністю здійснення коригування кількісних і вартісних показників, відображених в податковій накладній, позивач надіслав податковому органу засобами електронного зв'язку розрахунок коригування №1 від 07.06.2016 до податкової накладної №20 від 03.04.2014.

У даному випадку, судом першої інстанції вірно встановлено відсутність визначених Порядком підстав для відмови у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 07.06.2016 до податкової накладної №20 від 03.07.2014.

Стосовно доводів відповідача, що позивач (продавець) зареєстрований платником ПДВ з 04.03.2015 і не може подати розрахунок коригування на податкову накладну, виписану 03.07.2014, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач являється зареєстрованим платником ПДВ з 2011 року.

Рішенням ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві №7/11 (№3709/10/26-58-11-01-21) від 18.02.2015 анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість та 17.02.2015 року вилучено з Реєстру платників ПДВ у зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016, скасовано рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 18.02.2015 № 7/11 (№ 3709/10/26-58-11-01-21).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 254 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

З огляду на викладене, як вірно зазначено судом першої інстанції, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва набрала законної сили 21.01.2016.

Згідно п. 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 р. № 1130, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Таким чином, станом на момент подачі позивачем розрахунку коригування позивач був зареєстрований платником ПДВ, що спростовує зазначені вище доводи апелянта.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправну відмову відповідача у прийнятті для реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників позивача №1 від 07.06.2016 до податкової накладної №20 від 03.07.2014.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державна фіскальна служба України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: