Рішення

від 18.12.2017 по справі 905/1584/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.2017 Справа № 905/1584/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Матюхіна В.І., судді Чорненької І.К,

при секретарі судового засідання Нарожній М.С.,

розглянувши справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ,

до відповідача ОСОБА_1 комерційного підприємства ОСОБА_2 міської ради «Квіти Донецька» , м.Донецьк,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 міської ради, м.Краматорськ,

про звернення стягнення на майно в сумі 330582 479,48грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/1584/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ, до відповідача ОСОБА_1 комерційного підприємства ОСОБА_2 міської ради «Квіти Донецька» , м.Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 міської ради, м.Краматорськ про звернення стягнення на майно в сумі 330 582 479,48грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., що зумовило виникнення заборгованості, стягнення якої позивач вимагає за рахунок предмету застави за іпотечним договором № 151110Z168 від 08.11.2010р.

Ухвалою суду від 02.11.2015 року призначено судову економічну експертизу по справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження по справі.

30.03.2016р. Справа №905/1584/15 була повернута до господарського суду Донецької області , у зв'язку з тим, що додаткові матеріали не були надані.

Ухвалою суду від 19.04.2016р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 19.04.2016 року призначено судову економічну експертизу по справі, проведення якої доручено ОСОБА_2 науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження по справі.

02.08.2016р. справа була повернута до господарського суду Донецької області, у зв'язку з тим, що рахунок від 10.05.2016 року за експертизу по справі №905/1584/15 не був сплачений.

Ухвалою суду від 15.09.2016р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 15.09.2016 року призначено судову економічну експертизу по справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження по справі.

24.10.2016р. справа №905/1584/15 повернута до господарського суду Донецької області з експертної установи без виконання.

Ухвалою суду від 09.11.2016р. провадження по справі 905/1584/15 було поновлено.

Ухвалами суду від 09.11.2016 року призначено судову економічну експертизу по справі, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3, та зупинено провадження по справі.

19.12.2016р. справа №905/1584/15 повернута до господарського суду Донецької області з експертної установи без виконання.

Ухвалою суду від 21.02.2017р. призначено судову оціночну експертизу по справі, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та зупинено провадження по справі.

Справа №905/1584/15 повернута до господарського суду Донецької області з експертної установи без виконання.

17.07.2017р. на адресу господарського суду Донецької області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення, в якому зазначено, що за результатами вивчення поставлених перед експертизою питань вказаних в ухвалі суду від 21.02.2017р. встановлено, що виконання експертизи, відповідно до діючих нормативних документів та затверджених методичних рекомендацій неможливо без дослідження об'єкта оцінки в натурі, який розташовано за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.Солов'яненка, б.6б. Також у вказаному повідомленні зазначено про відсутність наведення мотивів щодо наявності обставин, які зумовлювали б неможливість або недоцільність проведення експертизи з даних питань у відповідній експертній установі за зоною обслуговування.

Ухвалою суду від 31.07.2017р. провадження у справі було поновлено.

31.10.2017р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява № 010-00/4631 від 30.10.2017р. про зменшення розміру позовних вимог та припинення провадження у справі. Як вбачається зі змісту вказаної заяви, позивач просить зменшити розмір позовних вимог на суму пені в розмірі 26 600 640,71 грн., нараховану за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу) та процентів за користування кредитом, а також припинити провадження у справі № 905/1584/15, у зв'язку з відсутністю предмету спору з огляду на сплату боржником заборгованості за кредитним договором № 151110К26 від 05.11.2010р. під час розгляду зазначеної справи та повернути з державного бюджету позивачу судовий збір у розмірі 73 080,00 грн., сплачений при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення № 41405 від 10.08.2015р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В заяві від 18.12.17р. просив розглянути справу без участі представника ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» , у зв'язку неможливістю направити для участі уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

В порядку Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвали по даній справі були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку п.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд встановив наступне.

05.11.2010р. між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ (банк) та ОСОБА_2 міською радою, м. Донецьк (позичальник) укладено кредитний договір № 151110К26 (далі - Договір).

Згідно п. 3.1. Договору банк надає Позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору (далі-Кредит або кредитна лінія), а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, встановлені цим договором.

Згідно п. 3.2.1 Договору ліміт кредитної лінії: 350000000,00 (триста п'ятдесят мільйонів) гривень.

Згідно п. 3.2.2. Договору (в редакції договору № 151110К26-17 від 31.05.2013 р. до кредитного договору від 05.11.2010 р.) кінцевий термін погашення кредиту - 30.10.2015 р.

Відповідно до Договору № 151110К26-16 від 05.11.2010 р. сторони домовились встановити наступний порядок погашення траншів: строк користування траншем в сумі 80 027 460,00 грн., що наданий згідно з додатковим договором від 06.07.2011 р. №151110К26-5 на строк з 06.07.2011 по 05.07.2012 р. - до 30.04.2013 р.; строк користування траншем в сумі 90 464 000,00 грн., що наданий згідно з додатковим договором від 08.12.2011 р. № 151110К26-8 на строк з 08.12.2011 по 07.12.2012 р. - до 30.04.2013 р.; строк користування траншем в сумі 65 967 540,00 грн., що наданий згідно з додатковим договором від 29.12.2011 р. № 151110К26-9 на строк з 01.02.2012 по 31.12.2012 р. - до 30.04.2013 р.

Згідно з п. 3.2.4. Договору (в редакції договору № 151110К26-17 від 31.05.2013р. до кредитного договору від 05.11.2010 р.) проценти за користування кредитом сплачуються позичальником виходячи із процентної ставки у розмірі 15,3 % річних (п'ятнадцять цілих три десятих процентів) річних.

Згідно з п. 3.2.5. Договору розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.5.1. Договору позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, в останній Банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 25 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8. цього Договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

У разі порушення строку сплати процентів за користування кредитом, зазначеного в п. 3.5.1. цього договору, банк переносить заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом на рахунок прострочених процентів за користування кредитом (п. 3.5.2. Договору).

Відповідно до п.3.6.2. Договору позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом та інших належних до сплати платежів за цим Договором протягом 10 банківських днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення, у випадку, якщо це передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до п. п. 3.4.1., 3.4.2. Договору позичальник зобов'язаний погасити повністю кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8. цього договору в строк, зазначений у п. 3.2.3. цього договору, здійснюючи чергові платежі з погашення згідно з графіком збільшення та зменшення ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника.

У разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку збільшення та зменшення ліміту заборгованості, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

Згідно п. 6.2. Договору у разі невиконання зобов'язань згідно з п.п. 3.4.1., 3.5.1 цього договору позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2. цього договору, і підлягає сплаті на рахунок, зазначений в п.3.8. (б) цього договору.

Згідно з п. 7.1. Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та Банку, проте кредит надається після виконання позичальником п. 3.9.1. цього договору.

Кредитний договір № 151110К26 від 05.11.2010р. підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. між ОСОБА_1 комерційним підприємством ОСОБА_2 міської ради «Квіти Донецька» (надалі - іпотекодавцем) та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ (далі - іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір № 151110Z168 від 08.11.2010р. (далі - іпотечний договір).

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 05 листопада 2010 року №151110К26, зі всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені (далі - кредитний договір), укладеного між іпотекодержателем, з однієї сторони та ОСОБА_2 міською радою (ідентифікаційний код 26502957), далі - боржник, з другої сторони, відповідно до якої іпотекодержатель при виконанні боржником умов та положень, визначених в кредитному договорі, відкриває відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 350 000 000,00 (триста п'ятдесят мільйонів) гривень, на умовах, визначених кредитним договором, строком погашення 30 квітня 2013 року.

Згідно п.1.3. іпотечного договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань боржника, є нерухоме майно (надалі - предмет іпотеки), а саме: вбудоване приміщення, загальною площею 9750,2 кв.м. в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Солов'яненка, б.6б.

За даними витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.10.2010 року №27617013, виданим ОСОБА_1 підприємством бюро технічної інвентаризації м. Донецька, Предмет іпотеки, зареєстрований в книзі 16дг (номер запису 3888), за реєстраційним номером 19359193, загальною вартістю 2 007 256,00 гривень.

За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмету іпотеки на дату підписання цього договору становить 9 826 000,00 гривні.

Згідно п.1.6. іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання боржником відповідних положень кредитного договору та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інших платежів; неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору (п. 2.1.5. іпотечного договору)

Згідно п. 2.2.2. іпотечного договору у разі порушення зобов'язань за кредитним договором та/або умов цього договору надіслати іпотекодавцю та/або боржнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення (в тому числі дострокове) на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Відповідно до п.4.1. іпотечного договору взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за цим договором виникають з моменту підписання повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення.

Згідно п.4.2. договору іпотека припиняється у разі:

4.2.1. Припинення зобов'язань боржника за кредитним договором;

4.2.2. Реалізації предмета іпотеки відповідно до умов цього договору;

4.2.3. Набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

4.2.4. З інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.1. іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення обов'язків встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання іпотекодавцем, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.7.3. іпотечного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення підписів печатками сторін та нотаріального посвідчення і залишається чинним до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором та/або виконання боржником та/або іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.

Зазначений договір підписано представниками обох сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Позивач належним чином виконав свої обов'язки, встановлені Кредитним договором, однак ОСОБА_2 міська рада зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом належним чином не виконувала, що стало приводом для звернення позивача до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 комерційного підприємства ОСОБА_2 міської ради «Квіти Донецька» про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення з ОСОБА_2 міської ради заборгованості за кредитним договором.

24.07.2015р. на адресу ОСОБА_2 міської ради позивачем було направлено вимогу №195-02/5068 від 23.07.2015р. про дострокове погашення заборгованості, в якій банк повідомив ОСОБА_2 міську раду про наявність заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. в сумі 289 336 614,32 грн. станом на 01.07.2015р. та вимагав протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги її сплатити, яка залишена адресатом без відповіді.

Також, 24.07.2015р. на адресу ОСОБА_1 комерційного підприємства ОСОБА_2 міської ради «Квіти Донецька» позивачем було направлено вимогу №195-02/5088 від 23.07.2015р. про дострокове погашення заборгованості, в якій банк повідомив відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. в сумі 289336614,32 грн. станом на 01.07.2015р. та вимагав протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги її сплатити, яка також залишена адресатом без відповіді.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15 стягнуто з ОСОБА_2 міської ради, м. Краматорськ на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ, 236 459 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 31 756 443,77 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 1572448,06 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319426,86 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 33874520,08 грн. - інфляційні втрати, судовий збір в розмірі 67 199,55 грн.

Вказаним рішенням встановлено факт видачі кредиту та невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., що має преюдиційний характер для цієї справи.

Вищевказане рішення оскаржене не було та набрало законної сили.

Статтею 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням господарського суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки ОСОБА_2 міської радою до прийняття судового рішення по справі №905/1586/15 не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, позивачем реалізовано право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом подання відповідної позовної заяви до суду, як то, зокрема, передбачено безпосередньо п.п. 5.2, 5.4 іпотечного договору.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Зважаючи на положення ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від доведеності одночасної наявності таких елементів: захищуваного суб'єктивного права (інтересу) у позивача; порушення означеного ним права чи інтересу з боку відповідача; належність обраного способу захисту (його адекватність характеру правовідносин і здатність відновити порушені права чи інтереси, можливість до застосування за змістом діючого законодавства).

Відсутність або недоведеність позивачем згідно приписів чинного процесуального законодавства належними доказами будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права. Тому, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Беручи до уваги зазначені положення чинного законодавства та умови іпотечного договору, право Іпотекодержателя на звернення стягнення на нерухоме майно за відповідним переліком обумовлено наявністю порушення зобов'язання Боржником за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., зокрема, щодо належних до сплати Банку грошових коштів.

Так, борг, за своєю суттю є підставою, за наявності якої означене право за іпотечним договором може бути реалізовано позивачем, як похідна вимога, що у свою чергу, за змістом, є встановленням порядку та способу виконання зобов'язання за кредитним договором, а саме за рахунок нерухомого майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Одночасно дане є реалізацією права позивача, як Іпотекодержателя, безпосередньо на визначене іпотечним договором нерухоме майно відповідача, як Іпотекодавця.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, в яких не передбачено такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 4.3.5. Постанови № 1 від 24.11.2014р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вірішення спорів, що виникають з кредитних відносин" з огляду на приписи статті 583 ЦК України, статті 11 Закону України «Про заставу» , статей 1 та 11 Закону України «Про іпотеку» заставодавцем (іпотекодавцем) може виступати як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави. До майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням в тому обсязі, в якому він сам виконав вимоги кредитора.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 576 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, окремим видом якої є іпотека, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.7 Закону України «Про іпотеку» .

Відповідно до наданих в статті 1 Закону України "Про іпотеку" визначень іпотекодавець - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника, а іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Як встановлено законодавством, і боржник і майновий поручитель є іпотекодавцями у разі, якщо вони надали в іпотеку нерухоме майно з метою забезпечення власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи (боржника) перед іпотекодержателем.

У даному спорі відповідач не є боржником за основним зобов'язанням третьої особи перед позивачем за кредитним договором, а виступив її майновим поручителем, надавши в іпотеку нерухоме майно в забезпечення зобов'язання перед банком.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.28 Закону України "Про заставу" право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

З наведеного вбачається що іпотека припиняється згідно закону з моменту настання будь-якого з наведених вище юридичних фактів.

Суд зазначає, що 31.10.2017р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява № 010-00/4631 від 30.10.2017р. про зменшення розміру позовних вимог та припинення провадження у справі.

Як вбачається зі змісту вказаної заяви, позивач просить зменшити розмір позовних вимог на суму пені в розмірі 26600640,71 грн., нараховану за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу) та процентів за користування кредитом, а також припинити провадження у справі № 905/1584/15 у зв'язку з відсутністю предмету спору з огляду на сплату боржником заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. під час розгляду зазначеної справи та повернути з державного бюджету позивачу судовий збір у розмірі 73080,00 грн., сплачений при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення №41405 від 10.08.2015р.

До вказаної заяви додано належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів №4346 від 30.08.2017р. на суму 236459000,00 грн., № 4439 від 11.09.2017р. на суму 31756443,77 грн., № 4440 від 11.09.2017р. на суму 1572448,06 грн., № 4441 від 11.09.2017р. на суму 319426,86 грн., № 4442 від 11.09.2017р. на суму 33874520,08 грн. Зі змісту вказаних меморіальних ордерів вбачається, що ОСОБА_2 міською радою у повному обсязі виконано рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15.

Відтак, фактично є відсутньою підстава, визначена позивачем у розглядуваній позовній заяві, за наявності якої може бути реалізовано право останнього на звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором 151110Z168 від 08.11.2010р., та, як наслідок, відсутній обов'язок відповідача відповідати цим майном за означеними зобов'язаннями Боржника.

Отже, основне зобов'язання , в забезпечення виконання якого було укладено іпотечний договір № 151110Z168 від 08.11.2010р., в силу приписів ст.599 Цивільного кодексу України є припиненим.

При цьому, виходячи з приписів п.2.1.5 зазначеного іпотечного договору, п.6.5 кредитного договору №151110К26 від 05.11.2010р., та понесення судових витрат позивачем у ході супроводження та повернення кредиту, а також зважаючи на відсутність доказів їх відшкодування Боржником, суд не може дійти висновку про припинення іпотеки у розумінні п.4.2 іпотечного договору, положень Закону України «Про іпотеку» , ст.593 Цивільного кодексу України.

Проте, зобов'язання відшкодування Банку судових витрат, зокрема, стягнутих рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15, не визначено позивачем як складова підстав позову, а отже не підлягає дослідженню судом у межах справи №905/1585/15.

Таким чином, дослідження обставин справи зумовлює висновок суду про безпідставність заявлених позовних вимог та, як наслідок, про відмову у їх задоволенні.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні заяви № 010-00/4631 від 30.10.2017р. про зменшення розміру позовних вимог та припинення провадження у справі з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі № 905/1586/15 судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог в сумі 26600640,71 грн. з яких: 21397053,17 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період 27.12.2014 р.- 31.07.2015р., та 5203587,54 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом за період 26.08.2014р.- 27.07.2015р. з огляду на приписи ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» .

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 міської ради за кредитним договором № 151110К26 від 05.11.2010р. звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 151110Z168 від 08.11.2010р., з визначенням способу реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Проте, приведеною заявою вимоги, що є предметом позову не змінено, перелік майна стосовно якого заявлено вимоги не зменшено, а відтак, у розглядуваному випадку, за обставин приведених у зверненні, не відбувається зменшення їх розміру.

