Ухвала

від 12.04.2018 по справі 826/10897/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2018 року

Київ

справа №826/10897/16

касаційне провадження №К/9901/35086/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСР" до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Державна фіскальна служба України 06.03.2018 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017.

Верховний Суд ухвалою від 16.03.2018 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовив, а касаційну скаргу скаржника залишив без руху, оскільки до скарги не додано документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У межах встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги відповідач судовий збір не сплатив, проте заявив клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом, в якому посилається на те, що процедура сплати судового збору та отримання оригінала платіжного документа про його сплату від органу державної казначейської служби потребує значного часу.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У зв'язку з цим доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для продовження процесуального строку, не можуть бути оцінені як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо продовження процесуального строку, встановленого судом.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Л.І. Бившева