Ухвала

від 20.08.2018 по справі 815/5226/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 серпня 2018 року

Київ

справа №815/5226/15

адміністративне провадження №К/9901/59490/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 815/5226/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ромпетрол Україна до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

14.08.2018 Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 815/5226/15.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.

Відповідно до пункту 14 частини 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Згідно з частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

У касаційній скарзі відповідач, порушуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, посилається на те, що у межах цього строку вже звертався з касаційною скаргою на це саме судове рішення, однак, ухвалою Верховного Суду від 19.01.2018 первісна касаційна скарга повернута податковому органу на підставі пункту першого частини 5 статті 332 КАС України з огляду на невиконання вимог процесуального закону щодо надання належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника, який підписав касаційну скаргу, втім, маючи право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, заявник повторно подав касаційну скаргу й усунув допущені при попередніх зверненнях недоліки, а пропуск вищевказаного строку зумовлено, на думку останнього, наявністю поважних підстав.

Скаржник звернувся повторно з касаційною скаргою, однак вдруге подана касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду, у зв'язку із несплатою судового збору, втім, на думку заявника, це не перешкоджає реалізації ним права на повторне звернення до суду касаційної інстанції, оскільки наведені обставини свідчать про наявність поважних підстав пропуску строку, встановленого процесуальним законом для подання касаційної скарги.

Статтею 330 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, в тому числі, щодо надання документу про сплату судового збору одночасно з поданням касаційної скарги (частина 4 цієї статті).

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема, надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, також, і в частині надання документа про сплату судового збору.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети, ускладнена і тривала процедура здійснення видатків бюджету і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку касаційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

З огляду на наведене, відповідач не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням часу, необхідного для вирішення організаційних питань стосовно узгодження таких витрат з розпорядником коштів, їх виділення та одержання необхідних платіжних документів.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

А відтак, скаржнику варто надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та вказати інші поважні причини поважності пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 14 частини 1 Розділу VII Перехідні положення , статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 815/5226/15 залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписЛ.І. Бившева підписВ.П. Юрченко