З огляду на таке, а також зміст заяви №010-00/4631 від 30.10.2017р., остання не може бути розцінена та прийнята судом як зменшення позовних вимог у приведеній частині.

Відтак, з наведених підстав, суд відмовляє у задоволенні заяви № 010-00/4631 від 30.10.2017р. в частині зменшення розміру позовних вимог.

Суд також відмовляє у задоволенні заяви № 010-00/4631 від 30.10.2017р. в частині припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору з огляду на наступне.

По-перше, предмет спору слід відрізняти від предмета позову - певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Так, предметом розгляду даної справи є звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №151110Z168 від 08.11.2010р. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 міської ради за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., в той час як позивач просить припинити провадження у даній справі з огляду на погашення ОСОБА_2 міською радою заборгованості за кредитним договором № 151110К26 від 05.11.2010р., тобто основної заборгованості .

По-друге, у даному спорі відповідач не є боржником за основним зобов'язанням третьої особи перед позивачем за кредитним договором, а виступив її майновим поручителем, надавши в іпотеку нерухоме майно в забезпечення зобов'язання перед банком.

Як вже зазначалося вище, згідно п. 3.1., 3.2.1 Договору банк надає Позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору (далі-Кредит або кредитна лінія), а Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, встановлені цим договором. Ліміт кредитної лінії: 350000000,00 (триста п'ятдесят мільйонів) гривень.

Кредитна лінія - кредитна угода, відповідно до якої протягом передбаченого договором терміну банк виділяє позичальнику кредит у межах узгодженої суми (ліміту кредитування) на умовах, що відрізняються від умов одноразового надання кредиту.

Кредитування на умовах кредитної лінії використовують у тому випадку, коли позичальник періодично потребує значних коштів або наперед не може точно визначити необхідну суму кредиту.

За змістом ст.1 кредитного Договору, відновлювальна кредитна лінія означає кредитну лінію, відповідно до умов якої внесені позичальником суми коштів в погашення кредиту можуть знову надаватись йому в позику у міру реалізації проекту в межах ліміту заборгованості та на умовах, визначених кредитним Договором, без проведення додаткових переговорів та без підписання відповідних додаткових документів.

Отже, у період дії відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого ліміту позичальник може одержувати додаткові кошти відповідно до своєї потреби в них.

Спірним у даному випадку є право на звернення стягнення на предмет іпотеки як таке, а погашення ОСОБА_2 міською радою приведених вище сум заборгованості за кредитним договором № 151110К26 від 05.11.2010р., за викладених вище обставин, лише визначає безпідставність його застосування, і не може бути реалізовано за підстав визначених позивачем у розглядуваному позові, та не виключає право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки в майбутньому за наявності відповідних підстав.

Клопотання про повернення з бюджету Публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» судового збору у розмірі 73080,00грн., сплаченого при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення №41405 від 10.08.2015р., не підлягає задоволенню, зважаючи на не встановлення підстав, з якими Закон України «Про судовий збір» пов'язує вчинення даної запитуваної процесуальної дії.

Судом враховано, що п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» , передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом , а також те, що сума сплаченого позивачем судового збору розрахована із сум заборгованості як за кредитом і процентами за користування кредитом, так і з безпідставно нарахованих сум пені.

Проте, з огляду на те, що сума судового збору за даним позовом, навіть без врахування безпідставно нарахованої позивачем пені, складає максимально можливий розмір судового збору, та враховуючи положення ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» , суд встановив відсутність переплаченої суми судового збору.

Судовий збір, у відповідності до ч.9 ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, з огляду на його неправильні дії, що призвели до виникнення спору та змусили позивача звернутися до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 42, 75, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ до ОСОБА_1 підприємства ОСОБА_1 комерційного підприємства ОСОБА_2 міської ради «Квіти Донецька» , м.Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 міської ради, м.Краматорськ, про звернення стягнення на майно в сумі 330582479,48грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства ОСОБА_1 комерційного підприємства ОСОБА_2 міської ради «Квіти Донецька» (83102, м. Донецьк, вул. Солов'яненка, б.6-Б, код ЄДРПОУ 33371346) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) судовий збір в сумі 73080 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.12.2017р. підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2017р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в ОСОБА_2 апеляційний господарський суд згідно розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя В.І. Матюхін

Суддя І.К. Чорненька