Ухвала

від 22.12.2017 по справі 2а-13596/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-13596/10/2670                                                                               УХВАЛА   22 грудня 2017 року                                                                                            м. Київ           Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В : Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем 27.11.2017 року подано апеляційну скаргу (копія постанови отримана апелянтом – 15.11.2017 року). Перевіривши апеляційну скаргу на додержання вимог процесуального законодавства, що діяли до набрання чинності новою редакцією КАС України згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України. Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянтом зазначених вимог законодавства не виконано. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Вищезазначений адміністративний позов подано у вересні 2010 року. Відповідно до підпунктів 1,2 пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень КАС України (в редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги), до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту. Як вбачається із платіжного доручення доданого до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн. Отже, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: 3,40 *110% = 3,74 грн. Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було. При цьому, в апеляційній скарзі викладено клопотання про звільнення сплати судового збору. Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір». З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору. Відтак, підставою звільнення, відстрочення або розстрочення є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити. Викладені апелянтом доводи не підтверджуються жодними доказами та не свідчать про неможливість сплати обов'язкового платежу при зверненні до суду з апеляційною скаргою. Апелянтом також не надано доказів щодо вжиття заходів спрямованих на отримання таких коштів шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів. Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору. Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати. Отже враховуючи вищевикладене, клопотання ДПІ у Печерському районі про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає. Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 КАС України, суддя, – У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху. Надати апелянту строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.                Суддя                                                                                                     Костюк Л.О.