Постанова

від 21.12.2017 по справі 922/1388/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2017 р. Справа № 922/1388/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 05.05.2015р.,

від 1-го відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 31.10.2017р.,

від 2-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" (вх.№2986 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2017р. у справі №922/1388/17, (суддя Новікова Н.А.), прийнятого о 14:27 год. в м. Харкові, повний текст рішення складено 14.09.2017р.,

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект", м.Київ,

до 1-го відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум", м.Київ,

2-го відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія", м. Первомайськ, Харківська обл.,

про стягнення 626048,03 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» , ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Первомайська хімічна компанія» , в якому просило стягнути з ТОВ «Первомайська хімічна компанія» та ТОВ «Голден Деррік» за договором підряду №2407-2013 від 24 липня 2013 року солідарно 2000,00 грн. - частину суми зобов'язання в межах договору поруки від 23.07.2013р.; стягнути з ТОВ «Голден Деррік» за договором №2407-2013 від 24 липня 2013 року 626048,03 грн., з яких: сума заборгованості у розмірі 316479,00 грн., три відсотки річних у розмірі 27208,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 282360,51 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач з посиланням на ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 527, 530, 543, 553-555, 610, 612, 625, 626, 628, 837, 854 Цивільного кодексу України, вказує на неналежне виконання першим відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №2407-2013 від 24.07.2013р. щодо своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 316479,00 грн., на яку нараховано три відсотки річних та інфляційні втрати відповідно до ст.625 ЦК України. Зважаючи на те, що 24.07.2013р. між позивачем та другим відповідачем було укладено договір поруки, за умовами якого ТОВ «Первомайська хімічна компанія» поручилося перед ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» за виконання першим відповідачем зобов'язань за договором підряду №2407-2013 від 24 липня 2013 року, виконання зобов'язань ТОВ «Голден Деррік» відповідно до положень договору поруки частково забезпечується, а саме на суму 2000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09.2017р. у справі №922/1388/17 у позові відмовлено.

Обґрунтовуючи прийняте у справі рішення, місцевий господарський суд з посиланням на положення ст.ст. 11, 627, 629, 509, 837, 839, 844, 854 ЦК України, ст.ст.174,193ГК України зазначає про підтвердження матеріалами справи суми, яка не сплачена 1-м відповідачем у справі за договором від 24.07.2013р. № 2407-2013, в розмірі 358700,00 грн. Зважаючи на звернення ТОВ "Газінвестпроект" з позовом до суду 14.04.2017р., про що свідчить відмітка поштового штемпелю на конверті, в якому позовну заяву було надіслано до господарського суду поштою, господарський суд дійшов висновку про сплив строку позовної давності до спірних правовідносин, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "олден Деррік" боргу в розмірі 626048,03 грн., що в свою чергу виключає і задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 2000,00 грн. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що зі змісту наданого листа ТОВ "Голден Деррік" від 23.01.2014р. № 65 не вбачається, що першим відповідачем визнається заборгованість договором підряду, оскільки не містить визначеної боржником суми боргу за договором, у зв'язку з чим наданий документ не може бути обставиною переривання строку позовної давності до спірних правовідносин.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2017р. у справі № 922/1388/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що оскільки листом від 23.01.2014р. № 65, направленим на адресу ТОВ "БПК "Газінвестпроект", ТОВ "Голден Деррік" гарантував оплату за надані послуги при виконанні договору від 24.07.2013р. № 2407-2013 в строк до 15.04.2014р., таким чином, вказаний документ є письмовим зверненням боржника до кредитора щодо гарантування сплати боргу, з яким погодився позивач, та обставиною для переривання строку позовної давності до заявлених позовних вимог. Крім того, перший відповідач зазначає про те, що оскільки ТОВ "БПК "Газінвестпроект" 27.01.2014р. у відповідь на лист від 23.01.2014р. № 65 надав відповідь ТОВ "Голден Деррік", якою визнав та не заперечував проти сплати заборгованості за надані послуги при виконанні договору № 2407-2013 від 24.07.2013р. та договору № 2309-2013 від 23.09.2013р. на загальну суму 1351290,00 грн. в строк до 15.04.2014 року, чим фактично погодив зміну строку виконання зобов'язань ТОВ "Голден Деррік" за договором до 15.04.2014р., звернення з позовом до суду (14.04.2017р.) відбулось в межах строку позовної давності.

В судовому засіданні представником позивача надано для огляду суду оригінали первинних документів, якими обґрунтовує наявну заборгованість за договором підряду за №2407-2013 від 24.07.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить суд рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2017р. у справі №922/1388/17 залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції у справі зазначає, що у зв'язку з різницею між сумою заборгованості за договором № 2407-2013 від 24.07.2013р. станом на 23.01.2014р. та сумою, вказаною в листі ТОВ "Голден Деррік" за вих.№ 65, даний лист не є обставиною, яка свідчить про визнання останнім свого боргу за договором, та впливає на перебіг позовної давності за спірними правовідносинами. При цьому, відповідач вказує, що ТОВ "Голден Деррік" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, на підставі якого порушена справа з номером 922/1388/17, лише 26.04.2017р., тобто пізніше дати, з якою позивач пов'язує переривання перебігу строку позовної давності - 14.04.2017р. Також, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" вказує, що оскільки договір підряду від 24.07.2013р. № 2407-2013 передбачає надання виробничо-технологічних послуг, які відповідно до п. 1.1-1.2 договору складаються з послуг з інжинірингу бурового розчину та послуги з поставки хімічних реагентів, з різними умовами оплати, вчинення 1-м відповідачем дій щодо проведення оплати з певним призначенням платежу не в кожному випадку впливає на перебіг строку позовної давності щодо всіх зобов'язань за договором.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" подано копію листа від 28.11.2017р. про проведення звірки взаємних розрахунків з поштовою квитанцією про його направлення (вх.№ 12971 від 14.12.2017р.).

На підставі протоколів автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.11.2017р. у зв'язку перебуванням судді Камишевої Л.М. на навчанні та тимчасовою непрацездатністю судді Бородіної Л.І. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" подано клопотання про проведення судової експертизи для встановлення дійсності печатки ТОВ "Газінвестпроект" на оригіналі видаткової накладної від 03.12.213р. № РН-0000502 та акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.09.2013р. № ОУ-0000019, а також приналежності підпису на вказаних документах представнику першого відповідача, уповноваженого на вчинення відповідних дій.

Судова колегія, розглянувши заявлене клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Клопотання першого відповідача про призначення у справі судової експертизи заявлене на стадії судових дебатів, після закінчення розгляду судом заяв та клопотань, заявлених учасниками справи, а також дослідження обставин справи та доказів у справі, без обґрунтування неможливості дослідження відповідних доказів на предмет дійсності їх оригіналів у визначений строк.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу першим відповідачем в заперечення проти доводів апеляційної скарги вказано обставину спливу строку позовної давності щодо заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за договором підряду від 24.07.2013р. № 2407-2013 та не було висловлено жодних заперечень щодо дійсності первинних документів, на підставі яких господарський суд визначив заборгованість позивача за договором. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, наданий оригінал видаткової накладної від 03.12.2013р. № РН-0000502 та акту здачі-прийняття робіт від 02.09.2013р. № ОУ-0000019 були предметом розгляду господарського суду першої інстанції та не оспорені в установленому порядку з боку першого відповідача у справі.

За таких обставин, судова колегія зазначає про необґрунтованість заявленого у справі клопотання про призначення судової експертизи, як такого, що заявлене з порушенням порядку вчинення стороною відповідних процесуальних дій, а також без належного обґрунтування поважності причини неможливості його подання в установлений для подання доказів строк, що виключає правові підстави для його задоволення.

На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судовою колегією було встановлено, що юридична особа з кодом ЄДРПОУ 35251246 має назву ТОВ "Іст Юроуп Петролеум", у зв'язку з чим ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017р. задоволено клопотання першого відповідача про зміну назви сторони у справі з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" на ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум".

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2017р. у справі № 922/1388/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2017р. у справі № 922/1388/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника другого відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та першого відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

24 липня 2013 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» (іменоване - підрядник) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» (іменоване - замовник) укладено договір підряду №2407-2013, в відповідно до п. 1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами надати виробничо-технологічні послуги при бурінні свердловини №27 Сахалінська з використанням власних матеріалів.

Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в розмірі та на умовах даного договору з урахуванням п.п. 1.1., 1.2., 1.3. п.1 договору підряду.

Згідно з п.п. 1.7 п.1 договору підряду, перелік і кількість хімічних реагентів та матеріалів, що вказані в Специфікації (Додаток №2) є такими, що плануються. В процесі проводки свердловини може виникнути необхідність в додатковому забезпеченні хімічними реагентами та матеріалами для найбільш ефективної обробки бурових розчинів. Перелік і кількість хімічних реагентів та матеріалів письмово узгоджується з замовником і додатково забезпечується підрядником (у порядку згідно глави 4 даного договору).

Так, у Специфікації, що є додатком №2 до договору підряду зазначено хімічних реагентів та матеріалів для бурових розчинів на загальну суму 1223600,00 грн.

У п.п.2.1. п.2 договору підряду сторони домовились, що вартість (попередня) послуг за цим договором визначається згідно розцінок, вказаних в додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору, та фактично об'єму наданих послуг. Всі ціни вказані без ПДВ. Замовник додатково сплачує підряднику ПДВ за ставкою ПДВ у відповідності до українського законодавства. Вартість послуг визначається відповідно об'єму фактично виконаних робіт та зазначається в акті здачі-приймання послуг з урахуванням ПДВ. Акт здачі-приймання виконаних послуг складає підрядник.

Із наданого суду попереднього кошторису вбачається, що загальна вартість робіт інженера з бурових розчинів (120 діб) та хімреагентів та матеріалів для бурових розчинів складає 1607600,00 грн.

Відповідно до п.п. 2.3 договору підряду кінцева вартість послуг визначається в залежності від фактичного об'єму наданих персоналом послуг (перебування на свердловині), фактичній кількості використання хім. реагентів та матеріалів та плати за використанні (надання послуг) польової лабораторії.

Сторони у п.п.3.1. п.3 договору підряду дійшли згоди, що розрахунки по даному договору здійснюються замовником в наступному порядку: - оплата хім. реагентів, наявність яких забезпечує підрядник здійснюється замовником шляхом 70% попередньої оплати необхідних хім. реагентів, необхідність яких узгоджена сторонами, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від підрядника; - повний розрахунок за хім. реагенти здійснюється Замовником за фактом їх використання, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунки-фактури від підрядника, що складається підрядникам на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт та добових рапортів кредитора; - оплата вартості наданих підрядником послуг, що передбачені цим договором, здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку фактури, що складається підрядником на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт та калькуляційного розрахунку підрядника.

У п.п.8.1 договору підряду зазначено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Для забезпечення виконання ТОВ «Голден Деррік» зобов'язань за договором підряду, 24 липня 2013 року між ТОВ «Первомайська хімічна компанія» (відповідач-2, поручитель) та ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» (позивач, кредитор) було укладено договір поруки, за яким поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ «Голден Деррік» зобов'язань, що виникли за договором підряду №2407-2013 від 24 липня 2013 року, який було укладено між кредитором та боржником, в межах 2000,00 грн. (п.1 договору поруки).

Пунктом 2 вказаного договору передбачено, що у випадку порушення боржником зобов'язань за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Як стверджує позивач та вбачається із матеріалів справи ним за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000026 від 31.10.2013, №ОУ-0000006 від 31.01.2014, №ОУ-000003 від 31.01.2014, та видатковими накладними №РН-0000291 від 09.08.2013, №РН-0000508 від 03.12.2013 та №РН-0000528 від 20.12.2013 було виконано роботи (надано послуги) та поставлено хімічні реагенти на суму 509160,11 грн. (а.с. 123-134).

Позивач зазначає про частково здійснення 1-м відповідачем оплати виконаних за договором підряду робіт та поставлених хімічних реагентів, у зв'язку із чим у 1-го відповідача виникла заборгованість у розмірі 316479,00 грн., яку останній не сплатив, що й стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.1, 2).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

У ст.843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з приписами ч.1, 2 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, сума боргу заявлена до стягнення позивачем становить 316479,00 грн., позивач у судовому засіданні в суді першої інстанції зазначив, що сума основного боргу відповідача-1 за договором підряду становить 315720,00 грн.

Зважаючи на здійснення першим відповідачем оплати з посиланням на договір, а не конкретні акти виконаних робіт, а також приймаючи до уваги пояснення першого відповідача (т.1, а.с. 179), судом першої інстанції було досліджено оригінали первісних бухгалтерських документів - актів виконання робіт та видаткових накладних, складених на виконання договору підряду № 2407-2013 від 24.07.2017р. та документів про оплату за договором.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, на підставі дослідження доказів, що містяться у матеріалах справи та були надані відповідно сторонам, місцевим господарським судом встановлено, що сума, яка не сплачена першим відповідачем за договором підряду, складає 358720,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження наявної заборгованості за договором підряду № 2407-2013 від 24.07.2017р. в розмірі 358720,00 грн., зазначаючи про наявність правових підстав для її стягнення лише в розмірі 316479,00 грн., з огляду на наступне.

На підтвердження факту виконання умов договору підряду щодо надання послуг та поставляння хімічних реагентів при виконанні сервісних робіт на свердловині Сахалінська №27 позивачем надано наступні видаткові накладні: №РН-0000274 від 26.07.2013 на суму 216400,00 грн., №РН-0000275 від 29 липня 2013 на суму 53300,00 грн., № РН-0000291 від 09.08.2013 на суму 73200,00 грн., №РН-0000502 від 03.12.2013 на суму 202960,00 грн., № РН-0000508 від 03.12.2013 на суму 202960,00 грн., № РН-0000528 від 20.12.2013 на суму 32400,00 грн., №РН-0000543 від 18.01.2014 на суму 152600,00 грн. та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000011 від 31.07.2013 на суму 34200,00 грн., № ОУ-0000016 від 02.09.2013 на суму 99200,00 грн., № ОУ-0000019 від 02.09.2013 на суму 99200,00 грн., № ОУ-0000018 від 02.10.2013 на суму 96000,00 грн., № ОУ-0000026 від 31.10.2013 на суму 99200,00 грн., № ОУ-0000036 від 31.12.2013 на суму 99200,00 грн.,№ ОУ-0000006 від 31.01.2014 на суму 15000,00 грн., № ОУ-0000003 від 31.01.2014 на суму 86400,11 грн., на загальну суму 1562220,00 грн.

Як вже зазначалось, оригінали вказаних документів були предметом розгляду господарським судом як першої інстанції, так і апеляційної інстанції, за формою складення відповідають ознакам первинних документів, визначення яких надано в статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме мають посилання на господарську операцію за договором, кількість та ціну виконаних робіт (товару), найменування сторін договору (підпис представників підрядника та замовника, печатки юридичних осіб), що не спростовано сторонами у справі в ході розгляду справи.

В свою чергу, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем-1 було здійснено оплату вказаних робіт (наданих послуг) за договором підряду на загальну суму 1203500,00 грн., що підтверджуються наданими відповідачем належним чином завіреними копіями виписок з рахунку ТОВ «Голден Деррік» , правонаступником якого є ТОВ "Іст Юроуп Петролеум", в ПАТ «Полтава-банк» , а саме: від 25.07.2013 на суму 215700,00 грн., від 04.09.2013 на суму 50000,00 грн., від 11.10.2013 на суму 200000,00 грн., від 16.10.2013 на суму 75000,00 грн., 05.12.2013 на суму 50000,00 грн., 21.01.2014 на суму 152600,00 грн., від 12.02.2014 на суму 99200,00 грн., від 20.02.2014 на суму 100000,00 грн., 27.02.2014 на суму 200000,00 грн., 06.03.2014 на суму 11000,00 грн.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем, який встановлено судом складає 358720,00 грн., а сума боргу, яка заявлена до стягнення позивачем становить 316479,00 грн.

В свою чергу, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК (в редакції Закону, яка діяла станом на момент розгляду справи в господарському суді першої інстанції) з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Зважаючи на те, що матеріали справи не містять письмової заяви позивача про зміну предмету позову, подану з дотриманням порядку, встановленого ст. 54 ГПК України, а також вимоги апеляційної скарги щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, судова колегія дійшла висновку, що сума боргу 316479,00 грн. підтверджується матеріалами справи, а позовні вимоги розглядаються саме в сумі заявленої позивачем до стягнення.

Пунктом 3 укладеного між сторонами договору визначено порядок розрахунків між сторонами. Так, відповідно до п.п. 3.1 визначено, що повний розрахунок за хім. реагенти здійснюється замовником за фактом їх використання, протягом 10 (десяти) банківський днів з моменту отримання рахунку-фактури від підрядника, що складається підрядником на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт та добових рапортів підрядника; оплата вартості наданих підрядником послуг, що передбачені цим договором, здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку фактури, що складається підрядником на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт та калькуляційного розрахунку підрядника.

Суд першої інстанції, погоджуючись з сумою заборгованості, зазначив, що лист ТОВ "Голден Деррік" від 23.01.2014р. № 65 не є свідченням про визнання першим відповідачем свого боргу, оскільки з наданого документу не вбачається чи визнає перший відповідач заборгованість за договором підряду, яка є предметом розгляд у цій справі, та не надає можливість встановити, яку саме суму заборгованості боржник визнає за спірним договором, що виключає наявність підстав для переривання строку позовної давності.

Разом з тим, оскільки строк позовної давності щодо сплати першим відповідачем коштів за договором підряду на підставі рахунку-фактури № СФ-0000112 від 09.08.2013р. - почав перебіг 24.08.2013р. та сплив 24.08.2016р., на підставі рахунку-фактури № СФ-0000181 від 31.10.2013р. - почав перебіг 15.11.2013 і сплив 15.11.2016р.; на підставі рахунку № СФ-0000224 від 03.12.2013р. - почав перебіг 18.12.2013р. і сплив 18.12.2016р., на підставі рахунку-фактури № СФ-0000235 від 20.12.2013р. - почав перебіг 07.01.2014р. і сплив 07.01.2017р., на підставі рахунку-фактури № СФ-0000017 від 31.01.2014р. - почав перебіг 15.02.2014р. і сплив 15.02.2017р., на підставі рахунку-фактури № СФ-0000012 від 31.01.2014р. - почав перебіг 15.02.2014р. і сплив 15.02.2017р., господарський суд зазначає, що звернення позивача з даним позовом до суду 14.04.2017р. свідчить про пропуск строку позовної давності до заявлених вимог, як підстави для відмови в задоволенні позову.

Проте, судова колегія не погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

При досліджені судом обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, вчинені боржником відповідних дій, до яких зокрема відноситься письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу.

Зі змісту листа від 23.01.2014р. № 65 вбачається, що ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" було гарантовано оплату за надані послуги при виконанні договору № 2407-2013 від 24.07.2013р. та договору № 2309-2013 від 23.09.2013р. на загальну суму 1351290,00 грн. в строк до 15.04.2014р. (т.1, а.с. 135).

Тобто, вказаними діями перший відповідач, фактично, визнав обов'язок перед позивачем за договором № 2407-2013 від 24.07.2013р. щодо сплати боргу за надані послуги, визначивши при цьому гарантований строк (15.04.2014р.) його добровільної сплати.

В свою чергу, позивачем на адресу відповідача було направлено лист-відповідь від 27.01.2014р., зі змісту якого вбачається добровільне погодження відповідачем строку сплати заборгованості за надані послуги при виконанні договору від 24.07.2013р. № 2407-2013 та договору від 23.09.2013р. № 2309-2013 на загальну суму 1351290,00 грн. - до 15.04.2014р. (т.2, а.с. 62, 63). Зважаючи на те, що вказаний лист було надано першим відповідачем до суду апеляційної інстанції на стадії дослідження доказів, судова колегія дійшла висновку про істотне значення вказаного документу для правильного вирішення судової справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне прийняття вказаний документ в якості належного доказу у справі.

Судова колегія зазначає, що з вказаного листування вбачається спрямованість волевиявлення сторін на зміну строку виконання зобов'язань зі сплати вартості виконаних робіт за договором, за наслідками спливу якого має місце порушення прав позивача щодо отримання відповідної оплати.

При встановленні обставин щодо оформлення волевиявлення сторін договору щодо зміни строків виконання зобов'язань з оплати наданих послуг за договором від 24.07.2013р. № 2407-2013, судова колегія виходить з наступного.

Грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Статтями 626, 627, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 3 ст. 639 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір, в тому числі в тій його частині, яка стосується строку виконання грошових зобов'язань, може бути укладено не лише шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, а й у спрощений спосіб шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами, телефонограмами та іншими документами, якщо із зазначених документів вбачається, що сторони погодили умови стосовно такої відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо в оферті, надісланій другій стороні у письмовій формі (проект договору, лист, телетайпограма тощо), не вказаний строк для відповіді, оферта вважається зобов'язаним зроблено. Ним пропозицією протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений - протягом необхідного часу для одержання акцепту. Такий час залежить від характеру договору, який укладається, строків проходження кореспонденції між сторонами, організації діловодства в установах та інших чинників. Нормально необхідний час має обраховуватись, виходячи з принципу справедливості, добросовісності та розумності. Тобто це той мінімально необхідний час, протягом якого за звичайних умов адресат оферти має можливість ухвалити рішення про прийняття отриманої пропозиції або її відхилення і для повідомлення про це іншої сторони.

Згідно з умовами п. 7.4 договору визначено, що сторони за взаємною згодою можуть вносити зміни і доповнення до даного договору, які дійсні лише в письмовій формі за підписом обох сторін.

Зважаючи на факти надіслання першим відповідачем на адресу позивача щодо гарантування оплати за договором від 24.07.2013р. № 2407-2013 у визначений строк, погодження позивачем відповідних умов в письмовій формі за підписом уповноваженої особи від імені юридичної особи, виходячи з положень ст.ст. 173 та 181 ГК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що дії сторін є проявом зовнішнього взаємного волевиявлення у формі внесення змін до договору, на підставі яких між сторонами у даній справі виникли господарські зобов'язання щодо іншого строку оплати заборгованості за договором підряду від 24.07.2013р. №2407-2013, з якого мало місце порушення прав позивача щодо своєчасної оплати за договором та наявності правових підстав для нарахування договірних санкцій, визначених сторонами.

Судова колегія також зазначає про те, що оскільки проведеним між сторонами листуванням фактично змінено умови договору щодо строку виконання зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт, обставини визнання позивачем листом ТОВ "Голден Деррік" № 65 від 15.01.2014р. боргу за договором, як підстави для переривання строку позовної давності, не мають правового значення для спірних правовідносин, оскільки мали місце до початку перебігу строку позовної давності (з 15.04.2014р.).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, саме з 15.04.2014р. вважається таким, що настав строк виконання всіх його грошових зобов'язань за договором від 24.07.2013р. № 2407-2013 в силу письмової домовленості обох сторін договору.

Водночас, першим відповідачем в господарському суді першої інстанції було заявлено про застосування спливу строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за вказаними позивачем актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та видатковими накладними, відповідно, зазначив, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про переривання строку позовної давності. На думку 1-го відповідача, лист № 65 від 15.01.2014р. за своїм змістом не є документом, за яким відповідач-1 визнає заборгованість, стягнення якої є предметом розгляду по справі № 922/1388/17. У випадку, якщо позивач і вважає цей лист дією боржника, яка підтверджує визнання ним свого боргу, то навіть в цій ситуації позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності - 26.04.2017р.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне, законодавством України не передбачено чітко визначеної форми заяви про застосування позовної давності, у зв'язку із чим клопотання відповідача про пропуск строку позовної давності та його прохання про відмову у позові визнано заявою про застосування позовної давності, заявлену у відповідності до ст. 267 ЦК України, частиною 3 якої встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Загальне правило про початок перебігу позовної давності міститься у ст.261 ЦК України, відповідно до якого встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначається в постанові Верховного Суду України від 03.02.2016р. у справі № 6-75цс15, формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не лише з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб. Що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо по порушення її права, покладається на позивача. Для вимоги про неналежне виконання зобов'язання початок перебігу позовної давності обумовлюється виникненням у кредитора права на вимогу від боржника виконання останнім зобов'язання.

В свою чергу, ця вимога виникає зі спливом строку виконання обов'язку боржника, позначеного в договорі (ч. 1 ст. 530 ЦК України), або зі спливом пільгового строку, якщо в зобов'язанні строк виконання не визначений (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Згідно з п.4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» , якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків.

Як наслідок, змінюється й строк захисту цього права - позовна давність, перебіг якої починається вже не з наступного дня, позначеного як строк виконання договору, оскільки цю умову вже змінено, а з наступного дня, зазначеного у в листі від щодо строку погашення зобов'язання з оплату виконаних робіт та поставленого товару.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 ГПК України (в редакції Закону, станом на монету подання позов) процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Суд апеляційної інстанції вказує, що починаючи саме з 15.04.2014р. має місце порушення прав позивача у справі та має бути розпочате обчислення трирічного строку позовної давності.

