Постанова

від 08.12.2017 по справі 810/3839/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2017 року № 810/3839/17

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Лиска І.Г., суддів: Василенко Г.Ю., Виноградова О.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНАГРО" до Державної фіскальної служби України, Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бонагро" з позовом до Державної фіскальної служби України, Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНАГРО" №5, №6 та №7 від 29.09.2017, визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем податкові накладні: №5, №6, №7 від 29.09.2017р. прийнятими та зареєстрованими 12.10.2017, визнати протиправними дії Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Київській області щодо припинення (розірвання) в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №1 від 05.05.2017р. укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "БОНАГРО".

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем було дотримано всіх необхідних умов - між ним та Вишгородською ОДПІ (Ірпінське відділення) ГУ ДФС України у Київській області для укладання Договору про визнання електронних документів № 1 від 05.05.2017р.. Стверджує, що укладеним договором визначено лише дві умови, за яких договір може бути припинений (розірваний) і жодна з цих умов не була порушена позивачем. Зазначає, що позивачем використовується дійсний та чинний посилений сертифікат відкритого ключа, строк дії якого складає 04.05.2017р.-03.05.2018р.. Крім того, стверджує, що позивач не змінював місце реєстрації з моменту створення, податковим органом перевірка місцезнаходження позивача фактично не проводилася, оскільки на адресу позивача ніхто з вищезазначених осіб не з'являвся. У зв'язку з чим, позивач вважає, що дії відповідачів, що полягають у неприйнятті податкових накладних до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та дії, що полягають у односторонньому припиненні (розірванні) договору про визнання електронних документів - незаконними, протиправними та такими що порушують права та інтереси позивача та норми чинного законодавства України.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судове засідання не прибув, надав через канцелярію суду заперечення проти позову, які є тотожними, в обґрунтування яких зазначив, що під час перевірки місцезнаходження ТОВ "БОНАГРО" встановлено відсутність товариства за податковою адресою, а отже, місцезнаходження не відповідає відомостям з єдиного державного реєстру, зазначив що з 05.10.2017 року ТОВ "БОНАГРО" не є суб'єктом електронного документообігу (протокол засідання робочої групи від 05.10.2017 №46-п/д).

Частиною четвертою статті 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ БОНАГРО зареєстроване юридичною особою 24.10.2016 та з 24.10.2016 взятий облік як платник податків. Місцезнаходження ТОВ "БОНАГРО" є Київська область, м. Ірпінь, вул. Єрощенка, бул.12-Б, кв.6.

Судом встановлено, що 05.05.2017 року між Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією (Ірпінське відділення) та позивачем укладено договір №1 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Підтвердженням укладення договору про визнання електронних документів є квитанція №1 від 05.05.2017 та квитанція №2 від 13.05.2017, яка надана позивачу засобами телекомунікаційного зв'язку.

Відповідно до розділу 6 договору про визнання електронних документів, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладення договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків документ в електронному вигляді не приймається.

Позивачем здійснено поповнення спец рахунку в CEA з ПДВ на суму 30075,55 грн., що підтверджується платіжним доручення № 56 від 10 жовтня 2017 року, після чого було складено податкові накладні № 5 від 29.09.2017 р. на суму 26565,00 грн. у т.ч. ПДВ 4427,50 грн.; №6 від 29.09.2017 р. на суму 122295,69 грн. у т.ч. ПДБ 20382,62 грн.; № 7 від 29.09.2017 р. на суму 31592,60 грн. у т.ч. ПДВ 5 265,43 грн..

Як вбачається із доданих до позову копій квитанцій, зазначені документи не прийнято, причина неприйняття - можливо припинено договір про визнання електронної звітності.

Позивачем 13.10.2017 направлено запит на адресу Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому позивач просить повідомити підстави неприйняття податкових накладних та припинення дії Договору про визнання електронних документів. До даного запиту позивачем було надано докази чинності посиленого сертифікату відкритого ключа та докази знаходження позивача за місцем реєстрації.

У відповідь, від Вишгородської ОДПІ (Ірпінське відділення) ГУ ДФС у Київській області надійшов лист № 1898/14/10-31 від 20.10.2017р., в якому зазначено, що Під час перевірки місцезнаходження ТОВ БОНАГРО за місцем реєстрації встановлено відсутність товариства за податковою адресою, а отже, місцезнаходження не відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру. З 05.10.2017 р. підприємство не є суб'єктом електронного документообігу .

07.11.2017р. позивачем отримано копію протоколу засідання робочої групи з організації супроводження процесу укладання договорів про визнання електронних документів із платниками податків від 05.10.2017р. № 46-п/д Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому зазначено про призупинення дії договору про визнання електронних документів ТОВ БОНАГРО в зв'язку з відсутністю останнього за податковою адресою. Дана інформація була отримана зі службової записки оперативного управління Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області № 1095/10-13-21-01-14 від 19.09.2017.

Позивач вважає дії відповідачів щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів та дії щодо відмови у прийнятті податкової звітності, податкових накладних, а також повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

На контролюючі органи покладено функції з надання послуг електронного цифрового підпису (пп. 19-1.1.44 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України), а також пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція №233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів встановлено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.10.2017 місцезнаходження позивача є: 08205, АДРЕСА_1.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 10) місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідачами не надано суду жодних доказів внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису щодо відсутності позивача за юридичною адресою або про відсутність товариства за місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, у податкового органу не має рішення суду про зміну або розірвання договору через істотні порушення позивачем умов договору, місце реєстрації позивача не змінювалося, а доказів того, що позивач мав подавати новий посилений сертифікат відповідач не надав.

Відтак, були відсутні будь-які підстави для розірвання договору в односторонньому порядку, які передбачені договором чи Цивільним кодексом України.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо припинення (розірвання) в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №1 від 05.05.2017 укладеного з ТОВ "БОНАГРО" підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних ТОВ "БОНАГРО" №5 від 29.09.2017; №6 від 29.09.2017; №7 від 29.09.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7. ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами п. 74.2. ст. 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень п. 201.16.1. ст. 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. (далі-Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Колегія суддів зазначає, що критерій який визначений відповідачем у квитанції № 1 від 03 липня 2017 року, як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків не передбачений.

Відповідно до положень п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Як встановлено колегією суддів, податкові накладні подано позивачем до податкового органу проте, ним було відмовлено в прийнятті та реєстрації даних документів у зв'язку з припиненням дії договору про визнання електронних документів.

За викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних є правомірними, вчиненні відповідно до норм чинного законодавства, оскільки на момент подачі позивачем даних документів до податкового органу, між позивачем та податковим органом було розірвано договір про визнання електронних документів.

Стосовно вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні, прийняти декларації з ПДВ та повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, відповідно до норм Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.п.7.3-7.6 розділу ІІІ Інструкції №233, після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до п. 4.10 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14 червня .2012 року №516, якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, така декларація заноситься до БДАЗ з ознакою "звітна нова" (якщо це передбачено формою) та "звітна" (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус "До відома".

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року №1486/12/13-13 зазначено, що резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Отже, зважаючи, що у ході судового розгляду справи встановлено факт неправомірності дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, які слугували підставою для неприйняття контролюючим органом податкової звітності та не реєстрація податкових накладних позивача, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих колегією суддів обставин вбачається, що позов ТОВ "БОНАГРО" підлягає задоволенню частково.

За приписами частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 70-72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 05.05.2017 №1 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "БОНАГРО".

Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю "БОНАГРО" №5 від 29.09.2017р.; №6 від 29.09.2017р.; №7 від 29.09.2017р. та зареєструвати 12.10.2017р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНАГРО" (код ЄДРПОУ 40910324) судові витрати у сумі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби у Київській області та Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Лиска І.Г.

Судді: Василенко Г.Ю.

ОСОБА_1