Ухвала

від 13.12.2017 по справі 640/14481/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кафідової О.В.,

суддів: Гримич М.К., Леванчука А.О .,

ЗакропивногоО.В. , Писаної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3, зацікавлена особа - Харківський національний університет радіоелектроніки, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаною заявою, у якій просив встановити факт наявності у нього станом на 1 вересня 2016 року загального стажу на посадах науково-педагогічних працівників 12 років і 5 місяців.

Заяву обґрунтовував тим, що у зв'язку з відсутністю записів у трудовій книжці про період роботи ОСОБА_3 на посадах науково-педагогічних працівників за сумісництвом він позбавлений можливості брати участь у конкурсі на зайняття вакантної посади ректора Харківського національного університету радіоелектроніки, оскільки відповідно до Закону України Про вищу освіту кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу повинен вільно володіти державною мовою, мати вчене звання та науковий ступінь і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як 10 років. Крім того, заявник зазначав, що чинним законодавством встановлено лише порядок визначення трудового стажу з метою обчислення пенсій та надбавок, а нормативно-правові акти, які регулюють порядок підтвердження стажу роботи на посадах науково-педагогічних працівників, відсутні.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2016 року заяву задоволено.

Встановлено юридичний факт, що станом на 1 вересня 2016 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має загальний стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників 12 років 5 місяців.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня

2016 року в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_4, обґрунтовуючи апеляційну скаргу тим, що оскаржуваним рішенням зачіпаються його права як кандидата на посаду ректора Харківського національного університету радіоелектроніки.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2016 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2016 року закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 просять ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Закриваючи апеляційне провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у ОСОБА_4 відсутнє право на подання апеляційної скарги, оскільки оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не були порушені його права та законні інтереси.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 ЦПК України , розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України ).

У ст. 129 Конституції Українизакріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК Українисторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, за змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15 та від 17 лютого

2016 року у справі № 6-76цс16, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2016 року, дійшов правильного висновку про те, що оскаржуване рішення суду не завдає ОСОБА_4 шкоди, яка виражається у несприятливих для нього наслідках, а також, що таким рішенням не вирішувалося питання про права і обов'язки останнього як кандидата на посаду ректора Харківського національного університету радіоелектроніки, й вказане рішення не може вплинути на результати цих виборів.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, у силу п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК Україниколегія суддів відхиляє касаційну скаргу і залишає ухвалу без змін, оскільки її постановлено з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 336 , 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Кафідова

Судді: М.К. Гримич

О.В. Закропивний

А.О.Леванчук

Т.О.Писана