Рішення

від 29.12.2017 по справі 826/10908/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 грудня 2017 року № 826/10908/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Макфоксі

до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Макфоксі (далі - позивач або ТОВ Макфоксі ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - відповідач або ГУ ДФС у м.Києві), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві від 19.04.2016 форми П №0003961404 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 410 512,00грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві від 19.04.2016 форми В4 №0004011404 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 342 588,00грн., штрафні санкції - 11 093,20грн., а всього на суму 353 681,20грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві від 19.04.2016 форми Р №0004021404 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 651 144,00грн., штрафні санкції - 162 786,00грн., а всього на суму 813 930,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказ від 22.03.2016 №1625 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки прийнятий податковим органом безпідставно, внаслідок чого акт перевірки складений протиправно, а тому його висновки не можуть бути підставою для нарахування підприємству грошових зобов'язань та штрафних санкцій шляхом прийняття протиправних повідомлень-рішень. Також позивач звертає увагу на те, що Акт перевірки не містить жодних посилань на невідповідність первинних документів вимогам закону.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач вказав на те, що під час перевірки встановлено відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, виробничого обладнання, устаткування, транспортних засобів, складських приміщень що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності та про те, що господарські взаємовідносини носять характер фіктивності . Враховуючи дані, отримані під час перевірки, контролюючим органом було зроблено висновок про проведення транзитних фінансових потоків та здійснення фінансово-господарської діяльності, яка спрямована на надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат, податкового кредиту та не мають реального товарного характеру.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року прийнято справу №826/10908/16 до провадження суддею Катющенко В.П. та призначено до судового розгляду у судове засідання на 08.11.2017.

В судовому засіданні 08.11.2017 розгляд справи відкладено на 06.12.2017.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції, що діяла 06.12.2017, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки до судового засідання не прибув позивач, належним чином повідомлений про дату, час, та місце судового засідання та надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, за відсутності потреби заслухати свідка, експерта, судом ухвалено про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі, вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно її розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Макфоксі зареєстроване як юридична особа за адресою: 04119, м.Київ, Шевченківський район, вул. Воровського, буд. 51, кв. 48, ідентифікаційний код - 36470918.

На підставі направлення від 23.03.2015 №127/26-15-14-04 та наказу Головного управління ДФС у м.Києві від 22.03.2016 №1625, згідно п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю МакФоксі (код 36470918) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Скайсіті-груп (код 38913185) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, з ТОВ Укр-пром-торг (код 39123362), з ПП КП Укрсіч (код 34663174) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, з ПП Фервест (код 32424590) за період з 01.04.2015 по 30.04.2015, з ТОВ Укр-пром-торг (код 39123362), з ТОВ Мері-ленд (код 39417862) за період з 01.06.2015 по 30.06.2015 за результатами якої складено Акт №46/26-15-14-04-04 від 05.04.2016.

Згідно висновків Акта в результаті перевірки встановлені порушення ТОВ МакФоксі п.44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.3 Податкового кодексу України встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 410 512грн.; п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 651 144грн., а саме: за січень 2015 року на суму 252 987грн., за березень 2015 року на суму 146671грн., за квітень 2015 року на суму 130 068грн., за червень 2015 року 121 418грн. та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 342 588грн., в саме: за січень 2015 року на суму 226 545грн., за квітень 2015 року на суму 5 111грн., за червень 2015 року на суму 110 932грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 №0003961404, яким завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 410 512грн.; податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 №0004021404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 813 930грн., з них за податковим зобов'язанням 651 144грн., за штрафними санкціями 162 786грн.; податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 №0004011404, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 342 588грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 11 093,20грн.

За результатами розгляду скарги позивача на вказані податкові повідомлення-рішення рішенням Державної фіскальної служби України останні залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Під час перевірки встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14.05.2014 року між ТОВ МАКФОКСІ та ТОВ Скайсіті -Груп укладено договір підряду №20140514/1, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець - ТОВ Скайсіті -Груп приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, що визначені цим Договором, виконати роботи з ремонту приміщень, надалі за текстом - Роботи , а Замовник - ТОВ МакФоксі приймає на себе зобов'язання прийняти виконані Роботи та оплатити їх вартість, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 2.1 Договору ціна Договору складається з вартості Робіт, виконаних згідно всіх Додаткових угод, та включає в себе вартість матеріалів, доставки матеріалів на Об'єкти та вартість робіт. Згідно п.2.2 Договору ціна Договору відповідає кошторисам та включає ПДВ (т.2 а.с. 8-11).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 4 від 14.05.2014 року до договору підряду № 20140514/1 від 14.05.2014, Сторони домовились, що Виконавець здійснить ремонтно-будівельні роботи в приміщенні Замовника, а саме ремонтно-будівельні роботи в приміщенні під офіс ТОВ МАКФОКСІ , яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 33, що орендується позивачем на підставі договору оренди нежитлового приміщення №01/12/14/1 з ТОВ Кварк Плюс від 01.12.2014 (т.2 а.с. 67-69). Загальна вартість робіт складає 2 877 192,00 грн., в т.ч. ПДВ 479 532,00 грн., надалі за текстом Об'єкт .

На виконання умов договору сторони підписали Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №СГ-0000018 від 28.01.2015 на демонтаж, №СГ-0000019 від 28.01.2015 на електромонтажні роботи, №СГ-0000020 від 28.01.2015 на сантехнічні роботи, №СГ-0000021 від 28.01.2015 на вентиляцію, №СГ-0000022 від 29.01.2015 на кондиціонування, №СГ-0000023 від 29.01.2015 на монтажні роботи, №СГ-0000024 від 29.01.2015 на монтажні роботи, №СГ-0000025 від 29.01.2015 на малярні роботи, №СГ-0000026 від 29.01.2015 на малярні роботи, №СГ-0000027 від 29.01.2015 на оздоблювальні роботи; склали розрахунки №СГ-0000018, №СГ-0000019, №СГ-0000020, №СГ-0000021, №СГ-0000022, №СГ-0000023, №СГ-0000024, №СГ-0000025, №СГ-0000026, №СГ-0000027. Також ТОВ Скайсіті-Груп виписано позивачу податкові накладні № 24 від 28.01.2015 року на загальну суму 290 154,00 грн., в т.ч. ПДВ 48 359,00 грн., № 25 від 28.01.2015 року на загальну суму 342 690,00 грн., в т.ч. ПДВ 57 115,00 грн., № 26 від 28.01.2015 року на загальну суму 180 904,80 грн., в т.ч. ПДВ 30 150,80 грн., № 27 від 28.01.2015 року на загальну суму 399 258,00 грн., в т.ч. ПДВ 66 543,00 грн., № 28 від 29.01.2015 року на загальну суму 299 790,00 грн., в т.ч. ПДВ 49 965,00 грн., № 29 від 29.01.2015 року на загальну суму 273 378,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 563,00 грн., № 30 від 29.01.2015 року на загальну суму 261 018,00 грн., в т.ч. ПДВ 43 503,00 грн., № 31 від 29.01.2015 року на загальну суму 309 883,00 грн., в т.ч. ПДВ 51 647,20 грн., № 32 від 29.01.2015 року на загальну суму 317 058,00 грн., в т.ч. ПДВ 52 843,00 грн., № 33 від 29.01.2015 року на загальну суму 203 058,00 грн., в т.ч. ПДВ 33 843,00 грн., які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 2 а.с. 15- 60).

В матеріалах справи також наявні фотографічні матеріали підтвердження виконання ремонтних робіт. При цьому у ТОВ Скайсіті-Груп наявна ліцензія на будівельно-монтажні роботи, видана 30.12.2013 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України строком дії з 27.12.2013 по 27.12.2016 з переліком робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т.2 а.с. 70-71).

Крім того, ТОВ Скайсіті-Груп відповідно до Свідоцтва №200145331 (НБ №576697) зареєстроване платником податку на додану вартість. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності контрагента позивача за КВЕД-2010 є: 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.11 - знесення; 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 62.02 - консультування з питань інформатизації (т.2 а.с. 74).

Оплата за надані послуги підтверджується платіжним дорученням та банківськими виписками з особових рахунків позивача про рух коштів, згідно яких кошти перераховані новому кредитору - ТОВ Оберон Груп (т.2 а.с. 89-91) (договір відступлення права вимоги №20140514/1-1 від 06.08.2015 та №№20140514/1-2 від 01.06.2015 т.2 а.с. 87-88).

Також 26.12.2014 між ТОВ МАКФОКСІ та ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП укладено договір підряду №20141226.15, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець - ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, що визначені цим Договором, виконати роботи з ремонту приміщень, а Замовник - позивач приймає на себе зобов'язання прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до умов п.1 Додаткової угоди №1 від 26.12.2014 до договору підряду №20141226.15 від 26.12.2014 Сторони домовились, що виконавець здійснить ремонтно-будівельні роботи в приміщенні замовника, а саме кровельні роботи, яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Солом'янська, 33. Загальна вартість робіт складає 880 027,97грн., в т.ч. ПДВ 20% 146 671,33грн.

На виконання умов договору сторони підписали Акти №1 від 31.03.2015, №2 від 31.03.2015, №3 від 31.03.2015 та ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП видано позивачу податкові накладні №637 від 31.03.2015 на загальну суму 191 155,01грн., в т.ч. ПДВ 20% 31 859,17грн., №638 від 31.03.2015 на загальну суму 349 712,16грн., у т.ч. ПДВ 20% 58 285,36грн., №639 від 31.03.2015 на загальну суму 339 160,80грн., у т.ч. ПДВ 20% 56 526,80грн., які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.2 а.с. 179-188).

В матеріалах справи також наявні фотографічні матеріали підтвердження виконання ремонтних робіт.

Також ТОВ МАКФОКСІ (Замовник) та ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП (Виконавець) 28.05.2015 укладено договір підряду №20150528.11, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець - ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, що визначені цим Договором, виконати роботи з ремонту приміщень, надалі за текстом - Роботи , а Замовник - Позивач приймає на себе зобов'язання прийняти виконані Роботи та оплатити їх вартість, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

За умовами п. 1. Додаткової угоди № 1 від 28.05.2015 року до договору підряду №20150528.11 від 28.05.2015, Сторони домовились, що Виконавець здійснить ремонтно-будівельні роботи надалі за текстом - Роботи , в приміщенні Замовника, а саме - Благоустрій паркової зони, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 39, що орендується позивачем на підставі Договору б/н №1 від 19.07.2013 у ТОВ СНІЖИНКА , термін дії до 19.06.2016 року. Загальна вартість робіт складає 1 122 440,45 грн., у т.ч. ПДВ 20% 187 073,41 грн.

На виконання умов договору сторони склали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2015 року від 30.06.2015, підсумкову відомість ресурсів (витрати - по факту) від 30.06.2015, загальновиробничі витрати на будову від 30.06.2015, розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в від 30.06.2015, акт № 20150630/1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року від 30.0.62015, договірну ціну на будівництво станом на 01.06.2015, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 станом на 01.06.2015, підсумкову відомість до локального кошторису №2-1-1 на 01.07.2015. Також ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП видало позивачу податкову накладну №549 від 30.06.2015 на загальну суму 1 122 440,45грн., в т.ч. ПДВ 20% 187 073,41грн., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В матеріалах справи також наявні фотографічні матеріали підтвердження виконання вказаних ремонтних робіт.

При цьому у ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП наявна ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АЕ №289937 від 04.04.2014 терміном дії з 01.04.2014 по 01.04.2017 з додатком, у якому визначено перелік дозволених робіт, та ліцензія ДАБІ серії АЕ №524598 від 21.10.2014 строком дії з 21.10.2014 по 01.04.2017 (т.2 а.с. 150-152). Згідно відомостей з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП є: 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.21 - електромонтажні роботи; 43.90 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Оплата за надані послуги підтверджується платіжним дорученням та банківськими виписками з особових рахунків позивача про рух коштів, згідно яких кошти перераховані новому кредитору - ТОВ СІГМАТОН (т.2 а.с. 148-149) (договір факторингу б/н від 20.05.2016 та повідомлення ТОВ СІГМАТОН т.2 а.с. 145-147).

Між ТОВ МАКФОКСІ (Замовник) та ПП ХІМІНВЕСТ (Виконавець) 26.01.2015 укладено договір підряду №20150126.24, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець - ПП ХІМІНВЕСТ приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, що визначені цим Договором, виконати роботи з ремонту приміщень, надалі за текстом - Роботи , а Замовник - Позивач приймає на себе зобов'язання прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 1 від 26.01.2015 року до договору підряду №20150126.24 від 26.01.2015, Сторони домовились, що Виконавець здійснить ремонтно-будівельні роботи в приміщенні Замовника, а саме влаштування серверної; фасадні роботи, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 33.

Загальна вартість робіт складає 811 075,20 грн., в т.ч. ПДВ 135 179,20 грн.

На виконання умов договору сторони підписали Акти надання послуг №20150430.7 від 30.04.2015 (етап 1), №20150430.8 від 30.04.2015 (етап 2), №20150430.9 від 30.04.2015 (фасадні роботи).

ПП ХІМІНВЕСТ виписано позивачу податкові накладні № 10 від 30.04.2015 на загальну суму 339 926,40 грн., в т. ч. ПДВ 20% 56 654,40 грн., №11 від 30.04.2015 на загальну суму 80 847,36 грн., в т. ч. ПДВ 20% 13 474,56 грн., №12 від 30.04.2015 на загальну суму 390 301,44 грн., в т. ч. ПДВ 20% 65 050,24 грн., які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.2 а.с. 209 - 222).

В матеріалах справи також наявні фотографічні матеріали підтвердження виконання вказаних ремонтних робіт.

При цьому у ПП ХІМІНВЕСТ наявна ліцензія ДАБІ серії АЕ №639231 від 03.03.2015 терміном дії з 03.03.2015 по 28.05.2017 з додатком, де визначено перелік дозвільних робіт (т.3 а.с.1-2). Також відповідно до витягу №1426594501238 з реєстру платників податку на додану вартість ПП ХІМІНВЕСТ зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД-2010 ПП ХІМІНВЕСТ є: 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування; 20.20 - виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; 43.21 - електромонтажні роботи; 81.29 - інші види діяльності з прибирання; 81.30 - надання ландшафтних послуг; 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами; 52.10 - складське господарство; 66.12 - посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Оплата за надані послуги підтверджується платіжним дорученням та банківськими виписками з особових рахунків позивача про рух коштів, згідно яких кошти перераховані новому кредитору - ТОВ СІГМАТОН (т.3 а.с. 27-28) (договір факторингу б/н від 18.04.2016 та повідомлення ТОВ СІГМАТОН т.3 а.с. 25-26).

Між ТОВ Марс-Річі (постачальник) та ТОВ МакФоксі (Покупець) укладено договір поставки №20150515.14 від 15.05.2015, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати окремими партіями продукти харчування (далі по тексту договору - Товар ) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати даний Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

На виконання умов договору постачальник поставив товар та виписав видаткові накладні №83 від 22.06.2015 на поставку каркасу без м'яса курчати-бройлера охл., філе курчати-бройлера охолоджене, №84 від 23.06.2015 на поставку сиру плавленого штучного, №85 від 24.06.2015 на поставку котлети яловичої н/ф с/м 60в/с, № 86 від 25.06.2015 на поставку крила курчати бройлера охолоджене, №87 від 26.06.2015 на поставку крила курчати бройлера охолоджене, картофелю фрі, №88 від 29.06.2015 на поставку сиру плавленого штучного, №89 від 30.06.2015 на поставку котлети яловичої н/ф с/м 60в/с, та видав позивачу податкові накладні №83 від 22.06.2015 року на загальну суму 42 623,40 грн., в т. ч. ПДВ 20% 7 103,90 грн.; №84 від 23.06.2015 на загальну суму 23 546,88 грн., в т. ч. ПДВ 20% 3 924,48 грн.; №85 від 24.06.2015 на загальну суму 56 955,89 грн., в т. ч. ПДВ 20% 9 492,65 грн.; №86 від 25.06.2015 на загальну суму 22 900,55грн., в т.ч. ПДВ 20% 3 816,76грн.; №87 від 26.06.2015 на загальну суму 45 131,12 грн., в т. ч. ПДВ 20% 7 521,85 грн.; №88 від 29.06.2015 на загальну суму 23 546,88 грн., в т. ч. ПДВ 20% 3 924,48 грн.; №89 від 30.06.2015 року на загальну суму 56 955,89 грн., в т. ч. ПДВ 20% 9 492,65 грн.

Транспортування товару здійснювалося власним автомобілем ТОВ МАКФОКСІ Mersedes Benz Sprinter XL, держ.номер AA 6390 IP, водій Сметанюк М.А., що підтверджується товарно-транспортними накладними №Р83 від 22.06.2015, №Р84 від 23.06.2015, №Р85 від 24.06.2015, №Р86 від 25.06.2015 року, №Р87 від 26.06.2015, №Р88 від 29.06.2015, №Р89 від 30.06.2015 (т.3 а.с. 31-75).

При цьому згідно відомостей з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ МАРС-СІЧ за КВЕД-2010 є: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 43.31 - оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 - оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; 46.39 - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Оплата за товар підтверджується платіжним дорученням та банківськими виписками з особових рахунків позивача про рух коштів згідно яких кошти перераховані новому кредитору - ТОВ СІГМАТОН (т.3 а.с. 98-100) (договір факторингу б/н від 15.04.2016 та повідомлення ТОВ СІГМАТОН т.3 а.с. 95-97).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.

Починаючи з 01 січня 2011 року спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Відповідно до приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 134.1 статті 134 ПК України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення правовідносин із ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП по договору №20141226.15 від 26.12.2014 та ТОВ Скайсіті - Груп ) визначено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

При цьому згідно з пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення правовідносин позивача із ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП по договору №20150528.11 від 28.05.2105, ТОВ МакФоксі та ПП ХІМІНВЕСТ ) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно приписів ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення правовідносин із ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП по договору №20141226.15 від 26.12.2014 та ТОВ Скайсіті -Груп ), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення правовідносин із ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП по договору №20141226.15 від 26.12.2014 та ТОВ Скайсіті -Груп ) не включаються до складу витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, виходячи з положень ПК України, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Поряд з цим, в Акті перевірки відповідач посилається на порушення позиваем п.138.3 ст. 138 ПК України (т.1 а.с. 44, 56), цитуючи при цьому пп.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПК України (т.1 а.с. 43), згідно змісту якого розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Однак, ні у Акті перевірки, ні у запереченнях на позовну заяву відповідачем не зазначено, якими саме діями позивач порушив наведені положення Податкового кодексу України.

Згідно з 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України 198.1. до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 цього Кодексу (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення правовідносин із ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП по договору №20141226.15 від 26.12.2014 та ТОВ Скайсіті -Груп ) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цьогоКодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення правовідносин позивача із ТОВ УКР СЕРВІС ГРУП по договору №20150528.11 від 28.05.2105, ТОВ МакФоксі та ПП ХІМІНВЕСТ ) визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, достатніми підставами для виникнення у платника податку права на податковий кредит є наявність податкових накладних, виданих йому підприємством-контрагентом, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, встановлення судом реальності та товарності господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є принцип превалювання сутності над формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Згідно з п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як зазначено у п. 1.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів , затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2 (далі Методичні рекомендації №2), методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Відповідно п. 3.1 Методичних рекомендацій №2 надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обовязкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законодавство не передбачає безспірності визнання висновків акта перевірки, у зв'язку з чим зазначені в цих актах факти підлягають перевірці доказами в ході судового розгляду. Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 розділу ІІ вказаного вище Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших субєктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт та іншими документами.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 первинні документи повинні мати наступні реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року у справі №2а-2717/11/2670 зазначено, що наявність або відсутність окремих документів, так само помилки у їх оформленні не може бути підставою для висновків про не проведення господарської операції, якщо з інших даних вбачається зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 № 363 товарно - транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат платників податку та формування сум податкового кредиту, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно - транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно - матеріальних цінностей. (Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 № К-27230/10).

