Постанова

від 26.12.2017 по справі 910/14675/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2017 р. Справа № 910/14675/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Власова Ю.Л.

секретар: Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - не з'явились

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2014 р. (повний текст рішення складено 22.09.2014 р.)

у справі № 910/14675/14 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 157654,95 грн

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус" (далі - позивач) звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) про про стягнення 157 654,95 грн, а саме: 142 777,72 грн заборгованості зі сплати орендної плати та комунальних платежів за договором оренди нерухомого майна № 1-2012 від 25.09.2012 р., 2 300,61 грн 3% річних та 12 576,62 грн інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору оренди свої зобов'язання щодо вчасної сплати орендних платежів не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.09.2014 р. у даній справі позов задоволено часково; стягнуто з відповідача на користь позивача 140 327,72 грн основного боргу, 1 448,46 грн 3% річних та 4 677,61 грн інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про повну відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для справи, та порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ Крокус та ОСОБА_3 від 31.12.2013 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Крім того, на думку відповідача, відсутність заборгованості також підтверджують підписані між сторонами акти здачі-прийняття робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.11.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 р. було відкладено розгляд справи до 19.12.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 р. було оголошено перерву у судовому засіданні до 26.12.2017 р.

У судове засідання 26.12.2017 р. позивач вкотре не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

25.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус" (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 1-2012 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є тимчасова здача в користування на оплатній основі (оренду) належного позивачу нежитлового приміщення з прилеглою територією, площею 106,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об'єкт оренди).

Згідно з п. 2.1.1 договору орендодавець зобов'язався передати об'єкт оренди не пізніше трьох днів з моменту підписання договору по акту приймання-передачі.

Як передбачено п. 3.1 договору, щомісячна плата за користування об'єктом оренди - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і складає 3 500,00 грн без ПДВ. Нарахування орендної плати починається на 21 день після підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на рахунок орендодавця у відповідності до виставлених рахунків (п. 3.2 договору).

Положеннями п. 3.3 договору сторони погодили, що орендар компенсує орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних послуг по об'єкту оренди, оплату за охорону приміщення та витрати щодо оплати послуг технічного обслуговування інженерного обладнання. Вартість вказаної компенсації не входить у склад орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Відповідно до п. 3.5 договору орендар зобов'язаний перерахувати на рахунок орендодавця суму орендної плати за один останній місяць оренди в розмірі 3 500,00 грн без ПДВ, як забезпечення виконання орендарем своїх зобов'язань за договором.

Строк дії договору сторонами погоджено з 25.09.2012 р. по 31.08.2015 р.( п. 4.1 договору)

Відповідно до п. 4.2 договору цей договір може бути розірвано за згодою сторін.

Як передбачено п. 5.13 договору, припинення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

25.09.2012 р. між сторонами було підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі об'єкту оренди по договору, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування об'єкт оренди.

Додатковою угодою від 10.04.2014 р. до договору сторони дійшли згоди припинити дію договору оренди з 10.04.2014 р.

Так, на виконання умов додаткової угоди до договору між сторонами було підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди по договору з орендного користування від 10.04.2014 р.

У червні 2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за орендні та комунальні платежі за укладеним договором оренди.

Однак відповідач відповіді на вказаний лист не надав, заборгованість не сплатив.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору оренди, свої зобов'язання щодо вчасної оплати орендних та комунальних платежів не виконав, внаслідок чого за період з 25 вересня 2012 року по 10 квітня 2014 року у нього виникла заборгованість у розмірі 142 777,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вбачається, що відповідач свій обов'язок по сплаті орендної плати в терміни, визначені договором оренди, в повному обсязі не виконав, доказів повної оплати заборгованості за період, заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором по сплаті орендної плати за період з 25 вересня 2012 року по 10 квітня 2014 року становить 43 916,67 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором по сплаті комунальних платежів за період з 25 вересня 2012 року по 10 квітня 2014 року становить 96 411,05 грн, що разом складає 140 327,72 грн.

При цьому, позивач, в розрахунках до позовної заяви, вказує суму основного боргу в розмірі 140 327,72 грн, однак в прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача на свою користь 142 777,72 грн.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" в частині стягнення з відповідача 142 777,72 грн заборгованості зі сплати орендної плати та комунальних платежів підлягають частковому задоволенню в розмірі 140 327,72 грн.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 2 300,61 грн 3% річних та 12 576,62 грн інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 48/23 від 18.10.2011 р. та в постанові Верховного Суду України у справі № 3-12г10 від 08.11.2010 р.

При цьому, при здійсненні розрахунку місцевим судом було враховано, що строк сплати комунальних платежів договором оренди не встановлено, доказів на підтвердження конкретної дати виставлення відповідачу рахунків суду також не подано, а тому в цій частині з дати направлення відповідачу претензії застосовувався семиденний строк, визначений ч. 2 ст. 530 ЦК України, до якого додано чотири дні, встановлені для пересилання простої письмової кореспонденції в межах області.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого задоволенню підлягають 3% річних у розмірі 1 448,46 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 677,61 грн.

Стосовно посилання скаржника на акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ Крокус та ОСОБА_3 від 31.12.2013 р., колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до наданого акту, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Разом з тим, у даному акті звірки відсутнє будь-яке посилання на укладений між сторонами договір оренди, а тому цей акт звірки не може бути належним доказом на підтвердження відсутності заборгованості саме щодо орендних та комунальних платежів за договором оренди нерухомого майна № 1-2012 від 25.09.2012 р.

Щодо доводів відповідача на акти здачі-прийняття робіт, які на думку скаржника підтверджують відсутність заборгованості перед позивачем в силу посилань на відсутність претензій між сторонами, колегія також вважає необґрунтованими, оскільки відсутність таких претензій стосується саме наданих орендодавцем послуг, зокрема наданого орендованого приміщення, та не стосується розрахунків між сторонами.

Крім того, підписавши вказані акти, відповідач погодився із сумою орендної плати у відповідному місяці у розмірі 3 500,00 грн загалом за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2014 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2014 р. у справі № 910/14675/14 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2017 р. у справі № 910/14675/14 - без змін.

2. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Матеріали справи № 910/14675/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до п. 1 ст. 287 ГПК України до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її складання.

Повний текст постанови складено 28.12.2017 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

Ю.Л. Власов