Ухвала

від 14.12.2017 по справі 815/5226/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5226/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Градовського Ю.М.

за участі секретаря - Скоріної Т.С.

представників:

від апелянта - ОСОБА_1; ОСОБА_2;

від позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ромпетрол Україна до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Ромпетрол Україна (далі - ТОВ Ромпетрол Україна ) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - СДПІ), в якому просило скасувати наступні податкові повідомлення-рішення від 25 червня 2015 року:

- № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 4 802 201,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2 401 100,50 грн.;

- № НОМЕР_2, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 27 462 502,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено про те, що проведена перевірка по взаємовідносинам з ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк та висновки зроблені за її результатами є безпідставними, оскільки позивач не мав взаємовідносин із цими контрагентами в період, який був предметом перевірки.

Також позивач зазначив, що контролюючий орган вийшов за межі перевірки та протиправно зазначив про порушення ТОВ Ромпетрол Україна вимог податкового законодавства за господарськими операціями з іншими контрагентами.

Поряд з цим, порушення, які були виявлені посадовими особами контролюючого органа за господарськими операціями з такими контрагентами не мали місце та спростовуються наданими до перевірки первинними документами.

Підсумовуючи викладене, товариство вважає такими, що не відповідають податковому законодавству висновки СДПІ про порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року та про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 27 462 502,00 грн.

Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій та останньою постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Суд скасував податкові повідомлення-рішення СДПІ від 25 червня 2015 року за №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Не погоджуючись з даним судовим рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, СДПІ подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції було допущено заміну апелянта у справі його правонаступником, відповідно до статті 55 КАС України, а саме: Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС замінено на Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС.

Представники апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали доводи викладені в апеляції та просили її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена, з наступних підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що дослідженням інформації, що міститься в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та показників декларації з ПДВ за березень 2015 року встановлено розбіжності у декларуванні податкового кредиту ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк та податкових зобов'язань ТОВ Ромпетрол Україна на загальну суму 18 068 644,40 грн.

Зазначені факти стали підставою для направлення 23 квітня 2015 року СДПІ на адресу позивача запит про надання інформації.

Згідно вказаного запиту контролюючий орган просив позивача надати пояснення та копії документів за виявленими розбіжностями щодо взаємовідносин з контрагентами - ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк .

Листом від 24 квітня 2015 року ТОВ Ромпетрол Україна повідомило СДПІ про те, що вони не мали у березні 2015 року будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк .

Відмова позивача надати підтверджуючі документи, стало підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк за період з 01 березня 2015 року по 31 березня 2015 року.

15 червня 2015 року за наслідками проведення такої перевірки складено акт, яким встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- пп.20.1.9 п. 20.1 ст. 20, п.44.6 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) за березень 2015 року на суму 4 802 201,00 грн.;

- ст.ст.3, 4, 9, 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.06.1999 року №996-ХІV, що призвело до аналогічного порушення;

- п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість що стало підставою для завищення рядка 24 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 27 462 502,00 грн.

Поряд з цим, СДПІ здійснила перевірку залишків нафтопродуктів, що рахуються за такими контрагентами, як: ТОВ Світанок Ойл Трейд , ТОВ Кворум-Нафта , ТОВ Інтерім Сервіс , ПАТ Пласке , ЗАТ Рур ОСОБА_5А. , ТОВ Строй Центр , ТОВ Петрол Інвест , ТОВ Кронус Ойл , ТОВ Ростислав , ТОВ Укрспецтранс , ТОВ Юніол , ТОВ Агентство Трайтон Сервіс Україна , ТОВ ТАУ-Поділля , ТОВ Миконт , ТОВ Веста Сервіс та встановила що вони не підтверджені у кількості 7 089 109 т.

Зіставивши факт недекларування позивачем податкових зобов'язань за господарськими операціями з ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк , а також відсутність оприбуткованих залишків, контролюючий орган зробив висновок про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2015 року на суму - 4 802 201,00 грн.

Обґрунтовуючи висновок щодо порушення позивачем розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23 вересня 2014 року (надалі - Порядок № 966) контролюючий орган зазначив, що платник податків неправильно зазначив у Декларації з ПДВ за лютий 2015 року суму від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На думку контролюючого органу, підприємством необґрунтовано перенесено до декларації з ПДВ за березень 2015 року у рядок 20 Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суму 14 684 222,35 грн., та відповідно, завищено рядок 24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 27 462 502,00 грн.

25 червня 2015 року на підставі виявлених порушень, СПДІ прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 4 802 201,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2 401 100,50 грн.;

- № НОМЕР_2, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 27 462 502,00 грн.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ Ромпетрол Україна виконало, встановлений п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України обов'язок, та надало посадовим особам контролюючого органу під час проведення перевірки в повному обсязі необхідні відомості та документи, які підтверджують факт відсутності господарських операцій з ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк .

До того ж, суд першої інстанції зазначив, що суб'єкт владних повноважень, на якого покладається обов'язок доказування, не довів обставин, на які він посилається, а встановлення останнім, за фактом перевірки невідповідності залишків нафтопродуктів бухгалтерському обліку, не повинно братися, на думку суду першої інстанції до уваги, оскільки ці порушення виявлені за межами перевірки.

За констатацією суду, з боку позивача відсутнє завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 27 462 502,00 грн., оскільки товариством дотриманий п.5 розд. IV Порядок № 966, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні є законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

На підтвердження здійснення господарської діяльності ТОВ Ромпетрол Україна посадовим особам контролюючого органу були надані оборотно-сальдові відомості по бухгалтерському рахунку 281 Товари на складі , договори з підприємствами, які надають послуги із зберігання нафтопродуктів, акти звірок, акти виконаних послуг, банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахунками 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , 301 Каса , 311 Поточні рахунки в національній валюті , виписані податкові накладні.

Згідно ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції позивач виконав обов'язок, встановлений п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та надав посадовим (службовим) особам контролюючого органу всі необхідні документи та додатково ті, що виходять за межі предмету перевірки.

Контролюючий орган, дослідивши документи первинного бухгалтерського обліку позивача не виявив фактів існування між ним та ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк господарських відносин.

До того ж, не провівши будь-якої податкової перевірки ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк щодо наявності у цих товариств документів, які б свідчили про придбання у позивача нафтопродуктів, контролюючий орган тільки на підставі суми, задекларованого цими суб'єктами господарювання податкового кредиту, визначили позивачу податкові зобов'язання.

Отже, контролюючим органом не встановлено обсяг нібито проданого позивачем товару, оприбуткування його покупцями в бухгалтерському обліку, не здійснено співставлення первинних документів покупців з даними, які вони відображали в податковому та бухгалтерському обліку.

Для всебічного розгляду даного спору, судом апеляційної інстанції, ухвалою від 27 липня 2017 року було витребувано у ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві акти або довідки, складені за результатами проведеної документальної позапланової перевірки ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк з питань декларування останніми ПДВ з 01 березня 2015 року по 31 травня 2015 року.

Також вимагалося надати відповідь, у випадку відсутності складених за результатами перевірки актів або довідок, щодо причин невиконання обов'язку здійснити перевірку.

Однак, будь-яка інформація на адресу суду до цього часу не надходила, враховуючи, що обов'язок про її надання був встановлений судом до 10 жовтня 2017 року.

У суді апеляційної інстанції представники відповідача, на підтримку своє позиції, надали схему руху палива, яке ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк , придбавши у позивача, реалізовували в подальшому. За їх думкою, ці обставини, є також переконливими для підтвердження обставин реалізації позивачем палива.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким обґрунтуванням правової позиції, оскільки ч.4 ст.70 КАС України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Виходячи з вимог податкового законодавства тільки акт, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, юридична відповідальність згідно діючого законодавства України є індивідуальною.

Так, пункти 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлюють, що обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку.

Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі і на його контрагентів.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними звинувачення контролюючого органу на адресу ТОВ Ромпетрол Україна в порушенні податкового законодавства, у зв'язку з наявністю в Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ІС Податковий блок розбіжностей у декларуванні.

Одним із доводів апеляцій є те, що судом першої інстанції не враховано обставин виявлення в процесі перевірки нестачі залишків нафтопродуктів, які рахувалися за іншими контрагентами.

Між тим, колегія суддів вважає, що цілком обґрунтовано ці обставини не взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки на це нормами податкового законодавства встановлена заборона.

Так, судом першої інстанції вірно зазначено, що п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки .

У свою чергу, вказаному обов'язку кореспондує право посадової (службової) особи контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.

При цьому, згідно п. 85.1 ст. 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності обставин, передбачених Кодексом, зокрема, у разі ненадання.

Пунктом 78.4 статті 78 Кодексу визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як було встановлено вище, призначення позапланової документальної виїзної перевірки щодо позивача було пов'язано неотриманням контролюючим органом пояснень та копії документів за виявленими розбіжностями щодо взаємовідносин з контрагентами - ТОВ База Оризонт та ТОВ Брендейд Нетворк .

Отже, дослідженню в процесі даної перевірки підлягала бухгалтерська документація, що пов'язана з вказаними контрагентами.

Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що дослідження господарських правовідносин з іншими контрагентами, не входило до предмету податкової перевірки, а тому і результати таких досліджень не повинні бути враховані судом, як належні та допустимі докази.

За підсумком викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2015 року №0000163900, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 802 201,00 грн. за основним платежем та 2 401 100,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналізуючи довід апеляції про правомірність зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 27 462 502,00 грн. та прийняття з цього приводу податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, слід зазначити наступне.

На думку контролюючого органу, в результаті порушення ТОВ Ромпетрол Україна п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, розділу V Порядку № 966 відбулося завищення рядку 24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 27 462 502,00 грн.

В обґрунтування цього доводу в акті перевірки зазначено, що товариством необґрунтовано перенесено до Декларації з ПДВ за березень 2015 року у рядок 20 Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду суму 14 684 222,35 грн., та відповідно до цього завищено рядок 24 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 27 462 502,00 грн.

Водночас, положення, на які посилається апелянт, розділ V зазначеного Порядку не містить.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Згідно з п.9.1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №569 від 16 жовтня 2014 року, сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року. Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте. ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

ТОВ Ромпетрол Україна у Додатку 2 до Податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року відобразило заяву згідно з підпунктом а п.33 Підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів у розмірі 26 980 313,00 грн.(т.2 а.с.140).

Після проведення камеральної перевірки податкової декларації ТОВ Ромпетрол Україна за лютий 2015 року, орган ДФС визначив її вірною та автоматично збільшив суму податку у розмірі 26 980 313,00 грн., на яку товариство мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування і яку мало включити до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за березень 2015 року.

На підтвердження цього, контролюючим органом на запит ТОВ Ромпетрол Україна було надіслано відповідне електронне повідомлення.

Відповідно до п.5 розділу V Порядку № 966, рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 Розділу V Кодексу та на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення. Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

При цьому, як свідчать матеріали справи, саме в березні 2015 року була збільшена сума ПДВ в автоматичному режимі, на яку ТОВ Ромпетрол Україна мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування та яку мало включити до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за березень 2015 року у розмірі 26 980 313,00 грн., що підтверджується квитанцією №2 про прийняття пакету електронного звіту 20 березня 2015 року о 10:41:45 та витягом з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних №2 від 18 травня 2015 року (а.с.142-149, 151 т.2).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено завищення ТОВ Ромпетрол Україна суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 27 462 502,00 грн. за березень 2015 року.

Отже, аналіз викладеного свідчить про те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції ухвалою від 18 квітня 2017 року було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за подання даної апеляційної скарги, суд, на підставі ст.88 КАС України, вважає за можливим стягнути його з Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС у розмірі 5 359,20 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ромпетрол Україна до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Стягнути з Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код за ЄДРПОУ 40980109) судовий збір у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Ю.М. Градовський