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивачів трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а також на неподання контрагентами податкової звітності форми №1 ДФ.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2.,21.1.4. п. 21.1. ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функції; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Суд звертає увагу на те, що в Акті перевірки відповідач посилається на узагальнену податкову інформацію від 12.03.2016 №236/26-15-14-04-04 щодо не підтвердження реальності господарських відносин ТОВ Мері-Ленд з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками з червня по липень 2015 року (т.1 а.с. 39), що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про відсутність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

В контексті ж доводів відповідача про відсутність у контрагентів необхідних умов та можливостей для виконання спірних операцій слід зазначити, що в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, та з урахуванням сутності операцій, не доведено належними, допустимими та достатніми доказами обсягу та характеру ресурсів, які були необхідні контрагентам позивача для виконання спірних операцій, але були відсутні.

Слід наголосити, що відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У постанові Верховного Суду України від 13.01.2009 по справі № 09/05 викладено, що покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем, ані за можливу недостовірність відомостей про продавця, що містяться у Єдиному реєстрі, за діяльності продавцем.

Крім того, суд звертає увагу на принцип індивідуальної юридичної відповідальності, що закріплений ст. 61 Конституції України.

Суд зазначає, що в разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Отже, правильність та обґрунтованість формування платником податків податкового кредиту та валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковим органом не доведено, що придбання послуг та товарів не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Cуд зазначає, що під час встановлення реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами слід мати на увазі те, що документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року у справі №2а-2717/11/2670, де зазначено, що наявність або відсутність окремих документів, так само помилки у їх оформленні не може бути підставою для висновків про не проведення господарської операції, якщо з інших даних вбачається зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт та іншими документами.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем чи його контрагентами господарських операцій.

Також суд звертає увагу на те, що Постановою слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 05.12.2016 кримінальне провадження, що внесено 13.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100060000092, закрито у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України.

В матеріалах справи також наявна копія договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.11.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенком М.О., зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 22.03.2015, відповідно до умов якого ТОВ КВАРК-ПЛЮС набуло право власності на нежилі приміщення №20, 21, 22 та 23 (літера А) по вул. Солом'янській, 33 у м. Києві загальною площею 964 кв.м. При цьому, згідно умов договору оренди нежилого прміщення №01/12/14/1 від 01.12.2104 позивачу передано в оренду групу приміщень №21 та №23 літ. А в будинку №33 по вул. Солом'янській у м. Києві загальною площею 206,24 кв.м.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. ("Булвес" АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Поряд з цим, суд критичною оцінює посилання позивача на незаконність наказу відповідача №1625 від 22.03.2016 з огляду на таке.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За правилами п.81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Поряд з цим, суд зазначає, що згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

За приписами ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно статті 6 КАС України Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МакФоксі (01054, м.Київ, вул.Ярославів вал, буд. 13/2, літ.Б, код ЄДРПОУ 36470918) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) від 19.04.2016 форми П №0003961404 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 410 512,00грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) від 19.04.2016 форми В4 №0004011404 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 342 588,00грн., штрафні санкції - 11 093,20грн., а всього на суму 353 681,20грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) від 19.04.2016 форми Р №0004021404 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 651 144,00грн., штрафні санкції - 162 786,00грн., а всього на суму 813 930,00грн.

Стягнути на користь Товаритсва з обмеженю відповідальністю МакФоксі (01054, м.Київ, вул.Ярославів вал, буд. 13/2, літ.Б, код ЄДРПОУ 36470918) судовий збір у розмірі 23 671,87грн. (двадцять три тисячі шістсот сімдесят одну гривну 87 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Окружний адміністративний суд міста Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.П. Катющенко