Рішення

від 20.12.2017 по справі 905/2111/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.2017р. Справа №905/2111/17

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод", м.Ірпінь

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Ефес Україна", м.Донецьк

про стягнення збитків та штрафу в розмірі 2784860,45 грн.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Попов О.В.

Суддя Тарапата С.С.

Секретар судового засідання Бойчук Н.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

В засіданні суду оголошувалась перерва

з 19.12. о 16.14 год. по 20.12.2017р. о 10.20 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Ветропак Гостомельський Склозавод", м.Ірпінь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства "Ефес Україна", м.Донецьк, про стягнення:

- штрафу в сумі 333809,17 грн.;

- збитків в сумі 2451051,28 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №2 від 17.02.2014р. в частині виконання свого обов'язку з прийняття товару.

Відповідач 11.12.2017р. надав відзив на позовну заяву від 11.12.2017р. №148, в якому проти позовних вимог заперечував.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)» внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017р.

Згідно п.9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи предмет позовних вимог, обраний позивачем спосіб захисту, значення справи для сторін, суд розглянув справу в порядку загального позовного провадження.

19.12.2017р. до суду надійшла відповідь від 18.12.2017р. №07/2501 ОСОБА_1 акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод", м.Ірпінь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

17.02.2014р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір поставки №2.

Відповідно до розділу 1 вказаного договору позивач зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язується оплатити та прийняти у власність в кількості, за ціною та в строки, визначені цим договором товар, а саме:

- пляшки скляні для пивної продукції під знаком для товарів та послуг «Белый медведь (надалі - ВМ Osoboe 500 мл), ємністю 500 мл, зі скла зеленого кольору, що відповідають затвердженому кресленню, що є неві'ємною частиною договору (п.1.1.1 договору);

- пляшки скляні для пивної продукції під знаком для товарів та послуг «Белый медведь (надалі - ВМ Osoboe 500 мл), ємністю 500 мл, зі скла коричневого кольору, що відповідають затвердженому кресленню, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1.2 договору);

- пляшки скляні для пивної продукції під знаком для товарів та послуг «Сармат (надалі - Legend 500 мл), ємністю 500 мл, зі скла коричневого кольору, що відповідають затвердженому кресленню, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1.3 договору).

23.07.2015р. додатковою угодою №4 до договору №2 від 17.02.2014р. сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2015 року (включно), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно п. 1.2 договору загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за цим договором, а також вартість окремого асортименту, загальна вартість товару з урахуванням податку на додану вартість, та періоди поставки визначаються в узгоджених сторонами загальних специфікаціях, які є додатком №1 і додатком №2 до договору.

Кількість щомісячної поставки товару визначається після надходження засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою та погодження постачальником щомісячного письмового замовлення від покупця, поданого до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки та вважається отриманим постачальником з моменту передачі вказаним засобом зв'язку відповідно до п.п.12.9, 12.10 договору. В щомісячному письмовому замовленні зазначається кількість, асортимент товару, що має бути поставлений протягом наступного календарного місяця, умови поставки згідно з Інкотермс 2010, а також строки поставки та інша необхідна інформація.

Постачальник зобов'язується протягом (трьох) календарних днів з дати отримання замовлення погодити його або в цей строк в разі неможливості виконання замовлення в повній відповідності з побажаннями покупця постачальник повинен запропонувати/надати на розгляд покупцеві інші умови, максимально наближені до побажань покупця (також шляхом направлення відповідного письмового повідомлення на узгоджений сторонами факс-телефон та/або електронну адресу). При цьому остаточні деталі поставки узгоджуються сторонами.

Щомісячне замовлення покупця на поставку товару вважається погодженим постачальником і не вимагає додаткових письмових підтверджень, в разі, якщо протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту його отримання постачальник не надав жодних своїх з письмових заперечень та/або пропозицій засобами факсимільного зв'язку.

Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару в кількості, на умовах і в термін, зазначені в підтвердженому замовленні покупця (п.1.3 договору з урахуванням додаткової угоди №2 від 13.05.2014р.).

Згідно п.2.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №2 від 13.05.2014р.) відвантаження та доставка товару здійснюється автотранспортом на умовах FCA-Гостомель, (Київська область, смт. Гостомель, пл. Рекунова, 2) або DAP-Донецьк (м. Донецьк, пр. Ілліча, 106) відповідно до Правил інтерпретації міжнародних торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, якщо інше не зазначено в даному договорі.

Конкретні умови поставки товару зазначаються в щомісячних письмових замовленнях покупця.

Згідно з п.3.1 договору кількість товару згідно договору орієнтовно складає 55036760 шт. (п'ятдесят п'ять мільйонів тридцять шість тисяч сімсот шістдесят штук).

Виходячи зі змісту позовної заяви протягом 2014р. відповідачем були надані замовлення на такі обсяги:

- залишок на 19.02.2014р. - 4706100 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

- березень 2014р. - 0 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

- квітень 2014р. - 8823360 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

- травень 2014р. - 8998080 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

- червень 2014р. - 6027840 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

- липень 2014р. - 3494400 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

- серпень 2014р. - 2500000 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

- вересень 2014р. - 0 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

- жовтень 2014р. - 1965600 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

- листопад 2014р. - 3980340 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

- грудень 2014р. - 1965600 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору;

Таким чином, загальна кількість пляшок, яка була поставлена в 2014р. становить 42461320 штук.

В п.3.1.1 договору зазначено, що покупець має право в односторонньому порядку, повідомивши постачальника не пізніше ніж за два місяці, змінити обсяг поставки товару в межах +/- 10% від обсягу, зазначеного в п.3.1 цього договору.

Як вказує позивач, відповідач замовив більшу кількість пляшок скляних для пивної продукції під знаком для товарів та послуг «Белый медведь (надалі - ВМ Osoboe 500 мл), ємністю 500 мл, зі скла зеленого кольору ніж було узгоджено. При цьому, частину замовленої та виготовленої продукції, зокрема, в кількості 2409750 штук (1275 палетів) пляшки Osoboe 500 мл зеленого кольору відповідачем досі не вибрано, внаслідок чого на двох складах позивача досі зберігаються 2409750 штук пляшок на суму 3338091,73 грн.

Вартість товару розрахована згідно ціни 1154,37 грн. за 1000 штук без ПДВ згідно специфікації №1 додаткової угоди №2 від 13.05.2014р. до договору поставки.

Відповідно до п.7.1 договору за відмову від вибірки виробленого за погодженим щомісячним замовленням товару, покупець сплачує штраф в розмірі 10% від вартості невибраного товару.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 333809,17 грн.

Крім цього, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків.

Так, розрахунок збитків здійснений позивачем наступним чином: від вартості запакованої готової продукції (3338091,73 грн. з ПДВ) віднято 5 компонентів пакувальних матеріалів (в тому числі три види поліетиленової плівки), які можуть бути використані як вторинна сировина, після розтарування в ході знищення продукції виготовленої для відповідача: вартість склобою складає (900 грн. без ПДВ за 1000 кг змішаного склобою або 0.9 грн. без ПДВ за 1 кг); вартість відходів поліетиленової плівки (в тому числі: плівка п/е на піддон; плівка п/е накривання; плівка п/е т/з Рукав) складає (15 грн. без ПДВ за 1 кг); вартість картонних гофролотків складає (450 грн. без ПДВ за 1000 кг або 0.45 грн. за 1 кг).

При цьому, збитками позивач вважає упущену вигоду в сумі 2451051,28 грн., яка розрахована шляхом відмінусування від вартості пляшок вартості склобою, який утвориться після розтарування та утилізації 2409750 пляшок; вартості відходів плівки поліетиленової та вартості відходів картонних.

Відповідач у відзиві на позов від 11.12.2017р. №148 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що:

- позивачем не надано доказів відмови покупця від вибірки товару;

- позивачем не надано доказів відвантаження товару за погодженими замовленнями покупця;

- позивачем не було викликано представників відповідача на проведення зняття залишків запасів, що відображені в інвентаризаційних описах;

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт наявності в діях відповідача таких складових як протиправна поведінка особи, яка заподіяла збитки, наявність збитків та їх розмір, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками, наявності вини відповідача.

19.12.2017р. позивачем надано відповідь на відзив від 18.12.2017р. №07/2501.

Суд заслухавши представників сторін, розглянувши надані до справи докази, вважає позовні вимоги частково правомірними, такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як вказувалось вище, 17.02.2014р. між сторонами був підписаний договір поставки №2.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно розділу 1 договору поставки №2 від 17.02.2014р. позивач зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язується оплатити та прийняти у власність в кількості, за ціною та в строки, визначені цим договором зокрема товар - пляшки скляні для пивної продукції під знаком для товарів та послуг «Белый медведь (надалі - ВМ Osoboe 500 мл), ємністю 500 мл, зі скла зеленого кольору, що відповідають затвердженому кресленню, що є неві'ємною частиною договору.

В розділі 1 договору (з урахуванням додаткової угоди №2 до договору) сторонами було узгоджено порядок визначення кількості щомісячної поставки товару. Зокрема, кількість щомісячної поставки товару визначається після надходження засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою та погодження постачальником щомісячного письмового замовлення від покупця, поданого до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки та вважається отриманим постачальником з моменту передачі вказаним засобом зв'язку відповідно до п.п.12.9, 12.10 договору. В щомісячному письмовому замовленні зазначається кількість, асортимент товару, що має бути поставлений протягом наступного календарного місяця, умови поставки згідно з Інкотермс 2010, а також строки поставки та інша необхідна інформація. Постачальник зобов'язується протягом 3 календарних днів з дати отримання замовлення погодити його і в цей же строк в разі неможливості виконання замовлення в повній відповідності з побажаннями покупця постачальник повинен запропонувати/надати на розгляд покупцеві інші умови, максимально наближені до побажань покупці. При цьому, остаточні деталі поставки узгоджуються сторонами. Щомісячне замовлення покупця на поставку товару вважається погодженим постачальником і не вимагає додаткових підтверджень в разі, якщо протягом 3 календарних днів з моменту його отримання постачальник не надав жодних своїх письмових заперечень та/або пропозицій засобами факсимільного зв'язку. Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару в кількості, на умовах і в терміни, зазначені в підтвердженому замовленні.

В разі поставки товару на умовах FCA-Гостомель згідно Інкотермс 2010 покупець на підставі погодженого замовлення направляє факсом позивачу заявку на завантаження транспортних засобів, в якій зазначено номерні знаки транспортного засобу, прізвище, ім'я та по-батькові водія (експедитора), дату. Номер довіреності, і дату завантаження. Надіслана заявка повинна бути підписаною покупцем. Підпис скріплений печаткою покупця. Товар, вироблений за погодженим замовлення, але не вибраний в поточному місяці, повинен бути вивезений покупцем протягом 15 календарних днів наступного місяця (п.п.1.3, 1.4 договору в редакції додаткової угоди №2 від 13.05.2014р.).

Згідно з п.2.2 договору (з урахуванням додаткової угоди №2 від 13.05.2014р.) в разі поставки товару на умовах FCA-Гостомель згідно з Інкотермс 2010 обов'язок постачальника передати товар покупцеві вважається виконаним у момент завантаження у транспортний засіб покупця або перевізника покупця товару на складі постачальника та надання перевізнику покупця або покупцю документів, передбачених п.2.4 договору (дата поставки).

В разі поставки товару на умовах DAP-Донецьк згідно з Інкотермс 2010 датою поставки товару вважається дата прийняття товару покупцем на складі покупця, зазначена в товарно-транспортній накладній.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Згідно додатку №1 до договору Загальна специфікація №1 постачанню позивачем відповідачу підлягали, зокрема, пляшки скляні для пивної продукції під знаком для товарів та послуг Белый медведь (надалі - ВМ Osoboe 500 мл), ємністю 500 мл, зі скла зеленого кольору у кількості 40716760 штук ціною за 1000 штук без ПДВ 1340,91 грн. DAP-Донецьк, 1000 штук без ПДВ 1154,37 грн. FCA/Гостомель.

Сторонами підписано орієнтовний графік поставок товару на 2014р., згідно якого мали бути поставлені в загальній кількості 40716760 штук пляшок ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору, а саме: в січня - 567840; в лютому - 1548920; в березні - 4900000; в квітні - 5300000; в травні - 6500000; в червні - 7800000; в липні - 5000000; в серпні - 2300000; у вересні - 2300000; в жовтні - 1600000; в листопаді - 1100000; в грудні - 1800000.

Згідно з наданими до матеріалів справи замовленнями №09/01-1186 від 20.02.2014р., №09/01-204 від 01.04.2014р., №09/01-2305 від 28.04.2014р., №09/01-2305/1 від 23.05.2014р., №09/01-2506 від 25.06.2014р., від 21.07.20-14р., від 07.10.2014р. №09/01-06/10, №09/01-2114 від 27.10.2014р., №09/01-2612 від 26.11.2014р., відповідачем було замовлено у позивача пляшки ВМ Osoboe 500 мл зеленого кольору на березень 2014р. у кількості 4717440 штук, на квітень 2014р. - 8823360 штук, на травень 8998080 штук, на червень 2014р. 6027840 штук, на липень 2014р. 3494400 штук, на серпень 2014р. 2500000 штук, на жовтень 2014р. 1965600 штук, на листопад 2014р. 3980340 штук, на грудень 2014р. 1965600 штук, всього 42472660 штук.

За змістом наданих до справи інвентаризаційних описів запасів станом від 05.11.2016р., 02.12.2017р., складених позивачем у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 17.06.2015р. №572 Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації залишок пляшок становить 2409750 штук.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідач у відзиві на позов стверджує про ті обставини, що надані позивачем до справи копії інвентаризаційних описів не є належними доказами відмови відповідача від вибірки товару, виготовленого за погодженими замовленнями відповідача.

Проте, за змістом наданих до матеріалів справи первинних документів (видаткових накладних, актів на відвантаження, товарно-транспортних накладних) відповідачем на підставі договору поставки протягом 2014р. здійснювалось отримання у м.Гостомель (FCA/Гостомель) замовленого у позивача товару.

Даний товар має певні унікальні притаманні тільки йому властивості - скляна пляшка із нанесеним на неї торговим знаком відповідача, що обумовлює його непридатність для використання іншими виробниками пивної продукції.

Таким чином, враховуючи відсутність відповідного комерційного інтересу у інших виробників пивної продукції до даного товару, приймаючи до уваги повну відповідність між кількістю пляшок, визначених у замовленнях відповідача, отриманих відповідачем у позивача за договором поставки №2 від 17.02.2014р. згідно первинних документів та, відповідно, наявних на складах позивача, суд приймає до уваги надані до справи копії інвентаризаційних описів в якості належних доказів залишків товару, який відповідач не отримав.

Одночасно, враховуючи відсутність доказів укладання сторонами іншого договору ніж договір поставки №2 від 17.02.2014р., суд не приймає до уваги посилання відповідача на ті обставини, що наявні у справі замовлення не можуть вважатися належними замовленнями за договором №2 від 17.02.2014р.

При цьому, виходячи з того, що відповідних письмових заперечень продавця щодо отриманих замовлень до матеріалів справи не надано, враховуючи, що за умовами договору щомісячне замовлення покупця на поставку товару вважається погодженим постачальником і не вимагає додаткових підтверджень в разі, якщо протягом 3 календарних днів з моменту його отримання постачальник не надав жодних своїх письмових заперечень та/або пропозицій засобами факсимільного зв'язку, суд також залишає поза увагою посилання відповідача на відсутність з боку позивача погоджень відповідних замовлень.

