Рішення

від 21.12.2017 по справі 445/1546/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/1546/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Золочівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді Пилип'яка П. В.

при секретарі Мацайло О.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Золочів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки за адресою с.Женів, вул. Лесі Українки, 67, Золочівського району Львівської області від 20.07.2010, укладених між ОСОБА_5 і ОСОБА_3, визнання недійсним витягу про реєстрацію права власності на житловий будинок №67 на вул. Лесі Українки у с.Женів Золочівського району Львівської області за ОСОБА_3 та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №1163302, виданого ОСОБА_3, з підстав того, що зміст правочину суперечить актам цивільного законодавства, зокрема п.16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту від 03.03.2004 №20/5, і волевиявлення дарувательки не відповідало її внутрішній волі.

В підтвердження позову зазначає, що він проживав разом із своєю матір'ю у її будинку у с.Женів на вул. Лесі Українки, 67, Золочівського району Львівської області та утримував її до смерті. У ремонт вказаного будинку він вклав значну суму коштів (перекрив дах будинку, замінив вікна, провів газ, нове освітлення, каналізацію). Його матір померла 15.07.2015. Після її смерті він дізнався, що мати подарували свій житловий будинок онуці ОСОБА_3 Вважає, що такий договір не могла підписати мати, тому, що була інвалідом по зору І групи - не бачила, а відповідно не могла писати чи підписувати якісь документи. Зазначає, що його права порушені, оскільки він є спадкоємцем першої черги, а договір дарування фактично усуває його від спадщини.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 подали заперечення на позовну заяву. Просять суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку з його необгрунтованістю та недоведеністю. Вказують, що посилання позивача на те, що він утримував свою матір не доведено. Зокрема, ОСОБА_1 впродовж 2007-2015 років мав інше місце проживання - в квартирі, що в м. Глиняни на вул. Шептицького, 2/1, Золочівського району Львівської області. Дана квартира була у його власності до 2010 року. В даний час позивач є власником будинку №16 на вул. Шептицького в м. Глиняни. Отже, не проживав разом з своєю матір'ю. Крім того, він як особа, яка є інвалідом, не зазначив свого доходу, щоб мати можливість матеріально утримувати ОСОБА_5 Позивачем також не доведено понесених ним витрат на ремонт спірного будинку. Не довів позивач і факту протиправності договору дарування, в якому було зроблено відмітку, що такий був прочитаний та підписаний дарувальником в нотаріуса, а тому припущення ОСОБА_1 є помилковим. Щодо посилання позивача на заповіт, що був укладений за 2 роки до договору дарування, то останньому було заповідано лише 1/2 земельної ділянки, а спірний будинок предметом заповіту не був. Вимога щодо визнання недійсним витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно не підлягає до задоволення з огляду на те, що договір дарування був чинним на час внесення таких відомостей. Не може суд визнавати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, оскільки такий був виданий на підставі чинного договору дарування. Вказують, що ОСОБА_5 на свій розсуд уклала договір дарування житлового будинку та земельної ділянки, що в с. Женів на вул. Л.Українки, 67, Золочівського району Львівської області, а відтак даний договір є законним, не порушує права позивача, оскільки він на момент вчинення не був власником даного майна, та не був особою чиї інтереси могли стосуватися укладення даних правочинів.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що у 2010 році до неї звернулися ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з приводу укладення договору дарування житлового будинку та земельної ділянки. Договори були зачитані нею вголос, після цього сторони прочитали та підписали вказані договори. Підпис дарувательки на договорі дарування відповідає її підпису на договорі купівлі-продажу. Крім того, ОСОБА_5Д підписала заяву про те, що вона вдова і вказані будинок та земельна ділянка є її особистою власністю.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Згідно договору дарування житлового будинку від 20.07.2010, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу, ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла в дар належний дарувательці житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами, що знаходиться у селі Женів Золочівського району Львівської області по вул. Лесі Українки №67.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26847458 вбачається, що 28.07.2010 за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: Львівська область, Золочівський район, село Женів, вул. Лесі Українки, №67, на підставі договору дарування від 20.07.2010.

Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 20.07.2010, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу, ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла в дар належну дарувательці земельну ділянку, площею 0,2500 га (кадастровий номер 4621810200:02:002:0022), надану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташовану у селі Женів Золочівського району Львівської області по вул. Лесі Українки №67.

З державного акта серії ЯМ №116302 вбачається, що такий було видано ОСОБА_3 29.10.2012 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га (кадастровий номер 4621810200:02:002:0022), розташовану у селі Женів Золочівського району Львівської області по вул. Лесі Українки №67, на підставі договору дарування від 20.07.2010.

Виходячи зі змісту статті 717 ЦК України договір дарування належить до безоплатних правочинів та за їх умовами обдаровані не мають перед дарувальниками будь-яких зобов'язань матеріального характеру.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналізуючи зміст договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки від 20.07.2010, судом встановлено, що такий не суперечить вимогам статей 717-722 ЦК України, щодо дарування.

Посилання позивача на те, що зміст вказаних договорів дарування суперечить вимогам п.16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 (надалі - Інструкція), яка була чинною на час укладення договорів дарування, суд не приймає до уваги, оскільки вказана Інструкція регулює порядок вчинення нотаріальних дій і не містить вимог щодо змісту правочину.

Пунктом 16 Інструкції передбачено, якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії є сліпою, нотаріус, крім того, прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо сліпа особа письменна, вона сама підписує документ.

У пунктах 13 договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки зазначено, що цей договір прочитано вголос нотаріусом та прочитано кожною із сторін.

Таким чином, договори дарування житлового будинку та земельної ділянки відповідають вимогам п.16 Інструкції, зважаючи на покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які стверджували, що ОСОБА_5 не була повністю сліпою, а могла бачити на одне око.

Щодо твердження позивача про те, що волевиявлення ОСОБА_5 щодо укладення договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки не відповідало її внутрішній волі, слід зазначити наступне.

Волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його волі (ч.3 ст.203 ЦК України), є однією з вимог, необхідних для чинності правочину. Таким чином відсутність вільного вираження внутрішньої волі особи є підставою для визнання недійсним правочину.

Волевиявлення особи включає в себе вільне (без будь якого тиску) вираження її волі щодо укладення конкретного правочину (прояв ініціативи); висловлення змісту (умов) зазначеного правочину; вираження бажання щодо особливостей складання правочину; бажання настання наслідків, що обумовлені правочином; можливість ознайомитися зі змістом складено правочину; підписання правочину. Всі ці складові становлять повноцінний вияв волевиявлення особи.

Позивачем не надано доказів, якими б підтверджувалось, що ОСОБА_5 не мала наміру і не бажала дарувати належне їй майно. Натомість свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що саме ОСОБА_5 виявила бажання подарувати житловий будинок ОСОБА_3 Зазначила, що вона допомагала дарувательці в укладенні договору дарування та була присутня при укладенні договору дарування. Нотаріус прочитав договір. ОСОБА_5 підписала договір власноручно в її присутності. Також свідок зазначила, що позивачу був відомий цей факт.

Судом також враховано, що ОСОБА_3 доводилась онучкою ОСОБА_5, договори дарування були укладені 20.07.2010, ОСОБА_5 померла 15.07.2015 і за життя не оспорювала вказаних договорів.

Інші аргументи сторін суд не бере до уваги, оскільки такі не стосуються предмета спору.

Щодо вимог відповідача та її представника про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 9000 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне. На підтвердження клопотання до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги у цивільному процесі від 29.09.2017, укладеного між Адвокатським об'єднанням "Дефендо" в особі голови об'єднання ОСОБА_4 та клієнтом ОСОБА_3, акт приймання -передачі виконаної роботи від 14.12.2017, акт погодження вартості послуг відповідно до укладеного договору та копію квитанції про оплату таких послуг відповідачем ОСОБА_3 від 03.10.2017 в сумі 9000 грн.

Згідно з ч.2 ст.140 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд приймає доводи представника позивача щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу, з таких підстав. Дана справа не є складною, ціна позову також є незначною, а обсяг наданих послуг адвокатом ОСОБА_4 є явно завищеним. Тому на думку суду співмірною вартістю наданих послуг відповідачу є сума 3000 грн., які слід покласти на позивача.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України такий стягненню не підлягає.

Керуючись ст. 258, 265 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 717-722 ЦК України,суд -

у х в а л и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, договору дарування земельної ділянки, визнання недійсним витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно і державного акта на право власності на земельну ділянку відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку з дня проголошення рішення, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області в 30- денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя ОСОБА_9