Постанова

від 26.03.2018 по справі 905/2111/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 справа № 905/2111/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача): суддів: Стойка О.В., Зубченко І.В. , Попков Д.О , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Склярук С.І. Міненко А.О., за довіреністю; Прядко О.Д., за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна", м. Донецьк на рішення Господарського суду Донецької області від 20.12.2017 (повний текст складено та підписано 22.12.2017) у справі№ 905/2111/17 (головуючий Левшина Г.В., судді Попов О.В., Тарапата С.С.) за позовомПриватного акціонерного товариства "Ветропак гостомельський Склозавод", м. Ірпінь, Київська область доПриватного акціонерного товариства "Ефес Україна", м. Донецьк простягнення збитків та штрафу в розмірі 2 784 860,45 грн. В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року до господарського суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Ветропак гостомельський Склозавод", м. Ірпінь, Київська область (Позивач) із позовом до Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна", м. Донецьк (Відповідач) про стягнення штрафу в сумі 333 809,17 грн. та збитків в сумі 2 451 051,28 грн.

За змістом позовної заяви та пояснень в суді першої інстанції, Позивач вимагав стягнути з Відповідача штраф в розмірі 333 809,17 грн. та збитки в сумі 2 451 051,28 грн., у зв'язку з порушенням Відповідачем, як покупцем, обов'язку отримати узгоджений сторонами за Договором поставки товар у листопаді та грудні 2014 року, у зв'язку з чим на двох складах Позивача в місті Гостомель досі зберігаються 2409750 штук пляшок на суму 3 338 091,73 грн.

Як вказує Позивач, Відповідач замовив більшу кількість пляшок скляних для пивної продукції під знаком для товарів та послуг "Белый медведь" (надалі - ВМ Osoboe 500 мл), ємністю 500 мл, зі скла зеленого кольору, ніж було узгоджено за Договором, при цьому, частину замовленої та виготовленої продукції, зокрема, в кількості 2409750 штук (1275 палетів) пляшки Osoboe 500 мл зеленого кольору Відповідачем досі не вибрано.

Розмір штрафу в 10% від вартості невибраного товару на підставі п. 7.1 договору розрахований, виходячи з ціни товару в 1 154,37 грн. за 1000 штук без ПДВ згідно специфікації №1 додаткової угоди №2 від 13.05.2014 до договору поставки.

При цьому, збитками Позивач вважає упущену вигоду в сумі 2 451 051,28 грн., яка розрахована шляхом від'ємнення від вартості пляшок вартості склобою, який утвориться після розтарування та утилізації 2409750 пляшок; вартості відходів плівки поліетиленової та вартості відходів картонних.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, спростовуючи факт узгодження обсягу поставки продукції в листопаді та грудні 2014 року на яких наполягав Позивач та заперечував факт порушення господарського зобов'язання зі свого боку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2017 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача штраф в сумі 333 809,17 грн. та судовий збір в сумі 5 007,15 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення 333 809,17 грн. штрафу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного рішення по справі.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про узгодження сторонами умов поставки FCA-склад продавця в м. Гостомель саме спірного товару, оскільки такої умови надані Позивачем копії заявок не містять; судом проігноровано посилання Відповідача на недоведеність Позивачем факту відмови Відповідача від вибірки товару, на відсутність з боку Позивача погоджень відповідних замовлень. Також Відповідач вважає, що судом не надано оцінки аргументам щодо невідповідності наданих Позивачем копій замовлень вимогам договору щодо форми цих документів, зокрема, джерелам їх отримання. Відповідач спростовує висновок суду першої інстанції щодо продовження дії Договору на 2015 рік доводами про непідписання відповідної угоди зі свого боку, а також вказує на нез'ясування питання за який саме період та за якими саме замовленнями Відповідач відмовився отримувати товар.

Отже межами апеляційного оскарження рішення суду у даній справі є стягнення судом штрафу, рішення суду в частині відмови в задоволенні стягнення збитків сторонами не оспорюється.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на фактично встановлений між сторонами порядок виконання Договору, за яким відскановане замовлення Відповідача не містило місця поставки, а Позивач, не надаючи зауважень на замовлення, його приймав та виробляв відповідну кількість товару. При цьому за весь період жодного разу сторони не погоджували та не здійснювали поставку на умовах DAP - Донецьк. Також вважав безпідставними доводи заявника щодо ненадання судом мотивованої оцінки аргументам останнього.

Відповідачем надано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів у вигляді копій позовної заяви за № 07/30 від 05.01.2018, електронного листа від 16.12.2014 та актів списання від 28.10.2015, 27.07.2016, 15.12.2017, проте копію зазначеного клопотання, всупереч вимогам ухвали судової колегії від 05.02.2018, Відповідачем Позивачу не надіслано. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача вважав обов'язок надсилати копію клопотання іншій стороні таким, що не заснованим на процесуальному законі.

Неможливість подання вказаних доказів суду першої інстанції Відповідач обґрунтовує тим, що на момент слухання даної справи ці документи були у нього відсутні та надані Позивачем пізніше до матеріалів справи № 905/112/18.

Згідно до вимог ст.ст. 169, 262, 267 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом, у випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, проте, зазначена дія вчиняється з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Саме задля забезпечення дотримання такого права Позивача Відповідач вищенаведеною ухвалою був зобов'язаний направити йому копію вищенаведеного клопотання. Отже на стадії підготовки справи до розгляду зазначене клопотання Відповідача не могло бути розглянуто через відмову останнього надіслати копію клопотання іншому учаснику справи та неможливості, у зв'язку з цим, забезпечити відповідне процесуальне право останнього.

Згідно до вимог ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Оскільки таких доказів судовій колегія не надано, судова колегія вважає безпідставним та не вбачає підстав до задоволення клопотання Відповідача про приєднання додаткових письмових доказів.

Представник Позивача в судовому засіданні вважав рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та сторонами не оспорюються обставини укладення між сторонами 17.02.2014 договору поставки, за змістом якого Позивач зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність Відповідача, а Відповідач - оплатити та прийняти у власність в кількості, за ціною та в строки, визначені цим договором товар, зокрема, пляшки скляні для пивної продукції під знаком для товарів та послуг "Белый медведь" (надалі - ВМ Osoboe 500 мл), ємністю 500 мл, зі скла зеленого кольору, що відповідають затвердженому кресленню, що є невід'ємною частиною договору (далі - Договір) з наступними умовами:

- загальна кількість та асортимент товару, а також вартість окремого асортименту, загальна вартість товару з урахуванням податку на додану вартість, та періоди поставки визначаються в узгоджених сторонами загальних специфікаціях, які є додатком №1 і додатком №2 до Договору;

- кількість щомісячної поставки товару визначається після надходження засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою та погодження Позивачем щомісячного письмового замовлення від Відповідача поданого до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки та вважається отриманим Позивачем з моменту передачі вказаним засобом зв'язку відповідно до п.п.12.9, 12.10 Договору (п.1.3 Договору);

- щомісячне повідомлення повинно містить кількість, асортимент товару, що має бути поставлений протягом наступного календарного місяця, умови поставки згідно з Інкотермс 2010, а також строки та інше (п.1.3 Договору);

- відвантаження та доставка товару здійснюється автотранспортом на умовах FCA-Гостомель, (Київська область, смт. Гостомель, пл. Рекунова, 2) або DAP-Донецьк (м. Донецьк, пр. Ілліча, 106) відповідно до Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, якщо інше не зазначено в даному договорі, конкретні умови поставки товару зазначаються в щомісячних письмових замовленнях Відповідача (п.2.1 Договору);

- Позивач зобов'язаний здійснити поставку товару в кількості, на умовах і в термін, зазначені в підтвердженому замовленні Відповідача (п. 1.3 Договору);

- згідно п.7.1 Договору, за відмову від вибірки виробленого за погодженим щомісячним замовленням товару, Відповідач сплачує штраф в розмірі 10% від вартості невибраного товару.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу на підставі п. 7.1 Договору, суд першої інстанції дійшов висновку про доведення факту узгодження сторонами умов поставки спірного товару в м. Гостомель та наявність обов'язку Відповідача вивезти цей товар протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Такого висновку суд дійшов лише на підставі дослідження первинних документів (видаткових накладних, актів на відвантаження, товарно-транспортних накладних) на підставі договору поставки протягом листопаду-грудня 2014 року в частині здійснення поставок у м. Гостомель (FCA/Гостомель) замовленого у Позивача товару та з посиланням на ст. 526 ЦК України.

Також суд прийняв до уваги надані до справи копії інвентаризаційних описів в якості належних доказів залишків товару, який Відповідач не отримав.

Суд залишив поза увагою посилання Відповідача на відсутність з боку Позивача погоджень відповідних замовлень, за мотивами відсутності письмових заперечень продавця щодо отриманих замовлень за умовами Договору.

Суд не прийняв до уваги посилання Відповідача на недоведеність Позивачем факту відмови Відповідача від вибірки товару.

За приписом ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України, предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини щодо встановлення обов'язків Відповідача, як покупця за Договором, регулюються нормами Договору та Цивільного Кодексу України, зокрема, ст. 689, згідно до якої покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Проте, як вбачається з умов Договору, ним встановлений порядок узгодження обсягів та найменування товару, що має бути поставлений протягом спірних листопада та грудня 2014 року, зокрема, обов'язкове зазначення в замовленні однієї з двох визначених в п. 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 13.05.2014) умов поставок - умовах FCA-Гостомель, (Київська область, смт. Гостомель, пл. Рекунова, 2) або DAP-Донецьк (м. Донецьк, пр. Ілліча, 106) відповідно до Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, що містять взаємовиключні обов'язки сторін щодо забезпечення передання-отримання товару.

Таких умов надані Позивачем копії заявок не містять.

При цьому посилання Позивача та суду першої інстанції на вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України в обґрунтування покладення на Відповідача обов'язку здійснити отримання спірного товару в м. Гостомель на складі Позивача, а не в м. Донецьку на складі Відповідача, саме через застосування таких умов поставки в спірний період при поставці іншого аналогічного товару - є безпідставними, оскільки зазначена норма застосовується при відсутності відповідних умов в спірному Договорі, тоді як в даному Договорі умови поставки та порядок їх застосування чітко визначені .

Судова колегія зауважує, що висновки суду першої інстанції, а також доводи Позивача по справі щодо аналізу усталеної практики взаємовідносин між сторонами при виконані спірного Договору протягом строку його дії - не базуються на матеріалах справи, оскільки Позивачем надані первинні документи, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій лише за листопад 2014 року, докази фактичного виконання сторонами Договору за інші періоди в матеріалах справи відсутні .

Наявні в матеріалах справи копії листів-замовлень Відповідача за періоди березня-грудня 2014 року доказами фактичного виконання Договору в частині поставки-отримання товару не є, останнім не визнаються, проте через відсутність посилання на джерела одержання всупереч вимогам п.1.3 Договору, ідентифікувати їх як такі, що надіслані саме Відповідачем -не уявляється можливим.

Судова колегія вважає такими, що заслуговують на увагу доводи Відповідача щодо незбереження первинної бухгалтерської документації за 2014 рік через захоплення підприємства в м. Донецьку незаконними озброєними формуваннями, зазначені обставини є загально відомими.

Отже судова колегія вважає недоведеним факт узгодження сторонами конкретних умов поставки - FCA-Гостомель, (Київська область, смт. Гостомель, пл. Рекунова, 2), тобто наявності обов'язку Відповідача отримати спірний товар на складі Позивача саме в обсязі товару, на якому наполягає Позивач.

Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції залишені поза увагою доводи Відповідача щодо невідповідності зазначених заявок вимогам Договору та неможливості ідентифікувати їх з тими, що були дійсно направлені Відповідачем на виконання спірного Договору, мотивів з цього приводу рішення суду не містить.

Зазначені доводи Відповідача судова колегія вважає обґрунтованими за наступних підстав.

Вимогами п.п. 12.9, 12.10 Договору передбачені обов'язкові реквізити документів, якими сторони будуть обмінюватися під час виконання Договору - за допомогою електронної пошти або факсу - до яких відносяться, зокрема, наявності певно визначених електронних адрес, електронних повідомлень за зазначеними адресами або відповідні факсові позначки.

Таких реквізитів надані Позивачем повідомлення не містять взагалі, вони являють собою тільки ксерокопії листів за № 09/01 від 27.10.2014 та за №09/01 від 26.11.2014, за підписом провідного спеціаліста по закупкам Ляшенко А.В. (а.с. 50-51 т. 1).

Отже за змістом вищенаведених вимог Договору такі повідомлення не можуть слугувати належними доказами замовлення Відповідачем певного обсягу товару в межах цього Договору.

Крім того, зазначена в повідомленнях особа дійсно вказана в реквізитах до Договору у якості "контактної особи", проте у якості джерела прийняття-надходження документів в процесі виконання Договору без зазначення інших повноважень, зокрема, зміни умов Договору (п.п. 12.9, 12.10, 12.13, 13).

Разом з тим, згідно до змісту спірних заявок, обсяг продукції, що замовляється в спірні періоди листопада - грудня 2013 року, значним чином, в рази перевищує узгоджені за Договором у відповідні місяці поставки за Додатком №2 до Договору (а.с.33, т.1), проте доказів належного узгодження між сторонами нового обсягу поставок за Договором - матеріали справи не містять, Відповідачем таке узгодження заперечується.

Крім того, згідно до наданих самим Позивачем доказів фактичного виконання сторонами умов Договору в спірний період тільки листопада 2014 року (а.с. 8-224, т.2) у вигляді копій видаткових накладних, рахунків-фактур, які містять посилання на номери та дати замовлень, а також актів завантаження, - жодні з них не містять посилання на спірне замовлення № 09/01 від 27.10.2014, що надане Позивачем у якості узгодження обсягів поставок спірного товару у період листопаду 2014 року.

Навпаки, сторонами в листопаді 2014 року виконувались інші замовлення - замовлення від 20.10.2014 за №50112124, (а.с.8-107, т.2), від 10.11.2014 за №50115001 (а.с108-185, т.2), від 17.10.2014 за №50111955 (а.с.186-188, т.2), від 26.11.2014 за 50117395 (а.с189-224, т.2), які в матеріалах справи відсутні.

За таких підстав судова колегія розцінює ненадання копій замовлень з реквізитами Відповідача, що фактично виконувались сторонами в спірний період згідно наданих вищенаведених накладних та рахунків фактур - як бажання Позивача приховати належні докази дійсного узгодження обсягів поставки товару за Договором у спірний період.

Крім того, згідно до умов ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Будь-які докази повідомлення Позивачем Відповідача про наявність спірного обсягу товару, що відповідає вимогам зазначених норм - в матеріалах справи відсутні.

Вимогами п. 2.2 Договору, в редакції Додаткової угоди№2 від 13.05.2014, сторони узгодили, що в разі поставки товару на умовах FCA - Гостомель згідно Інкотермс 2010 обов'язок Позивача передати товар Відповідачу вважається виконаним у момент завантаження в транспортний засіб Відповідача або перевізника Відповідача товару на складі Позивача та надання перевізнику Відповідача або Відповідачу документів, передбачених п. 2.4 Договору.

Отже за таких умов відмова Відповідача від отримання спірного товару, поставка якого начебто узгоджена сторонами та якщо цей товар саме в спірний період був готовий до завантаження на складі Позивача повинна була документально зафіксована протягом дії Договору.

Проте таких доказів суду не надано.

Також сам факт виявлення надлишків неотриманого товару засвідчений лише 05 листопада 2016 року, згідно наданого Позивачем до позовної заяви акту інвентаризації (а.с. 51-77, т.1), тобто майже через два рокі після закінчення дії Договору, і виявлені такі надлишки не на складі Позивача, що узгоджений за Договором, а за іншою адресою.

Зазначені обставини ставлять під сумнів належне виконання Позивачем обов'язків продавця щодо підготовки товару до завантаження при обранні умов поставки FCA - Гостомель, якщо б відповідні кількість спірного товару та умови поставки були б дійсно узгоджені сторонами.

Електронне листування між контактними особами 16.12.-17.12.2014 щодо відновлення вивозу продукції в січні 2015 року за грудень 2014 року не є повідомленням в розумінні вищенаведених норм ст.664 ЦК України, а також Договору, не є належним доказом визнання Відповідачем господарського правопорушення та не свідчить про продовження дії Договору на 2015 рік.

Також жодний з наданих актів завантаження в листопаді 2014 року не містить посилання на відмову Відповідача завантажити спірний товар, про що зазначає Позивач у якості підстави позову.

За таких підстав судова колегія вважає, що доводи Позивача про вчинення порушення Відповідачем, у вигляді відмови від виконання свого обов'язку покупця отримати спірний товар не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, отже висновок суду першої інстанції про стягнення штрафу не базується на матеріалах справи та не підтверджений належними доказами.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2017 у справі № 905/2111/17 слід скасувати в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна", м. Донецьк на користь Приватного акціонерного товариства "Ветропак гостомельський Склозавод", м. Ірпінь, Київська область штрафу в сумі 333 809,17 грн., а також в частині розподілу судових витрат.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Ветропак гостомельський Склозавод", м. Ірпінь, Київська область до Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна", м. Донецьк про стягнення штрафу в сумі 333 809,17 грн. - відмовити в повному обсязі.

Підстав до виходу за межі вимог апеляційної скарги протягом розгляду справи згідно до вимог ч.4 ст.269 ГПК України не встановлено, отже в іншій частині судове рішення залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на Позивача, стягнувши з останнього на користь Відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 7 510,71 грн.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна", м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2017 у справі № 905/2111/17 скасувати в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна", м. Донецьк на користь Приватного акціонерного товариства "Ветропак гостомельський Склозавод", м. Ірпінь, Київська область штрафу в сумі 333 809,17 грн., а також в частині розподілу судових витрат.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Ветропак гостомельський Склозавод", м. Ірпінь, Київська область до Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна", м. Донецьк про стягнення штрафу в сумі 333 809,17 грн. - відмовити в повному обсязі.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2017 у справі № 905/2111/17 - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на Приватне акціонерне товариство "Ветропак гостомельський Склозавод", м. Ірпінь, Київська область.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ветропак гостомельський Склозавод", м. Ірпінь, Київська область на користь Приватного акціонерного товариства "Ефес Україна", м. Донецьк судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 7 510,71 грн.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 30.03.2018.

Головуючий (суддя-доповідач) О.В. Стойка

Судді: І.В. Зубченко

Д.О. Попков