Згідно із ст.689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до п.1.4 договору товар, вироблений за погодженим замовлення, але не вибраний в поточному місяці, повинен бути вивезений покупцем протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Таким чином, враховуючи наявність обов'язку відповідача вивезти товар протягом 15 календарних днів наступного місяця, виходячи з попередніх висновків суду щодо залишків даного товару на складах позивача, суд не приймає до уваги посилання відповідача на недоведеність позивачем факту відмови відповідача від вибірки товару, внаслідок чого свої зобов'язання щодо прийняття товару відповідач належним чином не виконав.

За приписом ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вказувалось вище, згідно п.7.1 договору за відмову від вибірки виробленого за погодженим щомісячним замовленням товару, покупець сплачує штраф в розмірі 10% від вартості невибраного товару.

Відповідачем згідно п.7.1 договору нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф 10% від вартості невибраного товару в сумі 333809,17 грн. (2409750 (залишок пляшок)*1154,37 грн. (вартість 1000 пляшок)/1000+20% ПДВ=3338091,73 грн. загальна вартість невибраного товару).

Розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, позов в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 333809,17 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення збитків суд виходить з наступного:

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст.20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України може бути відшкодування збитків.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків та моральної шкоди є одним із наслідків порушення зобов'язання.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаних статей, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

При цьому, обов'язок відшкодувати збитки настає, зокрема, у разі невиконання господарського зобов'язання, яким згідно із ст.173 Господарського кодексу України є зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Як вказувалось вище, в обгрунтування своїх вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 2451051,28 грн. позивач посилається на порушення виконання останнім своїх зобов'язань за договором №2 від 17.02.2014р. в частині виконання зобов'язання з прийняття у власність товару.

При цьому, збитками позивач вважає упущену вигоду в сумі 2451051,28 грн., яка розрахована шляхом відмінусування від вартості пляшок вартості склобою, який утвориться після розтарування та утилізації 2409750 пляшок; вартості відходів плівки поліетиленової та вартості відходів картонних.

За приписом ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як було встановлено вище, факт порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором від 17.02.2014р. №2 в частині виконання обов'язку прийняти товар доведений наданими до справи матеріалами.

Проте, за висновками суду, позивачем не доведено факту наявності збитків на суму 2451051,28 грн. та, відповідного причинного зв'язку між діями/бездіяльністю відповідача та збитками.

Так, за змістом ст.142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Тобто, прибуток визначається шляхом зменшення суми доходу на суму витрат.

Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Як встановлено, з урахуванням визначень поняття прибуток (доход), наданого у ст.142 Господарського кодексу України, сума збитків позивача не базується на даних його бухгалтерського та податкового обліку, а є лише розрахунком позивача, проведеним на підставі приблизної вартості складових ціни товару на момент здійснення такого розрахунку.

Одночасно, відповідно до ст.689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно із ч.4 ст.690 Цивільного кодексу України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Таким чином, наслідком невиконання покупцем свого обов'язку з прийняття товару є не виникнення збитків у продавця, а виникнення у продавця права вимагати прийняти товар та сплатити його вартість.

За таких обставин, враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення збитків підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод", м.Ірпінь до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Ефес Україна", м.Донецьк про стягнення:

- штрафу в сумі 333809,17 грн.;

- збитків в сумі 2451051,28 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Ефес Україна" (83059, Донецька область, м.Донецьк, Калінінський район, просп.Ілліча, буд.106, ЄДРПОУ 00377457) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" (08290, Київська область, м.Ірпінь, смт.Гостомель, пл.Рекунова, 2, ЄДРПОУ 00333888) штраф в сумі 333809,17 грн., судовий збір в сумі 5007,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 20.12.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 22.12.2017р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя О.В. Попов

Суддя С.С. Тарапата