Постанова

від 13.12.2017 по справі 21/89б/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.12.2017 року справа №21/89б/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: За участю представників сторін: від апелянта від кредитора компанії AICL від кредитора ПАТ "Укрексімбанк" від інших кредиторів від боржникаМартюхіна Н.О. Геза Т.Д., Дучал Н.М. Кандаурова А.П. - за посв. №696 від 22.04.2013р.; Соколов А.О. - за дов. б/н від 23.08.2016р.; Кравець О.С. - за дов. б/н від 23.08.2016р.; Єременко В.Г. - за дов. №010-01/7781 від 13.11.2013р.; не з'явились; не з'явились; розглянувши апеляційну скаргу керуючого санацією Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" Кандаурової Анни Павлівни, м. Київ на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 року у справі№21/89б/2011 (суддя Палей О.С.) за заявою ініціюючого кредитора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС", с. Фабричне, Лутугинського району Луганської області до боржника Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", смт. Мілове Луганської області про за заявою до пробанкрутство керуючого санацією Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" Кандаурової Анни Павлівни, м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", смт. Мілове Луганської області визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 року у справі №21/89б/2011 відмовлено у задоволенні заяв керуючого санацією Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" (далі за текстом - ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ") арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни про визнання недійсними в порядку п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" договорів купівлі-продажу майна банкрута від 09.04.2011 року, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор" (далі за текстом - ТОВ "Біловодський елеватор").

Не погодившись з ухвалою прийнятою судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась керуючий санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" арбітражний керуючий Кандаурова А.П., яка просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 року у справи №21/89б/2011 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяв про визнання договорів від 09.04.2011 року купівлі-продажу нерухомого майна недійсними.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано реальної ринкової вартості нерухомого майна боржника, переданого за спірними договорами купівлі-продажу, яка станом на 2008 рік, згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності ПП "Екорт" перевищувала вартість ціни від реалізації майже у 10 разів. Крім того таке відчуження здійснювалось на користь одного з кредиторів у даній справі. Також на думку апелянта судом першої інстанції було неправильно застосовано ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не надано належної оцінки тим обставинам, що оспорювані договори купівлі-продажу нерухомого майна банкрута були укладені боржником із заінтересованими особами, в результаті яких кредиторам могли бути завдані або були завдані збитки, оскільки оскаржувані договори укладені менше ніж за рік до порушення справи про банкрутство, на вкрай невигідних для боржника умовах, внаслідок чого відповідно до ст. 215, 233 ЦК України вони мають бути визнані недійсними, та, відповідно, застосовані наслідки недійсності правочинів. Крім того, керуючий санацією стверджує, що у висновку Агенства з питань банкрутства в Донецькій області щодо фінансового стану ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" за 2014 рік було встановлено наявність ознак, які свідчать про те, що протягом 2008 - 2010 та 9 місяців 2011 року щодо боржника вчинялися дії з доведення його до банкрутства, тобто умисні та сплановані дії, направлені на виведення основних фінансових активів боржника на користь третіх осіб.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів та визначено у наступному складі: Агапов О.Л. - головуючий (суддя-доповідач), Москальова І.В., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.07.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.07.2017 року об 11 год. 10 хв.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2017 року апеляційне провадження зупинено у зв'язку із направлення касаційної скарги зі справою до Вищого господарського суду України.

В запереченнях, які надійшли через канцелярію суду 26.07.2017 року від ПАТ "КБ "Хрещатик", кредитор наполягав проти задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 року у справі №21/89б/2011 без змін.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №1720 від 25.09.2017 року у зв'язку із звільненням у відставку головуючого судді у справі Агапова О.Л. на підставі рішення Вищої ради правосуддя України, призначено повторний автоматизований розподіл справи №21/89б/2011.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2017 року визначено нову колегію суддів у наступному складі: ОСОБА_1. - головуючий (суддя-доповідач), Будко Н.В., Сгара Е.В.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №1962 від 20.10.2017 року у зв'язку із звільненням у відставку головуючого судді у справі ОСОБА_1. на підставі рішення Вищої ради правосуддя України, призначено повторний автоматизований розподіл справи №21/89б/2011.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2017 року визначено нову колегію суддів у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), Дучал Н.М., Геза Т.Д.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017 року апеляційне провадженння поновлено та призначено справу до розгляду на 01.11.2017 року о 12 год. 10 хв.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2017 року, 15.11.2017 року, 29.11.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладався.

В письмових поясненнях на заперечення ПАТ "КБ "Хрещатик", які надійшли через канцелярію суду 29.11.2017 року від керуючого санацію ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", арбітражний керуючий Кандаурова А.П. вказала про безпідставність доводів Банку, виклала додаткове обґрунтування вимог апеляційної скарги та просила суд їх врахувати при розгляді справи.

13.12.2017 року у судовому засіданні апеляційної інстанції були присутні керуючий санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", представники кредитора компанії Ancile Investment Company Limited та ПАТ "Укрексімбанк", які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 року у справі №21/89б/2011 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяв арбітражного керуючого Кандаурової А.П. про визнання договорів від 09.04.2011 року купівлі-продажу нерухомого майна недійсними.

Представники боржника та інших кредиторів у судове засідання 13.12.2017 року не з'явились. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.11.2011 року, за заявою СТОВ "АВІС" порушено провадження у справі №21/89б/2011 про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М., інше.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.04.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №21/89б/2011.

В подальшому, у зв'язку із проведенням антитерористичної операції справа №21/89б/2011 про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" була втрачена, що зафіксовано Актом експертної комісії Господарського суду Луганської області №1 від 03.04.2015 року.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.04.2016 року припинено повноваження розпорядника майна Мензаренка Ю.М., введено процедуру санації строком на 12 місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Кандаурову А.П.

05.12.2016 року до Господарського суду Луганської області від керуючого санацією Кандаурової А.П. надійшла заява про визнання договорів купівлі-продажу майна боржника недійсними в порядку п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в прохальній частині якої керуючий санацією просила:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", щодо майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", щодо комплексу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, вул. Міловська, буд. 66;

Крім того, 13.01.2017 року від керуючого санацією боржника Кандаурової А.П. надійшла заява про визнання договорів недійсними в порядку п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за якою керуючий санацією просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", щодо будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 51а.

За уточненнями, які надійшли до суду першої інстанції 18.04.2017 року від керуючого санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", арбітражний керуючий Кандаурова А.П. остаточно просила суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", щодо будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1;

- визнати за ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" право власності на будівлі комбікормового заводу розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1;

- зобов'язати ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" повернути ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, 1;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", щодо нежилого приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Гуньяна, буд. 51а;

- зобов'язати ТОВ "Біловодський елеватор" повернути ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" нежиле приміщення розташоване за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Гуньяна, буд. 51а.

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", щодо майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3;

- зобов'язати ТОВ "Біловодський елеватор" повернути ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", щодо комплексу, розташованого за адресою: смт. Мілове, вул. Міловська, 66;

- зобов'язати ТОВ "Біловодський елеватор" повернути ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" комплекс, розташований за адресою: смт. Мілове, вул. Міловська, буд. 66.

Вимоги арбітражного керуючого Кандаурової А.П. обґрунтовані посиланням на укладення оскаржуваних договорів менше ніж за рік до порушення справи про банкрутство на вкрай невигідних для Боржника умовах, внаслідок чого, відповідно до ст.ст. 215, 233 ЦК України, на її думку, вони мають бути визнані недійсними в судовому порядку, та, відповідно, має бути застосовано наслідки недійсності правочинів.

Як вже зазначалось, судом першої інстанції у задоволенні вимог керуючого санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" було відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з того, що в судовому порядку у інших справах було встановлено законність взаєморозрахунків сторін договорів - ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор" та відмовлено ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" у розірванні вищезазначених договорів купівлі продажу з підстав відсутності фактичної оплати. Також, за висновком місцевого суду, на момент укладення оскаржуваних договорів купівлі-продажу, майно, яке було відчужене за даними угодами, майже п'ять років перебувало в іпотеці ВАТ "КБ "Хрещатик" для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №08-09-07 від 25.09.2007 року, який має першочергове право вимоги на дане майно боржника, а не інші кредитори боржника, вимоги яких не підлягають задоволенню за рахунок вищезазначеного майна в межах даної справи про банкрутство, а тому дійшов висновку про неможливість завдання або ймовірність завдання їм збитків.

Перевіряючи законність винесення оскаржуваної ухвали, повторно переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду не може погодитись із висновком суду першої інстанції, оскільки вбачає порушення норм матеріального та процесуального законодавства судом, а відтак і підстави для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон про банкрутство).

Зважаючи на те, що провадження у даній справі про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" було порушено ухвалою господарського суду Луганської області від 22.11.2011 року, тобто до набрання чинності Закону №4212-VI від 22.12.2011 року, колегія суддів апеляційної інстанції застосовує положення Закону про банкрутство у редакції від 14.05.1992 року №2343-XII (із змінами та доповненнями).

Підстави для визнання угод недійсними у справі про банкрутство встановлені ст. 17 Закону і є вичерпними.

У справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак тільки на підставах передбачених Законом, а саме ч. 11 ст. 17 цього Закону.

Зазначені у ч. 11 ст. 17 Закону підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство.

На підставах, передбачених ч. 11 ст. 17 Закону, угода визнається недійсною за спрощеною процедурою, яка не вимагає від суду вчинення додаткових дій, що притаманні позовному провадженню. В справі про банкрутство відсутні треті особи, сторони позбавлені можливості заявити зустрічний позов, тощо. Отже, обмежуються права інших осіб, оскільки вказана процедура передбачає спрощений порядок розгляду заяви про визнання угоди недійсною.

При цьому, при визнанні угод недійсними з підстав, передбачених ст. 17 Закону, завдання керуючого санацією полягає у поверненні майна боржника з метою фінансового оздоровлення боржника. Тому законодавець обмежив ці підстави тільки двома випадками:

- угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;

- угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

Все отримане за такою угодою повертається сторонам.

Інші угоди, що не відповідають вимогам будь-якого закону, в тому числі вимогам Закону про банкрутство, зокрема його ст. 12 і 13, підлягають визнанню недійсними в порядку позовного провадження. В цьому випадку угода визнається недійсною на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Розгляд заяв керуючого санацією в порядку ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (негосподарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст. 207, 208 ГК України.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Як роз'яснено в постанові Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно умов договору купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладеного між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" в особі Генерального директора Герасименко Юрія Миколайовича та ТОВ "Біловодський елеватор" в особі директора ОСОБА_19 , предметом якого є майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3, продаж вчиняється за ціною 5086162,80 грн. - сторони передбачають безготівковий порядок розрахунку за цим договором (п. 5 Договору). Згідно висновку про оцінку майна, виготовлену ПП "Екорт" 08.04.2011 року, ринкова ціна складає - 40065177,00 грн. (п. 5.2. Договору).

Згідно умов договору купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладеного між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" в особі Генерального директора Герасименко Юрія Миколайовича та ТОВ "Біловодський елеватор" в особі директора ОСОБА_19 , предметом якого є комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, вул. Міловська, буд. 66, продаж вчиняється за ціною 1373462,40 грн. - сторони передбачають безготівковий порядок розрахунку за цим договором (п. 5 Договору). Згідно висновку про оцінку майна, виготовлену ПП "Екорт" 08.04.2011 року, ринкова ціна складає - 1120923,00 грн. (п. 5.2. Договору).

Згідно умов договору купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладеного між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" в особі Генерального директора Герасименко Юрія Миколайовича та ТОВ "Біловодський елеватор" в особі директора ОСОБА_19 , предметом якого є будівлі комбікормового заводу, що розташовані за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1, продаж вчиняється за ціною 8225103,19 грн. - сторони передбачають безготівковий порядок розрахунку за цим договором (п. 5 Договору). Згідно висновку про оцінку майна, виготовлену ПП "Екорт" 08.04.2011 року, ринкова ціна складає - 4647200,00 грн. (п. 5.2. Договору).

Згідно умов договору купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладеного між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" в особі Генерального директора Герасименко Юрія Миколайовича та ТОВ "Біловодський елеватор" в особі директора ОСОБА_19 , предметом якого є нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 51а, продаж вчиняється за ціною 1177902,58 грн. - сторони передбачають безготівковий порядок розрахунку за цим договором (п. 5 Договору). Згідно висновку про оцінку майна, виготовлену ПП "Екорт" 08.04.2011 року, ринкова ціна складає - 892922,00 грн. (п. 5.2. Договору).

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено поняття "заінтересованих осіб" стосовно боржника, серед яких: юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника .

Дослідивши наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстрю юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, сформований станом на 09.04.2011 року, (а.с.184-189, т.14) судом апеляційної інстанції встановлено, що директором ТОВ "Біловодський елеватор" (юридична особа на користь якої відчужено майно боржника) на момент укладення оспорюваних правочинів був ОСОБА_19.

Органами управління зазначеної юридичної особи є загальні збори учасників, якими являються ОСОБА_17 (360400 голосів) та ОСОБА_18 (39600 голосів).

Відповідно до загальнодоступної інформації єдиного інформаційний масиву даних про емітентів цінних паперів SMIDA, до засновників (акціонерів) ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" входять 4 фізичні особи та Приватне підприємство "Фірма "Блок" (ідентифікаційний код 34033290), яке володіє 24,8997% голосів та входить до безпосередньо до органів управління боржника.

Як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (а.с.191-199, т.14), директором Приватного підприємства "Фірма "Блок" станом на 09.04.2011 року (на момент укладення оспорюваних правочинів) був ОСОБА_19 (1663800 голосів), який являється також фактичним власником вказаного підприємства.

Із наданої керуючим санацією копії ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року у справі №2а-6307/10/1270 судом встановлено, що 29.04.2009 року ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" - підприємство-виробник соняшникової олії Торгової марки "Дар Сонця" задекларувало підвищення оптово-відпускних цін на свою продукцію на 30%, у зв'язку із чим ним було подано необхідні документи для декларування підняття цін до Головного управління економіки Луганської ОДА.

Тобто, судом адміністративної юрисдикції встановлено обставин, що ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" є підприємством-виробником соняшникової олії під Торговою маркою "Дар Сонця".

Згідно наявної в матеріалах справи довідки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (а.с.218, т.14) вбачається, що власником (код 732) Торгової марки "Дар Сонця" є ТОВ "Біловодський елеватор", заявником на реєстрацію торгової марки (код 731) є ПП "Фірма "Блок", фактичним власником (єдиним учасником) якої є ОСОБА_19, яке також входить до органів управління ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".

Також матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Біловодський елеватор" до укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу було зареєстровано за адресою: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, Хорунжого, буд. 1, а вже потім, після їх укладення, змінило юридичну адресу на адресу реєстрації боржника - ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ": 92500, Луганська обл., смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3, а боржника, в свою чергу, було перереєстровано за вказаною вище юридичною адресою покупця майна - ТОВ "Біловодський елеватор".

Тобто, покупець майна боржника за спірними правочинами купівлі-продажу від 09.04.2011 року був до початку порушення провадження у справі про банкрутство та на теперішній час є зареєстрованим за основними виробничими потужностями ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", що також свідчить про те, що діяльність вказаних юридичних осіб (їх органи управління) є пов'язаною.

Відповідно до п. 1 ст. 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюється в тому числі учасниками товариства.

Пунктом 1 ст. 145 Цивільного кодексу України встановлено, що вищим органом товариства з обмеженого відповідальністю є загальні збори його учасників.

Тобто, до органів управління юридичної особи входять також засновники даної юридичної особи.

Засновником боржника є ПП "Фірма "Блок", фактичним власником (єдиним учасником) якої є ОСОБА_19 (підписант оспорюваних договорів купівлі-продажу майна від 09.04.2011 року - директор ТОВ "Біловодський елеватор").

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що директор ТОВ "Біловодський елеватор" (юридичної особи з якою було укладено спірні правочини) - ОСОБА_19 (підписант договорів купівлі-продажу) є фактичним власником юридичної особи - ПП "Фірма "Блок", яка входить до учасників управління ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", а також те, що сторони оскаржуваних договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 року були пов'язані спільною господарською діяльністю з переробки соняшникового насіння та реалізації олії (інших харчових продуктів жирового походження) під ТМ "Дар Сонця", власником якої є ТОВ "Біловодський елеватор". Отже, підписант договорів купівлі-продажу майна боржника - директор ТОВ "Біловодський елеватор" ОСОБА_19 як особа, що одночасно входить до складу органів управління боржника (через ПП "Фірма "Блок"), є заінтересованою відносно ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Матеріалами справи підтверджується, що кредиторами по справі є:

- СТОВ "АВІС" з грошовими вимогами у розмірі 954596,90 грн.;

- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганську з грошовими вимогами у розмірі 79580049,29 грн.;

- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції з грошовими вимогами у розмірі 36535538,43 грн.;

- ПАТ "Банк Перший" з грошовими вимогами у розмірі 13922745,28 грн.;

- ПП "Камаз-Маз-Запчастина" з грошовими вимогами у розмірі 52521,06 грн.;

- ВВД ФСС НВВ ПЗ України в Міловському районі Луганської області з грошовими вимогами у розмірі 15655,27 грн.;

- ОО "Луганське кабельне телебачення" з грошовими вимогами у розмірі 343914,81 грн.;

- УПФУ в Біловодському районі Луганської області з грошовими вимогами у розмірі 99383,34 грн.

- УПФУ в Міловському районі Луганської області з грошовими вимогами у розмірі 272241,85 грн.;

- Міловський РЦЗ з грошовими вимогами у розмірі 35321,44 грн.;

- Біловодський РЦЗ з грошовими вимогами у розмірі 4791,23 грн.

- ВВД ФСС НВВ ПЗ України у Старобільському районі Луганської області з грошовими вимогами у розмірі 3192,97 грн.;

- ТОВ "Айдар" з грошовими вимогами у розмірі 6492263,40 грн.;

- ТОВ "Транс-Вей" з грошовими вимогами у розмірі 24800,00 грн.;

- ТОВ "Біловодський елеватор" з грошовими вимогами у розмірі 16097375,12 грн.;

Вимоги забезпечені заставою майна боржника:

- ТОВ "Біловодський елеватор" у розмірі 11497724,74 грн.;

- ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" у розмірі 2002838,00 грн.;

- Ансіл Інвестмент Кампані Лімітед у розмірі 31350700,31 грн. та інші.

Статтею 213 Господарського кодексу України передбачено, що майнові активи, які належать боржнику на підставі речових та зобов'язальних прав, повинні використовуватися з метою врегулювання заборгованості неплатоспроможного боржника.

Докази погашення зазначених вище грошових вимог перелічених кредиторів в матеріалах справи відсутні, не надавались жодною із сторін по справі в ході розгляду справи в судах обох інстанцій, ці обставини ніяким чином не спростовано у відповідності до ст.ст. 32, 33, 36 ГПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам Цивільного законодавства, моральним засадам суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник - ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор" уклавши з ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" кредитні договори виступили поручителем один одного.

Відповідно до умов кредитних договорів та умов договорів поруки (з урахуванням внесених додатковими угодами змін), укладених в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржником, ПрАТ Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", як солідарний боржник, несе перед Банком в повному обсязі відповідальність за невиконання Позичальником - ТОВ "Біловодський елеватор" зобов'язань щодо повернення кредитів, сплати відсотків і штрафних санкцій, та зобов'язаний погасити заборгованість за кредитними договорами.

Судом апеляційної інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що після укладення між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський завод" оскаржуваних договорів купівлі-продажу (від 09.04.2011 року), вже 17.05.2011 року було укладено договори:

1)про внесення змін до договору іпотеки №35-12-07/Z1, посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Нєдовєсовою Н.М. 28.12.2010 року за реєстровим №1250 (а.с. 234-239, т.15);

2)про внесення змін до договору іпотеки №08-09-07/Z1 (нежитлові приміщення), посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Крихан Н.М. 25.09.20007 року за реєстровим №1704 (а.с. 240-244, т.15);

Дослідивши умови вищевказаних договорів про внесення змін до договорів іпотеки суд встановив:

Майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3, між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "Біловодський елеватор" оцінено в 67 439 967,00 грн. (ціна відчуження майна боржником - 5 086 162,80 грн. , ринкова ціна - 40 065 177,00 грн., згідно п. 5.2. Договору купівлі-продажу від 09.04.2011 року).

Комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, вул. Міловська, буд. 66, між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "Біловодський елеватор" оцінено в 2 380 372,00 грн. (ціна відчуження майна боржником - 1 373 462,40 грн. , ринкова ціна складає - 1120923,00 грн., згідно п. 5.2. Договору купівлі-продажу від 09.04.2011 року).

Будівлі комбікормового заводу, розташовані за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1, між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "Біловодський елеватор" оцінено в 13 478 380,00 грн. (ціна відчуження майна боржником - 8225103,19 грн. , ринкова ціна складає - 4 647 200,00 грн., згідно п. 5.2. Договору купівлі-продажу від 09.04.2011 року).

Нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 51а, між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "Біловодський елеватор" оцінено в 1 602 353,00 грн. (ціна відчуження майна боржником - 1 177 902,58 грн. , ринкова ціна складає - 892 922,00 грн., згідно п. 5.2. Договору купівлі-продажу від 09.04.2011 року).

Таким чином, обставини даної справи свідчать про те, що 09.04.2011 року боржником - ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" було укладено з ТОВ "Біловодський елеватор" з безготівковою формою оплати (переведенням боргу) із визначенням оцінки нерухомого майна (нібито більше ринкової вартості), а вже за місяць після цього - 17.05.2011 року між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "Біловодський елеватор" було укладено договори про внесення змін до іпотечних договорів, за умовами яких ТОВ "Біловодський елеватор" було передано в іпотеку Банку, як забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами, нерухомість відчужену ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", за ціною, яка значно перевищує вартість нерухомого майна відповідно до договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 року, що свідчить про заниження вартості майна за всіма договорами купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

За приписами ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Як зазначено в ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо можливості погашення вимог ПАТ "КБ "Хрещатик" за рахунок предмета іпотеки.

Проте, у даному випадку, враховуючи той факт, що майно Боржника було передано в іпотеку ТОВ "Біловодський елеватор" (переведення боргу) за значно білішою вартістю ніж воно було фактично реалізовано ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", що завдає збитки кредиторам у даній справі, оскільки укладені договори купівлі-продажу носять явно збитковий характер.

За рахунок предмета іпотеки (у даному випадку відчуженої нерухості за договорами купівлі-продажу від 09.04.2011 року) іпотекодержатель (ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ") мав право та реальну можливість задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням перед ПАТ "КБ "Хрещатик" за значно вищою ціною (ціна яка була встановлена між Банком та ТОВ "Біловодський елеватор"), аніж за вартістю реалізації предмета іпотеки (переведенням боргу) відповідно до договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 року, яка є істотно меншою.

Також, зокрема, дослідивши зміст рішень господарського суду Луганської області від 11.11.2011 року у справі №11/170пд/2011, від 21.11.2011 року у справі №5/159пд/2011, від 11.11.2011 року у справі №11/171пд/2011, від 21.11.2011 №5/160пд/2011, якими було відмовлено задоволенні позовних вимог ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" до ТОВ "Біловодський елеватор" про розірвання договорів купівлі-продажу, які оскаржуюються керуючим санацією у даній справі про банкрутство, судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.06.2011 року ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор" складено та підписано угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог, п. 1 та 2 сторони зафіксували факт непогашеного грошового зобов'язання позивача перед відповідачем у загальній сумі 61 142 755,00 грн. за договором кредиту, а відповідач має перед позивачем непогашені грошові зобов'язання в загальній сумі 40771572,45 грн., зокрема але не виключно, по чотирьом договорам купівлі-продажу, які оскаржуються у даній справі.

З наведеного слід дійти висновку, що ТОВ "Біловодський елеватор" зараховуючи боргові зобов'язання ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" в розмірі 40 771 572,45 грн. (лише по чотирьом договорам, які оскаржуються, загальна сума зарахованих вимог лише - 15 862 631,89 грн.) вже 17.05.2011 року, за місяць до укладення угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог (29.06.2011 року), передав ПАТ "КБ "Хрещатик" придбане у боржника нерухоме майно у забезпечення своїх кредитних зобов'язань, оцінивши його в сумі 84 901 072,00 грн. Тобто ТОВ "Біловодський елеватор", ще не розрахувавшись ніяким чином за придбане майно, вже через 1 місяць те саме майно передало в забезпечення ПАТ "КБ "Хрещатик" за сукупною вартістю 84 901 072,00 грн.

Тобто, ТОВ "Біловодський елеватор" було передано в іпотеку Банку 17.05.2011 року майно, яке придбане у боржника по чотирьом договорам купівлі-продажу 09.04.2011 року за 15 862 631,89 грн., на вкрай невигідних умовах та тільки через місяць післі передачі його в іпотеку Банку 29.06.2011 року між сторонами було укладено угоду про зарахування зустрічних взаємних вимог.

За висновком судової колегії, реалізувавши з урахуванням майнових інтересів боржника лише один майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3, за ціною яка була визначена між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "Біловодський елеватор" в сумі 67 439 967,00 грн. (за договорами про внесення змін до договорів іпотеки №35-12-07/Z1 та №08-09-07/Z1) боржник - ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" був спроможний погасити своє грошове зобов'язання перед ТОВ "Біловодський елеватор" у загальній сумі 61 142 755,00 грн. (відповідно до укладеної між сторонами угоди про зарахування зустрічних взаємних вимог від 29.06.2011 року).

Майно, яке б залишилось у власності ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" об'єктивно могло бути використане для здійснення арбітражним керуючим санаційних засобів, відновлення господарської діяльності підприємства та погашення за рахунок втілених у даній процедурі заходів грошових вимог інших кредиторів.

Колегія апеляційної інстанції приймає до уваги, що провадження у даній справі про банкрутство було порушено 22.11.2011 року, тобто приблизно за 7 місяців після укладення оспорюваних - явно збиткових (із заниженою вартістю) договорів купівлі-продажу 09.04.2011 року (на користь одного з кредиторів), що також свідчить про фактичне виведення активів боржника на користь одного з кредиторів - ТОВ "Біловодський елеватор", що завдало збитки іншим кредиторів, які навіть частково задоволені не були.

Судом апеляційної інстанції не заперечується правомірність оплати за договорами купівлі-продажу майна боржника від 09.04.2011 року, яка відбулась у вигляді переведення боргу ТОВ "Біловодський елеватор" та встановлена рішеннями суду. Проте, у вказаних справах предметом спору було розірвання договорів купівлі продажу з підстав фактичної відсутності оплати за договорами, а факт завдання чи ймовірного завдання збитків кредиторам в судовому порядку не досліджувався та вчиненню правочинів заінтересованими особами оцінка не надавалась.

При цьому, безоплатне відчудження нерухомого майна, яке відбулось у вигляді переведення боргу на користь одного з кредиторів боржника у будь-якому випадку порушує інтереси інших кредиторів в процедурі банкрутства, адже фактична відсутність майнових активів у боржника об'єктивно позбавляє арбітражного керуючого реалізувати систему санаційних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності підприємства - ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".

У наявному в матеріалах справи (а.с.104-127, т.1) висновку Агенства з питань банкрутства в Донецькій області щодо фінансового стану ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" за 2014 рік серед іншого зазначено, що протягом 2008 - 2010 років та 9 місяців 2011 (саме період укладення оскаржуваних правочинів) щодо боржника вчинялись дії з доведення його до банкрутства, що також підтверджує наявність дій керівництва, спрямованих на виведення основних фінансових активів - виробничих потужностей на користь інших осіб - у даній справі на користь одного з кредиторів.

Продаж активів боржника за оскаржуваними договорами купівлі-продажу по значно збитковій вартості, яка здійснена із заінтересованими особами, свідчить про виведення значних активів на шкоду інтересів ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та інших кредиторів.

Крім того, дослідивши зміст вищевказаних договорів від 17.05.2011 року про внесення змін до іпотечних договорів судом апеляційної інстанції з'ясовано, що вони укладені між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (Іпотекодержателем) в особі директора Луганської філії ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" Бугая Андрія Андрійовича та ТОВ "Біловодський елеватор" в особі директора ОСОБА_19.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Статуту ТОВ "Біловодський елеватор" (а.с.42-51, т.16) який затверджений загальними зборами учасників вказаної юридичної особи, з якою ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" були укладені оскаржувані правочини від 09.04.2011 року, інтереси учасника та фактичного власника ТОВ "Біловодський елеватор" - ОСОБА_17 (360400 голосів) при затвердженні Статуту представляв той же Бугай Андрій Андрійович за довіреністю від 27.12.2010 року , який, як вже зазначалось, являвся директором Луганської філії ПАТ "КБ "Хрещатик" та вже через три місяці - 09.04.2011 року підписував спірні договори купівлі-продажу майна боржника.

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що на час укладання боржником оспорюваних правочинів - 09.04.2011 року з відповідною ціною за якою було відчужене нерухоме майно, що в подальшому передано в іпотеку Банку, як забезпечення виконання власних зобов'язань ТОВ "Біловодський елеватор" за кредитними договорами із значним збільшенням вартості нерухомого майна ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", директор Луганської філії ПАТ "КБ "Хрещатик" Бугай А.А. мав повноваження (за довіреністю від 27.12.2010 року) діяти від імені ОСОБА_17, який є фактичним власником ТОВ "Біловодський елеватор", що також підтверджує заінтересованість вказаних вище осіб у виведенні майнових активів боржника за заниженою ціною.

На підставі вище викладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що спірні угоди були укладені боржником із заінтересованою особою, в результаті якої кредиторам завдані збитки, що є наслідком визнання оспорюваних угоди недійсними на підставі ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В процесі розгляду справи в господарському суді першої інстанції ТОВ "Біловодський елеватор" було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Відмовляючи у задоволенні вищевказаної вимоги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність, за визначенням ст. 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Кандаурова А.П. була призначена керуючим санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.04.2016 року.

Таким чином, перебіг строку позовної давності на звернення до суду про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 року починається з 13.04.2016 року, оскільки саме з цього моменту, тобто з моменту призначення керуючим санацією, у розумінні ст. 261 ЦК України, особа - арбітражний керуючий Кандаурова А.П. довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (п. 3 ст. 215 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Матеріалами справи підтверджено обставини того, що спірні правочини - договори купівлі-продажу майна ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" від 09.04.2011 року укладені особою, яка зараз перебуває в процедурі санації у зв'язку із банкрутством, із заінтересованою особою, в результаті правочину кредиторам у справі про банкрутство фактично завдані збитки у вигляді неотримання від банкрута сум кредиторської заборгованості.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що при укладенні договорів-купівлі продажу від 09.04.2011 року - нерухомого майна ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", сторони вчинили правочин, який за своїм змістом та суттю суперечать вищевказаним актам цивільного законодавства України, що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним згідно ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України та ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Що стосується вимоги керуючого санацією Кандаурової А.П. про повернення відчуженого нерухомого майна, то колегія суддів виходить з того, що наслідком задоволення заяви, в порядку ч. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", є повернення сторонам всього отриманого за такою угодою. Тобто, в силу викладених положень Закону про банкрутство, вимога про повернення відчуженого майна є похідною від вимоги про визнання угод недійсними, отже її задоволення в судовому порядку призвиде до відновлення становища боржника, яке існувало до фактичного переходу прав за цими угодами до нового власника, а тому вона правомірно заявлена керуючим санацією.

