Рішення

від 26.12.2017 по справі 826/6017/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2017 року письмове провадження № 826/6017/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., секретаря судових засідань Шевченко М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КФ-аудит

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про скасування податкового повідомлення - рішення,

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Голосіївського району ГУ ДФС у м. Києві від 07 листопада 2016 року № 0107781201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом неправомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, відповідно до якого підприємством порушено строки сплати податкових зобов'язань з ПДВ у відповідності до вимог Податкового кодексу України, з огляду на те, що таке прострочення ТОВ КФ-аудит сталось не з вини підприємства, приймаючи до уваги, що на електронному рахунку ПДВ станом на 26 квітня 2016 року залишок зарахованих коштів складав 15 659,94 грн. та у періоді з 26 квітня 2016 року по 24 травня 2016 року списання коштів з рахунку органом державної казначейської служби України не здійснювалось.

Вказує, що ГУ ДФС підтверджує, що кошти на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ були і саме ДКСУ несвоєчасно їх списала.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подав через відділ документообігу суду письмові заперечення проти позову, в яких позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, зазначив, що відсутність копій платіжних документів (виписки банку, платіжні д доручення, тощо) серед документів, доданих до скарги ТОВ КФ-Аудит , унеможливлює дослідження оскаржуваного підприємством питання.

У судове засідання 07 листопада 2017 року представники сторін не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалив про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку правил сплати податку ТОВ КФ-аудит , за результатами якої складено акт від 04.11.2016 №1055/26-50-12-01-11/30726497 (далі - акт перевірки).

Як зазначає податковий орган, ТОВ КФ-Аудит порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - Податковий кодекс) і несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 1-й квартал 2016 року (затримка 6 днів). На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, керуючись п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу, застосовано штрафні санкції у сумі 1302,0 грн. (13020,0 грн. х 10%).

На підставі вказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0107781201 від 07.11.2016.

Рішенням ДФС України від 26.04.2017 року № 8978/6/99-99-11-03-01-25, скаргу ТОВ КФ-аудит залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення №0107781201 від 07.11.2016 ДПІ Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві без змін.

Позивач, не погоджуючись із вищезазначеними висновками контролюючого органу, на підставі яких відповідачем прийнято вказане податкове повідомлення рішення, звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до п.п.16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п,п. 49.18.2).

У п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 200-1.2 ст. 200-1 Податкового кодексу платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На підставі п. 200.-1. 1 ст. 200-1 Податкового кодексу система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу встановлено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п. 1 розділу II Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (далі - Порядок №765), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

У п. 7 розділу II Порядку №765 зазначено, що проведення операцій в інтегрованій картці платника здійснюється в хронологічному порядку.

Відповідно до п. 4 розділу III Порядку №765 нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Пунктом 3 розділу V Порядку №765 визначено, що погашенням податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідними документами.

Згідно з п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Під час розгляду справи суд встановив, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від № 010771201 від 07.11.2016 про застосування штрафу до позивача є порушення ним строку на 6 днів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 13 020,00 грн.

Як повідомив позивач 18.04.2016 року ТОВ КФ-аудит подало податкову декларацію з ПДВ за І квартал 2016 року, із зазначеною сумою податкового зобов'язання до сплати до бюджету -13 020,00 грн. З поточного рахунку ТОВ КФ-аудит за період січень - квітень 2016 року перераховувало грошові кошти на підставі платіжних доручень на суму 16 650,00 грн. та станом на 19 травня 2016 року (останній день строку для самостійної сплати податкових зобов'язань) на рахунку ТОВ КФ-аудит у системі електронного адміністрування ПДВ знаходились кошти у сумі 15 659,94 грн.

Відповідач, під час розгляду справи зазначив, що згідно з даними ІКП ТОВ КФ-Аудит 20.05.2016 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено нарахування грошових зобов'язань у сумі 13020,0 грн., самостійно визначених підприємством у податковій декларації з податку на додану вартість за 1-й квартал 2016 року (реєстр. №9058768272 від 18.04.2016), які погашено у повному обсязі 26.05.2016 за рахунок коштів, перерахованих з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ платіжним дорученням №5962325 від 26.05.2016 року.

Суд звертає увагу, що згідно з п.201-1.1 ст.201-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, зокрема, суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), (далі - Порядок № 569).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку; ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку № 569).

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках (пункт 14 Порядку № 569).

Таким чином, з наведених норм слідує, що для сплати узгоджених сум податків платник зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для погашення такого податку.

При цьому, згідно з п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Позивачем під час розгляду справи надано суду докази поповнення електронного рахунку по ПДВ, а саме, копії платіжних доручень з призначенням платежу ПДВ за І квартал 2016 року від 05.01.2016 року № 88 на суму 100,00 грн.; від 19.01.2017 року № 91 на суму 900,00 грн.; від 01.02.2016 року №101 на суму 2 000,00 грн.; від 12.02.2016 року № 107 на суму 1500,00 грн.; від 23.02.2016 року № 115 на суму 100,00 грн.; від 26 лютого 2016 року № 117 на суму 1650,00 грн.; від03.03.2016 року № 123 на суму 1400,00 грн.; від 11.03.2016 року № 132 на суму 1500,00 грн.; від 23.03.2016 року № 141 на суму 900,00 грн.; від 29.03.2016 року № 145 на суму 2050,00 грн.; від 07.04.2016 року № 154 на суму 1000,00 грн.; від 18.04.2016 року № 159 на суму 1000,00 грн.; від 26.04.2016 року № 168 на суму 2 550,00 грн., що становить загальну суму 16650,00 грн.

Наведене свідчить, що позивачем вжито заходів щодо завчасного поповнення електронного рахунку підприємства, з урахування необхідності виконання підприємством свого податкового обов'язку щодо сплати податків до бюджету.

Таким чином, відповідачем неправомірно за порушення термінів сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з ПДВ за І квартал 2016 року застосовано до позивача штраф у розмірі 10 % від суми податку 1302,00 грн.( 13020,0 грн. х 10%).

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0107781201 від 07.11.2016 є не обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КФ-аудит (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 74, код ЄДРПОУ 30726497) задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 07 листопада 2016 року № 0107781201.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю КФ-аудит (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 74, код ЄДРПОУ 30726497) судові витрати в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій