Постанова

від 19.12.2017 по справі 815/6355/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 р. м. ОдесаСправа № 815/6355/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Федусика А.Г., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2016 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕІН ЮКРЕІН" до Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕІН ЮКРЕІН" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Чорноморській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 жовтня 2014 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2016 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки позивача контролюючим органом обґрунтовано встановлено численні порушення товариством норм податкового законодавства.

Зокрема, апелянтом зазначено, що у перевіряємий період ТОВ Креін Юкреін безпідставно віднесено до собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг) вартість списаних ТМЦ (запасних частин) без надання підтверджуючих документів щодо їх списання, на суму 9 106 393,00 грн.

Також, податковим органом зазначено, що товариством безпідставно віднесено до складу своїх витрат безоплатно отриманий товар, на загальну суму 550 000,00 грн., факт отримання якого підтверджено актом попередньо проведеної перевірки від 20 лютого 2013 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ Креін Юкреін з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 18 вересня 2014 року № 113/15-32-22-05/37389561.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, товариством порушено вимоги пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1, п. 137.4 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4, пп.138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, на загальну суму 2 128 609,00 грн., а також ПДВ, на суму 667 711,00 грн.

За наслідком проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року № НОМЕР_2 (а.с. 168 т.1), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств, у сумі 2 128 609,00 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції, на суму 1 064 305,00 грн., а також прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року № НОМЕР_1 (а.с. 54 т. 1), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість, у сумі 667 711,00 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції, на суму 333 856,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями товариство звернулось до суду, з відповідним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача у перевіряємий період, з чим частково не погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 54.5. ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності отриманих ТОВ КРЕІН ЮКРЕІН податкових повідомлень-рішень від 07 жовтня 2014 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

При цьому, підставою для надсилання вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу щодо допущених товариством порушень, викладені в акті податкової перевірки від 18 вересня 2014 року № 113/15-32-22-05/37389561, а саме:

- заниження в 4 кв. 2012 року доходу, на суму 616 573,00 грн., а також ПДВ, на суму 123 315,00 грн., за фактом надання послуг по сприянню реалізації, виписки довідок-рахунків, кранів, навантажувачів, мінітракторів, відповідно до укладеної дилерської угоди з ТОВ Тотус-Авто №30-12/11;

- включення до витрат та податкового кредиту суми ПДВ по господарських операціях з придбання у ТОВ Одіссей Мотор послуг з маркетингового дослідження попиту і пропозиції на ринку спецтехніки, які не підтверджені належними первинними документами та не доведено використання таких послуг у власній господарській діяльності;

- віднесення до собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг) вартості списаних ТМЦ (запасних частин) без надання підтверджуючих документів на їх списання в сумі 9 106 393,00 грн.;

- безпідставне віднесення до складу витрат, згідно попереднього акту перевірки від 20 лютого 2013 року № 5/15-32-22-80/37389561, безоплатно отриманого товару, на загальну суму 550 000,00 грн.;

- безпідставне формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ Ферко , які не мають реального характеру, оскільки наявний акт про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного суб'єкта господарювання, в якому вказано про відсутність ТОВ Ферко за місцезнаходженням;

- безпідставне формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних на користь товариства від ТОВ Вирит , ТОВ Делвут , ПП Топ Трейдінг , ТОВ ТоргКонсар , у зв'язку з ненаданням до перевірки доказів транспортування придбаного товару та документів, з яких можливо встановити адреси навантаження та розвантаження товарів, осіб, які брали участь при здійсненні поставки товару;

- включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, у розмірі 1 669,00 грн., за відсутності податкових накладних від ПП Добробут ;

- заниження податкових зобов'язань з ПДВ, на суму 105 233,00 грн., внаслідок здійснення коригування кількісних і вартісних показників, у зв'язку з переведенням боргу з позивача на ТОВ Одіссей Моторс .

В свою чергу, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2017 року у даній справі встановлено, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом безпідставно нараховано додаткові податкові зобов'язання ТОВ КРЕІН ЮКРЕІН , за наслідком проведених господарських операцій з контрагентами: ТОВ Тотус-Авто , ТОВ Ферко , ТОВ Вирит , ТОВ Делвут , ПП Топ Трейдінг , ТОВ ТоргКонсар .

При цьому, вказаним рішенням суду касаційної інстанції підтверджено правомірність висновків контролюючого органу щодо допущених ТОВ КРЕІН ЮКРЕІН порушень вимог податкового законодавства, за наслідком проведених господарських операцій з контрагентами: ТОВ Одіссей Моторс , ПП Добробут , ТОВ Антарес .

В даному випадку, відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Крім того, під час повторного апеляційного розгляду даної справи сторонами у справі не заперечувались вищевказані висновки, внаслідок чого колегія суддів вважає, що такі обставини не підлягають доказуванню, відповідно до положень ч. 1 ст. 78 КАС України.

Між тим, щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 07 жовтня 2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на прибуток, на суму 2 128 609,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції, на суму 1 064 305,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, підставою для вищевказаного збільшення податкових зобов'язань платнику податків, зокрема, стали висновки контролюючого органу про безпідставне віднесення до собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг) вартості списаних ТМЦ (запасних частин) без надання підтверджуючих документів на їх списання у 4 кварталі 2012 року та 2013 році, на загальну суму 9 106 393,00 грн., а також про безпідставне віднесення до складу витрат, згідно попереднього акту перевірки від 20 лютого 2013 року № 5/15-32-22-80/37389561, безоплатно отриманого товару, на загальну суму 550 000,00 грн.

В свою чергу, колегія суддів вважає необґрунтованими вищевказані висновки контролюючого органу, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, оскільки платники податків при здійсненні господарської діяльності не обмежені чинним законодавством у праві самостійно обирати найбільш оптимальний варіант ведення господарської діяльності, зокрема, не позбавлений права укладати договори із сторонніми особами щодо реалізації своїх окремих функцій.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодекс крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2. ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України, визначено, що витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В даному випадку, податковим органом встановлено, що товариством безпідставно віднесено до складу витрат, згідно попереднього акту перевірки від 20 лютого 2013 року № 5/15-32-22-80/37389561, безоплатно отриманий товар, на загальну суму 550 000,00 грн.

В свою чергу, як вірно зазначено судом першої інстанції, в обґрунтування вказаного порушення податковий орган посилається виключно на висновки акту попередньої перевірки товариства № 5/15-32-22-80/37389561 від 20 лютого 2013 року.

Між тим, викладені в акті перевірки висновки є відображенням лише дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не породжує обов'язку для податкового органу використовувати його висновки у наступних перевірках платника податків.

При цьому, встановлені вищевказаним актом перевірки порушення вимог податкового законодавства товариством стали підставою для надсилання останньому податкових повідомлень-рішень від 05 березня 2013 року № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, які згодом оскаржені товариством у судовому порядку.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, у справі № 815/2256/13-а, задоволено позовні вимоги, а як наслідок визнано помилковими викладені в акті перевірки № 5/15-32-22-80/37389561 від 20 лютого 2013 року порушення, зокрема, в частині встановлення факту безоплатного отримання товарів ТОВ Креін Юкреін .

Тому, враховуючи факт наявності відповідних судових рішень, що набрали законної сили, а також відсутність у зібраних матеріалах справи жодного належного доказу щодо підтвердження виявленого податковим органом порушення, окрім акта відповідної перевірки від 20 лютого 2013 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, податковим органом встановлено, що товариством безпідставно віднесено до собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг) вартість списаних у 4 кварталі 2012 року та 2013 році ТМЦ (запасних частин) без надання підтверджуючих документів на їх списання, у загальній сумі 9 106 393,00 грн.

В даному випадку, із акту проведеної перевірки (аркуш 20) вбачається, що в ході проведеної перевірки підприємством не надано жодного документа щодо здійснення ремонту основних засобів (транспортних засобів для продажу), їх доукомплектації, або передання на доукомплектацію іншому виконавцю.

При цьому, зазначаючи про необхідність складання певних первинних документів, а як наслідок зазначаючи обов'язок їх надання до перевірки, податковий орган посилається на положення Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 (далі - Рекомендації), а також на Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 11 листопада 2002 року N 792 (далі - Правила).

В даному випадку, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до п. 1 зазначених Рекомендацій вони не поширюються на основні засоби, що утримуються з метою продажу.

Крім того, колегія суддів вважає, що вказані Правила регулюють правові норми взаємовідносин між замовником і зиконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових, а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг, при цьому, такі Правила не регулюють порядок здійснення власної господарської діяльності юридичних осіб без залучення інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податковим органом безпідставно використано вказані нормативно-правові акти у межах спірних правовідносин.

Між тим, із зібраних матеріалів у справі вбачається відсутність відповідних доказів, якими можливо підтвердити обґрунтованість встановлених податковим органом порушень, зокрема, додатку № 6 до акту вказаної перевірки з переліком списаних запасних частин товариством.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у справах з приводу оскарження рішень податкового органу, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до відповідальності за порушення вимог податкового законодавства, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.

В свою чергу, обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень покладається на податковий орган, як на суб'єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

Тому, на підставі вищевказаних висновків суду, а також зібраних у справі доказів та розрахунків, колегією суддів встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року № НОМЕР_2 (а.с. 168 т.1), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств, є правомірним, в частині нарахованих податкових зобов'язань за основним платежем, у сумі 23 354,00 грн., а також нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, на суму 11 677,00 грн.

Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року № НОМЕР_1 (а.с. 54 т. 1), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість, є правомірним, в частині нарахованих податкових зобов'язань за основним платежем, у сумі 131 485,00 грн., а також нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, на суму 65 743,00 грн.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності решти нарахованих товариству податкових зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2016 року - скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕІН ЮКРЕІН" до Чорноморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 07 жовтня 2014 року, в частині суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, на суму 2 105 255,00 грн. - за основним платежем, та на суму 1 052 628,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07 жовтня 2014 року, в частині суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, на суму 536 226,00 грн. - за основним платежем, та на суму 268 113,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2017 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Д.В. Запорожан

ОСОБА_1