Ухвала

від 26.12.2017 по справі 5016/2045/2012(3/87)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

26 грудня 2017 року Справа № 5016/2045/2012(3/87)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали заяви Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) про заміну сторони (стягувача) у справі

за позовом (стягувач): Акціонерного комерційного банку “Східно-Європейський банк” (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 17/5; 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2, оф. 1)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ РАЙС” (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 19),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕКА”(08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 17-А),

ІІІ особа без самостійних вимог на стороні позивача (стягувач): Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області (04070, м. Київ, Контрактова площа, 2-Б),

про: стягнення заборгованості в сумі 16042117,80 грн.,

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2017 року Національний банк України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою № 12-0007/80417 від 27.11.2017 про заміну сторони в порядку ст. 334 ГПК України, в якій просить суд здійснити заміну сторони (стягувача) Акціонерного комерційного банку “Східно-Європейський банк” її правонаступником – Національним банком України у справі № 5016/2045/2012(3/87).

Суд, ознайомившись з матеріалами поданої заяви, дійшов висновку про повернення її заявнику без розгляду, з наступних причин:

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 326, абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

За змістом статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені в статті 170 ГПК України.

Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи – підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Крім того, виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про виконавче провадження”, враховуючи можливість застосування судом аналогії закону (ч. 10 ст. 11 ГПК), заяву про заміну сторони виконавчого провадження слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. При цьому, заява має також відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим частиною 2, пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 162 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 164 ГПК і за необхідності – у частині п'ятій названої статті.

Частиною 2, пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено такі вимоги до позовної заяви: позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, та повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

У відповідності до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до змісту статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Так, заява № 12-0007/80417 від 27.11.2017 не підписана заявником, про що Відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено відповідний акт від 21.12.2017, що є самостійною підставою для повернення заяви заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 170 ГПК).

Також при дослідженні матеріалів заяви № 12-0007/80417 від 27.11.2017, судом встановлено, що заява не відповідає й іншим вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки в ній: не вказано поштового індексу та ідентифікаційного коду заявника, а також повного найменування відповідача (п. 1 ч. 1 ст. 170 ГПК, п. 2 ч. 3 ст. 162); невірно вказано прізвище та ініціали судді (п. 3 ч. 1 ст. 170 ГПК); до неї не додано доказів надіслання учасникам справи копії заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК).

Таким чином, враховуючи також обмежений процесуальний строк розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, у відповідності до положень процесуального законодавства наявність доказів надіслання копії заяви та доданих до неї документів учасникам справи є обов'язковою умовою при зверненні до господарського суду з відповідною заявою. Це зумовлено необхідністю забезпечення конституційних засад змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом, які передбачені приписами пунктів 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статтями 7, 13 Господарського процесуального кодексу України. При прийнятті заяви до розгляду суд має бути впевнений у тому, що зазначені засади не порушені заявником, оскільки отримання заяви і доданих до неї документів усіма учасниками справи є обов'язковою передумовою розгляду заяви судом.

За таких обставин, недодержання заявником вимог ст. ст. 162, 164, 170, 172 ГПК України є підставою для застосування судом ч. 4 ст. 170 ГПК України – повернення заяви про заміну сторони виконавчого провадження без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 170, 172, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Повернути Національному банку України заяву № 12-0007/80417 від 27.11.2017 про заміну сторони без розгляду.

Додаток (лише на адресу заявника):

- заява № 12-0007/80417 від 27.11.2017 з доданими до неї документами на 10-ти арк.;

- акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2017 на 1-ому арк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

          Суддя                                                                      О.Г. Смородінова