Посилання ТОВ "Іст Юроуп Петролеум" на звернення позивача з позовом до суду лише 26.04.2017р. (поза межами визначеного строку на судовий захист порушеного права) не підтверджується матеріалами справи, оскільки з календарного штемпелю, який міститься на конверті, в якому позов було здано на пошту (т.1, а.с. 149), вбачається звернення ТОВ "Газінвестпроект" до господарського суду 14.04.2017р., тобто, в межах трирічного строку позовної давності для стягнення 316479,00грн. основного боргу.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Газінвестпроект" в частині стягнення з ТОВ "Іст Юроуп Петролеум" заборгованості за виконані роботи за договором підряду №2407-2013 від 24.07.2013р. в розмірі 316479,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, рішення господарського суду першої інстанції в цій частині - скасуванню.

Відповідно до приписів статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 612 цього Кодексу закріплює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р., відповідно до якого індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань зі сплати вартості поставленого товару підтверджується матеріалами справи. Відповідно, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період на встановлений розмір заборгованості, колегія судів апеляційного господарського суду дійшла висновку, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі грн.

Відповідно, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 03.06.2014р. по 13.04.2017р. на заборгованість за договором підряду від 24.07.2014р., в межах визначеного позивачем періоду, колегія судів апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення заявлених вимог та належних до стягнення 3% річних у розмірі 27208,52грн. та інфляційних втрат у розмірі 282360,51грн.

Щодо вимог позивача в частині стягнення солідарно суму заборгованості в розмірі 2000,00 грн. з обох відповідачів у справі, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2013р. між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" (іменоване - поручитель) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестипроект" укладено договору поруки, відповідно до п. 1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Голден Дерік" зобов'язань, що виникли за договором підряду №2407-2013 від 24.07.2013р., який було укладено між кредитором та боржником в межах 2000 (двох тисяч) гривень.

У випадку порушення боржником зобов'язань за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 2 договору).

Згідно з п. 2.3 договору поручитель відповідає перед кредитором за належне і своєчасне виконання боржником зобов'язань за основним договором на суму, що дорівнює 2000 (двом тисячам) грн. 00 коп.

В разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов'язань по основному договору, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання обов'язків, визначених п. 1 та 2 даного договору. Поручитель не пізніше 2-х робочих днів після одержання повідомлення чи вимоги, зобов'язаний вжити заходів до виконання обов'язків, визначених п. 1 та 2 даного договору (п. 3.1, 3.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором підряду наприкінці спливу трирічного терміну з дня настання строку оплати виконаних позивачем робіт підписаними обома сторонами актами здачі-приймання робіт.

Згідно з частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 Цивільного кодексу України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України застосовуються поняття "пред'явлення вимоги" та "пред'явлення позову", як умови чинності поруки.

Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку (статті 61, 64 Господарського процесуального кодексу України, стаття 122 ЦПК України) протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення вартості виконаних робіт періодичними платежами), або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо вартість виконаних робіт повинна бути сплачена одноразовим платежем).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 17.09.2014р. у справі №6-53цс14.

Зважаючи на те, що умовами договору поруки від 24.07.2013р. не визначено строку її дії, а кредитором не було реалізовано своє право на пред'явлення відповідно ї вимоги до спливу шестимісячного терміну з моменту настання строку виконання основного зобов'язання, порука за вказаним договором є такою, що припинилась, у зв'язку з чим в позові ТОВ "Газінвестпроект" до ТОВ "Первомайська хімічна компанія" слід відмовити.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду винесено з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2017р. у справі №922/1388/17 - скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги у справі покладається на 1-го відповідача.

Керуючись статтями 253, 254, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2017р. у справі №922/1388/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" (62122, Харківська область, село Шуби, вул. Центральна, буд. 30, код ЄДРПОУ 34073367) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 25, код ЄДРПОУ36470766) 316479,00 грн. боргу, 27182,51 грн. 3% річних, 282360,51 грн. інфляційних нарахувань, 9390,72 грн. судового збору за подання позову.

В задоволенні позову ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія", м. Первомайськ, Харківська область, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум" (62122, Харківська область, село Шуби, вул. Центральна, буд. 30, код ЄДРПОУ 34073367) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна компанія "Газінвестпроект" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 25, код ЄДРПОУ36470766) 10329,79 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26.12.2017р.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко