Рішення

від 06.12.2017 по справі 910/30728/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017Справа № 910/30728/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доЖитлово-будівельного кооперативу "Хімік-4" простягнення 532 596 грн 00 коп. Представники: від позивача: Кирищук В.П. - представник за довіреністю від відповідача: Бойков О.С. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-4" про стягнення 619 787 грн 82 коп. заборгованості за договором на постачання теплової енергії від 29.06.2000 № 230094, в тому числі: 273 186 грн 48 коп. основного боргу, 19 690 грн 88 коп. 3 % річних, 229 605 грн 22 коп. інфляційних втрат та 97 305 грн 24 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії від 29.06.2000 № 230094 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за використану теплову енергію за період з 01.02.2013 по 01.10.2015 у розмірі 273 186 грн 48 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано 19 690 грн 88 коп. 3 % річних, 229 605 грн 22 коп. інфляційних втрат та 97 305 грн 24 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 порушено провадження у справі № 910/30728/15 та справу призначено до розгляду на 20.01.2016.

18.01.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 272 731 грн 79 коп. основного боргу, 19 690 грн 88 коп. 3 % річних, 229 605 грн 22 коп. інфляційних втрат та 97 305 грн 24 коп. пені.

19.01.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

20.01.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 розгляд справи відкладено на 03.02.2016, у зв'язку неявкою представників відповідача в судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

03.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення відзиву та клопотання про призначення комплексної економічної експертизи до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 призначено у справі судову економічну експертизу проведення судової якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 зупинено провадження у справі № 910/30728/15 до проведення Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса (ХНДІСЕ) судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 року у справі № 910/30728/15, та повернення матеріалів справи до суду.

Супровідним листом від 03.02.2016 матеріали справи направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса.

01.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Київського апеляційного господарського суду за належністю надійшло клопотання Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса про залучення до проведення комплексної судової експертизи спеціаліста в галузі теплопостачання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 поновлено провадження у справі на справу призначено до розгляду на 20.07.2016.

03.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до проведення комплексної судової експертизи спеціаліста в галузі теплопостачання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 залучено до участі у проведенні експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 року у справі № 910/30728/15, спеціаліста в галузі теплопостачання - кандидата технічних наук із технічної теплофізики, старшого доцента кафедри теплотехніки та енергозбереження Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" - Єщенка Олександра Івановича, та зупинено провадження у справі №910/30728/15 до проведення судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення), призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016.

Супровідним листом від 20.07.2016 матеріали справи направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса.

27.03.2017 на адресу Господарського суду міста Києва від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів (вихідних даних) необхідних для проведення комплексної судової експертизи № 10879.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 у зв'язку із закінченням терміну повноважень у судді Цюкала Ю.В., справу № 910/30728/15 передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями справу № 910/30728/15 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 справу № 910/30728/15 прийнято до провадження, поновлено провадження для розгляду клопотання судового експерта, зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Київенерго" надати відповідні документи та зупинено провадження у справі № 910/30728/15 до проведення Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса (ХНДІСЕ) судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2016 року у справі № 910/30728/15, та повернення матеріалів справи до суду.

19.10.2017 на адресу Господарського суду міста Києва від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса надійшов висновок комплексної судової експертизи із залученням фахівця в галузі теплопостачання № 10879 від 08.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 поновлено провадження у справі 910/30728/15 та справу призначено до розгляду на 06.12.2017.

05.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення.

06.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі з врахуванням висновку експерта.

В судове засідання 06.12.2017 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких частково визнав заявлені позовні вимоги.

У судовому засіданні 06.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.06.2000 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (енергопостачальна організація за договором) та Житлово-будівельним кооперативом "Хімік-4" (абонент за договором) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 23-0094, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити теплову енергію абоненту для потреб опалення та гарячого водопостачання, а абонент зобов'язується отримати її та своєчасно оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (далі - договір).

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "Київенерго", затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерної енергопостачальної організації "Київенерго" (протокол № 2/2013 від 22.04.2013), Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI.

Положеннями розділу 8 договору встановлено термін дії договору, а саме даний договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2000. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до пункту 1.1. договору предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених даним договором.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору.

Відповідно до пункту 2.3.1 договору абонент зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Порядок розрахунків сторони погодили в додатку № 4 до договору, відповідно до умов якого абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 3 за адресою: вул. Щекавицька, буд. 37/48, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, що не мають приладів обліку: щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що за період з 01.02.2013 до 01.10.2015 позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 1 637 249 грн 08 коп. на умовах, передбачених укладеним між сторонами на постачання теплової енергії від 29.06.2000 № 230094, в підтвердження чого надає копії облікових карток за період з лютого 2013 року по жовтень 2016 року включно та відомості обліку споживання теплової енергії, а також довідкою про надходження коштів за спожиту теплоенергію за період з жовтня 2009 року до вересень 2015 року. Також позивача зазначає, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії за період з 01.02.2013 до 01.10.2015, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за спожиту теплову енергію у розмірі 272 731 грн 79 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, в будинку відповідача відсутній прилад обліку обсягів споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання. У відповідності до вимого п. 5.5 договору № 23-0094 від 29.06.2000 (надалі договір), укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що при відсутності приладу обліку кількість теплової енергії, що відпущена абоненту (відповідачу), визначається розрахунковим способом.

Зазначений в пункті 5.5 розрахунковий спосіб було погоджено між сторонами у пункті 3.2 додатку № 4 до цього ж договору № 23-0094 від 29.06.2000.

Зокрема, кількість фактично спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання у відповідності до пункту 3.2 додатку № 4 до договору № 23-0094 від 29.06.2000, визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Договірні навантаження, погоджені сторонами в додатку № 1 до договору № 23-0094 від 29.06.2000, на ГВП 4,32 Гкал/добу.

Кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання, яку повинен використовувати позивач при визначенні обсягів споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання, та фактична температура теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації не відображені в жодному з наданих позивачем документів: розрахунку ціни позову; довідці про надходження коштів за спожиту теплову енергію за договором № 23-0094 від 29.06.2000, копіях облікових карток (табуляграмах) за спірний період.

У відповідності до вимог пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 N 1198, кількість фактично спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

У відповідності до вимог пункту 24 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 N 1198, у разі коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору,

У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок.

Відповідно до висновку комплексної судової експертизи із залученням фахівця в галузі теплопостачання № 10879 від 08.09.2017, проведеної Харківським науково-дослідного інститутом судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.07.2016, з урахуванням обсягу спожитої теплової енергії, який розрахований на підставі проведеного дослідження фахівцем в галузі теплопостачання, визначена кількості спожитої теплової енергії на потреби системи гарячого водопостачання в будинку по вул. Йорданська (Лайоша Гавро) 17 за період 01.02.2013 - 01.10. 2015, яка складає 2155,259 Гкал. та кількості спожитої теплової енергії на потреби системи опалення в будинку по вул. Йорданська (Лайоша Гавро) 17 яка складає 3642,16 Гкал.

На підставі Постанов НКРЕКП встановлені тарифи на гаряче водопостачання та опалення в наступних розмірах:

- 203 грн 26 коп. з ПДВ/Гкал. в період з 01.01.2011 по 30.06.2014 на підставі постанови НКРЕКП від 14.12.2010 № 1729;

- 354 грн 20 коп. з ПДВ/Гкал. в період з 01.07.2014 по 31.03.2015 на підставі постанови НКРЕКП від 23.04.2014 № 465;

- 637 грн 32 коп. з ПДВ/Гкал. в період з 01.04.2015 по 30.06.2015 на підставі постанови НКРЕКП від 03.03.2015 № 613.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі 826/15733/15 визнано нечинною з моменту прийняття постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року № 613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго".

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно зі статтею 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі № 826/15733/15, якою визнано нечинною з моменту прийняття Постанову № 613, набрала законної сили з моменту її проголошення, а відтак, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифу на теплову енергію, яке в судовому порядку визнано нечинними з моменту їх прийняття.

Водночас постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі № 826/15733/15 відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили з моменту її проголошення, а відтак, підстави для зупинення провадження у цій справі до закінчення касаційного перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі № 826/15733/15 відсутні, з огляду на що відповідне клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що Постанова НКРЕКП № 613 визнана нечинною з дати її прийняття, колегія суддів погоджується з позивачем, що протягом періоду з квітня 2015 року по вересень 2015 року включно до спірних правовідносин сторін слід застосовувати тариф, встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 23.04.2014 № 465 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго", згідно з якою тариф для відповідача на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії становить 295,17 грн./Гкал (без ПДВ), тобто 354,204 грн. з ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням визначених експертами обсягів спожитої відповідачем теплової енергії теплової енергії за спірний період, розмірів тарифів на гаряче водопостачання та опалення, та враховуючи суму оплат здійснених відповідачем за спожиту теплову енергію за спірний період, розмір заборгованості відповідача за спожиту теплоенергію за період з лютого 2013 року до вересень 2015 року включно складає 150 701 грн 71 коп.

Твердження відповідача щодо сума заборгованості підлягає зменшенню на суму безпідставно списаних коштів з жовтня по грудень 2009 року в розмірі 54 000 грн 00 коп. та переплати в справі 7/719 в розмірі 43 393 грн 24 коп., не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами та не стосуються встановлення факту наявності заборгованості за спірний період. Крім того, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом про стягнення вказаних безпідставно списаних коштів.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії від 29.06.2000 № 230094, позивачем нараховано відповідачу 19 690 грн 88 коп. 3 % річних, 229 605 грн 22 коп. інфляційних втрат та 97 305 грн 24 коп. пені за загальний період прострочення щодо всіх платежів, вказаний в розрахунку, доданому до позовної (з 01.02.2013 по 30.09.2015).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 3.5 додатку 4 до договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку) енергопостачальна організація нараховує пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день простроченого платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 3.5 додатку 4 до договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом проведено перерахунок 3 % річних, інфляційних втрат та пені з урахуванням задоволеної суми основного боргу та визначеного позивачем періоду протрочення.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії від 29.06.2000 № 230094 на наявності заборгованості за спожиту теплове енергію у розмірі 150 701 грн 71 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3 % річних інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню за здійсненим судом перерахунком, а саме: пені у розмірі 53 770 грн 87 коп., 3 % річних в розмірі 10 881 грн 18 коп. та інфляційних втрат у розмірі 127 109 грн 45 коп.

Згідно з частиною 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України cудові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 6 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

Kеруючись ст.ст. 43, 44 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-4" (04211, місто Київ, вулиця Йорданська, будинок 17, ідентифікаційний код 22933933) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 150 701 (сто п'ятдесят тисяч сімсот одна) грн 71 коп., пеню у розмірі 53 770 (п'ятдесят три тисячі сімсот сімдесят) грн 87 коп., 3 % річних в розмірі 10 881 (десть тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 127 109 (сто двадцять сім тисяч сто дев'ять) грн 45 коп. та витрати по сплаті у розмірі 5 136 (п'ять тисяч сто тридцять шість) грн 95 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-4" (04211, місто Київ, вулиця Йорданська, будинок 17, ідентифікаційний код 22933933) витрати за проведення судової експертизи в розмірі 10 972 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн 65 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 28.12.2017

Суддя Н.Б. Плотницька