Керуючим санацією в доповненнях до заяви було також заявлено вимогу про визнання за ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" права власності на будівлі комбікормового заводу розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1.

Розгляд заяв керуючого санацією в порядку ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство про повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника.

Специфіка розгляду заяв про визнання недійсними угод вчинених боржником в рамках справи про банкрутство полягає у концентрації таких спорів в межах однієї справи, яка не передбачає визначення учасників цього процесу як позивач та відповідач.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "КБ "Хрещатик" є кредитором боржника, а отже й учасником справи про банкрутство, визнаним на підставі ухвали суду у встановленому законом порядку.

Право власності на нерухоме майно оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, майно боржника, яке було відчужене за договором купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладеного між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", а саме: будівлі комбікормового заводу, що розташовані за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1, фактично перебуває у власності та зареєстроване не за його покупцем - ТОВ "Біловодський елеватор", а за ПАТ "КБ "Хрещатик", про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 204-210, т.15).

Розглядаючи вимоги керуючого санацією в цій частині судом апеляційної інстанції встановлено, що довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджено та не заперечується сторонами, що як на дату звернення до суду, так і на час розгляду справи, за ПАТ "КБ "Хрещатик" зареєстровано право власності (запис №13623009) за будівлями комбікормового заводу, які розташовані за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1.

За наявними в матеріалах справи доказами в судовому порядку підтверджено факт приналежності боржнику спірного майна на праві власності та знаходження у власності ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" будівель комбікормового заводу, які розташовані за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1, до укладення з ТОВ "Біловодський елеватор" оскаржуваних договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 року, у зв'язку із чим його незаконного вибуття, та в подальшому реєстрації за ПАТ "КБ "Хрещатик".

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, враховуючи той факт, що керуючим санацією при оскарженні договорів купівлі-продажу, які були укладені з метою виведення активів підприємства - боржника, ставилась мета повернення нерухомості у власність ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", з урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство (відсутності окремого позовного провадження за для концентрації всіх справ в межах однієї), колегія суддів дійшла висновку, що хоч арбітражний керуючий Кандаурова А.П. не заявляла окремий віндикаційний позов, але ж метою правосуддя є забезпечення ефективного поновлення порушеного права. Ця мета повинна бути досягнутою шляхом задоволення вказаних вимог.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.06.2013 року по справі 6-32-цс13, оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Враховуючи обставини справи в їх сукупності та аналіз вищевикладених положень законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, задоволення вимоги керуючого санацією про визнання права власності за боржником на вищевказане відчужене нерухоме майно буде спрямоване на ефективний захисту порушеного права ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", забезпечить поновлення порушеного права, та буде адекватним наявним обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції не може вважатись законною та обґрунтованрю, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, вона прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і правильного вирішення спору по суті.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга арбітражного керуючого Кандаурової А.П. підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 року у справі №21/89б/2011 підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення вимог заяви керуючого санацією ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор".

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103 , 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керуючого санацією Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" Кандаурової Анни Павлівни на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 року у справі №21/89б/2011 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 року у справі №21/89б/2011 - скасувати.

Заяву керуючого санацією Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" Кандаурової Анни Павлівни про визнання договорів недійсними в порядку п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням доповнень (вх.б/н від 18.04.2017р.) - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", щодо будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1;

Визнати за Приватним акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" право власності на будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1;

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" повернути Приватному акціонерному товариству "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, 1;

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", щодо нежилого приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Гуньяна, буд. 51а;

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор" повернути Приватному акціонерному товариству "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" нежиле приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Гуньяна, буд. 51а.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", щодо майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3;

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор" повернути Приватному акціонерному товариству "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3;

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.04.2011 року, укладений між Приватним акціонерним товариством "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", щодо комплексу, розташованого за адресою: смт. Мілове, вул. Міловська, 66;

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор" повернути Приватному акціонерному товариству "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" комплекс, розташований за адресою: смт. Мілове, вул. Міловська, буд. 66.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" (92500. Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3, ідентифікаційний код 25365406) на користь арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни (АДРЕСА_1, свідоцтво №696 від 22.04.2013 року) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор" (92500. Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3, ідентифікаційний код 30419898) на користь арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни (АДРЕСА_1, свідоцтво №696 від 22.04.2013 року) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді Т.Д. Геза

Н.М. Дучал