Рішення

від 26.12.2017 по справі 826/3446/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2017 року № 826/3446/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ладона до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001011204 від 27.02.2017р.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ладона (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0001011204 від 27.02.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на хибний висновок податкового органу про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. за неподання декларації з плати за землю за 2016 р., з огляду на те, що Позивач не є землекористувачем земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2, не є власником зазначеної земельної ділянки.

У письмових запереченнях відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з тих мотивів, що під час проведення камеральної перевірки в січні 2017 року працівниками контролюючого органу було встановлено факт неподачі Товариством декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (для орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), чим порушено вимоги п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

В судовому засіданні 11 вересня 2017 року Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на вересень 2017 р.).

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Компанія Ладона є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 3959413. Відповідно до відомостей, які містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано 22.01.2015 р., номер запису: 10681020000038507.

Співробітниками ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ Компанія Ладона (податковий номер 39595413) з питань дотримання вимог законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій за період з 01.01.2016 року по 20.01.2017 року.

За результатами перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки 20.01.2017 р. № 42/26-55-14-04 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено порушення строків подання податкових декларацій по земельному податку передбачених ст. 49 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до Контролюючого органу заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду заперечень Контролючим органом Листом від 23.02.2017 р. №5750/10/26-55-12-04 повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 27.02.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001011204, яким до застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму у сумі 170 грн.

Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства звернувся до Суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платником податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 287 Податкового кодексу України).

Положеннями пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з частиною 2 статті 120 Земельного Кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Судом встановлено, що 27 січня 2015 року між ТОВ Арка Надії та ТОВ Компанія Ладона укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. та зареєстровано в реєстрі за №250.

Відповідно до пункту 1 Договору, Продавець (ТОВ Арка Надії ) продав, а Покупець (ТОВ Компанія Ладона ) купив нежиле приміщення (літ. Е) - загальною площею 407,80 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, Володимирський узвіз, 2.

Пунктом 2 Договору визначено, що за технічного паспорту, виданого КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 27.01.2010 року, нежиле приміщення має такі характеризуючи значення: - розмір площі - 407,80 кв.м.; розташоване на земельній ділянці площею 0,12 га, кадастровий номер 8000000000:82:005:0028.

Також, згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 32761378 від 27.01.2015 року , 27.01.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А., на підставі договору купівлі-продажу, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення (літ. Е) загальною площею 407,8 кв.м. за адресою: місто Київ, Володимирський узвіз, 2, за ТОВ Компанія Ладона .

Таким чином, Судом встановлено, що на теперішній час позивач ТОВ Компанія Ладона є власником нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, Володимирський узвіз, 2.

Отже, у розумінні п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 120 Земельного Кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, будучи власником нерухомого майна - нежилого приміщення (літ. Е) за адресою: місто Київ, Володимирський узвіз, 2, ТОВ Компанія Ладона є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований даний об'єкт нерухомості.

Отже, оскільки з 27.01.2015 р. ТОВ Компанія Ладона є власником нежилого приміщення (літ. Е) загальною площею 407,8 кв.м. за адресою: місто Київ, Володимирський узвіз, 2, отже є землекористувачем земельної ділянки, на якій воно розміщено, зобов'язаний обчислити та подати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Проте такий обов'язок ТОВ Компанія Ладона не виконано, у зв`язку з чим застосування штрафних санкцій є правомірним.

Поряд з цим Суд зазначає наступне, у відповідності до п. п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У відповідності до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

В той же час, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 (далі - Методичні рекомендації), Акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Як вбачається із Акта перевірки, Контролюючим органом проведено камеральу перевірку своєчасності подання податкових декларацій за період з 01.01.2016 року по 20.01.2017 р.

При цьому, в Акті перевірки зазначено, порушення строків подання податкових декларацій по земельному податку до 20.02.2016 року - декларація не подана.

Згідно з пунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

З аналізу вищевикладених норм права вбачається, що Відповідач не реалізовано повноваження щодо проведення контрольного заходу в межах строку, визначеного податковим законодавства, оскільки камеральну перевірку своєчасності подання декларації по земельному податку фактично проведено 20.01.2017 р., тобто з пропуском 30 - денного строку.

року було змінено функції податкових інспекцій та виключено їх з переліку контролюючих органів.

З аналізу п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України вбачається, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було зобов'язане передати всі матеріали перевірки до контролюючого органу до ГУ ДФС у м. Києві.

Абзацом четвертим пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797 VIII від 21.12.2016 року, який набрав чинності з 01.01.2017 року, було внесено зміни до статті 19-1, зокрема абзац перший пункту 19-1.1 викладено в такій редакції: 19-1.1. контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу.

Статтею 19-3 Податкового кодексу України, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, визначено функції державних податкових інспекцій, зокрема: 19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків; 19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; 19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; 19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Згідно листа ДФС України №1005/7/99-99-14-03-03-17 від 17.01.2017 року "Про організацію перевірок у 2017 році" зазначено, зокрема, що п.8 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797 VIII від 21.12.2016 року, доповнено Кодекс статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, з 01 січня 2017 року організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т.ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за їх результатами) лише зазначеними вище органами.

Також, листом ДФС України від №1005/7/99-99-14-03-03-17 від 17.01.2017 року зазначено, що рішення про визначення грошових зобов'язань, вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ за матеріалами документальних перевірок, які розпочаті (завершені) державними податковими інспекціями до 01 січня 2017 року та строк винесення рішення по яких не настав, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) відповідного контролюючого органу обласного рівня.

Діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

З огляду на вищезазначене, Суд приходить до висновку, що 06.02.2017 року при наявності підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі Акту перевірки 20.01.2017 року №42/26-55-12-04, повноваженнями щодо прийняття податкового повідомлень-рішень було наділене ГУ ДФС у м. Києві, а не ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Враховуючи вищезазначене, Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0001011204 від 27.02.2017 року підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ладона (адреса: 03039, м. Київ, пров. Червоноармійський, буд. 14; код ЄДРПОУ 39595413) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0001011204 від 27.02.2017року

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд.2; код ЄДРПОУ 39669867) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ладона (адреса: 03039, м. Київ, пров. Червоноармійський, буд. 14; код ЄДРПОУ 39595413) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук