Ухвала

від 23.05.2018 по справі 2а-13596/10/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 травня 2018 року

Київ

справа №2а-13596/10/2670

адміністративне провадження №К/9901/48369/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі №2а-13596/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 02.05.2018 зазначена касаційна скарга залишалась без руху з підстав невиконання відповідачем вимог частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо надання документа про сплату судового збору.

Відповідачу встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку касаційної скарги.

Копію ували Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержано податковим органом 07.05.2018 року.

Однак, у встановлений судом строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недолік касаційної скарги не усунуто, натомість заявлено клопотання про продовження цього строку до кінця травня 2018 року, з посиланням на здійснення безспірного списання коштів з рахунків відповідача на підставі виконавчих документів і зупиненням у зв'язку з цим операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, зокрема, передбачених для сплати судового збору.

Проте, наведені Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві доводи не свідчать про наявність підстав для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліку касаційної скарги, з огляду на наступне.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає касаційну скаргу, документа про сплату судового збору (частина четверта статті 330 КАС України), що також вимагалось і в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, для чого касаційним судом було встановлено строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення касаційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і осіб, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору (за фактичної наявності цих коштів) не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення касаційної скарги, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності (з приводу грошових зобов'язань за виконавчими документами про стягнення з податкового органу коштів і їх примусового виконання тощо), оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Більше того, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві не навела мотивів (з наданням на їх підтвердження доказів), які б достовірно і беззаперечно свідчили про наявність можливості сплати судового збору в межах строку, вказаного у клопотанні податкового органу.

Отже, у встановлений судом строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недолік касаційної скарги не усунуто, а підстави для продовження цього строку відсутні.

За правилами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліку касаційної скарги.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2017 та Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі №2а-13596/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник