Рішення

від 06.12.2017 по справі 396/1156/17

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1156/17

Провадження № 2/396/574/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого Шепетько Володимир Іванович

з участю секретаря Корольової Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу в Кіровоградській області ОСОБА_4, про визнання недійсним договорів міни земельних ділянок та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що вона, на момент розпаювання земель КСП ім. Горького Новоукраїнського району Кіровоградської області, була членом вказаного сільськогосподарського підприємства і тому на підставі та в порядку встановленому ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , набула права власності на земельну ділянку №194, площею 6,2009 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, що підтверджувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії КР №3524080600:02:00:193, виданим 29.12.1999 року Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Крім того, вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5, який помер 25.10.2007 року. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складалася із земельної ділянки №193 площею 6,31 га, для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, право на яку ОСОБА_6 набув , будучи членом КСП ім. Горького, на підставі та в порядку встановленому ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , а також земельних ділянок №199-1 площею 4.16 га та №199-2 площею 1.72 га, які призначені для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, право власності на які ОСОБА_6 набув в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27.01.2006 року, реєстр.№185, ВСО №612123), яка в свою чергу отримала зазначені земельні ділянки в результаті розпаювання КСП ім. Горького Новоукраїнського району,будучи членом вказаного сільськогосподарського підприємства, на підставі та в порядку, встановленому ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . Право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку 199-1 підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю серії КР №047305, виданим Новоукраїнським відділом земельних ресурсів 03 жовтня 2008 року; право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку 199-2 підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю серії КР №047306, виданим Новоукраїнським відділом земельних ресурсів 03 жовтня 2008 року.

Після смерті ОСОБА_6 Першою Кіровоградською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу і позивач, як спадкоємець за законом, успадкувала 3 (три) вищевказані земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Належними їй земельними ділянками користувалося TOB Зоря , орендуючи їх. Наприкінці 2013 року до неї приїхав відповідач ОСОБА_8 та пояснив, що терміни по договорам оренди, які укладені між нею та TOB Зоря , закінчуються, та пояснив, що він бажає укласти зі нею договори оренди на ці земельні ділянки для подальшого використання.

ОСОБА_2 запропонував видати доручення на право розпорядження моєю земельною ділянкою на його родичку ОСОБА_3, пояснивши, що в подальшому їй треба буде укладати договір оренди, реєструвати його в районному центрі, витрачати на дорогу для вчинення правочину власний час та кошти, а при наявності такого доручення всі необхідні дії для укладення договору оренди вчинить, безпосередньо, ОСОБА_9 Вона погодилася та надала вказане доручення на ім'я гр-ки ОСОБА_9, яке було посвідчене приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_4 Надавши вказане доручення, вона була впевнена, що на підставі нього продовжено договір оренди належної їй земельної ділянки. Коли я звернулася в 2014 році за орендною платою, ОСОБА_2 виплатив їй 5 000 грн., звернення за орендною платою в 2015 році він проігнорував.

В зв'язку з віком та загостренням вікових хвороб, погіршилася її працездатність, збільшилися витрати на медикаменти, різко погіршився матеріальний стан, це примусило її звернутися до відповідача знову з приводу виплати орендної плати за користування землею. 17.05.2017 року на її звернення щодо виплати коштів за оренду належних земельних ділянок ОСОБА_2 надав письмові довідки, з яких їй стало відомо, що вона є власницею трьох ділянок площею по 0,1 га кожна. Будучи юридично необізнаною, вона звернулася до юриста, після чого дізналася, що від її імені гр. ОСОБА_3 були заключні договори міни, в результаті яких відбувся обмін вищевказаних земельних ділянок. В подальшому 22.05.2017 року вона звернулася до приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу із заявою про надання копій договорів міни, які отримала вперше 22.05.2017 року щодо земельних ділянок за №194, 199-1 та 199-2, укладених протягом 2014 року.

В подальшому від приватного нотаріуса ОСОБА_4 їй стало відомо, що 22.07.2015 року також був укладений договір міни на земельну ділянку №193, копію якого на відповідний письмовий запит вона отримала 22.06.2017 року.

В результаті вивчення отриманих копій договорів міни земельних ділянок нею було встановлено слідуюче:

17 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, інтереси якої на підставі нотаріально посвідченого доручення представляла ОСОБА_3, було укладено договір міни про те, що ОСОБА_2 міняє земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства . Право власності на вказану земельну ділянку посвідчувалося Державним актом ЯК №005137, виданим Новоукраїнською РДА 27.12.2012 року, кадастровий номер 3524010100:02:000:9453, та зареєстрованим у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі від 27.12.2012 року за №352400001001974. Нормативна грошова оцінка тієї ділянки склала на момент укладення спірного договору 1715 грн., на належну їй земельну ділянку площею 6,2009 га, що знаходиться на теорії Глодоської сільської ради Новоукраїнського району, цільове призначення переданої у приватну власність земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності на вказану земельну ділянку посвідчується Державним актом на право приватної власності серії КР №3524080600:02:00:194, виданим Глодоською сільською радою Новоукраїнського району, кадастровий №3524080600:02:002:0077, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №194. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення спірного договору склала 132 771,58 грн.

В п.8 договору зазначено, що обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати.

Договір міни від 17.01.2014 року зареєстровано в реєстрі за №76.

25 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, інтереси якої на підставі нотаріально посвідченого доручення представляла ОСОБА_3, було укладено договір міни про те, що ОСОБА_2 міняє земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення Фермерського господарства . Право власності на вказану земельну ділянку посвідчувалося Державним актом ЯК №005142, виданим Новоукраїнською РДА 27.12.2012 року, кадастровий номер 3524010100:02:000:9458, та зареєстрованим у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі від 27.12.2012 року за №352400001001669. Нормативна грошова оцінка тієї ділянки склала на момент укладення спірного договору 1715 грн., на належну їй земельну ділянку площею 1,7207 га, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району, цільове призначення переданої у приватну власність земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . Право власності на вказану земельну ділянку посвідчується Державним актом на право приватної власності серії КР №047306, виданим Новоукраїнською РДА Кіровоградської області 03.10.2009 року, кадастровий №3524080600:02:002:2004, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №378020022004002. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки на момент укладення спірного договору склала 32978,90 грн.

В п.8 договору зазначено, що обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати.

Договір міни від 25.04.2014 року зареєстровано за №469.

25 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, інтереси якої на підставі нотаріально посвідченого доручення, представляла ОСОБА_3, було укладено договір міни про те, що ОСОБА_2 міняє земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства . Право власності на вказану земельну ділянку посвідчувалося Державним актом ЯК №005141, виданим Новоукраїнською райдержадміністрацією 27.12.2012 року, кадастровий номер 3524010100:02:000:9457, та зареєстрованим у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі від 27.12.2012 року за №352400001001970. Нормативна грошова оцінка тієї ділянки склала на момент укладення спірного договору 1715 грн., на належну мені земельну ділянку площею 4,1605 га, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району, цільове призначення переданої у приватну власність земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва . Право власності на вказану земельну ділянку посвідчується Державним актом на право приватної власності серії КР №047305, виданим Новоукраїнською РДА Кіровоградської області 03.10.2009 року, кадастровий № 3524080600:02:002:2003, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №378020022003002. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки на момент укладення спірного договору склала 98 901,21 грн.

В п.8 договору зазначено, що обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати.

Договір міни від 25.04.2014 року зареєстровано за № 472.

22 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, інтереси якої на підставі нотаріально посвідченого доручення представляла ОСОБА_3, було укладено договір міни про те, що ОСОБА_2 міняє земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства . Право власності на вказану земельну ділянку посвідчувалося Державним актом ЯК №005163, виданим Новоукраїнською райдержадміністрацією 27.12.2012 року, кадастровий номер 3524010100:02:000:9479 та зареєстрованим у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі від 27.12.2012 року за №352400001001994. Нормативна грошова оцінка тієї ділянки склала на момент укладення спірного договору 2674,84 грн., на належну мені земельну ділянку площею 6,3108 га, що знаходиться на теорії Глодоської сільської ради Новоукраїнського району, цільове призначення переданої у приватну власність земельної ділянки - для ведення товарного . сільськогосподарського виробництва . Право власності на вказану земельну ділянку посвідчується Державним актом на право приватної власності серії ЯЛ№117275, виданим Новоукраїнською РДА Кіровоградської області 25.02.2011 року, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №352408061000090, кадастровий №3524080600:02:002:0193. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки на момент укладення спірного договору склала 168 782,33 грн.

В п.8 договору зазначено, що обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати.

Договір міни від 22.07.2014 року зареєстровано за № 1128.

Таким чином, 22.11.2013 р. позивач під впливом обману видала довіреність на укладання від свого імені договорів міни, належної мені земельної ділянки, яка знаходиться на території Глодоської сільської ради. Саме на підставі цього доручення 17.01.2014 року та 25.04.2014 року громадянка ОСОБА_3 уклала від його імені договори міни, за якими:

- належна їй земельна ділянка №194 площею 6,2009 га,вартістю 132 771,58 грн. перейшла у власність ОСОБА_2, а земельна ділянка площею 0,1 га на території Новоукраїнської міської ради вартістю 1715 грн. перейшла у мою власність без доплати;

- належна їй земельна ділянка №191-1 площею 4,1605, вартістю 98 901,21грн. перейшла у власність ОСОБА_2, а земельна ділянка площею 0,1 га на території Новоукраїнської міської ради вартістю 1715 грн. перейшла у мою власність без доплати;

- належна ї земельна ділянка №191-2 площею 1,7207, вартістю 32978,90 грн. перейшла у власність ОСОБА_2, а земельна ділянка площею 0,1 га на території Новоукраїнської міської ради вартістю 1715 грн. перейшла у мою власність без доплати;

- належна їй земельна ділянка №193 площею 6,3108 га,вартістю 168782,33 грн. перейшла у власність ОСОБА_2, а земельна ділянка площею 0,1 га на території Новоукраїнської міської ради вартістю 2674,84 грн. перейшла у мою власність без доплати;

Ст.232 ЦК передбачено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Представник має діяти в інтересах особи, яку він представляє. В даному ж випадку ОСОБА_3, перебуваючи в родинних відносинах з ОСОБА_2, вчинила правочин всупереч інтересам довірителя, свідомо допускаючи несприятливі наслідки для мене та діяла в інтересах відповідача, передавши йому у власність безкоштовно належні мені земельні ділянки.

Вважаю, що вищевказані договори міни укладено внаслідок зловмисної домовленості відповідачів та суперечить закону.

Крім того, ці правочини суперечать закону (ч.1 ст.203 ЦК України). Згідно з підпунктом б пункту 15 розділу X Перехідних положень ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Згідно цього пункту, угоди (у тому числі довіреності) укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами а та б цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

В ст.14 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , вказано, що дозволено обмін земельних ділянок у разі, якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому ділянку самостійно. При цьому обмін може бути здійснено на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву.

Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 17.11.2003 р. №288 також передбачено, що обміненими можуть бути тільки земельні ділянки за схемою пай на пай .

Верховний Суд України у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі №6-464цс16, правову позицію про те, що обміняними можуть бути тільки земельні ділянки за пай на пай та лише у випадку, передбаченому статтею 14 ЗУ Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних (паїв) .

Аналогічний правовий висновок Верховний Суд висловлював і раніше, у своїх постановах від 05 листопада 2014 року у справі №6-172цс14 та від 11 лютого 2015 року у справі №6-5цс15.

ОСОБА_2 отримав земельні ділянки площею 0,1 га не у порядку встановленому ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , а шляхом поділу між членами фермерського господарства орендованої земельної ділянки із земель державної власності, а не за рахунок земель, виділених на частку (пай) у реорганізованому сільськогосподарському підприємстві, обміняні земельні ділянки знаходяться не в одному масиві, а, навіть, в різних населених пунктах.

Дані про те, що обмін відбувся саме за схемою пай на пай спростовується преамбулою ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , згідно якої цей ОСОБА_10 визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Просить визнати недійсними укладені 4 договори міни належних їй земельних ділянок та скасувати державну реєстрацію права власності на них відповідача ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_11 позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити. Вважає, що її довіритель ОСОБА_1 не пропустила строк позовної давності, оскільки укладені договори є нікчемними, а тому відносно них діє збільшений строк позовної давності в 10 років.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_12 позов не визнав, вважає укладені договори міни земельних ділянок чинними, оскільки їхні умови не суперечать нормам чинного законодавства, відповідають волі сторін, крім цього просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, оскільки позивач пропустила передбачений 3-річний строк для захисту своїх прав без поважних причин.

Відповідач ОСОБА_3 та третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, у зв'язку з чим, за згодою учасників судового провадження, судом ухвалено про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, у зв'язку із наступним.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 була власником земельних ділянок 6,20 га, 4,16 га, 1,72 га, 6,31 га (а.с.15-26,91,150).

Відповідач ОСОБА_3, будучи уповноваженою за нотаріально посвідченою довіреністю від 22.11.2013 року від імені позивачки ОСОБА_1 уклала оспорювані договори вказаних чотирьох земельних ділянок із відповідачем ОСОБА_2 (а.с.29-38), згідно яких:

- 17.01.2014 року обміняла належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,20 га на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,10 га без доплати;

- 25.04.2014 року обміняла належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,16 га на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,10 га без доплати;

- 25.04.2014 року обміняла належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,72 га на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,10 га без доплати;

- 22.07.2015 року обміняла належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,31 га на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,10 га без доплати.

Орендна плата ОСОБА_1 за земельні ділянки площею 0,1 га в 2016 році не виплачувалась (а.с.39-41).

Даючи оцінку оспорюваним договорам міни земельних ділянок, суд виходить із наступного.

Громадяни можуть отримувати земельні ділянки у власність з підстав та в порядку, визначеними положеннями ЗК України.

Міна (обмін) земельних часток (паїв) відповідно до вимог закону є цивільно-правовою угодою, яка, однак, може укладатися та реалізовуватись лише у порядку, передбаченому в ЗУ від 05.06.2003 року Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . ОСОБА_10 застосовується лише одноразово при переведенні земельної ділянки (паю) з невизначеними межами в закріплену на місцевості земельну ділянку з конкретним цільовим призначенням.

Статтею 14 цього Закону передбачено, що в разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву. Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально.

Пунктом 2 статті 15 Прикінцеві положення цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України розробити рекомендації щодо обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

На реалізацію цієї норми Закону Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.11.2003 року №288 було затверджено рекомендації щодо обміну земельними ділянками, згідно підпунктів 3,5 яких власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, звертається усно або письмово до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву, на яку він бажає обміняти свою земельну ділянку, із пропозицією укласти договір міни земельних ділянок. Оскільки обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників, то у разі відхилення пропозиції укласти договір міни земельних ділянок власник земельної ділянки, який виявив бажання її обміняти, має право звернутись із зазначеною вище пропозицією до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву. У разі прийняття пропозиції власником іншої земельної ділянки щодо обміну земельними ділянками власники земельних ділянок укладають договір міни земельних ділянок. Договір міни земельних ділянок укладається відповідно до вимог Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України. Право власності на земельну ділянку за договором міни виникає після нотаріального посвідчення договору міни земельних ділянок, одержання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації.

Частиною першою статті 5 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлено, що матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників, оформлюють сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку .

Згідно з пунктом 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

З 2012 року мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення неодноразово продовжувався шляхом внесення відповідних змін до ЗК України і діє до сьогодні.

Отже, законодавець передбачив декілька підстав отримання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема як земельний пай при приватизації сільськогосподарських підприємств для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або як землі для ведення сільського господарства.

Зазначеною нормою право на обмін земельних часток (паїв) можна реалізувати в період між проведенням зборів власників земельних часток (паїв) щодо розподілу земельних ділянок та видачею їхнім власникам державних актів на право власності на землю.

Законодавець не закріпив у ЗК України чи інших законах України порядок міни земельних часток (паїв) в інших випадках.

Отже, аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що обміняними можуть бути тільки земельні ділянки за схемою пай на пай та лише у випадку, передбаченому статтею 14 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

Оскільки спірні договори міни земельних ділянок укладено в період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) та з порушенням вимог ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , що є підставою для визнання їх недійсними, то суди у справі, яка переглядається, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими позиціями ВСУ від 12.10.2016 року по справі №6-464цс16 та від 05.11.2014 року у справі 6-172цс14.

Таким чином заявлений позов є обґрунтованим, а договори міни земельних ділянок укладені із порушенням чинного законодавства, а тому є недійсними.

Зважаючи на заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов та визнати недійсним договір міни земельних ділянок 22.07.2015 року, а у задоволенні позовних вимог стосовно визнання недійсними інших договорів міни земельних ділянок слід відмовити, у зв'язку із пропуском строку позовної давності без поважних причин, на підставі ст.ст. 256-267 ЦК України.

Визначаючи початок перебігу строку позовної давності, суд зважає також на наступні правові висновки судів вищої інстанції:

- Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (постанова ВСУ від 16.11.2016 р., справа №6-2469цс16 );

- Для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи з порушенням її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини їх порушення (постанова ВСУ від 29 жовтня 2014 р., справа №6-152цс14 );

- Значення позовної давності полягає у тому, що саме цей інститут цивільного права є однією з гарантій захисту прав і обов'язків особи за національним законодавством України, а саме - визначає стабільність цивільно-правових відносин, виховує та дисциплінує учасників цивільно-правових відносин, є стимулом до активного використання ними власних прав, а з іншої сторони - зміцнює договірну дисципліну (постанова ВСУ від 04.11.2015 р., справа №6-1926цс15 ).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 уповноважила відповідача ОСОБА_3 на виконання юридично значущих дій стосовно належних їй земельних ділянок, в т.ч. й на обмін земельних ділянок, й ця обставина не оспорюється сторонами.

Отже, надаючи повноваження представнику ОСОБА_3 на укладення правочинів стосовно належних їй земельних ділянок повинна була б контролювати її дії, вимагати звітів про хід виконання доручень, перевіряти наслідки вчинених нею дій тощо, внаслідок чого приймати відповідні рішення - на їх схвалення чи оспорення.

Суду не надано переконливих доказів того, що відповідач ОСОБА_3 шляхом шахрайських дій чи зловживання довірою уклала зазначені договори. Крім цього, заявленою підставою для задоволення позову вказано - недійсність (нікчемність) укладених правочинів внаслідок їх невідповідності чинному законодавстві, а не внаслідок їх укладення в результаті зловмисної домовленості представника.

Таким чином, ОСОБА_1, як власник земельних ділянок, повинна була добросовісно використовувати свої права та активно здійснювати захист своїх інтересів. При цьому, ОСОБА_1 протягом трьохрічного строку не виявляла зацікавленості до долі своїх земельних ділянок, що означає, що остання знала або повинна була знати (довідатися) про фактичний обмін земельних ділянок.

Таким чином, враховуючи дати укладення спірного правочину 17.01.2014 року та 25.04.2014 року, з огляду на дату подання заявленого позову 25.07.2017 року, позивачем пропущено строк позовної давності, й доказів поважності його пропуску суду не представлені, а наведені представником позивача доводи не переконують суд у зворотньому, що є підставою для відмови у визнанні недійсними договорів міни земельних ділянок - від 17.01.2014 року щодо міни земельної ділянки площею 6,20 га на земельну ділянку площею 0,10 га, - 25.04.2014 року щодо міни земельної ділянки площею 4,16 га на земельну ділянку площею 0,10 га, - 25.04.2014 року щодо міни земельної ділянки площею 1,72 га на земельну ділянку площею 0,10 га.

Заявлений позов слід задовольнити в частині визнання недійсним договору від 22.07.2015 року щодо міни земельної ділянки площею 6,31 га на земельну ділянку площею 0,10 га, оскільки вказана позовна вимога заявлена в межах строку позовної давності.

Інші доводи сторін не впливають на обґрунтованість висновку суду.

Отже, проаналізувавши основні доводи представників сторін, оцінивши письмові докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого позову, але про необхідність його часткового задоволення, та відмови у задоволенні решти позовних вимог, у зв'язку із пропуском без поважних причин строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 88,212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір міни земельної ділянки №193, загальною площею 6,3108 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0193, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 22 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №1128.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку №193, загальною площею 6,3108 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0193 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виникло на підставі договору міни №1128 від 22.07.2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судові витрати в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень.

Решту судових витрат залишити за позивачкою.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: В. І. Шепетько