Ухвала

від 12.12.2017 по справі 2-2664/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2664/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Куцоконя Ю.П.,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне

подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського міського суду звернувся державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 з поданням, в якому просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон, до виконання ним своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження № 52453272 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського міського суду №2-2664/2011 від 15 вересня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ідентифікаційний код 00039002) 353 553 (триста п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 38 коп. заборгованості за кредитним договором.та 1323,23 грн. та судових витрат.

04 жовтня 2016 року державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду в добровільному порядку в строк до 11 жовтня 2016 року.

Боржником у встановлений державним виконавцем строк рішення суду не виконано.

В ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем вжито всіх заходів спрямованих на примусове стягнення боргу.

Боржником після відкриття виконавчого провадження жодної сплати не здійснено.

Рішення суду в добровільному порядку ОСОБА_2 не виконав.

Протягом тривалого часу боржник не сплачує борг, не реагує на виклики та вимоги державного виконавця, ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно до Закону України Про державну виконавчу службу примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження . Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, в тому числі і виконавчі листи, видані на підставі рішень суду, що набрали законної сили.

В зв'язку із значною сумою боргу, ухиленням боржника від виконання рішення суду, тривалим ігноруванням вимог державного виконавця, є підстави вважати що боржник умисно уникає своїх зобов'язань перед стягувачами.

Відповідно частини 2 статті 6 Закону України від 21 січня 1994 р. № 3857-ХІҐ" Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Як того вимагають правила, визначені пунктами 2,3,4,5 частини першої статті 6 даного Закону, підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон являються випадки коли діють неврегульовані договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань; стосовно громадянина у порядку кримінально -процесуального законодавства, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Тому, на момент звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як того вимагають правила відповідно до п.18.ч.З ст.11 Закону України Про виконавче провадження , ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" і на підставі наданих до суду доказів із матеріалів виконавчого провадження, які свідчать про ухилення боржника від сплати боргів, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішеннями суду, відбувся і був об'єктивно наявним, і це є підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України.

Вищевказані обставини доводять необхідність прийняття додаткових заходів впливу на боржника. Вирішення питання, щодо обмеження особи в праві виїзду за межі України є додатковим заходом і останнім законним етапом примусового виконання судового рішення, якщо державний виконавець застосував усі заходи примусу.

Відповідно до норм Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ст.12), до статті 2 протоколу № 4 Конвенції про захист прав та свобод людини зазначено, що на здійснення прав щодо вільного пересування не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільств з метою захисту прав і свобод інших осіб.

В даній справі - стягувач та особа, відносно якої боржник порушив права і інтереси, які визнані судовими рішеннями по цивільних справах, не виконавши в значний строк свої договірні зобов'язання і зобов'язання по рішенню судів. Частиною 4 ст. 313 Цивільного Кодексу України передбачено, що фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Правовою і законною підставою щодо необхідності додаткового заходу впливу у вигляді тимчасового обмеження виїзду боржника за межі України є діючі законодавчі акти України, які поширюється на дані правовідносини, а саме Закон України Про виконавче провадження (ст. 11) , Закон України Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України (ст.6 пункти 2,3,4,5), підпункти 4, 5 пункт 22 Постанови Кабінету Міністрів від 31.03.1995 р. № 231, пункт 2 Указу Президента України від 24.03.2008 р. № 261 Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів , відповідними нормами Конституції України, ЦК і ЦПК України, роз'яснення і рекомендації Міністерства юстиції України ( від 17.09.2012 року про Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України , лист від 06.06.2008 N 25-32/507 Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, покладені на них рішеннями судів , положення частини З спільного Листа від 27.05.2008 N 25-32/463 N 25-5347 Мінюсту та Адміністрації Прикордонної служби України Щодо запровадження єдиного порядку застосування державними виконавцями деяких норм чинного законодавства .

Відповідно до ст. 124 Конституції України, частини другою статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів " від 07.07.2010 p. № 2453-VI та статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання фізичними особами на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом і це дає законні підстави і право прийняти до боржника додаткові заходи примусового виконання рішення суду.

Відповідно до Закону України Про державну виконавчу службу примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження . Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, в тому числі і виконавчі листи, видані на підставі рішень суду, що набрали законної сили.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно з п. 18 ч. 3 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених вищезазначеним законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) або якщо щодо нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, є підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України.

Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України.

Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, уповноваженими на те посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, та консульською службою України (ч.4 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України ).

Також п. 4 ст. 20 вищенаведеного Закону передбачено, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби надається право, в т.ч. не пропускати через державний кордон України осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

З огляду на вищенаведене та відповідно до ст.ст. 33, 124 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст. 377-1 ЦПК України, Закону України Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України , Закону України Про державну прикордонну службу , Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України , ст. 11 Закону України Про виконавче провадження ,

На підставі п.5 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України , п.18 ч.3 ст.11 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст.209,210,293,294,377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою, Рівне, п-т Миру, 2/46, ІПН НОМЕР_1) у праві виїзду за межі України, шляхом перетинання державного кордону України до повного виконання зобов'язань покладених на нього рішенням Рівненського міського суду Рівненської області №2-2664/2011 від 01 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ідентифікаційний код 00039002) 353 553 (триста п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 38 коп. заборгованості за кредитним договором. та судових витрат.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляцiйного суду Рівненської області через Рiвненський мiський суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Куцоконь Ю.П.