Постанова

від 13.06.2018 по справі 905/1584/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/1584/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - Н.С. Руденко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2018р.

у складі колегії суддів: Т.Д. Геза - головуючий, Н.В. Будко, О.І. Склярук

та на рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2017р.

у складі колегії суддів: О.М. Сковородіна - головуючий, В.І. Матюхін, І.К. Чорненька

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Квіти Донецька"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Донецька міська рада

про звернення стягнення на майно в сумі 330 582 479,48 грн.

за участю представників:

від позивача: Будниченко О.В.,

від відповідача: не з'явилися,

від третьої особи: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду з позовом до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Квіти Донецька" про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. в розмірі 330 582 479,48 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання Донецькою міською радою зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., що зумовило виникнення заборгованості, стягнення якої позивач вимагає за рахунок предмета застави за іпотечним договором №151110Z168 від 08.11.2010р.

31 жовтня 2017р. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 26 600 640, 71 грн. та процентів за користування кредитом та припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору з огляду на сплату боржником заборгованості за кредитним договором № 151110К26 від 05.11.2010р. під час розгляду зазначеної справи. Також просив повернути з державного бюджету позивачу судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2017р. у справі №905/1584/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2018р., відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Суди вказали, що оскільки Донецькою міською радою у повному обсязі виконано рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. у справі №905/1586/15, відсутня підстава, визначена позивачем у позовній заяві, за наявності якої може бути реалізовано право останнього на звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №151110Z168 від 08.11.2010р., та, як наслідок, відсутній обов'язок відповідача відповідати цим майном за зазначеними зобов'язаннями боржника.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зменшення позовних вимог суди попередніх інстанцій вказали, що заявою не змінено вимоги, що є предметом позову, не зменшено перелік майна, стосовно якого заявлено вимоги, тому не відбувається зменшення позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні заяви про припинення провадження у справі, суди вказали, що предметом розгляду даної справи є звернення стягнення на майно, в той час як позивач просить припинити провадження у зв'язку з погашенням заборгованості боржником. Крім того, суди зазначили, що відповідач у даній справі не є боржником, а є майновим поручителем.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору, повернути з державного бюджету позивачу судовий збір у розмірі 73 080,00 грн., сплачений за подання позовної заяви відповідно до платіжного доручення №41405 від 10.08.2015р.

Скаржник зазначає про необхідність припинення/закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору в результаті погашення, після порушення провадження у справі, у відповідному розмірі заявленої в даній справі заборгованості, проте не у зв'язку з припиненням зобов'язань за кредитним договором та відсутністю у банку внаслідок цього підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України при закритті провадження у справі повертається судовий збір з бюджету.

Також, позивач вказує на безпідставність відмови судами попередніх інстанцій у задоволенні заяви банку про зменшення розміру позовних вимог на суму нарахованої пені.

4. Позиції інших учасників справи

Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу учасниками справи не подано.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

05 листопада 2010р. між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Донецькою міською радою як позичальником укладено кредитний договір №151110К26, відповідно до якого банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, встановлені цим договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. між комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Квіти Донецька" як іпотекодавцем та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" як іпотекодержателем було укладено іпотечний договір № 151110Z168 від 08.11.2010р.

Згідно з п. 1.3 іпотечного договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань боржника, є нерухоме майно, а саме: вбудоване приміщення, загальною площею 9750,2 кв.м. в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Солов'яненка, б. 6б.

Відповідно до п. 2.1.5 іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інших платежів; неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору.

Відповідно до п. 5.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення обов'язків встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання іпотекодавцем, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст. 12 цього Закону.

Тобто наявність заборгованості боржника перед кредитором за кредитним договором є підставою для звернення кредитора з позовом про задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

Позивач, звертаючись з даним позовом, просив в рахунок погашення наявної заборгованості Донецької міської ради за кредитним договором у розмірі 330 582 479,48 грн., яка складається з 236 459 000 грн. основного боргу, 31 756 443,77 грн. процентів за користування кредитом, 21 397 053,17 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 5 203 587, 54 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 1 572 448,06 грн. 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, 319 426, 86 грн. 3 % річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом, 33 874 520, 08 грн. інфляційних втрат, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. у справі №905/1586/15 стягнуто з Донецької міської ради на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 236 459 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 31 756 443,77 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 1 572 448,06 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319426,86 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 33 874 520,08 грн. інфляційних втрат та судовий збір в розмірі 67 199,55 грн. Відмовлено банку в частині стягнення пені.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Донецькою міською радою у повному обсязі виконано рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. у справі №905/1586/15.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" подало до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору з огляду на сплату боржником заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача з відмовою в задоволенні даної заяви судами попередніх інстанцій.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зменшення позовних вимог суди попередніх інстанцій вказали, що заявою не змінено вимоги, що є предметом позову, не зменшено перелік майна, стосовно якого заявлено вимоги, тому не відбувається зменшення позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні заяви про припинення провадження у справі, суди вказали, що предметом розгляду даної справи є звернення стягнення на майно, в той час як позивач просить припинити провадження у зв'язку з погашенням заборгованості боржником. Крім того, суди зазначили, що відповідач у даній справі не є боржником, а є майновим поручителем.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Тобто предметом даного спору є заборгованість за кредитним договором, щодо якої виник спір. Натомість стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення наявної заборгованості за кредитним договором є предметом позову у даній справі.

Верховний Суд враховує, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на підставі ст. 22 ГПК України (в редакції до 15.12.2017р.) у заяві від 30.10.2017р. зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені, нарахованої за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за користування кредитом.

Таким чином, суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для відмови в позові, оскільки відсутність предмету спору (заборгованості за кредитом) є підставою для закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Враховуючи, що місцевим та апеляційним господарськими судами порушено норми ст. 231 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних рішень та закриття провадження у справі з поверненням судового збору.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень у даній справі.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 300, 301, 308, 313, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2017р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2018р. у справі № 905/1584/15 скасувати.

Провадження у справі № 905/1584/15 закрити.

Повернути з Державного бюджету України публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код 00032112) 73 080,00 грн. судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви та 255 780 грн. судового збору, сплаченого при подачі апеляційної та касаційної скарг.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л.В. Стратієнко

Суддя І.В. Ткач