Рішення

від 14.12.2017 по справі 914/1748/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №914/1748/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Торгсервіс"

до 1) Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області,

2)Державної казначейської служби України

про відшкодування 322 960,77 грн. шкоди

Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Різник В.С. за дов.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.08.2017 до господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ "Система Торгсервіс" до Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та до Управління Державної казначейської служби України у м. Червонограді Львівської області про відшкодування шкоди у розмірі 322960,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Господарським судом Львівської області у справі № 910/31731/15 прийнято рішення про стягнення з ТОВ Дюн-Вест-ЛТД на користь позивача 197804,16 грн. основного боргу, 79771,98 грн. пені, 4389,62 грн. річних, 36222,16 грн., 4772,85 грн. судового збору, всього загальна суму складає 322960,77 грн. На виконання рішення було видано наказ. 17.05.2016 прийнято постанову державного виконавця Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 51134612 з виконання наказу. 12.06.2017 ухвалою господарського суду Львівської області частково задоволено скаргу позивача на бездіяльність Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо виявлення та арешту майна боржника.

Оскільки позивач на момент подання позову не отримав присуджених на його користь сум грошових коштів в порядку здійснення виконавчого провадження № ВП № 51134612, вважає, що має право вимагати у відповідачів відшкодування майнової шкоди, що виникла у нього внаслідок незаконної бездіяльності відповідача 1 з підстав передбачених ч.1 ст. 1173 ЦК України, ч. 3 ст. 11 Закону України Про державну виконавчу службу .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.10.2017 замінено відповідача-2 у справі - Управління державної казначейської служби у м. Червонораді Львівської області належним відповідачем - Державною казначейською службою України (код ЄДРПОУ 37567646), матеріали справи № 914/1748/17 надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За результатом автоматизованого розподілу справ Господарського суду міста Києва, матеріали справи № 914/1748/17 передані для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 914/1748/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.12.2017.

23.11.2017 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивача шкоду в розмірі 322960,77 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

24.11.2017 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли копії матеріалів зведеного виконавчого провадження ВП №51134612 та пояснення на позовну заяву.

04.12.2017 через відділ діловодства суду та в судовому засіданні 05.12.2017 позивачем подано нормативно-правове обґрунтування позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.12.2017 розгляд справи відкладено на 14.12.2017.

В судовому засіданні 14.12.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги,відповідачі своїх представників в засідання суду не направили.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 було порушено провадження у справі № 910/31731/15 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Торгсервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індагро Груп" 319 212,18 грн., з яких: 197 804,16 грн. основного боргу, 80 747,46 грн. пені, 36 222,16 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 4 438,40 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки № 2402/1 від 24.02.2015.

Ухвалою від 19.01.2016 Господарський суд міста Києва встановив, що 24.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Система Торгсервіс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індагро Груп" (покупець) укладено договір поставки № 2402/1.

Даний договір скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Індагро Груп", з якої вбачається, що ідентифікаційним кодом останнього є - 34528410. В реквізитах у договорі місцезнаходженням покупця вказано: 01042, м. Київ, вул. П.Лумумби, 4/6.

За наслідками електронного запиту суду отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 17.12.2015 (станом на день звернення з позовом) з якого вбачається, що за кодом 34528410 в Реєстрі значиться юридична особа з найменуванням - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюн-Вест-ЛТД".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2016 у справі № 910/31731/15 було замінено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індагро Груп" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дюн-Вест-ЛТД", встановлено, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюн-Вест-ЛТД" є: 80193, Львівська область, м. Червоноград, вул. Богдана Хмельницького, 69, і матеріали справи № 910/31731/15 надіслано за встановленою підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Вказані обставини досліджувались та були встановлені під час розгляду господарськими судами справи № 910/31731/15.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.03.2016 у справі № 910/31731/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Торгсервіс" було задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюн-Вест-ЛТД" м. Червоноград, вул. Богдана Хмельницького, 69, Львівська область, (ідентифікаційний код 34528410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Торгсервіс" 197 804 грн. 16 коп. основного боргу, 79771 грн. 98 коп. пені, 4 389 грн. 62 коп. річних, 36 222 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 4772 грн. 85 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення суду видано відповідний судовий наказ.

17.05.2016 заступником начальника Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження за наказом № 910/31731/17 виданого 25.03.2016 Господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ "Дюн-Вест-ЛТД" присудженої суми.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.06.2017 частково задоволено скаргу позивача на бездіяльність Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо виявлення та арешту майна (грошових коштів, рухомого та нерухомого майна) боржника у виконавчому провадженні ВП № 51134612.

Звертаючись з позовом у даній справі позивач посилається на те, що на час звернення з позовом, він не отримав присуджених на його користь сум грошових коштів в порядку здійснення виконавчого провадження № ВП № 51134612, відтак, внаслідок незаконної бездіяльності відповідача 1 позивач зазнав втрат можливого доходу на суму 322960, 77 грн., тому просить стягнути з Державного бюджету України вказану суму на його користь.

Однак, із зазначеними висновками позивача суд не може погодитись з наступних підстав.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 56 Конституції України встановлює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України Про державну виконавчу службу шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України, на яку посилається позивач, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Судом встановлено, що 17.05.2016 заступником начальника Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було відкрите виконавче провадження за наказом № 910/31731 виданим 25.03.2016 Господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ "Дюн-Вест-ЛТД" на користь позивача 197 804 грн. 16 коп. основного боргу, 79771 грн. 98 коп. пені, 4 389 грн. 62 коп. річних, 36 222 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 4772 грн. 85 коп. судового збору.

На час відкриття виконавчого провадження діяв Закон України Про виконавче провадження в редакції від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (далі - Закон N 606-XIV), який визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягали примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Положеннями ст. 1 Закону N 606-XIV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.2. ст. 2 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України від 24 березня 1998 р. N 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" (далі -Закон № 202/98-ВР).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону N 606-XIV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону № 202/98-ВР, державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до положень ст. 11 Закону № 202/98-ВР, державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому законом. У разі вчинення державним виконавцем під час виконання службових обов'язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній чи адміністративній відповідальності у порядку, встановленому законом. Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Пунктом 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах передбачено, що при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень статті 56 Конституції України, статті 11 Закону "Про державну виконавчу службу", частини другої статті 87 Закону про виконавче провадження, а також з положень статей 1173, 1174 ЦК і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Отже, відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної виконавчої служби до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, в той час як відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Вимогами ст. 85 Закону № 606-XIV встановлено, що на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або відмову від вчинення ними дій може бути подано скаргу до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду.

У пункті 9 рекомендацій президії Вищого господарського суду України Про внесення змін і доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 № 02-5/215 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди № 04-5/239 від 29.12.2007 зазначено, що у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

У розгляді позовів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій державних виконавців при виконанні судового рішення, слід враховувати, що згідно зі статтею 85 Закону України "Про виконавче провадження" на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або відмову від вчинення ними дій може бути подано скаргу до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду. Отже, факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди повинен вже бути встановлений відповідними засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Таким чином, необхідною умовою для притягнення органу державної виконавчої служби до відповідальності у вигляді стягнення збитків є встановлення факту неправомірності дій (бездіяльності) цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Факт бездіяльності державного виконавця на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди встановлений ухвалою господарського суду Львівської області.

При цьому, позивачем не доведено належними доказами наявність причинного зв'язку між бездіяльністю органу державної виконавчої служби та понесеними збитками.

З матеріалів виконавчого провадження, копії якого долучені до матеріалів справи відповідачем 1 , вбачається, що державним виконавцем 17.05.2016 відкрите виконавче провадження, надано боржнику строк на добровільне виконання до 24.05.2016.

26.05.2016 в зв'язку з невиконанням в добровільний термін виконавчого документа, прийнята постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка 27.05.2016 о 15:08:43 була внесена ОСОБА_3, Червоноградський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, як державним реєстратором, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження : 14698770 (спеціальний розділ).

Вказані обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 60079885, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.05.2016 державним виконавцем було винесено постанови про арешт коштів боржника ТзОВ "Дюн-Вест-ЛТД" в ПАТ КБ ПРАВЕКС-БАНК , АТ ОТП БАНК , ПАТ КРЕДИТВЕСТ БАНК , АТ ПРОКРЕДИТ БАНК ПУ АТ ФІДОБАНК , в ФГоловному управлінні по АТОщад м.Киїів, АТ Укрексімбанк . Вказаними банківськими установами постанови про арешт коштів боржника повернуті без виконання, в зв'язку з тим, що назва боржника не відповідала назві підприємства, яке відкривало рахунки в банківських установах (ТОВ ІНДАГРО ГРУП ).

Також в матеріалах наявні копії відповіді від сервісного центру МВС, Державної авіаційної служби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, про відсутність у боржника транспортних засобів та цінних паперів.

У витягу з ЄДРПОУ на ТОВ "Дюн-Вест-ЛТД" код 34528410 не відображено інформації про правонаступництво ТОВ "Дюн-Вест-ЛТД", в зв'язку з тим, що ТОВ ІНДАГРО ГРУП було лише перейменовано у ТОВ "Дюн-Вест-ЛТД", та при цьому змінило своє місцезнаходження.

За таких обставин державний виконавець об'єктивно не міг виконати рішення суду у встановлений строк.

Вказані обставини не спростовані позивачем.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було оскаржено бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 121-2 ГПК України до господарського суду Львівської області. Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.06.2017 частково задоволено скаргу позивача на бездіяльність Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо виявлення та арешту майна (грошових коштів, рухомого та нерухомого майна) боржника у виконавчому провадженні ВП № 51134612.

Частина 1 ст. 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено суду, що наказ на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2016 у справі № 910/31731/15 міг бути фактично виконаний в момент пред'явлення його до виконання чи протягом перебігу виконавчого провадження.

Докази того, що боржник мав грошові кошти, необхідні для сплати присудженої суми, чи майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, в матеріалах справи відсутні.

Тягар доказу вказаної обставини покладений на позивача.

Позивачем, всупереч вимогам статей 33, 34 ГПК України, не доведено належними і допустимими доказами, що дії чи бездіяльність відповідача 1 є причиною, а збитки, які у нього виникли, є наслідком такої протиправної поведінки. Відповідно судом не встановлено наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача 1 та збитками позивача.

Позивачем належними та допустимими доказами, фактично, не доведено наявність всіх необхідних елементів для притягнення органу державної виконавчої служби до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди в сумі у розмірі 322960,77 грн.

Відповідно до приписів п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 75, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.12.2017

Суддя О.М.Ярмак